ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.08.27 21:28
* 186 *
козак нептах сягає тонкощі премудрі
йому не рідні аж ніяк
усі ці оксамити перські сукні
чи сурогатний самогінний
арманьяк
він знає достеменно наперед
все це є бабське зманливе безпутнє
про що розказував безвусий

Євген Федчук
2026.08.27 16:29
«Татарське побоїще» під Сєвськом в липні 1668 року
Ніч вже землю огорнула, село засинало.
На околиці собаки на когось брехали.
«Може, десь лисицю вчули чи чужий хтось пхає.
Молодь більше понад річку до ранку гуляє.
А то в інший бік…» Думки ці в голові майнули
У Миколи, душа поки в сонний край пірнула

Ольга Садкова
2026.08.27 15:55
Охоронець
На городі жабеня
під листочком спить щодня.

А харчується вночі.
Умина не калачі,

їсть, сердешне, шкідників,
що літають із ярків.

Борис Костиря
2026.08.27 13:09
* * *
Ці нагороди виснуть на гілках,
Що невідомо нам від кого дані.
Вони злетять, мов полохливий птах,
У спогади далекі і прадавні.

Ці нагороди упадуть в серця,
Там сотворивши сніжне королівство.
Послання від небесного Отця

Вячеслав Руденко
2026.08.27 12:25
Всі метелики, мов квіти
Хвилі мчать в імлі, як пиха —
Всі комахи є безцінні! —
Раптом думку схопиш лиху
Між причин хитросплетіння,

Задивляючись поволі
Під ліхтар, що ледве світить,
Де літає все по колу,

Ірина Вовк
2026.08.27 10:14
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 2)
ЦИКЛ II: ЄГИПЕТ

ЕХНАТОН І НЕФЕРТІТІ: СОНЦЕ АМАРНИ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)


ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ехнатон (Аменхотеп IV) – фараон-реформатор, засновник культу єдиного бога Сонця-Атона.

Віктор Кучерук
2026.08.27 07:17
Жоржини
Огортає туман невблаганно
Напісонні, порожні сади, -
На деревах поблискують тьмяно
Похололі, останні плоди.
Сиза мжичка повсюди, мов іній,
Запорошує жовту траву, -
Та на клумбах вогнів мерехтіння
Бачу я не у сні - наяву.

хома дідим
2026.08.26 21:34
* 185 *
твоя обачлива бездія
непрорахований психоз
чекають після душу й ліфта
тролейбус до країни оз
газон троянд у тихим вітрі
зве хтось-іще землею роз
кому й навіщо велич поз
у цій розпачливій палітрі

Володимир Бойко
2026.08.26 19:21
Нетривіальні думки - 11
У побєдобіснуватої московитської молоді у другій світовій війні насправді воювали не діди, а прадіди та прапрадіди, яких вони ніколи не бачили. Купер написав «Останній з могікан». Фадєєв написав «Останній з удеге». А хто напише «Останній з москалів» та

Артур Курдіновський
2026.08.26 18:27
День Міста у Харкові (рондель)
Гуляє бидло, поки йде війна.
Запльоване майбутнє та минуле.
А що за свято - намертво забули
У шабаші манкуртського лайна.

Є дві реальності. Глуха стіна.
Гуде розбещений та п'яний вулик.
Гуляє бидло, поки йде війна.

Ірина Вовк
2026.08.26 17:43
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 1)
ЗАГИБЕЛЬ ВАВІЛОНА: «МЕНЕ, ТЕКЕЛ, ВЕ-ПАРСИН»

«Відміряний, зважений, поділений, або відданий персам», - арамейське письмо, приказка епохи загибелі Вавілону.

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)


ДІЙОВІ ОСОБИ:

Сергій Губерначук
2026.08.26 15:20
Спостереження Руслана Нюхні́́…
Залізло сонце за бараки,
у річці хлопці ловлять раки,
корови подають гудки:
«Стрічайте молоко, дітки!»

Колишній прапор на сільраді,
хоч люди стомлені, – а раді:
«Сьогодні (через скілько діб!)

Ольга Садкова
2026.08.26 13:45
Пес і кіт
За котом погнався пес,
але котик раптом щез.
Вмить на дерево злетів,
на самий вершечок сів.
Позирає з висоти:
«Ну, Рябку, гайда сюди».
Та як пес не намагався
і на метр не підійнявся.

