ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Кав'яр Сергій
2024.06.21

Самослав Желіба
2024.05.20

Людмила Кибалка
2024.05.17

Степанчук Юлія
2024.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Гора (1964) / Інша поезія

 Шляхом єдиним

" І вже майже кожен погоджується, що зміни треба починати з себе, та не кожен готовий змінюватись…"

Любов Бенедишин


У пульсі сприйняття ритму Серця Матері Мир_А,
Бути важливо в моменті «зараз», і з готовністю сприймати несподіване ...
Душа моя, як дитина, що прийшла в цей світ з однією мрією _
Серцем розуміти світ, і любити все те, що мене оточує.
Йде громадянська війна, невже людям потрібна вона?
Зараз, настав час Відповідальності.
Зайве боятися. Невже потрібно сіяти зерна страху?
Приємно спілкуватися прямо, тільки про головне, по щирому!
Адже щастя вічне _ Любов Божа у нашому серці,
І чудово, коли повернешся до дитинства _ свого!
І знову стверджую: Поэти-співтворці, любі друзі,
Дякую за те, що несете людям Новий Світ!
Всім людям щастя, і неодмінно Радості літ!
Ви прийдете до злиття перемог, в своєму житті!
Щоб були всі люди здорові, та зростали щастям діти!
Є речі на землі, які робляться не по Божим настановам.
Так, всім нам дана свобода шляху. Молімося за душі, що заблукали.
"Не мстіться самі, улюблені, але дайте місце гніву Божому».
Ми, все людство, відповідатимемо перед Господом за свої вчинки.
І всім людям побажаю, щиро - Доброї дороги,
Та що б не стало, вставати з колін, і, з Богом поряд добром творити!


С любовью приветствуя вас, друзья, подаю свою руку дружбы.
Сомневаться в Пути - значит закрывать дверь,
Ведущую к Жизни. Жизнь во мне Солнце _ Храмом!
Стены которого из голубых костей гор, а небо _ сводом.
Мне предначертано: с мечом Слова, стоять по эту сторону реки...
Жить по Законам вездесущей Любови.
Верить мне, или нет _ воля ваша, мои друзья.
Но, скажу про себя такие слова:
Я, это я, простой, обыкновенный человек,
И вы _ поэты Пе-эМа, мои учителя, а
Если мыслит кто-то, что кого-то и обидел, иногда.,
И ни перед кем, ни разу, не склонился,
Как во поле, от жара гнется трава,
То простите меня, за слова моей Любви,
За мое упорство, и мой путь.
Я - не судья, я - не предопределения гроздь,
И я - не неизбежная карма.
Я - Свет в человеке, его Радость!
Те, кто воплотился в Руси, это первые
Семена звездного посева Любови!
Украина, Россия и Белая Русь _ Наша Русь Святая!
Как Добро и Зло, Жизнь и Смерть,
Они с Правечности рядышком идут.
Им, свою любовь добрым лучиком дарую.
Веру в самого себя, в Свете разве можно изогнуть!?
Верно, с верой начертано Любовью:
"Вера - Высшая энергия Света ,
Исходит она из Сердца Любви !
Вера, в улыбке и радости шепчет на ушко _ Живи!
Вера, ромашкой белой тихо коснётся плеча ...
Вера, Огнём Небесным в Душах горит, как свеча ...
Вера, в Надежде, с Любовью, укажет Путь нам Домой .
Вера, в Гармонии - Счастье, и Радость , Мир и Покой !"
Огнём небесным начерчу _ Жизнь прекрасна,
И милосердна Светом, как моя голубушка, родная душа,
Которая ловит в ладонь небесные капли _ росистые жемчуга...
Будьте счастливы и прекрасны, милосердные друзья мои!
Все мужчины и женщины, живите в Радости _ чистоте Любви!
http://youtu.be/D81IPDVNelU





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-07-29 09:47:23
Переглядів сторінки твору 1666
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.401 / 5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.745
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Реалізм та Неореалізм. Інша поезія
Автор востаннє на сайті 2020.05.03 17:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгения Суликовская (Л.П./Л.П.) [ 2014-07-30 01:08:13 ]
Только недалекий может считать эту войну гражданской, либо очень далекий от истин.

Автори / Ігор Шоха (1947) / Вірші

Храми на крові

Війна минає, як на сонці плями
або на сході чорні міражі.
Будують люди і руйнують храми
не де-не-де, а в себе у душі.

А що одна душа на цьому світі,
де ще панують ідоли крові,
і оргіями зла і лихоліття
ласують канібали світові?

Усе – за гроші.
Кожен хоче їсти…
…і пити кров жадають москалі:
і «православні фундаменталісти»,
і волоцюги на чужій землі.

...........................................
Воюють ще іуди -отамани
таємно за криваві дукачі
і явно за російські рубежі.

І сплять у храмі мирні християни,
аж поки не прокинуться селяни
і в хід підуть і вила, й рогачі.

Все названо своїми іменами.
Які герої, то така й ціна.
І хто там знає, де чия вина?

Іде війна за велелюдні храми.
Ізгоями і блудними синами
освячена неправедна війна.

Всі пишуть українську епопею,
аж поки дух і прах не охолов
на вівтарях воюючих церков.

