ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
***
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
у чесність повернути віру,
не красти і багатим буть!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Леся Романчук (1961) / Вірші

 «Нестерпно бути зрадженим. Болить.»
...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Данчак Надія Мартинова 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-10-22 09:09:46
Переглядів сторінки твору 11378
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.892 / 5.75  (5.108 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 4.662 / 5.5  (5.096 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.705
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 19:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Григорій Слободський (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-22 12:08:16 ]
Пані Лесю мені здається в українські мові немає слова /поїзд/ здається - потяг. потяги не летят, а мчаться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-10-22 14:08:21 ]
Пане Григорію, будь ласка, прдовжуйте свої уроки української мови! З радістю дослухаюся! Потяги мчаться? чудово, зараз же заміню!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2008-10-22 14:51:52 ]
Вибачте, пане Григорію, що втручаюсь, але мені здається ( із словником у руках), що в українській мові присутні і "поїзд" і "потяг", а слово "летить" досить часто вживається у переносному значенні для підкреслення швидкості руху і надання більшого емоційного забарвлення і виразності.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-22 13:17:03 ]
Яка сувора правда,але істина, тому болить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-10-22 14:09:09 ]
Хто відчуває, тому й болить, пані Надіє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-22 16:30:55 ]
Так, як я вже висловлювався - (З)РАДА - це наша національна риса.
Коли би не вона - давно би жили краще, ніж хто-небудь в Європі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гуменюк (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-22 16:56:52 ]
Напевно, і нескоро відболить, на жаль...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Григорій Слободський (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-22 17:51:17 ]
Я розумію алегоричне значення /летиь/ но позд і потяг в україські мові мають двоїне значення потяг це те що іде по рейках. Поїзд запозичене слово і походить від поїздки кудись воно ввішло в житок у нас. так як тепер кажуть поняття замість порзуміння. Я не літератор но частенько заглядаю в словник. на мою замітку прошу Лесю не гніватись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Григорій Слободський (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-22 18:13:17 ]
Паны Лесю я тільки що зайшов ві вікепендію і вибачаюсь в нуші мові слово поїзд таки є. ранше я находив зовсім було тлумаченя. Ще раз вибачаюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-10-22 18:52:51 ]
Пане Григорію, ми всі вчимося, шукаємо. Успіхів Вам у цьому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-10-22 18:34:10 ]
Гарний вірш, Лесю.
Не можу оцінювати Ліну Костенко, а ви, тут, ніби ввійшли в образ чоловіцтва, глянули тим чоловічим поглядом, який, на жаль, у чоловіків рідко присутній.

Щодо зауваг, то й важко так відразу і поверхнево, але є, мені здається, нюанс у "наша" рать, може краще якось інакше? Бо "наша" ніби трохи звужує проблематику?
А ще, як на мене, буквально на мікрон ідеологія у вірші тіснить красу.
Можливо тут "Купи, продай, продай, купи і зрадь", "Від власних куль вивітрюються в дим"
"Ти мав рятунком, батьком стати їм" - трохи більше б тут поетичного ефіру?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-10-22 18:56:47 ]
Дякую, пане Володимире, це - типовий взірець не дуже вдалого поєднання політики з піїтикою, які поєднуються приблизно так, як олія і вода. Обійдеться "тато" і "наша рать", бо "нас - рать", без поетичного ефіру, хай вибачає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2008-10-22 19:10:36 ]
Ні, Лесю, спробую не погодитися. Вірш не типовий. Він дуже хороший. Просто я вліз у хащі свого підсвідомого :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-10-22 19:27:24 ]
Володимире, серденько, цей вірш - випадковий вихлюп емоцій. Повірте. я знаю йому ціну. Є вірші, які люблю - "Сльозу Цезаря", "Жанна", наприклад, це - справді особливе, з неба, а про політику - так, від вітру. В хащах свого підсвідомого я знайшла отаке трохи зневажливе, іншого для цієї теми й витрачати не хочу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Орина Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-22 22:45:21 ]
Щодо любові до своїх (і "чужих") віршів: справді, кому прийде в голову любити вірш про зраду (свій біль?) - мабуть, лише збоченцю. А Ви, Лесю, людина цілком адекватна (в хорошому розумінні цього слова, бо всяка творча людина не є прихильником "норми" як синоніма "посередності").