Борис Костиря
2026.08.26 13:06
* * *
Сумні надгробки у сумнім снігу
Маєстатично думають про вічне.
Не пізнається мудрість на бігу
У грудні чи у невловимім січні.
Ми пишемо зворушливі листи
На снігу, як у давніх манускриптах.
Вони торують неземні мости,
Які проляжуть у серця нестримно

Вячеслав Руденко
2026.08.26 10:54
В цукрі прихистку
Власноруч — можливо й без подяки —
Стіни з меду ще стоять до часу,
Ніби цукор прихистку поляка,
Що ховає нас в ставку з меляси…

Там, де крутить хвиля ранком серпня,
Чути обдарованих допіру,
На човні, що рушив у безсмертя

Артур Сіренко
2026.08.26 10:53
Час, що настав
І надійшов час Великого Дня, коли Сонце дарує Землі, і зелу квітучому, і людям, і тварям земним світло тривале і темряву коротку. І кинули ми і друзів своїх, і місто побратимів своїх, і селище посестер наших, і будинки з міцними стінами, і колодязі глибок
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ванда Нова (1982) / Вірші

 Glasfrökens kärlek*
Розколовши на дріб’язок серце скляної панянки,
розхитавши підвалини світу могутнім плечем,
ти країну чужу розорив, та не брав полонянки.
Просто взяв - і ворота відкрив потаємним ключем,
і туди, наче Цербер, влетіла епоха печер
і забилася бурею в тілі прозорої склянки…

Нагостривши, як варвар, безжалісно кремінь і камінь,
намотавши на руки мотуззями золото кіс,
роздушив оніміле захоплення тими ж руками,
середину спустошив - і просто пустив під укіс.
І дивився байдужо і міцно стояв, ніби тис,
і злились у тобі воєдино і Юда, і Каїн.

А за спиною жінка зі скла розтікалась печаллю,
женучи, як руде гайвороння, розпуку і страх:
«Він не винний - не тямив, що діяв у плотському шалі»…
і чуття оживали - і знов розсипались у прах,
і любов танцювала балет на розбитих ногах
і в опалому листі червоні сліди залишала…



* (швед.) любов скляної панни

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-06-12 14:59:43
Переглядів сторінки твору 4339
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.084 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.051 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.04.25 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-12 15:12:43 ]
Вандо, що там хтось з твоїх знайомих став шведський "Абсолют" глушити склянками? Вітаю, це річ недешева, значить заробляє достатньо. А мені шепни що таке "потаємний ключ" і "руде гайвороння".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-06-12 15:18:51 ]
Сашко, насправді написано за мотивами однієї пісні, яку склав один мій знайомий зі Швеції. Можливо, і за склянкою абсолюту, хтозна :)))
Ключ на те і потаємний, щоб ніхто не знав, що воно таке...:)
А гайвороння стало рудим, як іржа, що роз"їдає...Отаке авторське бачення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2008-06-12 15:19:02 ]
О! Сьогодні урожайний день! І плоди - найсмачніші! :)
Цікава історія... Скільки таких скляних панянок...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-06-12 18:14:36 ]
Дякую, Магадарочко! Думаю, таких панянок набереться на величенький сервант...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-12 16:00:44 ]
Так і знав. То він в тебе закохався, а сказати про це не сказав, склав пісню. А пісню співав разом з "Абсолютом". Навіть скажу скільки склянок наливав - три і не маленьки, а такі я к в нас, що для скандинавів рідкість.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-06-12 18:17:13 ]
Сашко, ну що тобі сказати :) Щось у твоїй здогадці таки є...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Афродіта Небесна (Л.П./М.К.) [ 2008-06-12 16:57:22 ]
...і забилася бурею в тілі прозорої склянки…
Надзвичайно чуттєво... хоч думаю, що drug free)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-06-12 18:21:50 ]
Афродіто, приємно, що завітали :) Таки drug free :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-12 17:50:21 ]
Вандо, а це вже епічно...
Якщо дозволиш покепкувати: мораль сєй басні такова - не розбивай серця скляної панянки, бо танцпляц може збагрянитися - не виключено, що твоєю власною кров'ю. Бач, "не тямив, що діяв у плотському шалі», гад… Вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння не зменшує провину, ось!
З технічного боку - "взяв-взяв" трішки заважає, може, у третьому рядку це "взяв" замінити, бо в чеовертому воно на місці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-12 18:41:14 ]
Вандочко, може, тут ці жарти недоречні. але ще більш недоречно під кожним віршем писати тобі банальнощі - ой, класно, ой, гарно, ой, умираю от восторга. Вірш і правда особливий, якоїсь могутності скандинавської, величі, отакенного варвара бачиш, морем пахне.
Мене приваблює в твоїй поезії вміння знаходити щоразу нові теми і подавати їх, використовуючи нові й нові засоби - твої вірші пахнуть по-різному. Дуже не люблю перемелювання сто разів перемеленого. Навіть шанель може осточортіти за сотим разом - ні? Ти на цю хворобу не хворієш. Тому можу з тобою розмовляти вільно. Чекаю свіжого вітру!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-06-12 18:46:41 ]
Лесю, дякую за розуміння та прихильність :) Я і справді намагаюся уникати банальностей і по можливості не повторюватися - приємно чути, що ніби це вдається :) Зустріти в людині таке розуміння - дуже цінне надбання, тому спасибі тобі щире! Попутного вітру :)
PS. А улюблені парфуми варто змінювати, хоча б раз на кілька років - це правда ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-06-14 21:27:42 ]
Анатолію, рада бачити :)
Дякую за увагу! але не слід усе у творі сприймати буквально: Цербрер "влетів" у сенсу "увірвався" (це ж синонім :), а варвар стосується порівняння: "безжалісно, як варвар", а не кременя та каменя.
Ще раз спасибі! Щиро, В.