ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Пиріжкарня Асорті
2024.09.28 22:14
ночам на зміну дні приходять
між ними ранки й вечори
пантрують зорі сонце й місяць
згори

грицько був парубок моторний
і доглядав козу й свиней
сміявся кум казали люди

Юлія Щербатюк
2024.09.28 21:41
Заплітає вітер віти тополині,
Золотава осінь в вікна загляда.
Десь, за теплим літом, клин птахів полинув,
І зимова в ранках чується хода.

Ще осіннє сонце небо ніжно пестить.
У його промінні тішиться блакить.
Павуки мережив вже не будуть плести, -

Іван Потьомкін
2024.09.28 14:04
Усе частіш спада на думку Богу
Як янголи тримаються ще там, у горніх висях,
Бо ж глупота людська сяга все вище й вище?
Мабуть, бояться вже на Землю сходить,
Принишкли біля Всевишнього господи.
Уже й самі розказують, мов казку,
Як їм хотілось аж до с

Світлана Пирогова
2024.09.28 10:42
Не писали би ні віршів, ні романів,
Не буяло б навесні зело.
Без любові пересохли б океани,
Без любові сонце не зійшло б.

Не зустрілись би закохані ніколи,
І дитини не почули б сміх.
Без любові вся планета охолола б,

Козак Дума
2024.09.28 09:52
Коли панує моветон
у цілоденній каламуті –
уже чіпляються за тон,
не апелюючи до суті!.

Микола Дудар
2024.09.28 08:43
Висять на гіллі абрикоси…
Здалеку манить самота…
А тут ще вітер голо - босий
І не покинеш блокпоста
Щоби тако пірнути в серпень,
Забути геть, бронижилет...
У цю прийдешню літа зелень
Зустрітись з кумом Василем…

Віктор Кучерук
2024.09.28 06:39
Дні стають короткими, як миті
Нещодавніх зоряних дощів, –
Жалюгідні залишки блакиті
Одягнули з хмарності плащі.
Тьмяне мерехтіння листопаду
Кожен день нагадує про те,
Що уже лишилося позаду
Швидкоплинне літо золоте.

Микола Соболь
2024.09.28 05:24
На криниці збоку, на гвіздочку,
зачекалась кварта спраглих губ:
«Йди водиці зачерпни, синочку,
та присядь у затінок під дуб».
Кажуть: неживе не розмовляє
та душею зовсім не кривлю,
якщо йшов хоч раз до виднокраю,
стріти мав криниченьку свою.

Микола Дудар
2024.09.28 03:02
Зросли, чи ні, поміж тривог
Не відповім… відповіси
Якщо ти є той самий Бог,
Чому лютуєм від Краси,
Вона ж не ділиться на двох?
Отож…

Біжиш, чи ні, словами між

Леся Горова
2024.09.27 15:47
Дощ у шибку стукає косий
Вітром кинутий іздаля,
Сотня крапель дзвінкоголосих
Ніжно ім'я твоє промовля.

Він малює й змиває букви ,
Я вдивляюсь у мокре скло.
Скільки ще цій розлуці бути ,

Юрій Лазірко
2024.09.27 08:08
Геееей!...
Гея-гея-гея-Геееей.

А війна війною,
а поля кістками...
Запеклися кров'ю
імена у камінь,

Микола Соболь
2024.09.27 06:08
Посіє осінь мжичку. Хай росте.
Такі часи: нікому не догодиш.
Стає все більше листя золоте
і сонячної меншає погоди.

Примружу очі, обпекла краса,
всі літні барви в першім падолисті,
високі до нестями небеса,

Віктор Кучерук
2024.09.27 05:24
Твоє волосся вбране в квіти
Леліло барвами лугів
І сильно пахло розігрітим
Манливим духом літніх днів.
Воно текло привабно в жменю,
Долоні повнячи теплом, –
І серце билося шалено,
І мріям ліку не було…

Микола Дудар
2024.09.27 04:59
Збережи для себе пам’ять… Будь-яку
Зупинись, заляж та хоч би де
Бажано без сліз, до коньяку
І ніяких мов щоб про буфет…

Вигукни собі щось… вигукни будь-що
Запереч тим вигукам, станцюй…
І не передумаєш якщо,

Артур Сіренко
2024.09.27 01:07
Сталося це 7 липня 1977 року, в день коли совкові містики і повітові пророки вважали, що настане кінець світу сього. Всесвітньої катастрофи не сталося, але кінець світу настав в межах однієї комунальної квартири в місті, що було забуте Богом і літераторам

Сонце Місяць
2024.09.26 18:39
теми що давно & всім від них тошно
операції в маніпуляційній о так
скидання масок демаскує тотожні
злотогінний сезоноксамит ну-да

& де-небудь у жмеринці чи в криворівні
сходить місяць сріблиста його печать
на устах тліє млість і мовчатимуть півні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василина Іванина / Вірші

 І знову обіцяють дощі...




