Пахне липа, кава і герань.
Всюди настрій, спокій і натхнення.
Тепло від закоханих зітхань.
Гарно, бо усе це – сьогодення.
Куфер, лямпа, креденс і бомбон.
Кавалєрка, дзига і канапа.
Шпондер, штрудель – слово ж, наче крам!
Пструг, братванка, батяр, чоколяда.
Ель медовий, пиво чи вино.
Паб, кафе, а там – копальня кави.
Місто Лева нині – ось воно.
Я давно його таким шукала.
Ліхтарі у небі і футбол.
Мексика з Голландією грали.
І здригнулась площа Ринок: «Гол!!!»
Головне, щоб москалі програли…
«Меделін», «Комуна», «Вин букет».
Отакі вони, принади львівські.
Може, «Лемберг», а чи «Дім легенд»?
У «Ковчезі» нині чи в «Криївці»?
Щоб тобі не стало раптом зле,
Польську чи англійську варто знати.
Головне – не бути москалем.
Можеш й по-російськи розмовляти!
Кава для донєцьких і бандер.
Лавки для бомжів і для туристів.
Всім тут файно. Вчора і тепер.
Місця досить. І усюди чисто.
Теплий камінь гріє задарма.
В банці півлітровій гасне свічка.
Всюди люди – геть, як мурашня,
Та для кожного своє знайдеться місце.
Хтось – додому, хтось – не поспіша.
Цокають підбори по бруківці.
Відпочине втомлена душа,
Старі мури полікують львівські.
Саксофон, гітара, контрабас.
Пахнуть зліва смажені каштани.
Львів гостинно зустрічає вас
І так само проводжати стане.
29.06.2014