ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2025.11.30 21:25
Очей незнана глибина…
Спокус спланованих побори
І тіл задіяних струна —
Надіюсь, вірю, що на користь…

Роки - струмки підземних вод
І течія питань джерельних —
Сім’ї продовження штрихкод,

Євген Федчук
2025.11.30 19:21
Докоряла одна жінка часто чоловіку,
Мовляв, сам частенько їздить у місто велике,
Бачить ярмарок. А їй же удома сидіти.
Вона ж також на ярмарок хоче поглядіти.
Доконала чоловіка, згодився узяти.
От, приїхали у місто щось там продавати.
Випряг волів ч

Борис Костиря
2025.11.30 15:15
Стоїть під вікном чоловік
і чекає, поки йому
винесуть їжу
або келих істини.
Мандрівник у пошуках
забутих сенсів,
утраченої тривоги,
розгубленого натхнення.

Іван Потьомкін
2025.11.30 12:48
Не буряним Бетховен входить до мене,
А цими сріблястими струмками,
Що на галяву вибігають сміючись,
Наввипередки мчать, вливаючись
У Шуберта і Берліоза, й Мендельсона...
Бачу його - іще не генія глухого,
А юнака, в якого віра розійшлась з довірою,

Тетяна Левицька
2025.11.30 10:34
Ще купаю в любистку життя золоте,
та мене безтурботну облиште.
Я ненавиджу старість печальну за те,
що спотворює справжні обличчя.
Хто б там що не казав — безпорадність, як рак,
тіло й мозок живий роз'їдає.
У середині груші огидний хробак
проклад

Віктор Кучерук
2025.11.30 06:52
Мов теплу і світлу пилюку
Вітрисько здійняв і несе, -
Згадалися мамині руки,
Що вміли робити усе.
В уяві постало обличчя
Вродливе, неначе весна,
Й до себе зове таємничо,
І душу втішає сповна.

Тетяна Левицька
2025.11.29 23:08
Я можу піти за моря, щоб тебе
не бачити більше й не чути.
Вже час відбілив ластовиння рябе
на личку блідому покути.

І ти посивів, як тополя в гаю,
зими не буває без срібла.
А я, божевільна, в зими на краю

Микола Дудар
2025.11.29 21:59
У сон навідавсь Елвіс Преслі
І напросився на ночліг…
А відчуття, що він воскреснув —
І я відмовити не зміг…
Бо в той минулий вечір наче ж
Я «самокруток» не вживав.
Ну а віскарика тим паче.
Хоча і сморіду кивав…

М Менянин
2025.11.29 18:07
Відчув гул майдану,
з країни не втік,
свободу жадану
вплітав у потік.

Дай Боже ту манну
хоч під Новий рік –
знімаєм оману,

Борис Костиря
2025.11.29 17:23
Я не можу зрозуміти,
що я бачу в нічному садку:
профіль дерева
чи силует людини.
Образ розливається,
мов космічна туманність.
Дерево може бути
тією ж людиною,

Світлана Пирогова
2025.11.29 16:33
У бабусі є велика скриня,
В ній сорочки, сукні, вишиванки.
Береже їх славна господиня.
І милуюсь ними я щоранку.
Ой, бабусенько, моя бабусю,
Ти навчи мене теж вишивати.
Я сорочку вишию дідусю,
Тату, мамі, і, звичайно, брату.

Володимир Бойко
2025.11.29 11:36
Цифри ті застрягли в серці і болять.
Вже не в'ється по руїнах чорний дим.
Відлетіли в небо душі разом з ним.

Артур Сіренко
2025.11.29 10:04
Вулиці залізного міста –
Це струни, на яких грає блюз
Дивак, що живе в порожнечі,
Що зазирає з-під хмари
На колотнечу мурах.
Телевежі міста граків-сажотрусів –
Це голки швачки-жебрачки Клото,
Що шиє сині плаття

С М
2025.11.29 09:09
Наче б і недавно, чепурна і ладна
Жбурляла для розваги бомжам дайми, хіба ні
Люди казали, “Вважай, осяйна, як би ти не впала”
Ти гадала, вони – жартуни
Сама радше реготалась
Над тими, хто у разі загуляв
Нині ти уголос не розмовляєш
Нині заслугою не

Віктор Кучерук
2025.11.29 07:11
Гучніше вже в суглобах тріск,
Хоч споживаю я не тлусте, -
Вже тижні тануть, ніби віск,
А дні, мов мед, ніяк не гуснуть.
Дедалі ближче до межі
Поза якою терпнуть жижки
І дні холодні, як вужі,
І сім неділь бува на тиждень.

Тетяна Левицька
2025.11.29 01:38
Боже, Боже, як це страшно
не від раку, а біди
помирати, так завчасно, —
вже летять туди, сюди.
Не війна, а справжнє пекло —
Воланд править, світ мовчить...
В небі від тривоги смеркло...
Між життям і смертю — мить!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любовь Весна (1963) / Проза

