Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.28
20:51
Кажи усім, кого зустрів
О, ідімо, зі мною, о так
Кажи усім, кого зустрів
Себе звільніть, зі мною, о так
Кажи, що бігти їм не варто
Усіх можливо позбирати
Візьмімося за руки &
О, ідімо, зі мною, о так
Кажи усім, кого зустрів
Себе звільніть, зі мною, о так
Кажи, що бігти їм не варто
Усіх можливо позбирати
Візьмімося за руки &
2026.07.28
19:35
У світі, бездонному морі скорботи,
Завжди дві стихії - крилата й безкрила.
Весна - це натхненна колиска природи,
А осінь - її неминуча могила.
Беру собі осінь скорботно-барвисту,
Моє ненароджене пізнє кохання.
Про мрію розбиту зажурене листя
Завжди дві стихії - крилата й безкрила.
Весна - це натхненна колиска природи,
А осінь - її неминуча могила.
Беру собі осінь скорботно-барвисту,
Моє ненароджене пізнє кохання.
Про мрію розбиту зажурене листя
2026.07.28
19:02
Вже раки червоні і стало здаватись
Не купиш цілунку у чапель цибатих ! -
В серпневих стодолах омани
Лежать у коноплях прочани.
Люблю я їх комір крохмальний і ніжний
І жито в колоссі і камінь наріжний ,
І гілля айвове над дещо,
Не купиш цілунку у чапель цибатих ! -
В серпневих стодолах омани
Лежать у коноплях прочани.
Люблю я їх комір крохмальний і ніжний
І жито в колоссі і камінь наріжний ,
І гілля айвове над дещо,
2026.07.28
15:01
Легкий гуляє між кущами вітер,
Розносить вправно пахощі, як давню мрію.
Багато сонця і багато світла,
І гарантована аромотерапія.
Лаванди диво - фіолет шовковий,
Як океан, хвилює гармонійно душі.
Від негараздів захищає колір.
Розносить вправно пахощі, як давню мрію.
Багато сонця і багато світла,
І гарантована аромотерапія.
Лаванди диво - фіолет шовковий,
Як океан, хвилює гармонійно душі.
Від негараздів захищає колір.
2026.07.28
12:21
Колись ми повернемось знову
До рідних тополь і степів,
Зміцнивши надійну основу
З любові, беріз і дубів.
Повернемось у пекторалі,
У вічні слова, у вогонь,
У плетенні диво-спіралі
До рідних тополь і степів,
Зміцнивши надійну основу
З любові, беріз і дубів.
Повернемось у пекторалі,
У вічні слова, у вогонь,
У плетенні диво-спіралі
2026.07.28
11:58
стоять миряни
і говорять щось
наскільки щось це добре
ти не в курсі
а сам збирав би
квіточки на лузі
для милої
котра іде ось-ось
і говорять щось
наскільки щось це добре
ти не в курсі
а сам збирав би
квіточки на лузі
для милої
котра іде ось-ось
2026.07.28
10:01
Невтішна осінь п'є дощі
із глечика щербатого
і скрапує сльоза з душі
кровицею розп'ятого.
Пробачте, рідні, що була
подеколи нестримною! —
Пустують нерви, не зі зла,
із глечика щербатого
і скрапує сльоза з душі
кровицею розп'ятого.
Пробачте, рідні, що була
подеколи нестримною! —
Пустують нерви, не зі зла,
2026.07.28
07:46
Як ти, мамо, там, де тихий
Супокою час настав, -
Більш не крутишся, як вихор
І не горбишся від справ?
Нічогісінько не знаю
Про той світ без темних стеж, -
Якщо добре так у раю,
То чому мене не звеш?
Супокою час настав, -
Більш не крутишся, як вихор
І не горбишся від справ?
Нічогісінько не знаю
Про той світ без темних стеж, -
Якщо добре так у раю,
То чому мене не звеш?
2026.07.28
07:35
Штрих III: Жозефіна. Ніжність проти закону
Музичний супровід:
Франц Ксавер Моцарт.
Фортепіанний концерт № 2 мі-бемоль мажор, ор. 25 (II. Andante espressivo)
«У присмерку лемберзьких салонів Жозефіна Кавалькабо з’являлася як тонка струна, що чекає
2026.07.28
00:35
Традиційно графині з Ессексу
Відмовлялись від всякого сексу.
Хай пробачить Ессекс,
Але був таки секс,
Бо не вимерло графство Ессексу.
Уродженцеві міста Батумі
Гарантовано місце у думі.
Відмовлялись від всякого сексу.
Хай пробачить Ессекс,
Але був таки секс,
Бо не вимерло графство Ессексу.
Уродженцеві міста Батумі
Гарантовано місце у думі.
2026.07.27
22:06
Нас день на дощик нині множить легко.
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.
А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.
А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран
2026.07.27
21:12
Боже, як страшно, нестерпно, смертельно
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе
2026.07.27
17:11
Гупають яблука гулко, і котяться шелестно,
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.
Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо рос
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.
Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо рос
2026.07.27
16:21
Випадаю з життя, випадаю.
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.
Піднеси на руках свою мрію
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.
Піднеси на руках свою мрію
2026.07.27
14:34
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків.
Устиг лише загубити.
