ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.23
20:48
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.
А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.
А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,
2024.11.23
17:20
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,
2024.11.23
16:51
І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.
ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.
ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.
2024.11.23
16:11
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.
Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.
Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,
2024.11.23
15:55
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле
2024.11.23
10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.
2024.11.23
09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…
2024.11.23
06:14
Мій творчий шлях був дуже нелегким. Він проходив крізь приниження, зневагу, хамство та несправедливість. Щоразу мені зустрічалися не ті люди. Це засилля невігласів, малограмотних та недалеких людей я залишив на тій дорозі. А сам пішов новим шляхом. І ось,
2024.11.23
05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль
2024.11.23
05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.
2024.11.22
19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її
2024.11.22
12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.
08.02.2019
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.
08.02.2019
2024.11.22
09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
2024.11.22
09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…
2024.11.22
08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!
2024.11.22
05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.11.19
2024.11.16
2024.11.11
2024.11.02
2024.11.01
2024.10.30
2024.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Любовь Весна (1963) /
Вірші
А знаешь Киев
Во всех грехах своих Россию обвиняешь,
А сам бомбишь людей, детей своих хоронишь…
Опомнись, Киев, столько крови не отмоешь…
Я – полтавчанка, но с людьми Юго-Востока
Ты поступаешь подло, низко и жестоко…
Мне интересно, если б в город твой ворвались,
Твои бы люди за оружие не взялись???
Вот если б в дом к тебе стучали с автоматом
Из областей соседних бравые ребята,
Чтоб защищать тебя, в твоих детей стреляя,
То ты, наверное, поил гостей бы чаем?
Эх, Киев, Киев… Ты поссорил Украину…
Ты убиваешь, чтобы стать страной единой…
Ты посылаешь наших срочников на службу –
На наших братьев… Где же мир, любовь и дружба?
Ты самолёты иностранные сбиваешь
И первым делом ополченцев обвиняешь,
Но очевидного ты скрыть не сможешь, знаю…
И я тебе сегодня искренне желаю,
Чтоб ты опомнился, чтоб ты остановился,
Чтоб весь тот сброд, что в Раде, самораспустился,
Чтоб президент с позором сам ушёл в отставку…
И чтобы Бог скорее внёс свои поправки…
Мы жили дружно, и Россия с Украиной,
И Запад с Югом, и с Востоком, только в спины
Стреляли в нас твои политики с майдана…
Ты предал Бога и народ, живя обманом…
Вся эта ненависть и злоба не навеки…
Благоразумие восстанет в человеке…
Они поймут, что Киев лжёт, что он клевещет,
Что убивает стариков, детей и женщин!
О киевлянах я скажу, что там немало
Людей с мозгами, в ком и совесть не пропала.
Им тоже больно, тоже стыдно за Столицу…
Но на людей плюют откормленные лица…
У ополчения и армии есть сходство –
Они надеются, что мир в страну вернётся…
А ты создай свой батальон с названьем «РАДА»,
Они его накроют сразу мощным «ГРАДОМ»…
Эх, Киев, Киев… Интриганы, скандалисты…
Тебя заполнили шуты и сионисты…
Ты эту нечисть прогони и стань героем!
Не наслаждайся ты людским бескрайним горем…
Семь миллионов человек легко и быстро
Ты превратил, ярлык наклеив, в террористов…
Врагами сделал наших братьев ты обманом.
Так назови теперь страну Обамастаном…
Ирина Самарина-Лабиринт, 2014
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
А знаешь Киев
Воскрес Христос — воскреснет и Украина!
А знаешь, Киев, ты реально удивляешь…
Во всех грехах своих Россию обвиняешь,
А сам бомбишь людей, детей своих хоронишь…
Опомнись, Киев, столько крови не отмоешь…
Я – полтавчанка, но с людьми Юго-Востока
Ты поступаешь подло, низко и жестоко…
Мне интересно, если б в город твой ворвались,
Твои бы люди за оружие не взялись???
Вот если б в дом к тебе стучали с автоматом
Из областей соседних бравые ребята,
Чтоб защищать тебя, в твоих детей стреляя,
То ты, наверное, поил гостей бы чаем?
Эх, Киев, Киев… Ты поссорил Украину…
Ты убиваешь, чтобы стать страной единой…
Ты посылаешь наших срочников на службу –
На наших братьев… Где же мир, любовь и дружба?
Ты самолёты иностранные сбиваешь
И первым делом ополченцев обвиняешь,
Но очевидного ты скрыть не сможешь, знаю…
И я тебе сегодня искренне желаю,
Чтоб ты опомнился, чтоб ты остановился,
Чтоб весь тот сброд, что в Раде, самораспустился,
Чтоб президент с позором сам ушёл в отставку…
И чтобы Бог скорее внёс свои поправки…
Мы жили дружно, и Россия с Украиной,
И Запад с Югом, и с Востоком, только в спины
Стреляли в нас твои политики с майдана…
Ты предал Бога и народ, живя обманом…
Вся эта ненависть и злоба не навеки…
Благоразумие восстанет в человеке…
Они поймут, что Киев лжёт, что он клевещет,
Что убивает стариков, детей и женщин!
О киевлянах я скажу, что там немало
Людей с мозгами, в ком и совесть не пропала.
Им тоже больно, тоже стыдно за Столицу…
Но на людей плюют откормленные лица…
У ополчения и армии есть сходство –
Они надеются, что мир в страну вернётся…
А ты создай свой батальон с названьем «РАДА»,
Они его накроют сразу мощным «ГРАДОМ»…
Эх, Киев, Киев… Интриганы, скандалисты…
Тебя заполнили шуты и сионисты…
Ты эту нечисть прогони и стань героем!
Не наслаждайся ты людским бескрайним горем…
Семь миллионов человек легко и быстро
Ты превратил, ярлык наклеив, в террористов…
Врагами сделал наших братьев ты обманом.
Так назови теперь страну Обамастаном…
Ирина Самарина-Лабиринт, 2014
Мира нам всем
А знаешь Киев!
Москва - как жениху в красе лесных цветов,
Для радости венок тебе сплела
Ты вспомни.....
Были и другие времена,
Помнишь, ли слова о том,
Что Быть Киеву Вторым Ерусалимом -
Андрея Первозванного слова.
Зачем ?.....
Судить, винить и убивать,
Зачем войну нам разжигать?
Коль против боли вместе встанем
Плечом к плечу, то будем Света Рать!
И правда новью засияет
Словами Истинных речей,
Украина как страна Воскреснет,
Изгнав из власти палачей - слепых поводырей..
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію