
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Аналогів якому в світі «нєту»,
Так засмердить одразу всю планету,
Бо так уже димить, що будь здоров.
Вони ж гордяться всі коритом тим,
Бо ж, бачте, то у них авіаносець.
Щоправда, літаки не часто носить,
Все більш вони
Тільки там, де гребля є, –
Де ріка невідповідна
Берегам своїм стає.
Шлюз ворота відчиняє,
Вивільняючи маршрут, –
Водосховищем безкраїм
Яхти весело снують.
У сон, невідомість, пургу,
В пекельне обличчя жаги,
У білу безмежну труху.
Я питиму сніжне вино,
До краплі, до самого дна.
Простелеться біле руно,
Бузковий колір щастя, ніжний пах.
Зірчасті квіточки довкола,
Медовість поцілунків на вустах.
У темряві - любові світло.
Обійми душ єднають щиро нас.
І матіолова привітність
Стукотить по чужій вулиці Янголів
В самотині – рікою буття – в самотині
Порожній, наче руїна крику волошок,
Бо це місто – притулок позичений
Заблукалої Еврідіки-невдахи,
Що шукала чи то Арахну, чи то Сапфо,
Бо слова загуби
Ілюзія
О
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко
Війни невигойні стигмати.
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво
Панно Фа
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Шляхом єдиним
" І вже майже кожен погоджується, що зміни треба починати з себе, та не кожен готовий змінюватись…"
Любов Бенедишин
У пульсі сприйняття ритму Серця Матері Мир_А,
Бути важливо в моменті «зараз», і з готовністю сприймати несподіване ...
Душа моя, як дитина, що прийшла в цей світ з однією мрією _
Серцем розуміти світ, і любити все те, що мене оточує.
Йде громадянська війна, невже людям потрібна вона?
Зараз, настав час Відповідальності.
Зайве боятися. Невже потрібно сіяти зерна страху?
Приємно спілкуватися прямо, тільки про головне, по щирому!
Адже щастя вічне _ Любов Божа у нашому серці,
І чудово, коли повернешся до дитинства _ свого!
І знову стверджую: Поэти-співтворці, любі друзі,
Дякую за те, що несете людям Новий Світ!
Всім людям щастя, і неодмінно Радості літ!
Ви прийдете до злиття перемог, в своєму житті!
Щоб були всі люди здорові, та зростали щастям діти!
Є речі на землі, які робляться не по Божим настановам.
Так, всім нам дана свобода шляху. Молімося за душі, що заблукали.
"Не мстіться самі, улюблені, але дайте місце гніву Божому».
Ми, все людство, відповідатимемо перед Господом за свої вчинки.
І всім людям побажаю, щиро - Доброї дороги,
Та що б не стало, вставати з колін, і, з Богом поряд добром творити!
С любовью приветствуя вас, друзья, подаю свою руку дружбы.
Сомневаться в Пути - значит закрывать дверь,
Ведущую к Жизни. Жизнь во мне Солнце _ Храмом!
Стены которого из голубых костей гор, а небо _ сводом.
Мне предначертано: с мечом Слова, стоять по эту сторону реки...
Жить по Законам вездесущей Любови.
Верить мне, или нет _ воля ваша, мои друзья.
Но, скажу про себя такие слова:
Я, это я, простой, обыкновенный человек,
И вы _ поэты Пе-эМа, мои учителя, а
Если мыслит кто-то, что кого-то и обидел, иногда.,
И ни перед кем, ни разу, не склонился,
Как во поле, от жара гнется трава,
То простите меня, за слова моей Любви,
За мое упорство, и мой путь.
Я - не судья, я - не предопределения гроздь,
И я - не неизбежная карма.
Я - Свет в человеке, его Радость!
Те, кто воплотился в Руси, это первые
Семена звездного посева Любови!
Украина, Россия и Белая Русь _ Наша Русь Святая!
Как Добро и Зло, Жизнь и Смерть,
Они с Правечности рядышком идут.
Им, свою любовь добрым лучиком дарую.
Веру в самого себя, в Свете разве можно изогнуть!?
Верно, с верой начертано Любовью:
"Вера - Высшая энергия Света ,
Исходит она из Сердца Любви !
Вера, в улыбке и радости шепчет на ушко _ Живи!
Вера, ромашкой белой тихо коснётся плеча ...
Вера, Огнём Небесным в Душах горит, как свеча ...
Вера, в Надежде, с Любовью, укажет Путь нам Домой .
Вера, в Гармонии - Счастье, и Радость , Мир и Покой !"
Огнём небесным начерчу _ Жизнь прекрасна,
И милосердна Светом, как моя голубушка, родная душа,
Которая ловит в ладонь небесные капли _ росистые жемчуга...
Будьте счастливы и прекрасны, милосердные друзья мои!
Все мужчины и женщины, живите в Радости _ чистоте Любви!
http://youtu.be/D81IPDVNelU
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)