ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.21
14:09
Листок зелений завітав у хату,
Як стислі і спресовані слова.
Слова із чебрецю, із рути й м'яти,
В яких надія знову ожива.
І ми цінуємо цей лист зелений
Посланням у майбутнє, у світи,
В яких тополі, виноград і клени
Зазеленіють, певно, навіки.
Як стислі і спресовані слова.
Слова із чебрецю, із рути й м'яти,
В яких надія знову ожива.
І ми цінуємо цей лист зелений
Посланням у майбутнє, у світи,
В яких тополі, виноград і клени
Зазеленіють, певно, навіки.
2026.04.21
13:50
Людям справді великим манія величі ні до чого.
Завдяки розвою філософії людство позбулося найкращих ілюзій.
Не зазнавши гіркоти поразок, не відчуєш смаку перемог.
Дика природа надто чутлива до диких звичаїв.
Коли відчуваєш листопад у квітні –
2026.04.21
12:01
Один видатний поет якось зауважив: справжній вірш це такий, де кожен рядок - вірш. Гадаю, не варто забирати літр крові, іноді досить й однієї краплі. Скажімо, достатньо 123-секундної композиції «Yesterday», щоб зрозуміти, якого рівня музикант перед вами…
2026.04.21
11:38
Живу, не марную ні грошей, ні часу,
скорочую ради здоров’я меню –
підсовую тій, що з клюкою, свиню,
в уяві малюю пастелі, пейзажі,
а щоб економити нерви, наразі
не слухаю вісті з війни і рідню.
ІІ
скорочую ради здоров’я меню –
підсовую тій, що з клюкою, свиню,
в уяві малюю пастелі, пейзажі,
а щоб економити нерви, наразі
не слухаю вісті з війни і рідню.
ІІ
2026.04.21
08:53
Голуб мене долонями, як вогку глину
Гончар бере та ліпить вправно груди, стегна…
Якщо колись я все-таки десь раптом зникну,
Не зможеш відчувати: як у ребрах б’ється
Сердечний ритм, відлуння, досить сильний стукіт;
Приємність рук, що зачепили кожен
Гончар бере та ліпить вправно груди, стегна…
Якщо колись я все-таки десь раптом зникну,
Не зможеш відчувати: як у ребрах б’ється
Сердечний ритм, відлуння, досить сильний стукіт;
Приємність рук, що зачепили кожен
2026.04.21
05:57
Ні людини, ні собаки,
І ніщо ні грим, ні блим, -
Тільки зрана висне мряка
Понад берегом крутим.
Всюди холодно і тьмяно
Так, що гепну сторчака
Отуди, де у тумані
Зачаїлася ріка.
І ніщо ні грим, ні блим, -
Тільки зрана висне мряка
Понад берегом крутим.
Всюди холодно і тьмяно
Так, що гепну сторчака
Отуди, де у тумані
Зачаїлася ріка.
2026.04.20
20:28
Бігти, наче за тобою гнались,
Щоб успіти там, де вже не встиг -
І застав би, може, сніжну навись,
Вісницю потеплень і відлиг.
Це була зима грудневих тижнів
З мороком сердечних потрясінь,
Гірша, ніж усі позаторішні,
Щоб успіти там, де вже не встиг -
І застав би, може, сніжну навись,
Вісницю потеплень і відлиг.
Це була зима грудневих тижнів
З мороком сердечних потрясінь,
Гірша, ніж усі позаторішні,
2026.04.20
20:16
Під очеретом хата зустрічала
Свічу вечірню, місяць ночі.
Здавалося, доволі в неї часу,
І не лякали поторочі.
Рожеві абрикоси обіймали
Тим цвітом, що пахтів сміливо.
Пережила старенька вже чимало.
Свічу вечірню, місяць ночі.
Здавалося, доволі в неї часу,
І не лякали поторочі.
