ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2024.09.27 15:47
Косий дощ (пісня)
Дощ у шибку стукає косий
Вітром кинутий іздаля,
Сотня крапель дзвінкоголосих
Ніжно ім'я твоє промовля.

Він малює й змиває букви ,
Я вдивляюсь у мокре скло.
Скільки ще цій розлуці бути ,

Юрій Лазірко
2024.09.27 08:08
А війна війною
Геееей!...
Гея-гея-гея-Геееей.

А війна війною,
а поля кістками...
Запеклися кров'ю
імена у камінь,

Микола Соболь
2024.09.27 06:08
* * *
Посіє осінь мжичку. Хай росте.
Такі часи: нікому не догодиш.
Стає все більше листя золоте
і сонячної меншає погоди.

Примружу очі, обпекла краса,
всі літні барви в першім падолисті,
високі до нестями небеса,

Віктор Кучерук
2024.09.27 05:24
* * *
Твоє волосся вбране в квіти
Леліло барвами лугів
І сильно пахло розігрітим
Манливим духом літніх днів.
Воно текло привабно в жменю,
Долоні повнячи теплом, –
І серце билося шалено,
І мріям ліку не було…

Микола Дудар
2024.09.27 04:59
***
Збережи для себе пам’ять… Будь-яку
Зупинись, заляж та хоч би де
Бажано без сліз, до коньяку
І ніяких мов щоб про буфет…

Вигукни собі щось… вигукни будь-що
Запереч тим вигукам, станцюй…
І не передумаєш якщо,

Артур Сіренко
2024.09.27 01:07
Дядько Гуня
Сталося це 7 липня 1977 року, в день коли совкові містики і повітові пророки вважали, що настане кінець світу сього. Всесвітньої катастрофи не сталося, але кінець світу настав в межах однієї комунальної квартири в місті, що було забуте Богом і літераторам

Сонце Місяць
2024.09.26 18:39
sent
теми що давно & всім від них тошно
операції в маніпуляційній о так
скидання масок демаскує тотожні
злотогінний сезоноксамит ну-да

& де-небудь у жмеринці чи в криворівні
сходить місяць сріблиста його печать
на устах тліє млість і мовчатимуть півні

Євген Федчук
2024.09.26 14:51
Андрофаги
Тихий вечір. Зорі небо всіяли, як маком.
Місяця іще немає, тож вони і сяють.
Вітер десь у очеретах сонний позіхає,
Шарудить та постіль стеле, аби було м’яко.
По балці тече потічок невеликий зовсім.
На вигині старі верби буйно розрослися,
Стоять тісн

Світлана Пирогова
2024.09.26 09:30
Любити й вірити (квартон)
Любити й вірити - є справжнє.
Усмішку дарувати іншим.
Добра надати хоч би краплю,
У серці щезнуть муки тіні.

Метеликом - в політ на світло,
Любити й вірити - є справжнє.
Очиститься від лжі повітря.

Іван Потьомкін
2024.09.26 08:31
***
Навіки батько попрощавсь зо мною,
Коли я дозрівав у материнськім лоні.
Дозволили востаннє притулитись вухом
І, що роблю я там, він хвильку слухав.
Батько живий дістався од дружини –
Тільки таким його сприймаю і донині...
...Стелилась перед хлопч

Віктор Кучерук
2024.09.26 06:15
* * *
Давай поїдемо в Карпати
На довгождані вихідні,
Бо голосисті водоспади
Вже стали снитися мені.
Сріблясті бризки на камінні,
І на обличчях наших теж, –
Побачить зможем неодмінно
Й відчуєм шкірою, авжеж.

Микола Дудар
2024.09.26 06:15
***
Ворог він є ворог… ворох
Душа в тілі лає… морок
А у небі ворон… вибач братів, вдово…
Маєм те, що маєм… скоро

Серпень ось-ось зникне… будні
Сльози перев’язки… буде
Світ вже розуміє: не цілуйтесь з Дурнем

Іван Потьомкін
2024.09.25 20:57
***
Хоч зір з літами дещо підупав,
Саме тепер поволі прозріваю:
Щось неповторне з воза впало,
Як безоглядно завтра підганяв.
«Що? Де? Коли?»-
Не знати до пуття.
Без остраху вернувся б пішки,
Якби були не коні, а воли.