 Танец за пределами воображения

Лето. Париж. Ресторан. Обширность тишины и красивая музыка.
-Леди, можно пригласить Вас на танец?
-Я не танцую...
Один танец, всего пять минут, и я Вас увлеку за собой в космические дали Беспредельности ...
-Как это возможно?
-В танце все поймете...
Я не одна и жду мужчину...
-Некрасиво лгать. Вы не замужем, точнее в разводе. Это видно по вашему виду, да и нет за столиком второго прибора!
-Вы следили за мной?
- Нет просто я наблюдал...Работа такая. Что?! Соглашайтесь. Ночной Париж, уютный ресторан, чудесный летний вечер, приятная музыка, прекрасный кавалер.
-Но это невозможно! Вы даже не знаете меня, а уже берете на себя смелость говорить такие слова!
-Что Вы, Прекрасная Леди! Один танец и я исчезну из Вашей жизни. У меня сегодня День Рождения и выбор пал на Вас. Среди сидящих скучных лиц, ваше привлекло милой загадочной улыбкой... Составьте мне компанию. Вы одна. Я один. Ну что? Вы согласны? Прошу Вас, не отказывайте мне в этом удовольствии! Великолепная мелодия закружила незнакомке голову....
Заиграла заранее подготовленная музыка и он увел ее в середину зала... Они оба воспарили с лёгкостью в танце...
-Почему Вы так смотрите на меня, Сэр?
- Вы так прекрасны, что я не могу оторвать от Вас взгляда.
-Не смущайте меня...
-Что Вы, мой Ангел, я только придам Вашему очарованию немного улыбки...
Она задумчиво посмотрела на него....Его глаза. Эти темные глаза, цвета кофе, были непроницаемы, но в них таилась доброта и грусть одновременно...и взгляд хищника, охотника выследившего добычу..... -подумала она...
"Боже, я не могу смотреть на него, пропадаю в темном омуте этого умного, притягательного и хищного взгляда...Рядом с ним так тепло, уютно, а может мне расслабиться и довериться ему? Это всего лишь танец...Его тембр голоса, его улыбка дьявола или ангела сводила ее с ума. Как же я давно не танцевала... Это было с ним, её любимым и дорогим, её мужчиной...С ним в последний вечер, вечер прощаний... Память... Продолжает играть красивая мелодия...
Волшебный танец, как в сказке.... Десятки глаз устремились на очаровательную пару, а они просто танцевали вдвоем, забыв обо всех... Он кружил ее в своих сильных руках и наблюдал...
-Вы очень красивая, мой Светлый Ангел...Готов кружить Вас в танце, когда Вы пожелаете, хоть всю жизнь... Она невольно пробудилась от своих размышлений и ответила:
- "Сэр, не прижимайтесь так близко ко мне!"
- "Что Вы, Прекрасная Леди! Даже в мыслях не было принести Вам неудобства или обидеть непристойным поведением. Вы сами так нежно обхватили меня и положили голову мне на плечо, что я не мог, не мог же Вас потревожить. Всего лишь обнял. Вы ведь сами этого желали..."
- Ну Вы и наглец!
-Нет. Я просто сделал то, что Вам нужно было в эту минуту. Не подумайте ничего плохого... Они остановились...Они смотрели друг на друга и не могли оторваться... Он был ей симпатичен... Она так ароматно пахла... классический запах. Аромат духов, казалось, исходил по всему ее телу, по всему ресторану, утончённый и женственный аромат, запах женщины, сексуальной женщины... Хотелось обладать ее телом сейчас... Украсть от всех, увести далеко и заняться с ней любовью...
- Вы так вкусно пахнете, Прекрасная Леди... Ее глаза... Эти голубые глаза , два большущих и глубоких озера... были красивы... В них была грусть и разочарование, но они не теряли своей красоты и иногда в них пробегал озорной огонек молоденькой девочки. Но ее Ангельская улыбка и смущенное лицо придавало ей Божественный вид... Она прекрасна...
-Что вы сказали, сэр?
-Вы прекрасны, мой Ангел Небесный... И не выпуская ее рук, он прижал к себе ее еще сильнее... Наклонил голову и, едва касаясь, губами поцеловал ее в плечо. Он почувствовал, как мурашки пошли по ее телу... Он не отпускал ее, давая ей понять, что она в надежных, сильных и в то же время мужских нежных руках...
-Что Вы себе позволяете, сэр? Да как Вы смеете?!
-Тссс.... Он провел пальцем по ее губам. Танцуйте милочка...Гости кушают и с удовольствием за нами наблюдают.
- Вы...Вы... Я не Он, Ты не она...
-Что?
-Ничего... Вы смутились...Вы покраснели... Вы так милы...Господи, Ангел мой, Вы Божественно красивы! Она посмотрела на него, улыбнулась и опустила голову...
-Вы меня заставляете краснеть. Пожалуйста, не надо... Последние ноты доигрывали медленно стихая , будто стихло всё вокруг или погрузилось в безмолвие... Ему не хотелось ее отпускать, как и ей Его... Стало тихо... Они еще танцевали...
"Не отпускай меня", - подумала она...
Он поцеловал ей руку: "Благодарю за танец мой Ангел и подарил цветок, который успел украсть из вазы, одну великолепную розу. Белую, такую же дикую, с колючими шипами, одинокую, нежную, эротичную, как Она...
-Еще раз спасибо за танец, Прекрасная Леди... Прощайте!
-Постойте, как Вас зовут, сэр? Он улыбнулся, от чего она стала теряться в его милом хищном взгляде охотника - Астрал.
Для Вас я останусь Астралом, мой Ангел Небесный... Может, придет время и мы с Вами еще станцуем танец небес по Млечному мосту...
Он ушел, оставив за собой шлейф загадочности...
"Он незабываем", - в смятении прошептала Она...
"Ты прекрасна!", - улыбнулся он сам себе...
Как же давно она не танцевала......
Их мысли раскинулись далеко за пределы воображения........




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-05-07 18:30:08
Переглядів сторінки твору 720
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.416 / 5.21)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми РОМАНТИЧНА ПРОЗА
Автор востаннє на сайті 2020.12.12 20:13
Автор у цю хвилину відсутній