ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Галина Шибко
2024.06.16 09:27
У ріднім
У ріднім батьковім саду
Причепурились любовишні,
Збудили сни мої колишні...
В тополь питають, чи не йду

Прибрати хату до ладу,
З могил забрать вінки торішні.
У ріднім батьковім саду

Самослав Желіба
2024.06.16 08:29
***
Оце похмілля.
Ніби півночі слухав
Пісні Джері Хейл.

Світлана Пирогова
2024.06.16 08:07
Повня
Не зашнуровано давні рани,
Без прив'язі помаранчева повня.
Вписалась у нічну панораму,
Як відблиск вогню на жерсті жаровні.
Віщунка Вельва шепоче долю,
Не сплять лікантропи у темних шкурах.
Хто ж розірве це замкнуте коло?
Забутих в'язнів утримуют

Віктор Кучерук
2024.06.16 07:39
* * *
Не дають відпочити, холера,
Хоч знедавна я менш дійовий, –
Зачинила одна щойно двері,
Як вже інша сигналить: Відкрий…
Мов зі сну метушлива примара
Перетнула мовчазно поріг,
А мені не потрібні і даром
Нині шепоти, дотики, сміх.

Микола Соболь
2024.06.16 05:47
Людська бездушність
У ставку, на окраїні парку,
тася няньчила діток своїх.
Чоловік докуривши цигарку,
подивився без жалю на них.
І у ражі хмільного банкету
перед друзями, просто на спір,
він поцілив у ціль з арбалета,
не людина, – спотворений звір…

Ярослав Чорногуз
2024.06.16 05:10
Поетів пощадіть, о Музи...
Мов досконало -- майстер-золотар
На склі чи дереві -- твоє обличчя --
Виплавлював -- ті очка, ніс, вуста...
Так я в рядках сяйну красу величив.

Високих рис чарівна чистота --
Мені ти нагадала Беатріче --
Поета мрію... Лиш різниця та,

Артур Курдіновський
2024.06.16 02:18
Love is...
Love is...
Мого дитинства світлого реліз
Прийшов за мною у нове сторіччя,
Щоб назавжди мене у мене вкрасти.
Цим написом хизується і досі
Небесний місяць, мовчазний маркіз,
Закоханий у зіроньку, що поряд
Яскраво світить. І лише для нього...

Юлія Щербатюк
2024.06.16 00:00
Настало літо (хайку)
Настало літо
Аромати навколо
Липи квітують
***
Великі хмари
Заполонили небо
Ітимуть дощі
***

Володимир Ляшкевич
2024.06.15 22:01
Пісня про щастя
Патетично - чоловічий голос)
Досить, кохана, буденності віхоли,
хочеться сонця і моря –
Поїхали!
У невгамовність прибою і синяви
барвного свята над будніми тінями!

(Іронічно – жіночий речитатив)

Іван Потьомкін
2024.06.15 19:13
"Усі ж ми діти Божі!"
Не гадав ще молодий Тарас, що слава набагато швидша, ніж тарантас, що віз його вперше на батьківщину: усім хотілось не просто бачить, а щонайкраще пригостить речника Вкраїни. От і в Лубнах не було кінця-краю запрошенням. «Відбийся якось,- попросив Тарас

Микола Соболь
2024.06.15 16:37
Лети, Пегасе
Побути трохи ще у раю,
хотілося та обмаль часу.
Куди летіти, я не знаю?
Тримаю за крило Пегаса.
Тепер ти вільний, милий друже,
спіши між хмар, де сонце сяє,
ніколи ти не був байдужим,
як ніс мене за небокраї.

Хельґі Йогансен
2024.06.15 13:56
Хто ми?
Я не буду брехати, що знаю життя,
Розкидатись пихато словами.
Лиш скажи мені, хто ти і хто тобі я!
Поясни, що насправді між нами!

Може, карма чи так, випадковий союз?
Чи зустрілись споріднені душі?
І чому у тобі я фатально погруз?

Леся Горова
2024.06.15 12:12
Мовлю...
Мовлю сонцем і мовлю вітром я,
Мовлю променем,
Слів розмаєм, думок палітрою,
Серцем стомленим.

Та вмокаючи пера- образи
В рути-шавлії,
Мовлю так, щоб одну лиш обрану

Ігор Деркач
2024.06.15 10:51
Фейки єрмакратії
Синекура має привілей
і сама повірити готова
у казки із тисячі ночей,
на які купились безголові.
Логіку включаємо, панове,
і спаде полуда із очей.

***

Тетяна Левицька
2024.06.15 09:15
Сонцесяйний
Не хвилюйся, любий, я не бачу
порізно у цьому світі нас.
Хто обпікся об сльозу гарячу,
на холодну дує повсякчас.

ДНК твоє в моєму лоні,
у твоєму серці образ мій.
Душу заколисуєш в долоні.

Козак Дума
2024.06.15 07:29
Орелі часу
Колише вітер грона калинові
в ряснім саду майнулого життя,
немов орелі булої любові,
під супровід мого серцебиття…

І гойдалка, як та опона часу,
спадає долу прямо із небес.
Несе тебе, життя мого окрасу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Благодатна Еродія
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мирослава Меленчук (1983) / Вірші / Послухай, хто я...