Але яка ціна війни цієї,
якщо ціною жертви однієї
стає невинна християнська кров?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгения Суликовская (Л.П./Л.П.) [ 2014-07-30 01:09:03 ]
Далекий от истины и от родины...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Гора (Л.П./Л.П.) [ 2014-07-30 09:19:33 ]
Его законом неуклонная упорядоченность
Существуют мириады миров,
Все они исходят из одного мышления
Его творения свободны в своем выборе.
Лишь они способны создавать беспорядок,
который сам по себе есть страдание и горе,
ненависть и страх.
Лиш его творения способны их порождать.
Важно знать следущее: ваше мышление
едино с тем мышлением,
которое породило целые миры.
***

Судьба у каждого своя
в нечистивых небесах идет за власть борьба
она навидима и видима
грешников дорога в ад сама бежит
ложь без стыда смеется зря над Божьими словами.
Власть имущие в миру заполняют жизнь развратом и грехами
Время прийдет и вспомнят они – что в этой жизни натворили...
Империи, созданные силой невежества меча,
Разрушаются до основания.
Ни один великий полководец
Никогда и ничего не завоевал.
Все победы путем агрессии - сплошной самообман.
Совесть у любого человека от Бога, Творца природы и всего что есть, и не надо Совесть делить на свою и Божью, если живёшь по совести, то живёшь по Божьи, по законам природным которые прописаны в любой совести, но сам человек либо из-за болезней либо по своим запросам наполняет её тем, к чему стремиться, Совесть - сердце это душа человека и что в своей душе накопишь, то и получишь, либо душевный покой и рай, либо смятение и ад!
Вы восхваляете и воспеваете свободу и освобождение от оков и страхов
но если не простите свои оковы и не забудете о них
вы будете помнитьо них слишком хорошо
и позабудете о свободе.
Лев Толстой сказал: Сила правительства держится на невежестве народа и оно знает это и потому будет всегда бороться против просвещения. Пора нам понять это.
Есть лишь один Бог, один Христос, Один человек, Одно Единство,
Одно всеобщее владение, и все братья и сестры - все Одно.
Все, Одна Семья, - это справедливо для всего человечества.
Солнце Бога
Возлюбленный Иисус - Князь Мира, Он пример для человечества.
Велика власть Владыки над потоком огня, устремляющимся из сердца.
Он смог провозгласить: " Небо и земля прейдут,
Но слова Мои не прейдут".
Слово Божие произнесенное ИМ, пребудет вовеки,
Как звезды на небесной тверди Божьего бытия.
Люди ищут, зовут Бога, только своего...
Призывают Его Любовь откуда-то...
Это и есть Откровение их,
Что они признают отсутствие
Величия Небес, в них самих.
Почему это происходит?
В борьбе противоположностей живут люди многие .
Борьба, у них присутствует, от " соревнований " в их голове.
Если отказаться от борьбы, то наступит Покой их души.
Когда люди осознают это, то смогут сказать себе:
Христос, Любовь, Присутствуют во всем-везде, и здесь - во мне.
Каждый человек , это видимое плоть невидимого Царства Духа,
Как форма, посредством которой выражает Бог Себя.
Друзья, несущее Любовь Мира _ Великие Души.
Пусть свет Жизни сияет лучезарной Радостью _ в их Сердцах!

Человек
"Благословен Ангел, божественная сущность с другой стороны завесы,
Кто выбирает прийти на землю ради блага всех.
Благословен тот, кто скрывает свое потрясающее величие
За хрупкой человеческой биологией.
Благословен тот, кто выбирает путь через дуальность,
которая возлагается на него с полного его согласия.
Поэтому благословен Человек,
Который несет ту божественность в своей душе.

А значит, благословен каждый из вас!"
Крайон

Людям известно предательство Иуды Искариота... Это было Предназначение. Оно состоялось по согласию, которое было между друзьями, Иудой и Иисусом. Ни у кого другого не повернулась бы рука и язык, чтобы принять на себя эту тяжесть.. Это тяжелое предназначение. Выглядеть хорошим и праведным легче. Иуда, один из самых чистых сердцем, лучших и близких учеников Исы. Из самого чистого сердцем ученика людская молва сделала нарицательного персонажа - предателя, злодея... Так понятнее для их ума. Так легче - найти крайнего. Грустно это.

Правда и ложь не могут быть одинаковыми никогда,
также как добро и зло.
Самый маленький кусочек добра - есть неподкупная правда,
в миллион раз тяжелее самого большого Зла
или неправды - невежества мысли,лжи.
Потому что во зле, неправде и лжи
нету единения в чистой любви,
нет того, что создало Вселннную и держит ее,
поэтому оно всегда разрушительно и на "весах" так легко.
Самая маленькая частица добра не может быть разрушена,
ибо в ней любовь чистая содержится и то,что создало Вселенную,
а самое большое зло неизбежно будет разрушено и распадется,
ибо это и есть цель его.
Зло есть прах и тлен, у него нету продолжения, оно разрушает и,
в конце концов,разрушит центр - себя.
Добро же и добродетель - там Сердца чистота -
только созидает она, там Жизнь вечна и нетленна.
Вот и ответ мне от Учителя, что сильнее - добро или зло,
белая магия или черная. Самое трудное это творить добро.
Учителя энергия мысли вошла в меня:-"Неустанно творите добро
- Вы Там будете."