ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.11.14 10:30
Не віриться, що зараз травень
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.

Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар

Віктор Кучерук
2026.11.14 08:39
Сиротливо слову на папері,
Поки інші бродять у думках, -
Варто, може, прочинити двері
Та вказати на потрібний шлях?
Щоб слова злетілися, мов птиці,
В рими повні, в речення стрункі, -
Хочу з серця, наче із криниці,
Вичерпати строфи гомінкі.

Софія Кримовська
2026.11.13 20:39
Я втішена тобою, я втишена тобою,
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І

Ігор Шоха
2026.11.13 13:49
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,

Вячеслав Руденко
2026.11.13 10:23
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.

Віктор Кучерук
2026.11.13 06:27
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.

хома дідим
2026.11.12 23:32
дощ пішов по обіді
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні

Артур Сіренко
2026.11.12 22:33
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв

Євген Федчук
2026.11.12 20:29
Стояв звичайний березневий ранок.
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях

Борис Костиря
2026.11.12 20:24
Мені не дасть спокою цей плач,
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить

Вячеслав Руденко
2026.11.12 15:05
Зранку зібраним чилімам
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,

Юрій Гундарів
2026.11.12 11:02
Леся Українка і Василь Симоненко, молоді, красиві, харизматичні, повернулися до нас… 4 листопада 2026 року на сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві відбулася надзвичайна подія. Вірші двох видатних українських

Віктор Кучерук
2026.11.12 07:21
Ворог винищити нас не в змозі,
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.

Ірина Вовк
2026.11.12 06:54
«РАФАЕЛЬ САНТІ: ПЕРЕДЧУТТЯ, АБО ТРАГЕДІЯ ГАРМОНІЇ»

(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)

Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;

С М
2026.11.11 23:37
Замовить Mot et Chandon
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“

Софія Кримовська
2026.11.11 21:38
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

храм Ковальчук Ярослав Соборний
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Ітешко / Вірші

 Моя маленька...




Найвища оцінка Анна Хромова 5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Анна Вишня 4 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-11-15 14:41:11
Переглядів сторінки твору 6332
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.235 / 4.67  (4.519 / 5)
* Рейтинг "Майстерень" 4.520 / 5  (4.511 / 5.01)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-11-15 20:28:33 ]
А чому поцілунок тільки в лобик? Можна ще і у щічки, і устонька, і ... нема чого так на роботу швидко бігти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Ітешко (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-16 09:49:49 ]
Якщо поцілувати "ще і у щічки, і устонька, і...", то вже ніхто нікуди не йде :)
Але в житті не завжди те робиться, чого хочеться (нажиль).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-11-17 12:24:59 ]
Краще замінити на "цілую у лобок" - це додасть Вашому твору пікантності.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-11-17 12:39:36 ]
Ну, і традиційно - 5.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Ітешко (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-17 12:42:29 ]
:) пікантності може і додавить, але це відіб'ється на романтизмі. Нехай вже буде, так, як є.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-11-17 12:45:30 ]
А все-таки, Олександре, подумайте. Варіант "цілую у лобок" знаходицця в чудовій гормонії з оцими чарівними рядками:
Розлетілись по кімнаті
Ґудзики з моєї сорочки.
Ти зірвала з мене штанці,
Порвала білизну на шматочки.
Розстріляла мої груди,
Залпом своїх поцілунків.
Я відчув твою пружність сідниць
Ніжним дотиком кінчиків пальців.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Хромова (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-17 12:46:05 ]
Михайле, притаманні авторові ліризм і тонкість почуттів не можна отак нівечити фізіологічними подробицями!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-11-17 12:46:16 ]
Їй-Богу, поцілунок в лобок краще, ніж в лобик!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-11-17 12:47:30 ]
Добре. Все-таки, це не мій твір, а Олександрів. Авторові має бути видніше.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Хромова (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-17 12:48:47 ]
Дісно, розуміння істинної ніжності рідко зустрічається у чоловіків. Михайле, ви щойно вкотре довели це. Олександре, бережіть ці тендінтні якості своєї душі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-11-17 13:17:22 ]
Так, Анно, недарма ж кажуть: "я задихаюсь від ніжності" самі знаєте де...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2006-11-20 14:02:45 ]
дякую за похвалу мого вірша.можливо в ньому дійсно потрібно щось доробити. та автору його твори здаються досконалими. а з боку завжди виднішше. тому я з тобою все таки погоджуюсь і пропоную зіграти в таку гру: візьми на вибір любий з моїх віршів що я колись надрукую і зроби з нього все що заманеться. мені не шкода.
ти вже вибач але я цю гру починаю вже сьогодні.
з всіх твоїх віршів цей мені сподобався найбільше.
виринає з памяті щось знайоме, давно забуте.
ось тобі моя інтерпритація. якщо сподобається то внеси зміни. ідея тпору твоя то ж і твір залишається повністю твоїм. з повагою В.З.

сьогодні на небі
не має зірок
в кімнаті лишились
з тобою ми вдвох
і холод на дворі
а в серці вогонь
палить мене дотик
коханих долонь
вівірвуся я в тишу
де млосний твій подих
і в шовку волосся
зловлю аромат
літаю там досі,
до тебе до тебе
де вечір нам мостить
трояндовий сад
зплилися губами зплелися руками
летіли у вирій за птахами в слід
сорочки на дрантя тканина зубами
і гудзики кулями бзикнули в світ
тріщала білизна
й шрапнель поцілунків
у груди впилася
твої і мої
сідниць половинки
як долі дарунки
де пальці згорають
в хмільному вогні
як в вічність у ліжко
напитися вдосталь
тілами єкстазу
допоки зоря
не зітре росою твої поцілунки
чи поки з орбіти
не зійде земля.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Шуст (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-21 18:09:25 ]
Я пригорнув тебе до себе,
Немов другу половину свого тіла,
Яка на місце стати захотіла.
Як гарно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-22 19:16:05 ]
Вірш вдалий, сучасний і вміло збережений на позитивному рівні еротичності без зайвої вульгарності.