ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2025.11.19 13:12
День похмурий. Дощ іде.
Не вщухає ні на миті.
Листячко тремтить руде,
Тихим щемом оповите.

Натягнула сивина
Понад світом поволоку.
Непривітна і сумна

Ігор Шоха
2025.11.19 13:01
А пацієнти шостої палати
московії і найнятої вати
готові до війни,
та тільки не пани,
а пацієнти шостої палати.

***
А мафії не писані закони

Ігор Терен
2025.11.19 12:24
А ми теляті довіряли мало,
та вірили, – воно кудись веде...
але охляле
язиком злизало,
а (д)ефективне невідомо де.

***
А вибір означає за і проти

М Менянин
2025.11.19 01:27
Не в своїй, не в Палестині,
був Ґолем* і в Чеха глині.
Пишуть в рот йому і нині,
але в нас вже, в Україні.
Хватку маючи звірячу,
ненаситність на нестачу –
це ж за гроші "стіна плачу",
час покаже, мо й пробачу.

Борис Костиря
2025.11.18 22:11
Ти - ніжна квітка орхідеї.
Ти - місток
між земним і небесним.
Коли закипить любовний шал
у розпеченій пустелі,
будуть написані
найпалкіші вірші.
Ти для мене -

Ярослав Чорногуз
2025.11.18 19:20
Я стомився, мила, буть твоєм рабом,
Ну бо народився вільним козаком.

Вже при кожнім кроці весь тремчу, як гусь.
На жінок на інших глянути боюсь.

Серіал відомий я дивиться стану,
Кажеш, проміняв тебе на "Роксолану".

Артур Сіренко
2025.11.18 18:38
Вавилон пітьми горобиної ночі зруйновано,
Сонце пшеничне одягає штани нового дня,
А самотній старчик-друїд гортає книгу заграви:
Бо кожна дорога прямує крізь дольмен осені,
Бо якщо й запалити вогнище треби, то не сьогодні,
І гілки горобинові ховают

Сергій Губерначук
2025.11.18 15:05
Бачиш, скільки автомобілів
їде на червоне світло?
Дорога є – а перейти не можна.

І річ не в тім, що кількість дебілів
зростає помітно,
а в тім, що забита дорога кожна.

Артур Курдіновський
2025.11.18 14:41
У будь-якому віці,
У лісі, біля гаю
Так хочеться почути
Омріяне "кохаю".

Палкі плекати вірші,
Підказані Пегасом.
І відчувати поруч

Борис Костиря
2025.11.17 22:04
Промерзла трава, як нові письмена.
Згубились у ній дорогі імена.

Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.

Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.

Тетяна Левицька
2025.11.17 20:06
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Врешті-решт збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?

У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескид чорторию,

Олександр Сушко
2025.11.17 18:09
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.

Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій

Олександр Сушко
2025.11.17 13:08
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.

Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,

Сергій СергійКо
2025.11.17 11:56
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?

Тетяна Левицька
2025.11.17 09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.

В Горова Леся
2025.11.17 08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ванда Нова (1982) / Вірші

 Ранок починається з...
Ранок починається з латте*
з ароматом нерозкритих таїн,

на кватирці сонце золоте
туго-туго коси заплітає,

лазурово стьожками зав’є,
схопиться за вушко філіжанки

і розправить платтячко своє
рухами манірної міщанки…

«Леле, доле, то не діло, ні…» -
сумно похитаю головою,

стрічки повисмикую чудні,
світло випускаючи на волю.


Спалах…
Альбатроси-голосні

розлетяться, хоч дрімали досі,

і розтане полохлива ніч,
що шукала в темній шафі Хтося.


Як човни, пелюстки на воді -
і з лиця вчорашнє змию миттю;

Обережно день пущу у дім,
щоб хвоста, бува, не прищемити…


*кава з молоком




Найвища оцінка Просто Немо 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Павло Потелицький 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-06-11 17:19:44
Переглядів сторінки твору 7543
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.949 / 5.33  (5.084 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 5.095 / 5.5  (5.051 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.783
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.04.25 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2008-06-12 10:22:27 ]
Привіт, Вандо. Бачу твій вірш викликав серед аудиторії певний ажіотаж?:) Здебільшого, я так розумію, «оціночний»:) Щоправда дещо мені не зрозуміло з чим саме читачі мають порівнювати цей твій вірш..чи з віршами інших авторів ПМ, чи з твоїми попередніми віршами, чи може пропонується порівняти твої пастелі з громадянської лірикою чи філософською?… Про всяк випадок порівняла з першим і другим… Побачила вдалий гармонійний ніжний безпретензійний етюд зі збереженим авторським стилем, із характерними авторськими стилістичними прийомам, в міру напоєний метафористикою і, дійсно медитаційний…Інколи так приємно слухати фонову музику, що співпадає з твоїм вранішнім настроєм..ніжні невимушені безхитрісні інструментальні мелодії…приємно відчувати що хтось почувається у цю саму мить так само як і ти і не соромиться виплести зі слів нескладний сонячний візерунок, а не нагромадити вавилонську хитру вежу… Я оце гадаю, Вандо, що насамперед митець не зобов’язаний відповідати очікуванням загалу..вчора тобі подобалось малювати олією, а сьогодні забажалось легких акварелей? Це добре! Гадаю ти отримала задоволення від лате не менше ніж я від твого етюду. :)
ПМ: доречі… якщо вже так принципово оцінювати вірші оцінками-балами, то як мінімум коректно пояснювати власні оцінки, пані Олено Лазурків.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-06-12 11:21:51 ]
Юль, дякую, що завітала і висловилася на підтримку :) Мені здається, що кожен вірш - як окремий світ, і тому оцінювати у порівнянні нема сенсу...
Щодо відповідності очікуванням загалу - усім не вгодиш :)) Головне - як на мене - бути правдивою із самою собою.
З ніжністю і постійно діючим запрошенням на філіжанку кави у місто Л.,
В.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-06-13 11:08:02 ]
Хотілося б укотре попросити пані Лазурків о коментар до її оцінки 4.5. Інакше за всіма правилами, буду звертатися з проханням про її видалення.