ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
* * *
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Леся Романчук (1961) / Вірші

 Переяславська зрада
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-08-24 11:17:41
Переглядів сторінки твору 5509
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.994 / 5.25  (5.108 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.096 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.806
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 19:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-08-24 12:26:19 ]
і Вам сього найкращого! з днем незалежності!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-08-24 15:35:06 ]
Наталю, дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Григорій Слободський (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-24 12:33:15 ]
Дякую за вірш. написано своєчасно і справидливо.
досить. вихвапяти ватажка а не державного діяча. Богдан ніколи не був державотворцем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-08-24 15:34:41 ]
Дякую, пане Григорію. Може, не такий справедливий мій вірш, але так вже написалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жовтий Колір (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-24 13:38:14 ]
Вітаю з Днем Незалежності. Хороша критика хорошого діяча, я думаю шо для Вас міг би бути Мазепа героєм оди. А історія є якою вона є, і її можна лиш костатувати, оскільки не можливо передбачити шо було б, якби шо. Тому я б не дивився на Богдана з негативної сторони, він трошки міфінізований герой, я вважаю такі особистості є важливими.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-08-24 15:33:22 ]
Вікторе, дякую. Ви вгадали, Мазепа мені ближчий. Ексклюзивно для Вас - вірш про Мазепу.
А про Богдана - скільки людей, стільки й думок. І моя не є такою категоричною зараз. Я розумію його, але не схвалюю. До речі, Переяславської угоди не схвалила Генеральна козацька Рада. Тобто йдеться про одностороннє визнання гетьманом БХ номінальної васальної підлеглості московському цареві, бо договір не був "ратифікований" вищим законодавчим органом Української Козацької держави. Що й викашлюємо досі.
Апологія Богдана:
Якби ти знав, якби ти уявляв,
що після тебе з рідним краєм стане,
у Переяславі нікого б не вмовляв,
не поспішав би так, старий Богдане.
Задумався б, чому твій побратим,
молодший, із ясною головою,
ніяк не хоче згодитися з тим,
щоб долю поєднати із Москвою?

Не поспішали й інші. Чом вони
не вірили цареві і боярам?
Щоб не було в тім їхньої вини!
Нащадків докір - найстрашніша кара.

Якби ти знав, то б вихопив меча,
і, проклинаючи трекляту долю,
ти б до останнього Вкраїну захищав!
І може б так здобув для неї волю!
(Олесь Лупій)

На цей текст написала пісню і співаю після вірша "Переяславська зрада" задля рівноваги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жовтий Колір (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-24 17:40:35 ]
Можна зі всім погодитись, але від наступників Богдана теж бугато залежало.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Севрук (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-24 18:56:47 ]
З днем Української державності і найкращого побажання.Серед багатьох віршів"Поетичних майстерень" рідко зустрічаються праці про духовність і патриотичність нашого українського народу,про історію та зраду політичних діячів.Вірш тематичний і має сюжетну лінію яка завжди буде актуальна. Дуже добре, що молодь уболіває за Україну.Дякую Леся і бажаю успіхів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-24 19:33:18 ]
Леся, з Днем Незалежності! Таки треба нам вивчати свою історію, ой, як треба!
Не вчить тільки та історія...
Але ж, крапля камінь точить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Росткович (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-24 23:38:56 ]
З Днем Незалежності, пані Лесю! Вірш ваш, однак, викликає зовсім не святкові роздуми. Звісно, з висоти нашого часу легко судити як треба було тоді вчинити. Але справа, на мій погляд зовсім не в особистості Хмельницького. Вкотре задаю собі запитання, чому стільки років і до і після Богдана народ (чи еліта його) не могли створити нормльної стабільної держави? Чому вічно знаходилися якісь запроданці та зрадники? Звісно, що найпростіше - замість одного "ярлика" повісити іншого. Однак з такими підходами до історії ми знову заганяємо себе в пастку самообману та будемо неготові до сучасних викликів українській державності.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрко Семчук (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-25 01:02:30 ]
Вірш начасний! Хмельницький суперечлива постать. Ян Казимир -ослаблений в боротьбі з Хмельницьким, Олексій Михалович скористався ситуацією, ше й турецький султан Магомет ІV -підліток В 1657р Хмельницький шукає союзниківу проти московитів ,та й по смерті Хмеля Виговський намагається потистояти обставинам...
із 6 млн. жителів України до 1687р. в живих залишилося 2 млн.