ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Вероніка В
2026.01.28 19:15
сидить у мене птекродактиль на даху
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...

і в птеро лиш одна турбота

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Головні поетичні огляди):

Олександра Ступак
2025.10.30

Ірина Єфремова
2025.09.04

Зоя Бідило
2023.02.18

Тамара Швець
2018.03.05

Орися Мельничук
2017.01.26

Марія Марі
2016.04.07

Вікторія Фединишин
2015.11.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Майстерень Адміністрація / Головні поетичні огляди

 Мартиролог




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2006-07-30 15:02:15
Переглядів сторінки твору 10225
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 2.817 / 4  (0.591 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 2.817 / 4  (0.591 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.03.02 00:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстер Рим (Л.П./Л.П.) [ 2006-08-03 15:22:39 ]
Проблема не в тому, що нині багато хто з юних наших авторів хоче досягнути усього і відразу. Для молоді це характерно, - вони вибудовують свій уявний світ і беззастережно вірять в нього і в тому світі одне велике "Я", все інше губиться на периферії. Ось як, наприклад, пише один з таких, як то мені видається, талантів:
у "Відозві"
"ти є і в тобі був сенс
попри всі глюки недобачання сліпими
тож чи доцільно
знімати на догоду іншим
з рахунку себе
себе єдиного такого
себе істинного
бо ти є істина
якій завжди довіряєш найбільше."

Питання зняття себе з рахунку "єдиного такого себе істинного бо ти є істина"? Ось тут вона, проблема - якщо життя почалося в умовах не надто високого культурного, інтелектуального оточення. Молодій людині, навіть із посереднім рівнем таланту, на тому фоні вже здається, що вона одна в бездонному небі. Вона сонце для усієї тієї пітьми внизу. Такі юні таланти заходять до вас додому, у ваш світ, у суспільство, як до себе - вони ж просвітлені, вони генії, а ви хто? Звісно, все що зробили корисного ви, відтепер належить їм, а інше, непотрібне, - мотлох - викинути. Бо так треба! Про це написав Деріда і, здається, Ніцше. Вони про це чули і хтось з них навіть то все перечитав.
А далі реальність, яка молоді зовсім не по зубам. А довкола ще світи усіляких творчих закаменілостей, що закрили собою небо. Нема місця генію, ніхто його не бачить. Війна. Звичайно переможна, як їм здається.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-08-07 22:51:17 ]
Нас вже немає хрєн зна скільки. Чому ж ви мордуєтесь? Ви не пробували хоч раз в житті сказати правду? Щодо мене, я надіслав вам листа, в якому прошу знищити мене на цьому сайті. І негайно! Щодо перемоги - помилились, набралася інша бригада, бо я вмію багато счого передчувати, Лариса допомогла, дякую їй. Листи теж вмію читати поміж рядків. Знаєте, ці не продаються, і такі ж комікадзе як і я. Та що ви про мене знаєте окрім поезії? Жаль, підкупили людей, яким довіряв. Жаль вони забули ваш бруд. Але є й +. Наша людина у вас на сайті, ніби черв"як в яблукі. Хана вам скоро.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-08-07 22:53:22 ]
Верхній коментар написаний ВКВ.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-08-07 23:25:17 ]
Доречі, я вже видав декілька своїх книжок, тож які надії на Вас?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-08-07 23:29:10 ]
І що я маю далі, макулатуру випускати? Воно мені треба? Так як і іншим(хоча проблем з розповсюдженням не було) Я ж казав - після мене. А ви В.Л. свою літературу при житті хочете? Так вона буде достойною макулатурою!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Макс Непорада (М.К./Л.П.) [ 2008-11-28 18:15:46 ]
І я, і я хочу. Будь ласочка, пане ХРЕдакторе і мене, зробіть ласку, і мене до чорного списку внесіть. Я розумію, що поряд з вищевказаним панством я і поруч не валявся, але ж може як подарунок до нового року, а?