Забути не встиг.
Тільки дзвонить мені одна дівчина
і каже:
«Вас люблять і чекають».
А я її не знаю.
Приходь у гості з вулиці.
Устиг лише загубити.
Забути не встиг.
Тільки дзвонить мені одна дівчина
і каже:
«Вас люблять і чекають».
А я її не знаю.
Приходь у гості з вулиці.
2026.07.27
13:16
Не знав я, що колись у цьому місті
Все зміниться і зробиться чужим.
Стежок знайомих здавнене намисто
Загубиться під тягарем сумним.
Не впізнають мене оці стежини,
І вулиці відводять погляд вбік.
Лише частково в заростях ожини
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Все зміниться і зробиться чужим.
Стежок знайомих здавнене намисто
Загубиться під тягарем сумним.
Не впізнають мене оці стежини,
І вулиці відводять погляд вбік.
Лише частково в заростях ожини
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2026.04.02
2026.03.19
2026.02.25
2026.02.11
2026.01.11
2025.12.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Любовь Весна (1963) /
Інша поезія
Откровенность
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Откровенность
Откровенно
Отчаянно хочется сердцем жить,
И в последний раз поверить
Удержать Ариадны тонкую нить,
А не закрыть перед счастьем двери.
Ты знаешь? души тоже плачут..
Словно дети беззащитны перед всем
И обнаженные раны прячут...
Натыкаясь на холод остывших стен
Откровенно
Нежно ветер обнял за плечи..
Любовь души её, была сильна
И шептал тихо страстный вечер
Простив, неизбежность она обняла.
Желая согреться в тумане сомнений
В огне притворного скольжение...
Соберёт в ладонь разбитые осколки
Смоет слезами обломки без сожаления.
***Откровенно
Откровениями души тревожим
Скрывая ошибки вчерашнего дня
Постелив себе прокрустово ложе
Живём в жестоких рамках бытия.
*********************************************************************
Светлана Думчева-Грищенко:
Над нами тучи уж сгустились..
И танки на пути стоят..
На баррикадах гибнут люди..
А там мой сын или ваш брат...
И сколько слез пролить тех нужно
Иль на коленях простоять?..
Чтоб у других проснулось чувство..
Когда сердца у них молчат?..
Там матеря стоят с Иконой прося пощады палачей..
Душа кричит..Довольно горя..Верните наших сыновей!
Но глухо все кругом и страшно..
Лишь безысходность на Душе..
Напрасно наши дети плачут..
Вся власть у нас на вираже..
Не век веревочке той виться, конец исправный будет все ж,
Не за горами пыль клубиться, маразма больше не вернешь..
Народ достоин Силы века..И не простые то Слова..
Поднял ОН голову на Веки..
И в эти дни, все не с проста.
Георгий Наш Победоносец Свободу Истины несет..
И Знамя на Юго - Восток уж вносит..
И дальше его пронесет..
Так поднимайтесь, не робейте
Ведь Сила ваша Дети в том..
Вы Землю полюбить сумейте
-Это Отчизна вам и Дом!
За Вами Матеря и Дети..их защитить Героев Честь..
Любовь на Душу вы пролейте,чтоб никогда не умереть.
Отчаянно хочется сердцем жить,
И в последний раз поверить
Удержать Ариадны тонкую нить,
А не закрыть перед счастьем двери.
Ты знаешь? души тоже плачут..
Словно дети беззащитны перед всем
И обнаженные раны прячут...
Натыкаясь на холод остывших стен
Откровенно
Нежно ветер обнял за плечи..
Любовь души её, была сильна
И шептал тихо страстный вечер
Простив, неизбежность она обняла.
Желая согреться в тумане сомнений
В огне притворного скольжение...
Соберёт в ладонь разбитые осколки
Смоет слезами обломки без сожаления.
***Откровенно
Откровениями души тревожим
Скрывая ошибки вчерашнего дня
Постелив себе прокрустово ложе
Живём в жестоких рамках бытия.
*********************************************************************
Светлана Думчева-Грищенко:
Над нами тучи уж сгустились..
И танки на пути стоят..
На баррикадах гибнут люди..
А там мой сын или ваш брат...
И сколько слез пролить тех нужно
Иль на коленях простоять?..
Чтоб у других проснулось чувство..
Когда сердца у них молчат?..
Там матеря стоят с Иконой прося пощады палачей..
Душа кричит..Довольно горя..Верните наших сыновей!
Но глухо все кругом и страшно..
Лишь безысходность на Душе..
Напрасно наши дети плачут..
Вся власть у нас на вираже..
Не век веревочке той виться, конец исправный будет все ж,
Не за горами пыль клубиться, маразма больше не вернешь..
Народ достоин Силы века..И не простые то Слова..
Поднял ОН голову на Веки..
И в эти дни, все не с проста.
Георгий Наш Победоносец Свободу Истины несет..
И Знамя на Юго - Восток уж вносит..
И дальше его пронесет..
Так поднимайтесь, не робейте
Ведь Сила ваша Дети в том..
Вы Землю полюбить сумейте
-Это Отчизна вам и Дом!
За Вами Матеря и Дети..их защитить Героев Честь..
Любовь на Душу вы пролейте,чтоб никогда не умереть.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
