Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.13
20:36
іконостас твоїх ікон
для інших неважливий
орган регістри овертон
ще ладан тут курили
курили опіум хоча
дешевка синтетична
не промовляє до дівчат
сторонніх або стрічних
для інших неважливий
орган регістри овертон
ще ладан тут курили
курили опіум хоча
дешевка синтетична
не промовляє до дівчат
сторонніх або стрічних
2026.06.13
16:21
Літо з квітами жасмину,
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.
Он щебече соловейко —
Зупинилася,
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.
Он щебече соловейко —
Зупинилася,
2026.06.13
14:46
Ніч колишеться над левадою —
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.
Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.
Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,
2026.06.13
13:24
Чи може музика звучати
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?
Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?
Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали
2026.06.13
12:25
Я Тобі присвячую бузок,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.
Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.
Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,
2026.06.13
09:54
Зафарбовує небо глибока пітьма,
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна пастель, і зізнайся сама –
Ти ж за те, щоби я милувався з тобою.
Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомцем чудним, а супругом пізніше.
У дилемі оцій, календарно
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна пастель, і зізнайся сама –
Ти ж за те, щоби я милувався з тобою.
Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомцем чудним, а супругом пізніше.
У дилемі оцій, календарно
2026.06.13
07:01
Попід сонцем, понад гаєм
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26
2026.06.12
22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.
Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.
Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла
2026.06.12
20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій
2026.06.12
18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)
Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.
Нам пісня в праці й житті помагає,
Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.
Нам пісня в праці й житті помагає,
2026.06.12
13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.
Розпливаються сталі поняття
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.
Розпливаються сталі поняття
2026.06.12
12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.
У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.
У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене
2026.06.12
09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н
2026.06.12
07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.
Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.
Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -
2026.06.11
21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це
Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це
Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про
2026.06.11
20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась - ти стезі тій пливкій довіряв.
Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась - ти стезі тій пливкій довіряв.
Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.02
2026.03.19
2026.02.25
2026.02.11
2026.01.11
2025.12.24
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Гора (1964) /
Інша поезія
Приветствия друзьям в Пути
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Приветствия друзьям в Пути
С любовью приветствуя вас, друзья, подаю свою руку дружбы.
Сомневаться в Пути - значит закрывать дверь,
Ведущую к Жизни. Жизнь во мне Солнце _ Храмом!
Стены которого из голубых костей гор, а небо _ сводом.
Мне предначертано: с мечом Слова, стоять по эту сторону реки...
Жить по Законам вездесущей Любови.
Верить мне, или нет _ воля ваша, мои друзья.
Но, скажу про себя такие слова:
Я, это я, простой, обыкновенный человек,
И вы _ поэты Пе-эМа, мои учителя, а
Если мыслит кто-то, что кого-то и обидел, иногда.,
И ни перед кем, ни разу, не склонился,
Как во поле, от жара гнется трава,
То простите меня, за слова моей Любви,
За мое упорство, и мой путь.
Я - не судья, я - не предопределения гроздь,
И я - не неизбежная карма.
Я - Свет в человеке, его Радость!
Те, кто воплотился в Руси, это первые
Семена звездного посева Любови!
Украина, Россия и Белая Русь _ Наша Русь Святая!
Как Добро и Зло, Жизнь и Смерть,
Они с Правечности рядышком идут.
Им, свою любовь добрым лучиком дарую.
Веру в самого себя, в Свете разве можно изогнуть!?
Верно, с верой начертано Любовью:
"Вера - Высшая энергия Света ,
Исходит она из Сердца Любви !
Вера, в улыбке и радости шепчет на ушко _ Живи!
Вера, ромашкой белой тихо коснётся плеча ...
Вера, Огнём Небесным в Душах горит, как свеча ...
Вера, в Надежде, с Любовью, укажет Путь нам Домой .
Вера, в Гармонии - Счастье, и Радость , Мир и Покой !"
Огнём небесным начерчу _ Жизнь прекрасна!
И милосердна Светом, как моя голубушка _ родная душа,
Которая ловит в ладонь небесные капли _ росистые жемчуга...
Будьте счастливы и прекрасны, милосердные друзья мои!
Все мужчины и женщины, живите в Радости _ чистоте Любви!
Сомневаться в Пути - значит закрывать дверь,
Ведущую к Жизни. Жизнь во мне Солнце _ Храмом!
Стены которого из голубых костей гор, а небо _ сводом.
Мне предначертано: с мечом Слова, стоять по эту сторону реки...
Жить по Законам вездесущей Любови.
Верить мне, или нет _ воля ваша, мои друзья.
Но, скажу про себя такие слова:
Я, это я, простой, обыкновенный человек,
И вы _ поэты Пе-эМа, мои учителя, а
Если мыслит кто-то, что кого-то и обидел, иногда.,
И ни перед кем, ни разу, не склонился,
Как во поле, от жара гнется трава,
То простите меня, за слова моей Любви,
За мое упорство, и мой путь.
Я - не судья, я - не предопределения гроздь,
И я - не неизбежная карма.
Я - Свет в человеке, его Радость!
Те, кто воплотился в Руси, это первые
Семена звездного посева Любови!
Украина, Россия и Белая Русь _ Наша Русь Святая!
Как Добро и Зло, Жизнь и Смерть,
Они с Правечности рядышком идут.
Им, свою любовь добрым лучиком дарую.
Веру в самого себя, в Свете разве можно изогнуть!?
Верно, с верой начертано Любовью:
"Вера - Высшая энергия Света ,
Исходит она из Сердца Любви !
Вера, в улыбке и радости шепчет на ушко _ Живи!
Вера, ромашкой белой тихо коснётся плеча ...
Вера, Огнём Небесным в Душах горит, как свеча ...
Вера, в Надежде, с Любовью, укажет Путь нам Домой .
Вера, в Гармонии - Счастье, и Радость , Мир и Покой !"
Огнём небесным начерчу _ Жизнь прекрасна!
И милосердна Светом, как моя голубушка _ родная душа,
Которая ловит в ладонь небесные капли _ росистые жемчуга...
Будьте счастливы и прекрасны, милосердные друзья мои!
Все мужчины и женщины, живите в Радости _ чистоте Любви!
http://youtu.be/D81IPDVNelU
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