Рожеві абрикоси обіймали
Тим цвітом, що пахтів сміливо.
Пережила старенька вже чимало.
2026.04.20
17:51
усе це буде не про нас
хіба що раптом
бо час
який минає зна
не сильно фактор
ми дивні
і чого би не
десь-божевільні
хіба що раптом
бо час
який минає зна
не сильно фактор
ми дивні
і чого би не
десь-божевільні
2026.04.20
17:42
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
2026.04.20
17:30
Чи прислухаєшся до зір,
чи чуєш грому канонади,
а з юності і до сих пір
лягають думи на папір
і цьому вже немає ради.
А по ночах тривожать сни
і сюр-реальні, і пророчі,
чи чуєш грому канонади,
а з юності і до сих пір
лягають думи на папір
і цьому вже немає ради.
А по ночах тривожать сни
і сюр-реальні, і пророчі,
2026.04.20
15:08
Долинають спогади тремтливі
Із туманності німих зірок.
Долинають болі нескоримі,
Як старий невивчений урок.
І, напевно, душі нелюдимі
Віднайдуть спочинок в певний строк.
Долинають образи трмвожні,
Із туманності німих зірок.
Долинають болі нескоримі,
Як старий невивчений урок.
І, напевно, душі нелюдимі
Віднайдуть спочинок в певний строк.
Долинають образи трмвожні,
2026.04.20
10:33
Олександр Чуркін (1903-1971)
В дальнім полі любонька
жде мене,
а вже сходить сонечко
весняне,
обрій світлом сяючим
залило...
В дальнім полі любонька
жде мене,
а вже сходить сонечко
весняне,
обрій світлом сяючим
залило...
2026.04.20
09:27
Сум…
Зупинилося серце чарівної жінки, знакової телеведучої, кінознавиці.
Саме вона у вересні 1995 року першою оголосила: «Вітаємо вас! В ефірі — "Студія 1+1!».
Ми разом вчилися на факультеті журналістики Київського університету імені Тараса Шевченк
2026.04.19
23:17
Насипана Юрку могила*
колись, багато літ тому,
але і досі в ній та сила,
що Бог послав тоді йому.
Тож хочу жити в тій країні
де весь народ – одна сім’я,
в козацькому зростать корінні,
колись, багато літ тому,
але і досі в ній та сила,
що Бог послав тоді йому.
Тож хочу жити в тій країні
де весь народ – одна сім’я,
в козацькому зростать корінні,
2026.04.19
22:59
Вона умовчує тайноти -
вино немов
у часі вистояне в гротах -
якось бо мо'....
бо може мить прийде дозріла -
хтось надіп'є
на смак терпке, з дубових діжок,
вино оте.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...вино немов
у часі вистояне в гротах -
якось бо мо'....
бо може мить прийде дозріла -
хтось надіп'є
на смак терпке, з дубових діжок,
вино оте.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2026.03.31
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Аля Кондратенко (1993) /
Проза
Плоть и кровь
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Плоть и кровь
Плоть так горяча.. так напряжена.. регрессия .прикосновение...пальцы-аккорды- снова пальцы..я играю снова и снова одну мелодию..проигрываю в голове мысли, проигрываю то, что хочу сказать..
Сбивается-учащается дыхание. Глаза невольно поднимаются вверх как по лестнице: губы-ямочки на щеках-глаза- улыбка.. я снова смотрю на струны под углом 45 градусов, которые в одну линию выстроенные..стройные ..как ты.. утончённые..лёгкие..[взмах ресниц, снова гляжу на тебя]..податливые .Ты рядом сидишь, словно морской бриз твоё дыхание, я чувствую..на себе твой взгляд и дыхание чувствую.. по спине холодок, прикосновение-волосы-снова аккорды..играем. Твои пальцы мою руку зажимают..твои пальцы по моему плечу.. глаза в глаза..перебираешь струны-пальцы-мысли..наши губы. Перебираешь мысли..я чувствую, что лучшее произошло уже, что лучше не бывает..рука по бедру скользит.. пульс в голове отсчитывает время до взрыва..вена на шее пульсирует.. ладони такие же влажные. Игра продолжается, кто победителем выйдет..мы улыбаемся, я снова взгляд опускаю..волосы мои на левое плечо перебрасываешь..по шее холодок, дыхание слышу, слышу не глядя как ты улыбаешься..
