ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Охмуд Песецький
2026.05.18 15:29
Довіра
Почутого про подвиги трьохсот троянців
Замало, якщо ти серйозний ерудит,
Для написання навіть вірша,
Хоча про Ксерокса можеш розповісти
Не тільки уривками службових розмов.

І пишеш вірша про своє – про зустрічі,
Природно, що не для баталій,

хома дідим
2026.05.18 14:02
* 83 *
усі збираються за стіл
від діда і до каті
щоби поїсти на обід
сякої благодаті
дід переважно мовчазний
триндіти не привиклий
тут батько по 50 розлив
бере із нього приклад

Ірина Вовк
2026.05.18 13:36
А ВОДА ПО КАМЕНЮ... (продовження 5)
ВИШГОРОД: ЗИМОВИЙ СОН КНЯГИНІ ІРИНИ Коли осінь 1050 року позолотила кручі над Дніпром, велика княгиня відчула, як у її жилах стихає шторм північних морів – материнське серце, що тримало на собі дипломатію цілої Європи, почало втомлюватися. Вона об

Юрій Гундарів
2026.05.18 13:05
Я, сонце і весна
Сонячний ранок
вітає ласкаво:
ось львівський пряник,
каша і кава.

Ось почуття й думки найсвітліші,
це тобі радість прямо спросоння -
сяючі вірші,

Володимир Невесенко
2026.05.18 12:50
Звід небесний зірками іскрився
Звід небесний зірками іскрився...
Боже, зглянься, зійди і годи нам!
Друг мій взяв автомата і скрився,
а я ждав і складав лік годинам...

Скільки літ нами разом прожито
ще з дитинства, де мрії прозорі...
Він любив так співати про жито,

Артур Курдіновський
2026.05.18 11:41
Записки дяді Жори. Записка 9. "Атестат"
Атестат КДБ, наперекір та попри,
Проніс крізь життя швидкоплинне.
Історія - "задовільно"
Комунізм науковий - "добре"
Провокаторська справа - "відмінно".

Борис Костиря
2026.05.18 11:32
* * *
Я іду в невідомість, забувши дорогу.
І додому назад вже нема вороття.
В пащу звіра іду, відганяючи втому,
У жаданні нового-старого буття.

Я іду у туман, я долаю тяжіння
Всіх минулих кайданів, тіней і проклять.
Я іду крізь полон і зірок мерехтіння

Юрій Гундарів
2026.05.18 11:26
Той, хто прийшов у травень
Ось новий вірш Артура Курдіновського: Я ПРИЙШОВ У ТРАВЕНЬ Я прийшов у травень - він мені не радий, Я ж не вивчив досі теплу серенаду, Під яку дерева щиро зеленіють, Сповнені кохання, віри та надії. Я прийшов із січня, там, де холод лютий, Зму

Іван Потьомкін
2026.05.18 11:02
***
Силкуюсь з’єднати розірване коло,
Та, видно, не вдасться з’єднати ніколи:
Не бачу кількох, з ким колись довелося
Вінчать цілину із пшеничним колоссям:
Летять їхні душі в простори надземні,
А я все шукаю отут надаремне.
Та все ж на часину розраджує

Вячеслав Руденко
2026.05.18 09:22
У день Перемоги за яром глибоким
Відчувши як сяє травневий півмісяць,
Як глину чортяки під явором місять ,
Сполоханий пугач минає узлісся
І голосом вченим співає… В Сумах
Наглядач за волею ставить «Сто тисяч».
Актори із шкіри вздовж фабули лізуть.
Глядач недолугий кляне закулісу

Тетяна Левицька
2026.05.18 09:16
Щасливі
Благословенних видно по ясних очах —
вони: смарагдові, блаватні, пречудові.
Їм певно сняться зорі світанкові,
жар-птиці дивні на Мальдівських островах.

Щасливі люди розчиняються в добрі,
у мандрах водять білі каравели;
а раптом в чуйнім серці зах

Віктор Кучерук
2026.05.18 06:16
* * *
Звуки засинають уночі,
Боязко ховаючись повсюди
Від отих, кому час ніпочім,
Що мрійливо до світанку блудять.
Тиша уляглася на стежках
І таїться в темені глибокій,
Поки двох тих не проймає страх,
Поки землю укриває спокій...

Володимир Бойко
2026.05.18 02:38
Нетривіальні думки –6
Чи не кожен шнурок уявляє себе великим змієм. Насвинячити здатна лише людина. У собачої радості людське обличчя. Не все те зелень, що у салаті. Ціна питання зняла питання ціни. Від зайвої чарки ніхто не застрахований. Гірше за погану гор

Вікторія Лимар
2026.05.17 23:32
Травневі дні
Бузок розквіт у травні.
Сусід  його -- каштан
також в оздобі гарній.
Не знищив вітрюган.