Найвища оцінка Павло Потелицький 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Анатолій Мельник 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-05-29 12:33:52
Переглядів сторінки твору 6148
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.018 / 5.58  (4.879 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 4.897 / 5.5  (4.808 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.07.20 19:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-29 13:22:36 ]
Пані Василина! Візьміть до чашки кави філіжанку коньяку (крий боже сурогату) і Ви побачите, що життя не дощ, так просто не починається і не закінчується. На світі стільки ж див! А жінка вона природою створена не бути в самотності. Для жінки це одинадцяте коло пекла. З найкращими побажаннями О.К.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-29 18:45:10 ]
А чом би й ні? На світі скільке дів!:))
Сумно, але відчувається, зачінчиться дощ,
а життя розквітне, і хай ті краплі монотонно бубунять всяку нісенітницю і далі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-05-29 21:55:25 ]
Василинко, згідна. дощі кінчаються, сама бачила. але разом з ними звично закінчується тінь з холодом. не життя. життя триває. а з-за хмар вилазить сонце, інколи (ну це, за повір"ям вже від ельфів і леприконів залежить) ще й веселка прорізається.
і цей дощ закінчиться (ну, котрий нині за вікнами Вашої кав"ярні йде), я просто гарантую. чесне слово гарантую! от побачите. а разом з ним і сум. а ще гарантую, що по ньому лишаться тільки калюжі з сонячними зайчиками і море, море сонця. і жодної краплі одинокості. бо подумки я завжди з Вами.
з любов"ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-05-29 22:00:57 ]
І чашка кави,
і музика дощу – усе на славу...

Ось головне, Василинко! А життя - воно ж, як зебра...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-27 03:01:04 ]
... чи ще строкатіше, Любо :)
"жив-жив"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 22:44:52 ]
Коментувати не буду. Просто поставлю гарну оцінку

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-27 02:59:43 ]
Гарно дякую, Павле.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-06-25 17:04:48 ]
(до О. Комарова)Пане Олександре, тільки тепер можу подякувати Вам за доброзичливу увагу до моїх віршів. Для мене це дуже приємно і важливо. Я вже давно збираюсь прочитати всі Ваші твори на сайті, але, на жаль, тільки уривками якось виходить. Але хочу сказати, що відчувається сильний талант, втім, дещо не можу збагнути. Але про це колись пізніше. З повагою Василина.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-06-25 17:13:26 ]
(до Олі Ляснюк) Дорога Ольго! Я захоплююся Вашими талановитими віршами, тому особливо приємно читати Ваш відгук. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-06-25 17:22:59 ]
(До Анатолія Мельника) Сердечно дякую за увагу, вибачте, що запізно відповідаю. З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Єрох (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-25 19:36:36 ]
Я пропоную закінчення: з дощем сумним не скінчиться життя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-08-13 16:37:48 ]
Ой пане Олександре, усе минає, а ми тільки підганяємо себе ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-09-12 10:31:04 ]
Я закохуюсь у Ваші вірші щораз то більше...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-18 21:49:48 ]
От прикрість! Дорогий аноніме! На жаль, я тільки тепер побачила цей такий цінний для мене коментар!
Я в розпачі!!!
Мені вже так давно не говорили таких слів – саме про вірші, маю на увазі ;)
Хто Ви?
Може, я Вас теж люблю???
Ні, серйозно, я дуже зворушена і засмучена, що не знаю людини, якій хочеться висловити вдячність за теплі слова і увагу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-25 20:22:18 ]
Як затишно одній!- Добре, коли людина вміє бути щасливою сама.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-27 03:01:54 ]
інколи самотність – як жива вода


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-26 16:22:15 ]
Так. А часом од неї вити хочеться:)