 * * *
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-12-10 17:25:22
Переглядів сторінки твору 10391
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.624 / 5.5  (4.862 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 4.618 / 5.5  (4.804 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.703
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.03.30 22:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2008-12-10 18:08:15 ]
Привіт Мирославо, приємно було прочитати вашого нового вірша.
Мені здалось, що "од сліз" - теж ніби варіант?
А ще таке експериментальне "виковтнувши" слину?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-12-10 18:14:01 ]
Привіт!
Дякую за допомогу, слушні варіанти, навіть експериментальне. ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-12-10 19:22:38 ]
Я так зрозуміла, тут ідеться про небезпеку придушення власних думок?

Вороння- це вірші, що чинять опір цьому самопридушенню?

А "виковтнути слину"- це, певно, зумисне вжитий парадокс...мабуть, Ви хротіли підкреслити, наскільки ці вірші чинять опір ліричному герою? не гармонують із його свідомістю?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-12-10 19:28:42 ]
Цікаві думки у Вас, Ганно...
Скоріше, це такий собі компроміс. :)
Ліричному герою хочеться про це говорити, але іншим це не потрібно, тому доводиться говорити віршами...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-12-10 19:33:36 ]
О! Тепер усе зрозуміло! Знала я, що в цьому вірші- якась інтрига!

Але, як завше, все розумію по-своєму=неправильно :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-12-10 19:36:25 ]
Чому? Ви зрозуміли правильно, бо по-своєму. Я Вам розповіла про своє бачення, але це не значить, що і для Вас воно прийнятне. ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-12-10 19:37:14 ]
Якраз прийнятне! :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-12-10 22:57:01 ]
Гарний, глибокий вірш, цікаві образи- знахідки.
Ось тільки скупчення приголосних дещо утруднюють читання
од сліз
із себе
неминучість завтрашнього...,
Змовчать слова..
Дякую.Н.Т.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-12-10 23:31:51 ]
Наталю, дорогенька, дякую, що читаєте. :)
Люблю скупчення приголосних і складне звучання. :)
Є теми, яким притаманна легкість. А є і такі, які тяжіють усім.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-12-10 23:47:32 ]
Як я Вас розумію, Мирославо:) сама маю таку слабкісь- тяжіння до скупчень приголосних і навіть (о жах!) до дієслівних рим. Але отримую тут зауваги від майстрів і стараюсь виправляти.
Ваш вірш бездоганний, бо складність звучання стилістично передає складність життєвої ситуації.
Схиляюся перед майстром.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-12-10 23:49:56 ]
Останніх два рядки, що перегукуються з моїм останнім віршем мене просто вразили.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-12-11 11:13:01 ]
Наталю, Ви мене потішили. :) Я от все далі більше думаю, а чи є правила в поезії? Думаю, не має межі. :)
Я для себе єдине - поки не прийняла скупчення чотирьох приголосних. :) Але не факт, що колись і таке станеться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-12-11 11:15:50 ]
Так, перегукується. :) Дивно, але таке буває - щось напишу, а потім на сайті читаю відголосся у інших творах. Просто буває, що автори на одну частоту налаштовані в один і той же час. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-12-10 23:58:08 ]
Мирославо, попри зрозумілість змісту рядку
"про виходи із себе і назад" - він надто двозначний :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-12-11 11:17:20 ]
Любо, що б я без Вас робила? ;) А таки дійсно - двозначний. :))) Інколи і про це хочеться поговорити, але краще змовчати. ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2008-12-11 01:15:41 ]
"... -От боли, что не я — невеста

У жениха...

От жеста и стиха — для жеста

И для стиха!.." (Цветаева).
*bows*:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-12-11 11:18:50 ]
:) Треба перечитати Цвєтаєву, близьма мені зараз. :)
Дякую, Ондо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2008-12-11 08:21:08 ]
"стулити писок" - таке можна почути від людини непосвяченої і невихованої, тієї, що страждає на рецидиви... Не поетично, вибиває з контексту, що шикується у рядках далі.
І у першій строфі останній рядок... Важкуватий і для читання і для сприйняття...
Переповнений надіями вокзал... тривіал, не раджу використовувати і дієслівні рими. З повагою, ЛК


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-12-11 11:25:08 ]
Не поетично?
Людмило, певно, у мене більш розширені поетичні горизонти. ;) Це гра емоцій. І настрій відповідний створюється через такі фрази. Ліричному герою наказують чи пропонують краще "стулити писок", аніж говорити. Ви, мабуть, не зрозуміли правильно...
І про перший рядок теж... :)
Про тривіал теж не хочуть слухати, а і про буденне хочеться поговорити. Ліричний герой не зовсім відірваний від світу. :)
А дієслівних рим я тут не використовувала. ;)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-12-16 18:48:31 ]
мнье нравіцца што ви бальни нье мной... цю асоціейшен мені навіяв рядок /про сум листів, написаних не вам/:) тільки там замість багатьох /про/ також багато /что/.
хороший текст. тільки я також проти /виковтнувши/.
якось воно мені... чи не тільки мені...
хоча, вірші - це ж таке особистісне, що жах: хто як хоче, так і пише. і посилає всіх радників - як мінімум - ...не скажу куди!
привіт.