ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Інша поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.23
10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.
2024.11.23
09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…
2024.11.23
06:14
Мій творчий шлях був дуже нелегким. Він проходив крізь приниження, зневагу, хамство та несправедливість. Щоразу мені зустрічалися не ті люди. Це засилля невігласів, малограмотних та недалеких людей я залишив на тій дорозі. А сам пішов новим шляхом. І ось,
2024.11.23
05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль
2024.11.23
05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.
2024.11.22
19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її
2024.11.22
12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.
08.02.2019
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.
08.02.2019
2024.11.22
09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
2024.11.22
09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…
2024.11.22
08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!
2024.11.22
05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
2024.11.22
04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
2024.11.21
23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце»)
Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо
2024.11.21
22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
2024.11.21
20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
2024.11.21
19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Інша поезія):
2024.10.30
2024.10.17
2024.07.25
2024.06.21
2024.05.20
2024.05.17
2024.04.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Любовь Весна (1963) /
Інша поезія
Откровенность
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Откровенность
Откровенно
Отчаянно хочется сердцем жить,
И в последний раз поверить
Удержать Ариадны тонкую нить,
А не закрыть перед счастьем двери.
Ты знаешь? души тоже плачут..
Словно дети беззащитны перед всем
И обнаженные раны прячут...
Натыкаясь на холод остывших стен
Откровенно
Нежно ветер обнял за плечи..
Любовь души её, была сильна
И шептал тихо страстный вечер
Простив, неизбежность она обняла.
Желая согреться в тумане сомнений
В огне притворного скольжение...
Соберёт в ладонь разбитые осколки
Смоет слезами обломки без сожаления.
***Откровенно
Откровениями души тревожим
Скрывая ошибки вчерашнего дня
Постелив себе прокрустово ложе
Живём в жестоких рамках бытия.
*********************************************************************
Светлана Думчева-Грищенко:
Над нами тучи уж сгустились..
И танки на пути стоят..
На баррикадах гибнут люди..
А там мой сын или ваш брат...
И сколько слез пролить тех нужно
Иль на коленях простоять?..
Чтоб у других проснулось чувство..
Когда сердца у них молчат?..
Там матеря стоят с Иконой прося пощады палачей..
Душа кричит..Довольно горя..Верните наших сыновей!
Но глухо все кругом и страшно..
Лишь безысходность на Душе..
Напрасно наши дети плачут..
Вся власть у нас на вираже..
Не век веревочке той виться, конец исправный будет все ж,
Не за горами пыль клубиться, маразма больше не вернешь..
Народ достоин Силы века..И не простые то Слова..
Поднял ОН голову на Веки..
И в эти дни, все не с проста.
Георгий Наш Победоносец Свободу Истины несет..
И Знамя на Юго - Восток уж вносит..
И дальше его пронесет..
Так поднимайтесь, не робейте
Ведь Сила ваша Дети в том..
Вы Землю полюбить сумейте
-Это Отчизна вам и Дом!
За Вами Матеря и Дети..их защитить Героев Честь..
Любовь на Душу вы пролейте,чтоб никогда не умереть.
Отчаянно хочется сердцем жить,
И в последний раз поверить
Удержать Ариадны тонкую нить,
А не закрыть перед счастьем двери.
Ты знаешь? души тоже плачут..
Словно дети беззащитны перед всем
И обнаженные раны прячут...
Натыкаясь на холод остывших стен
Откровенно
Нежно ветер обнял за плечи..
Любовь души её, была сильна
И шептал тихо страстный вечер
Простив, неизбежность она обняла.
Желая согреться в тумане сомнений
В огне притворного скольжение...
Соберёт в ладонь разбитые осколки
Смоет слезами обломки без сожаления.
***Откровенно
Откровениями души тревожим
Скрывая ошибки вчерашнего дня
Постелив себе прокрустово ложе
Живём в жестоких рамках бытия.
*********************************************************************
Светлана Думчева-Грищенко:
Над нами тучи уж сгустились..
И танки на пути стоят..
На баррикадах гибнут люди..
А там мой сын или ваш брат...
И сколько слез пролить тех нужно
Иль на коленях простоять?..
Чтоб у других проснулось чувство..
Когда сердца у них молчат?..
Там матеря стоят с Иконой прося пощады палачей..
Душа кричит..Довольно горя..Верните наших сыновей!
Но глухо все кругом и страшно..
Лишь безысходность на Душе..
Напрасно наши дети плачут..
Вся власть у нас на вираже..
Не век веревочке той виться, конец исправный будет все ж,
Не за горами пыль клубиться, маразма больше не вернешь..
Народ достоин Силы века..И не простые то Слова..
Поднял ОН голову на Веки..
И в эти дни, все не с проста.
Георгий Наш Победоносец Свободу Истины несет..
И Знамя на Юго - Восток уж вносит..
И дальше его пронесет..
Так поднимайтесь, не робейте
Ведь Сила ваша Дети в том..
Вы Землю полюбить сумейте
-Это Отчизна вам и Дом!
За Вами Матеря и Дети..их защитить Героев Честь..
Любовь на Душу вы пролейте,чтоб никогда не умереть.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію