та ну. таку "розгорнуту" громадянську позицію можна було і в одне речення.
а тут поезія.. при чому справді така, що й не зрозуміло, навіщо писалося.
або авторка сама не визначилась - про що пише, або дуже сумлінно підійшла до справи: втілила незрозумілість уповні.

Мені здається, що одна з пичин, навіщо ми пишемо - це бажання поділитись своїми думками з іншими, а якщо висловлювати ці думки незрозуміло, мета втрачає сенс, до того ж у сучасній літературі не всі вірші є поезією. Ваш вірш виглядає вихопленим з чогось, наче початок втрачено, його можна простосувати за бажанням читача до багатьох ситуацій, виникає відчуття, що показали шматочок картини, та й питають, чи подобається картина вцілому, але ж уявлення я маю тільки про цей шматочок. Так от - шматочок мені сподобався, але про що мова - не маю і приблизного уявлення - чи авторку пліткарі-сусіди дістали, чи наші політики, чи ще якесь суспільне чи особисте лихо.Це , Оксанко, не критика Вашого вірша, а спроба пояснити, чому Мар'яна і Сергій так по- різному відреагували на Ваш вірш. Успіхів Вам!