Занадто  в небі хмарно.
Пливучі острови.
у просторі старанно 

Артур Курдіновський
2026.05.17 22:24
Я прийшов у травень
Я прийшов у травень - він мені не радий,
Я ж не вивчив досі теплу серенаду,
Під яку дерева щиро зеленіють,
Сповнені кохання, віри та надії.

Я прийшов із січня, там, де холод лютий,
Змучений, самотній, усіма забутий,
Стелить нескінченний безнадійни

Володимир Невесенко
2026.05.17 19:38
А мати жде
Тремтить на взгір’ї стиха яворина,
здригається, мов плаче, – хлип та хлип.
А мати жде з війни додому сина,
пече ізрання для синочка хліб.
Ось прийде він, а тут – і хліб, і ненька.
Молитва й віра сина вбереже.
То молиться, а то зітхне тихенько:
«Мож
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Леся Романчук (1961) / Вірші

 «Нестерпно бути зрадженим. Болить.»
...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Данчак Надія Мартинова 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-10-22 09:09:46
Переглядів сторінки твору 12797
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.892 / 5.75  (5.108 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 4.662 / 5.5  (5.096 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.705
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 19:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Григорій Слободський (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-22 12:08:16 ]
Пані Лесю мені здається в українські мові немає слова /поїзд/ здається - потяг. потяги не летят, а мчаться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-10-22 14:08:21 ]
Пане Григорію, будь ласка, прдовжуйте свої уроки української мови! З радістю дослухаюся! Потяги мчаться? чудово, зараз же заміню!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2008-10-22 14:51:52 ]
Вибачте, пане Григорію, що втручаюсь, але мені здається ( із словником у руках), що в українській мові присутні і "поїзд" і "потяг", а слово "летить" досить часто вживається у переносному значенні для підкреслення швидкості руху і надання більшого емоційного забарвлення і виразності.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-22 13:17:03 ]
Яка сувора правда,але істина, тому болить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-10-22 14:09:09 ]
Хто відчуває, тому й болить, пані Надіє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-22 16:30:55 ]
Так, як я вже висловлювався - (З)РАДА - це наша національна риса.
Коли би не вона - давно би жили краще, ніж хто-небудь в Європі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гуменюк (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-22 16:56:52 ]
Напевно, і нескоро відболить, на жаль...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Григорій Слободський (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-22 17:51:17 ]
Я розумію алегоричне значення /летиь/ но позд і потяг в україські мові мають двоїне значення потяг це те що іде по рейках. Поїзд запозичене слово і походить від поїздки кудись воно ввішло в житок у нас. так як тепер кажуть поняття замість порзуміння. Я не літератор но частенько заглядаю в словник. на мою замітку прошу Лесю не гніватись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Григорій Слободський (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-22 18:13:17 ]
Паны Лесю я тільки що зайшов ві вікепендію і вибачаюсь в нуші мові слово поїзд таки є. ранше я находив зовсім було тлумаченя. Ще раз вибачаюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-10-22 18:52:51 ]
Пане Григорію, ми всі вчимося, шукаємо. Успіхів Вам у цьому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-10-22 18:34:10 ]
Гарний вірш, Лесю.
Не можу оцінювати Ліну Костенко, а ви, тут, ніби ввійшли в образ чоловіцтва, глянули тим чоловічим поглядом, який, на жаль, у чоловіків рідко присутній.

