ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.11.24 21:57
По кілька сот разів «несмій»
«Не сумнівайся, ти тут зайвий»
І як чужому навздогін:
«Усіх нещасть провайдер…»
«Там не сиди і не чіпай
І не дивись… сходи в комору
І не музИч і не співай» —
Мабуть родивсь не впору?

Сонце Місяць
2024.11.24 20:42
святику тридцять, сват позивний
простосердечний, а не дурний
багатослів’я для нього чуже
набої звичаєм не береже

загинути просто в будь-яку мить
повсюди розтяжок купа & мін
але казав побратим василь

Іван Потьомкін
2024.11.24 19:38
Коли сина з першого класу перевели в третій, батько вирішив поїхати з ним до Києва, показати дім, де прожив тридцять років поспіль, а головне – школу, де сам вчився. І ось вони в Києві. Не без хвилювання заходить батько в школу і першим стрічає завгоспа

Євген Федчук
2024.11.24 13:21
Андрія Боголюбського вважають москалі
Найпершим поміж всіх великоросів.
І носяться з тим виродком ще й досі.
Чим цей «герой» прославивсь на землі?
Жорстокий був і лютий, наче звір,
Не то чужі, свої його боялись,
З підступністю й жорстокістю спізнали

Микола Дудар
2024.11.24 09:26
Коли я вийду з темноти
Ковтнути жменьку Світла
Чи хвилюватимешся ти
Що то не я, а вітер…
Чи уявлятимеш, що в ніч
Лише одне бажання
Почути знов: « не в тому річ…»
І буде ще питання:

Тетяна Левицька
2024.11.24 08:07
Не розлюбила, а відпустила —
Любов не здатна відтяти крила!
Лети, як хочеш, у даль високу,
Мій волелюбний, зірчастий Сокіл.
За сніжні хмари, туди де вічність
Лоскоче вії промінням ніжним,
Несе цунамі на гострім вістрі
У сиве пір'я свавільний вітер

Козак Дума
2024.11.24 07:56
У повітрі якась загадковість,
влаштували світила парад,
і дочитує осені повість
з книги Неба сумний листопад…

Опустились сніжинки скраєчку
на ранкові уламки часу.
Свіжознесене сонця яєчко

Микола Соболь
2024.11.24 06:40
Над рікою стелиться туман,
холодіють листопада ночі.
Ти була найкращою з оман
і від тебе геть іти не хочу.
Для розлуки ніби ще не час
дзиґарі відлічують хвилини.
Господи, помилуй грішних нас
від Адама з Євою до нині.

Віктор Кучерук
2024.11.24 06:22
Як розповів, то пожурила,
Іще й очам вказала шлях
Повз чорториї повносилі
До очеретяних дівах.
Я сотні раз до них приходив
У снах сполоханих своїх
І зі снопами хороводи
Водив щоразу їй на сміх.

