ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.10.18 15:36
Всіх потворних істот видаляю з життя,
не з'ясовуючи в чому справа.
Вимітаю із серця токсичне сміття,
й тих у кого душа порохнява.

Підлість не визнаю, як у спину плювки,
зневажаю Іуд лицемірних.
Не подам психопату я більше руки —

Артур Курдіновський
2025.10.18 04:38
Шановна Редакція Майстерень! Наш видатний покидьок (ой, вибачте) автор Самослав Желіба під черговим ніком продовжує робити гидоту авторам. На цей раз він образив нашу чудову поетесу Тетяну Левицьку. На її вірш "Щенячий" він написав таку рецензію (текст

Володимир Бойко
2025.10.17 23:05
Вже ні чарів, ні спокуси,
Ні цілунку в темноті.
Навіть спогаду боюся,
Бо і спогади не ті.

А гулялось - так гулялось,
Наче буря - вглиб і вшир,
Нижче пояса дістало

Борис Костиря
2025.10.17 21:50
Із тиші комори,
набитій різним мотлохом,
лунає голос віків.
Він губиться в шумі,
як у брудних водах.
Його так легко заглушити.
Голос віків тендітний,
як шелест листя,

Віктор Насипаний
2025.10.17 21:49
Так буває, вір не вір,
Я від щастя сам не свій.
Бо мені таки щастить:
Моя вдача – то є ти.

Приспів:
Круглий світ, як не крути,
Мов клубочок непростий.

Віктор Кучерук
2025.10.17 16:29
Щоб не пускати дим у очі
Заради зниклої краси,
Які слова почути хочеш
У найсуворіші часи?
Куди нестерпну правду діти,
Аби від сліз уберегти, -
І як я маю говорити,
Щоб усміхалась звично ти?

Марія Дем'янюк
2025.10.17 15:14
Коли тобі сняться рожеві сни,
Чи неймовірно яскрава картина,
Це мами молитва летить в небесах,
Бо ти завжди її люба дитина.

Коли на ранок усміхаєшся дню,
В душі плекаєш передчуття свята,
То це кружляє в височині

Ірина Білінська
2025.10.17 13:56
І велелюдно,
і пустельно -
у плетиві людських орбіт.

Шматує сни
гудок пекельний,
мов апокаліптичний біт, -
ламається у хату, душу:

С М
2025.10.17 12:29
На порозі волоцюга
Їсить без турбот
Метильований сендвіч
Сам – ходячий гардероб
Ось іде дочка єпископа
Із іншого кута
Йому так ніби заздрить
Її гнали все життя

Ігор Терен
2025.10.17 11:13
А косо-око-лапих не приймає
деінде неугноєна земля,
та удобряє
де-не-де, буває,
війна тілами їхніми поля.

***
А балом правлять люди-тріпачі

Світлана Майя Залізняк
2025.10.17 10:44
Вийшов друком альманах сучасної жіночої поезії "Розсипані зорі", 50 поетес.
Примірники альманаху отримала. Зміст подаю на фейсбуці, дехто цікавився.
Видавництво "Терен", м. Луцьк. Вдячна видавцям та упоряднику за запрошення.
Ціна 300, для інформ

Борис Костиря
2025.10.16 22:36
Зникнути в невідомості,
розчинитися у просторі,
розпастися на частинки,
перетворитися на пил.
Пил стає господарем доріг,
найбільшим повелителем,
німим оракулом,
який віщує істини.

Татьяна Квашенко
2025.10.16 20:33
Її хода здавалася легкою.
Під стукіт крапель, наче каблучків,
Між скелями стежиною вузькою
Свою руду коханку жовтень вів.

Від чар її немає порятнку.
Смарагди-очі, серце-діамант,
А на вустах мелодія цілунку

Євген Федчук
2025.10.16 20:04
Які лиш не проживали з тих часів далеких
У Криму народи: таври, скіфи, поряд греки,
І сармати, й печеніги, половці, хозари,
Візантійці, готи й турки, накінець, татари.
Генуезці і вірмени торгували крамом.
Москалі, якщо і були, то лише рабами.
Та і

Тетяна Левицька
2025.10.16 16:30
На відліку дванадцять час спинився —
прочитана сторінка ще одного дня.
Осіння мла, порожня годівниця
не нагодує з рук замерзле цуценя.