І вірш цей не любові потребує - співчуття! А якщо щиро - він досить гармонійний і технічно на висоті.
А щодо слова потяг, яке Вам тут намагались нав'язати, то якраз воно і є двозначним (бо може бути потяг до когось чи чогось...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-10-29 20:26:35 ]
Орино, спасибі, Ви все чудово зрозуміли. А саме цього - розуміння - мешканцям цього сайту вкрай бракує. Всім нестерпно хочеться повчати одне одного, навіть тим, хто ходить ще до дитячого садочка в поезії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-10-23 11:47:13 ]
Мені здається, пані Лесю, що Ви цю зраду пережили, причому зовсім недавно. Бо інакше ТАК не пишеться!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-10-29 20:18:42 ]
Ганно, серденько, дякую за глибину розуміння. Цб зраду я пережила давно, у 2005-му, коли всі ще були в ейфорії від нашого "месії", але право говорити такими словами отримала тільки зараз. Ото і сказала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-30 12:24:46 ]
Пані Лесю, кожен рядок Вашого вірша можна коментувати як весь вірш. І не тільки цей. Це дуже добре. Якщо вийде, хотів би Ваш біль трошки уйняти. Пдумайте як болить Жванії з бригадою, вони ж бабло вклали яке, а якщо й отримали то заводик якийсь свічний. І головному міліціонеру болить - ловить-ловить хабарників у вузах, а їх не меншає. До речі, кажуть в Тернополі диплом будь-якого вузу (крім медичного) $1000. Але то таке, просто полегкість, не треба витрачати час-роки і кошти (слово таке популярне). Результат набутих знань одинаковий.
Вже не кажу про новітнього полководця-захисника в сукні від біс знає якого мільйонера. Не дає її "солдатам" дорватись до залишків стола той ненависний Шрек, Пріщавий, Рабий чи як там ще називають його. Від того Ярославський чи Живаго урве Припортовий для Вас особисто і мене і решти України не зміниться нічого. От для їх шоверів, кухарок і прислуги зміниться. Тільки не кажіть, що Ви з тої команди, Ваші твори говорять навпаки. Якби він хотів корону, то йшов натореною стежкою і десять років царства з півцарства в придачу забезпечені. Тай зараз не пізно. Слухає порад старих чудо-богатирів Кучми, робить напівмажоритарний парламент і все в мішку. До речі, цікаво, втримається від спокуси чи ні? Та яким батьком своїм солдатам? Мало тої війни було на нашій землі? В кого віднімати? В Донбасі від трударів? І що віднімати? Землю з рудою чи каторжну працю. Може будинки як в 90-их абхази в Сухумі в грузинів?
Остання міна т. Медведчука діє безвідмовно. Влада в нього така, що кожний барига може попробувати віднімати. Навіть божественний не втримався. І будуть далі перти кожен хто дорветься до крісла в ВР чи КМ. Лесю, віриться, що ви не станете ходити по трибуні як Аня Герман і бачити "світло в очах" проплачених чиновнків в шкіряних пальтах і людей привезених ними, як це було при морозовському путчі. Отам були "солдати", які ждали трофеїв.
Як і його попередники він докладає зусиль для створення держави Україна, якої до цього не існувало. Та ще й не факт, що вона відбулася. Мрія в багатьох є - довести до Руїни (історія не всіх вчить) і далі як завжди. Який не є, що не робить, але він Президент україни. Виберуть іншого, кого б не вибрали, також буде президентом України, а не її частки.
Дуже багато тексту, але сподіваюсь Ви не розсердитесь. Не подумайте, що це повчання. Це коментар. Сподіваюсь, що в праві на коментар на свій вірш Ви мені не відмовите?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-10-30 18:53:27 ]
Саша, дуже рада, що спонукала Вас так розлого і щиро викласти свої думки. А мої - у вірші.
Дякую, що не зараховуєте наш вуз до тих, чий диплом можна купити. Навіть екзамен не можна. Принаймні на нашій кафедрі. Але стара схема навчання розвалюється, а нова... Господи, змилуйся над пацієнтами наших майбутніх лікарів.