Володимир Каразуб
2024.09.25 20:35
Природа
Цей хрущ, що втопився у бочці з водою
Чи голуб, що залетів під колесо автомобіля —
Ніколи б не стали жертвою таких історій,
Позаяк природа не вміє збивати бочки,
І немає автомобільного заводу,
І так далі і таке інше,
Але людина стала її частиною,

Юрко Бужанин
2024.09.25 13:41
***
Чим ти приваблюєш мене?
– Парадоксальністю своєю,
Непередбачувана ти,
наднезбагненна твоя суть...
Над виднокраями світів
зійшла надновою зорею,
Обпалюєш ти, водноча

Микола Дудар
2024.09.25 09:37
***
…безпосередньо породив
Себе з відродженої правди
Про те в житті як начудив
Напрочуд більш любого найди…

Дозволим вслухатися в щем
Котрий на вигляд не болючий
Котрий не виплаканий ще
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мирослава Меленчук (1983) / Вірші

 Тим, хто шукає...
...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка НаЗаР КуЧеР 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2006-09-27 15:46:31
Переглядів сторінки твору 5330
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.964 / 5.38  (4.862 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 4.612 / 5  (4.804 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.08.29 15:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-09-28 07:51:03 ]
:) Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2006-09-28 22:00:48 ]
Мда, епохально!
Але чому саме "гавкаю"? Можливо мякше "балакаю"?
"З німою торбою під церквою балакаю..." :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-09-29 07:43:45 ]
Ех, Ви, Володимире! Не зрозуміли головного.:( Якщо я буду стояти під церквою і балакати, то мене ніхто так і не помітить. Я ж не одна там стою. А щоб викликати зосередженість на собі, потрібно не просто балакати. Пусті балачки не мають нічого спільного з душею. А якби Ви придивились, то у Вас би прослідкувалась аналогія щодо німої торби. Те, що лежить в ній не вдасться випустити на волю, просто балакаючи, вона занадто довго залишалась німою. Володимире, глибше копайте, глибше...