Хтось викинув дружка... Іди до мене,
зігрію серцем, хоч сама тепер, як ти
тремчу від холоду листком червленим

Артур Сіренко
2025.10.16 10:43
Шпак з довгим хвостом,
За який зачепилась веселка,
Лишивши на ньому фіолетову пляму,
Прилетів до міста кам’яних провулків
В якому нічого не відбувається.
По радіо так і сказали:
«У цьому місті нічого не відбувається…»
А Бог дивиться
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марія Кореновська (1974) / Проза

 Ялиновий вітер.

М.А.Ж.
М.І.Ж.


У віночку з барвінку, така молода, усміхнена, зодягнена у біле. Вона дивилася на нього з невигойною ніжністю, протягувала руки, кликала за собою, наспівувала. Ні, він не проронив жодної сльозинки і тоді, коли лікарі підтвердили, що у них ніколи (чуєте, н і к о л и) не буде своїх діточок. Тому всю нерозтрачену батьківську любов, протягом життя, подружжя віддавало іншим дітям.

Коли в один день обидвох проводжали невеличким педагогічним колективом на пенсію, він забороняв собі засмучуватися. Як міг – втішав Марію Андріївну. Тепер бо – мали змогу приділяти більше турботи один одному. Роки взяли своє. Здоров’я стало крихким, як тоненькі кружальця осіннього льоду.

Гілочки вишні вдарялися у шибку. На стриху заскрипіли дошки. Останні картинки дрімоти розвіяв різкий дзенькіт посуду – за стіною сусідка мила начиння. Невагома ілюзія щастя, і та, яка приходила до нього уві сні та кликала за собою – розчинилися у вечорових сутінках. На горищі просушував цибулю сусід.

Без улюбленої роботи, без веселого дитячого щебету і запального квіту учнівських оченят, гамору на перервах, без танцювальних виступів, конкурсів та нагород, що їх Марічка привозила зі своїми вихованцями, без того, що було їхнім життям – чи ж буде здоров’я, коли забрати у людини найголовніше, найцінніше – те, чим вона жила?

До розкошів подружжя не звикло. Хоча їм і заздрили: бездітні. Жили, мовляв, тільки для себе. Та хто повірить, що більшість заощаджень Марія Андріївна витрачала на яскраві костюми для вихованців танцювального гуртка. Та і які можуть бути розкоші у невеличкому селі: крім чистого повітря, розміреного спокою, барвінкового неба, що плескалося на хвилях запашного ялинового вітру?

Свій дім, невеличкий город, затишне подвір’я. Величезний горіх, поруч – столик та лавка, що їх змайстрував Мирон Іванович, щоб гості могли почаювати за цікавою розмовою, пригадати бешкетників, веселі шкільні історії, спробувати запашних яблук, запечених за особливим рецептом Марії Андріївни (із ваніллю та збираними вершками).
В одну мить усе перемінилося.

Він не заплакав і тоді, коли Марічці поставили страшний діагноз. На ліки знадобились чималі гроші. «Продамо половину будинку» – на такому рішенні настояв він. Навіщо їм стільки кімнат. Ось знайдуть гарного покупця та й буде кому у старості принести кухлик води з кринички. Хтось буде поруч.

За стіною голосно увімкнули серіал. У кімнаті стало зовсім темно. Ще хвилину тому, коли уві сні він бачив дружину молодою та усміхненою – був щасливим, а тепер болючі думки нахлинули із новою силою. Він простив людині, яка взяла у нього в борг із грошей, що вторгували за частину будинку. Він простив боржнику оті неповернені кілька сотень (тоді так потрібних на лікування). Дружина згасла на його очах, як свічечка. Відмучилася.

Він не може простити собі того, що прощатимуться із ним, не в один і той самий день, що з Марією Андріївною. Не може вибачити своєї безсилої немочі і того, що продовжує жити без неї. Сам.

У кімнаті прохолодно. Та сивий чоловік не відчуває холоду. Не відчув і гіркої сльози, яка скотилася на вицвілу сорочку. Перед очима – одягнена в білу сукню, у віночку з барвінку, молода і щаслива дружина наспівує колискову.
«Люлі, люлі, лю-у-лі…»

Над садом зупинилась Велика Ведмедиця і мале ведмежатко, щоб послухати Марійчину колисанку. Ялиновий вітер розгойдує гілля горіха. Яблуні завмерли по пояс у снігу, дослухаються зимового співу.

Самотній чоловік дивиться у вибілене морозом вікно.

А барвінок у віночку, такий синій-синій, що боляче дивитись.
Ні, він не плаче. Знає, що зовсім-зовсім скоро вони будуть знову разом

2012..



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-04-06 21:03:53
Переглядів сторінки твору 795
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.03.23 17:09
Автор у цю хвилину відсутній