Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.13
21:40
Зиму я цю намацав,
Роблю у неї крок.
Ти подивись: не плачу,
Губи мої – пісок.
Скільки змовчати хочу –
І затягну паском
Ночі пітьму молочну,
Роблю у неї крок.
Ти подивись: не плачу,
Губи мої – пісок.
Скільки змовчати хочу –
І затягну паском
Ночі пітьму молочну,
2026.06.13
20:36
іконостас твоїх ікон
для інших неважливий
орган регістри овертон
ще ладан тут курили
курили опіум хоча
дешевка синтетична
не промовляє до дівчат
сторонніх або стрічних
для інших неважливий
орган регістри овертон
ще ладан тут курили
курили опіум хоча
дешевка синтетична
не промовляє до дівчат
сторонніх або стрічних
2026.06.13
16:21
Літо з квітами жасмину,
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.
Он щебече соловейко —
Зупинилася,
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.
Он щебече соловейко —
Зупинилася,
2026.06.13
14:46
Ніч колишеться над левадою —
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.
Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.
Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,
2026.06.13
13:24
Чи може музика звучати
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?
Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?
Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали
2026.06.13
12:25
Я Тобі присвячую бузок,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.
Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.
Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,
2026.06.13
09:54
Зафарбовує небо глибока пітьма,
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна пастель, і зізнайся сама –
Ти ж за те, щоби я милувався з тобою.
Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомцем чудним, а супругом пізніше.
У дилемі оцій, календарно
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна пастель, і зізнайся сама –
Ти ж за те, щоби я милувався з тобою.
Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомцем чудним, а супругом пізніше.
У дилемі оцій, календарно
2026.06.13
07:01
Попід сонцем, понад гаєм
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26
2026.06.12
22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.
Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.
Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла
2026.06.12
20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій
2026.06.12
18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)
Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.
Нам пісня в праці й житті помагає,
Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.
Нам пісня в праці й житті помагає,
2026.06.12
13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.
Розпливаються сталі поняття
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.
Розпливаються сталі поняття
2026.06.12
12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.
У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.
У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене
2026.06.12
09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н
2026.06.12
07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.
Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.
Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -
2026.06.11
21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це
Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це
Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Любовь Весна (1963) /
Проза
Рассуждения Мыслью Сердца
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Рассуждения Мыслью Сердца
"Я буду говорить обо всём" - сказал Демокрит.
Я же буду говорить лишь о своей мысли....Человек создан как существо мыслящее, маленькая мыслящая точка во Вселенной, и все человеческие достоинства заложены в его мысли....Как мало мы задумываемся, А, что же такое мысль человека в ПриРоде?
И как можно проследить этот изумительный ход мысли?
Откуда она приходит и куда уходит ....и все последствия мысли , имея отражение - Где оседают?
Мысль Чистая, идущая из Сердца - почётный Судья моему внутреннему восприятию, заставляет разум верить..... Кому или Чему?...
Я готова заключить пари , Судья - моё Сердце, потеряет всякую важность, уважение, высокие истины, красоту душевную и Человеческая Мысль свалится в пропасть ....Почему?....
Да всё потому, что та моя самая маленькая точечка (мысль) Истины, Света и Любви может потерять равновесие, если я не буду осознанно пользоваться своей мыслью.
Мысль как струна - на Сердце человека (инструмент) который издаёт свой звук, цвет, красоту, играя самую важную мелодию в Жизни каждого ЧелоВека.
Величие человеческой мысли говорит; войди во внутрь себя, там твой покой.... это не правда
Разум мне говорит: счастье найдёшь вне себя....и это не правда.
Рассматривая свои мысли с двух сторон по отношению к своей цели( куда я двигаюсь) - её нет внутри и нет снаружи....Где же она, как найти?
Осознание подсказывает: твоя мысль в Боге и вне, и внутри тебя. Тогда почему такое противоречие?....
Вывод очевиден - человек создан для мышления и все достоинства человека в его мысли и все недостатки тоже в мысли.
И мысль моя может быть глупа.... И только Истинная Мысль Человека узнаёт себе цену, когда научимся себя любить, Любить добро в себе, нести Мыслю Любовь ко Всему, Любить ту маленькую, не гаснущую в Вечности, точку Света, Божественную искорку которая поселяется в теле человека на короткое время. И Она знает, каким путём вести нас к Вечному, к Жизни, к Счастью, к Радости и Процветанию!!!
Мысль говорит: Истинно Ты Бог сокровенный (Ис. 45- 15)
МЫСЛИТЕ КАК БОГИ , И ВЫ СТАНЕТЕ БОГОМ!!!
Я же буду говорить лишь о своей мысли....Человек создан как существо мыслящее, маленькая мыслящая точка во Вселенной, и все человеческие достоинства заложены в его мысли....Как мало мы задумываемся, А, что же такое мысль человека в ПриРоде?
И как можно проследить этот изумительный ход мысли?
Откуда она приходит и куда уходит ....и все последствия мысли , имея отражение - Где оседают?
Мысль Чистая, идущая из Сердца - почётный Судья моему внутреннему восприятию, заставляет разум верить..... Кому или Чему?...
Я готова заключить пари , Судья - моё Сердце, потеряет всякую важность, уважение, высокие истины, красоту душевную и Человеческая Мысль свалится в пропасть ....Почему?....
Да всё потому, что та моя самая маленькая точечка (мысль) Истины, Света и Любви может потерять равновесие, если я не буду осознанно пользоваться своей мыслью.
Мысль как струна - на Сердце человека (инструмент) который издаёт свой звук, цвет, красоту, играя самую важную мелодию в Жизни каждого ЧелоВека.
Величие человеческой мысли говорит; войди во внутрь себя, там твой покой.... это не правда
Разум мне говорит: счастье найдёшь вне себя....и это не правда.
Рассматривая свои мысли с двух сторон по отношению к своей цели( куда я двигаюсь) - её нет внутри и нет снаружи....Где же она, как найти?
Осознание подсказывает: твоя мысль в Боге и вне, и внутри тебя. Тогда почему такое противоречие?....
Вывод очевиден - человек создан для мышления и все достоинства человека в его мысли и все недостатки тоже в мысли.
И мысль моя может быть глупа.... И только Истинная Мысль Человека узнаёт себе цену, когда научимся себя любить, Любить добро в себе, нести Мыслю Любовь ко Всему, Любить ту маленькую, не гаснущую в Вечности, точку Света, Божественную искорку которая поселяется в теле человека на короткое время. И Она знает, каким путём вести нас к Вечному, к Жизни, к Счастью, к Радости и Процветанию!!!
Мысль говорит: Истинно Ты Бог сокровенный (Ис. 45- 15)
МЫСЛИТЕ КАК БОГИ , И ВЫ СТАНЕТЕ БОГОМ!!!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