Удар током-всплеск-шеи моей касаешься- играю..не переставая, темп наращиваю… пальцы быстрее струны перебирают,..ты чувствуешь..да ты чувствуешь..в воздухе запах моего страха … по шее губы твои скользят- улыбаюсь-глаза не поднимаю.. это может продолжаться целую вечность..не останавливайся – умоляю..дыши, дыши мне в спину, в шею, слегка волос касаясь, не отпускай талию..
Резко! Прижав к себе за талию-шепчешь-нюхаешь пряди волос.. рука твоя скользит вдоль моей от локтя к запястью..я чувствую-ты берешь меня за руку-крепко сжимаешь и играешь-моей рукой играешь-мной играешь. Запятая..мои пальцы соскользнули по струнам-толчок- холодок по спине- глаза в глаза-мелодия продолжается.. играем вдвоём, глаза в глаза-рука в руку-глаза в глаза- пальцы в струны- бес в ребро
Эта цепь замкнута. Точка и запятая и точка прикосновения
Спасения нет..нет убежища..есть струны, твои длинные пальцы, мои мокрые ладони..
Касания губами ..
Сбивается-учащается дыхание. Глаза невольно поднимаются вверх как по лестнице: губы-ямочки на щеках-глаза- улыбка.. я снова смотрю на струны под углом 45 градусов, которые в одну линию выстроенные..стройные ..как ты.. утончённые..лёгкие..[взмах ресниц, снова гляжу на тебя]..податливые .Ты рядом сидишь, словно морской бриз твоё дыхание, я чувствую..на себе твой взгляд и дыхание чувствую.. по спине холодок, прикосновение-волосы-снова аккорды..играем. Твои пальцы мою руку зажимают..твои пальцы по моему плечу.. глаза в глаза..перебираешь струны-пальцы-мысли..наши губы. Перебираешь мысли..я чувствую, что лучшее произошло уже, что лучше не бывает..рука по бедру скользит.. пульс в голове отсчитывает время до взрыва..вена на шее пульсирует.. ладони такие же влажные. Игра продолжается, кто победителем выйдет..мы улыбаемся, я снова взгляд опускаю..волосы мои на левое плечо перебрасываешь..по шее холодок, дыхание слышу, слышу не глядя как ты улыбаешься..
Удар током-всплеск-шеи моей касаешься- играю..не переставая, темп наращиваю… пальцы быстрее струны перебирают,..ты чувствуешь..да ты чувствуешь..в воздухе запах моего страха … по шее губы твои скользят- улыбаюсь-глаза не поднимаю.. это может продолжаться целую вечность..не останавливайся – умоляю..дыши, дыши мне в спину, в шею, слегка волос касаясь, не отпускай талию..
Резко! Прижав к себе за талию-шепчешь-нюхаешь пряди волос.. рука твоя скользит вдоль моей от локтя к запястью..я чувствую-ты берешь меня за руку-крепко сжимаешь и играешь-моей рукой играешь-мной играешь. Запятая..мои пальцы соскользнули по струнам-толчок- холодок по спине- глаза в глаза-мелодия продолжается.. играем вдвоём, глаза в глаза-рука в руку-глаза в глаза- пальцы в струны- бес в ребро
Эта цепь замкнута. Точка и запятая и точка прикосновения
Спасения нет..нет убежища..есть струны, твои длинные пальцы, мои мокрые ладони..
Касания губами ..
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.2141 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.2141 seconds