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любовь Весна (1963) / Проза

 Танец за пределами воображения

Лето. Париж. Ресторан. Обширность тишины и красивая музыка.
-Леди, можно пригласить Вас на танец?
-Я не танцую...
Один танец, всего пять минут, и я Вас увлеку за собой в космические дали Беспредельности ...
-Как это возможно?
-В танце все поймете...
Я не одна и жду мужчину...
-Некрасиво лгать. Вы не замужем, точнее в разводе. Это видно по вашему виду, да и нет за столиком второго прибора!
-Вы следили за мной?
- Нет просто я наблюдал...Работа такая. Что?! Соглашайтесь. Ночной Париж, уютный ресторан, чудесный летний вечер, приятная музыка, прекрасный кавалер.
-Но это невозможно! Вы даже не знаете меня, а уже берете на себя смелость говорить такие слова!
-Что Вы, Прекрасная Леди! Один танец и я исчезну из Вашей жизни. У меня сегодня День Рождения и выбор пал на Вас. Среди сидящих скучных лиц, ваше привлекло милой загадочной улыбкой... Составьте мне компанию. Вы одна. Я один. Ну что? Вы согласны? Прошу Вас, не отказывайте мне в этом удовольствии! Великолепная мелодия закружила незнакомке голову....
Заиграла заранее подготовленная музыка и он увел ее в середину зала... Они оба воспарили с лёгкостью в танце...
-Почему Вы так смотрите на меня, Сэр?
- Вы так прекрасны, что я не могу оторвать от Вас взгляда.
-Не смущайте меня...
-Что Вы, мой Ангел, я только придам Вашему очарованию немного улыбки...
Она задумчиво посмотрела на него....Его глаза. Эти темные глаза, цвета кофе, были непроницаемы, но в них таилась доброта и грусть одновременно...и взгляд хищника, охотника выследившего добычу..... -подумала она...
"Боже, я не могу смотреть на него, пропадаю в темном омуте этого умного, притягательного и хищного взгляда...Рядом с ним так тепло, уютно, а может мне расслабиться и довериться ему? Это всего лишь танец...Его тембр голоса, его улыбка дьявола или ангела сводила ее с ума. Как же я давно не танцевала... Это было с ним, её любимым и дорогим, её мужчиной...С ним в последний вечер, вечер прощаний... Память... Продолжает играть красивая мелодия...
Волшебный танец, как в сказке.... Десятки глаз устремились на очаровательную пару, а они просто танцевали вдвоем, забыв обо всех... Он кружил ее в своих сильных руках и наблюдал...
-Вы очень красивая, мой Светлый Ангел...Готов кружить Вас в танце, когда Вы пожелаете, хоть всю жизнь... Она невольно пробудилась от своих размышлений и ответила:
- "Сэр, не прижимайтесь так близко ко мне!"
- "Что Вы, Прекрасная Леди! Даже в мыслях не было принести Вам неудобства или обидеть непристойным поведением. Вы сами так нежно обхватили меня и положили голову мне на плечо, что я не мог, не мог же Вас потревожить. Всего лишь обнял. Вы ведь сами этого желали..."
- Ну Вы и наглец!
-Нет. Я просто сделал то, что Вам нужно было в эту минуту. Не подумайте ничего плохого... Они остановились...Они смотрели друг на друга и не могли оторваться... Он был ей симпатичен... Она так ароматно пахла... классический запах. Аромат духов, казалось, исходил по всему ее телу, по всему ресторану, утончённый и женственный аромат, запах женщины, сексуальной женщины... Хотелось обладать ее телом сейчас... Украсть от всех, увести далеко и заняться с ней любовью...
- Вы так вкусно пахнете, Прекрасная Леди... Ее глаза... Эти голубые глаза , два большущих и глубоких озера... были красивы... В них была грусть и разочарование, но они не теряли своей красоты и иногда в них пробегал озорной огонек молоденькой девочки. Но ее Ангельская улыбка и смущенное лицо придавало ей Божественный вид... Она прекрасна...
-Что вы сказали, сэр?
-Вы прекрасны, мой Ангел Небесный... И не выпуская ее рук, он прижал к себе ее еще сильнее... Наклонил голову и, едва касаясь, губами поцеловал ее в плечо. Он почувствовал, как мурашки пошли по ее телу... Он не отпускал ее, давая ей понять, что она в надежных, сильных и в то же время мужских нежных руках...
-Что Вы себе позволяете, сэр? Да как Вы смеете?!
-Тссс.... Он провел пальцем по ее губам. Танцуйте милочка...Гости кушают и с удовольствием за нами наблюдают.
- Вы...Вы... Я не Он, Ты не она...
-Что?
-Ничего... Вы смутились...Вы покраснели... Вы так милы...Господи, Ангел мой, Вы Божественно красивы! Она посмотрела на него, улыбнулась и опустила голову...
-Вы меня заставляете краснеть. Пожалуйста, не надо... Последние ноты доигрывали медленно стихая , будто стихло всё вокруг или погрузилось в безмолвие... Ему не хотелось ее отпускать, как и ей Его... Стало тихо... Они еще танцевали...
"Не отпускай меня", - подумала она...
Он поцеловал ей руку: "Благодарю за танец мой Ангел и подарил цветок, который успел украсть из вазы, одну великолепную розу. Белую, такую же дикую, с колючими шипами, одинокую, нежную, эротичную, как Она...
-Еще раз спасибо за танец, Прекрасная Леди... Прощайте!
-Постойте, как Вас зовут, сэр? Он улыбнулся, от чего она стала теряться в его милом хищном взгляде охотника - Астрал.
Для Вас я останусь Астралом, мой Ангел Небесный... Может, придет время и мы с Вами еще станцуем танец небес по Млечному мосту...
Он ушел, оставив за собой шлейф загадочности...
"Он незабываем", - в смятении прошептала Она...
"Ты прекрасна!", - улыбнулся он сам себе...
Как же давно она не танцевала......
Их мысли раскинулись далеко за пределы воображения........




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-05-07 18:30:08
Переглядів сторінки твору 678
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.416 / 5.21)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми РОМАНТИЧНА ПРОЗА
Автор востаннє на сайті 2020.12.12 20:13
Автор у цю хвилину відсутній