Щодо зауваг, то й важко так відразу і поверхнево, але є, мені здається, нюанс у "наша" рать, може краще якось інакше? Бо "наша" ніби трохи звужує проблематику?
А ще, як на мене, буквально на мікрон ідеологія у вірші тіснить красу.
Можливо тут "Купи, продай, продай, купи і зрадь", "Від власних куль вивітрюються в дим"
"Ти мав рятунком, батьком стати їм" - трохи більше б тут поетичного ефіру?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-10-22 18:56:47 ]
Дякую, пане Володимире, це - типовий взірець не дуже вдалого поєднання політики з піїтикою, які поєднуються приблизно так, як олія і вода. Обійдеться "тато" і "наша рать", бо "нас - рать", без поетичного ефіру, хай вибачає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2008-10-22 19:10:36 ]
Ні, Лесю, спробую не погодитися. Вірш не типовий. Він дуже хороший. Просто я вліз у хащі свого підсвідомого :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-10-22 19:27:24 ]
Володимире, серденько, цей вірш - випадковий вихлюп емоцій. Повірте. я знаю йому ціну. Є вірші, які люблю - "Сльозу Цезаря", "Жанна", наприклад, це - справді особливе, з неба, а про політику - так, від вітру. В хащах свого підсвідомого я знайшла отаке трохи зневажливе, іншого для цієї теми й витрачати не хочу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Орина Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-22 22:45:21 ]
Щодо любові до своїх (і "чужих") віршів: справді, кому прийде в голову любити вірш про зраду (свій біль?) - мабуть, лише збоченцю. А Ви, Лесю, людина цілком адекватна (в хорошому розумінні цього слова, бо всяка творча людина не є прихильником "норми" як синоніма "посередності").
І вірш цей не любові потребує - співчуття! А якщо щиро - він досить гармонійний і технічно на висоті.
А щодо слова потяг, яке Вам тут намагались нав'язати, то якраз воно і є двозначним (бо може бути потяг до когось чи чогось...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-10-29 20:26:35 ]
Орино, спасибі, Ви все чудово зрозуміли. А саме цього - розуміння - мешканцям цього сайту вкрай бракує. Всім нестерпно хочеться повчати одне одного, навіть тим, хто ходить ще до дитячого садочка в поезії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-10-23 11:47:13 ]
Мені здається, пані Лесю, що Ви цю зраду пережили, причому зовсім недавно. Бо інакше ТАК не пишеться!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-10-29 20:18:42 ]
Ганно, серденько, дякую за глибину розуміння. Цб зраду я пережила давно, у 2005-му, коли всі ще були в ейфорії від нашого "месії", але право говорити такими словами отримала тільки зараз. Ото і сказала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-30 12:24:46 ]
Пані Лесю, кожен рядок Вашого вірша можна коментувати як весь вірш. І не тільки цей. Це дуже добре. Якщо вийде, хотів би Ваш біль трошки уйняти. Пдумайте як болить Жванії з бригадою, вони ж бабло вклали яке, а якщо й отримали то заводик якийсь свічний. І головному міліціонеру болить - ловить-ловить хабарників у вузах, а їх не меншає. До речі, кажуть в Тернополі диплом будь-якого вузу (крім медичного) $1000. Але то таке, просто полегкість, не треба витрачати час-роки і кошти (слово таке популярне). Результат набутих знань одинаковий.
Вже не кажу про новітнього полководця-захисника в сукні від біс знає якого мільйонера. Не дає її "солдатам" дорватись до залишків стола той ненависний Шрек, Пріщавий, Рабий чи як там ще називають його. Від того Ярославський чи Живаго урве Припортовий для Вас особисто і мене і решти України не зміниться нічого. От для їх шоверів, кухарок і прислуги зміниться. Тільки не кажіть, що Ви з тої команди, Ваші твори говорять навпаки. Якби він хотів корону, то йшов натореною стежкою і десять років царства з півцарства в придачу забезпечені. Тай зараз не пізно. Слухає порад старих чудо-богатирів Кучми, робить напівмажоритарний парламент і все в мішку. До речі, цікаво, втримається від спокуси чи ні? Та яким батьком своїм солдатам? Мало тої війни було на нашій землі? В кого віднімати? В Донбасі від трударів? І що віднімати? Землю з рудою чи каторжну працю. Може будинки як в 90-их абхази в Сухумі в грузинів?
Остання міна т. Медведчука діє безвідмовно. Влада в нього така, що кожний барига може попробувати віднімати. Навіть божественний не втримався. І будуть далі перти кожен хто дорветься до крісла в ВР чи КМ. Лесю, віриться, що ви не станете ходити по трибуні як Аня Герман і бачити "світло в очах" проплачених чиновнків в шкіряних пальтах і людей привезених ними, як це було при морозовському путчі. Отам були "солдати", які ждали трофеїв.
Як і його попередники він докладає зусиль для створення держави Україна, якої до цього не існувало. Та ще й не факт, що вона відбулася. Мрія в багатьох є - довести до Руїни (історія не всіх вчить) і далі як завжди. Який не є, що не робить, але він Президент україни. Виберуть іншого, кого б не вибрали, також буде президентом України, а не її частки.
Дуже багато тексту, але сподіваюсь Ви не розсердитесь. Не подумайте, що це повчання. Це коментар. Сподіваюсь, що в праві на коментар на свій вірш Ви мені не відмовите?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-10-30 18:53:27 ]
Саша, дуже рада, що спонукала Вас так розлого і щиро викласти свої думки. А мої - у вірші.
Дякую, що не зараховуєте наш вуз до тих, чий диплом можна купити. Навіть екзамен не можна. Принаймні на нашій кафедрі. Але стара схема навчання розвалюється, а нова... Господи, змилуйся над пацієнтами наших майбутніх лікарів.