З повагою,
Мирослава


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-29 08:19:06 ]
Привіт, землячко! А знаєш, хто стоїть під церквою і гавкає? Одержимі бісами жінки (чомусь в чоловіках біси інтелигентніші, тихо собі сидять і ніяк свою присутність не проявляють). Я сам таке спостерігав декілька разів, коли просто під час служби вони (біси) починають видавати з нутра людини якісь неприродні звуки, в основному це гавкання. Так що оці слова про будуй свій власний храм, напевно, не Божі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-29 09:18:42 ]
То як, викопав я, чи ні?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-09-29 09:23:20 ]
Привіт! Хвала Богу, хоч хтось хоч щось упіймав! Одержима! Душа німа, а щось рве із середини... А щодо храму, то ти тут не все розгледів. Ти не помітив, що я лише в кінці застосувала слово "храм", а раніше це всього-навсього була церква. Погодься, що просто ходити до церкви чи під церкву без усвідомлення того, що мучить і покаяння душі немає сенсу. Можна йти тою ж дорогою, що і інші, за писаними законами, але знайти себе можна тільки усвідомивши власний шлях, побудувавши власний храм служіння одному і тому ж Богу. Пізнавши свою істинність і покаявшись, Господь воскресає в кожному з нас. Кожна людина - храм, в якому прагне воскресіння Бог... Принаймні, це в моєму баченні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-09-29 09:29:59 ]
Привіт! Хвала Богу, хоч хтось хоч щось упіймав! Одержима! Душа німа, а щось рве із середини... А щодо храму, то ти тут не все розгледів. Ти не помітив, що я лише в кінці застосувала слово "храм", а раніше це всього-навсього була церква. Погодься, що просто ходити до церкви чи під церкву без усвідомлення того, що мучить і покаяння душі немає сенсу. Можна йти тою ж дорогою, що і інші, за писаними законами, але знайти себе можна тільки усвідомивши власний шлях, побудувавши власний храм служіння одному і тому ж Богу. Пізнавши свою істинність і покаявшись, Господь воскресає в кожному з нас. Кожна людина - храм, в якому прагне воскресіння Бог... Принаймні, це в моєму баченні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-29 09:42:55 ]
"Пізнавши свою істинність і покаявшись, Господь воскресає в кожному з нас." - Ге? Не розумію... Чому це Господь має пізнавати власну істинність, у чому Йому каятись? Я твій вірш продовжую сприймати як монолог біса устами жінки, в якій він сидить.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-09-29 09:57:09 ]
"Пізнавши свою істинність і покаявшись..." відносилось до людини, а не до Бога. Але якщо подумати, то люди - діти Божі, а діти - продовження батьків. Людина - грішна частинка Бога, яку Він все-таки бачить безгрішною, якій все прощає, хоч інколи, щоб прийти до прощення безжально карає.
Михайле, хочеш бачити мене відьмою? - будь ласка. Мені важливо, щоб мене побачив Бог. До речі, у творі багато асоціацій, в яких можеш знайти себе, та й не тільки ти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2006-10-02 15:24:52 ]
Ваші репліки, колеги, цікаві. Кожен має, напевно, рацію. :)
Щодо мене, то вважаю, - складну тематику, що добре не виокремлена (визначена) у обсязі свого існування римами не варто насичувати чуттєвостями на кшталт, "гавкаю". Для сприйняття, для зрозумілості (у даному випадку) краще максимальне заспокоєння? :)(:


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-10-02 16:07:23 ]
Володимире, дозвольте не погодитися з Вами щодо не виокремленого в обсязі існування рим даної тематики. Ви вважаєте, рими мають вказувати шлях тим, хто шукає? Можливо, я поекспериментую обов'язково... якось. Та нині хочу бути такою як є, з усією, покладеною на себе, відповідальністю.
Максимальне заспокоєння? Мені "спокій лише сниться". Я в пошуку себе. Боятися ступити за межу - ніколи не пізнати своє его. Якщо я слугуватимусь лише шаблонами, не зможу навчитися творити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-10-02 16:43:24 ]
І Володимире, даруйте, що начиталася Ваших "Настанов сину".

З повагою,
Мирослава


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2006-10-04 22:22:18 ]
Чого ж, дуже приємно, коли комусь трішечки і сам цікавий :)) Сподіваюь, що ви і мені залишили якусь практичну пораду :) Я теж прагну вищої майстерності, а сам себе майже не читаю, то ж звідки ума-розуму набратися? :)

Перечитав ще раз, і без поспіху, ваш вірш і маю з вашими відповідями на моє запитання погодитися, але не повністю погоджуюсь, - все таки намагання у віршованій формі зробити основний акцент на проведенні відразу багатьох авторських ідей приводить інколи до помітної втрати краси рядка :)
Цей зовсім неочевидний у інших ваших віршах "нюанс", хоча стосується більшості авторів на "Самвидаві" (якщо не всіх):)

Питання напевно у тому, що читати хороші вірші, це як розглядати не зіпсований людьми пейзаж, так? Кожний напрям погляду, кожний рядок, може нести фрагментарно не зрозумілу відразу ідею, але має бути красивим. І коли все оглянеш, все прочитаєш до кінця, то все одно милуватимешся не глобальною ідеєю Автора (ідеями), а гарними фрагментами, які близькі саме тобі. Тому кожний рядок важливий. :) (:
Це так, в першу чергу до собе...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
НаЗаР КуЧеР (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-07 13:50:24 ]
Загавкую...ііінтестттно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-11-07 13:52:42 ]
:)