І було в мене два діда… по мамі ( Лозовий ) на початку 30-тих вбили бандити. Дід чотири роки працював в Америці. Справно пересилав кровні. Баба Вірка виховувала двох дочок ( одна з них моя мама… і двох синів ) Повернувся дід, коня придбав, земельну ділянку панську. Звели хатинку. і все було б нічого, але дід завжди говорив те, що думав, і відстоював те, в що вірив… А банд ( шайок) розвелось, як в нинішні часи: на любий смак, любого профілю… Когось задів, десь ляпнув не те, не тому, і попав в поле "інтересів" одних із шайок. Підстерегли коли вертався з базару Грицівського. Забили до смерті. В горло встромили кілок, живіт розчахли і засипали пшеницею. Коня не чіпали. На другий день Орлик дібрався до села, а це майже 30-40км ( а може й більше ) Отож, забіг Орлик у двір, б'є передніми, гребе землю і стає на диби, і до воріт… І так кілька разів. Бабця мовила: - Всьо, нема Миколи… Орлик довів до "місця" того… А по татові діда звали Парфен. Працьовитий був. Любив землю, родину… Чотири сина і одна дочка… і мав Дудар - фамілію. Перший в селі покрив хату черепицею. Після, щоб не переселили в більш далекі, холодні краї - баба Катерина вмовила ту черепицю "подарувати" сільсовєту на вимого того ж таки совєту… перед війною став комірником в колгоспі. І це хороша посада. Бух - війна! Старший син Григорій на фронт, танкіст. І горів і вмирав, але до Праги дійшов… Вже й офіцером і командиром танка… Зупинився на якійсь посаді (підполковник ) в Ташкенті ( Марія Дудар його внучка з Нью-Йорка ) Повернемось до Парфена: Німці в селі… З-під Вінниці партизани пробираються до Ковельських лісів… шукали зв'язок з Великою Землею. Зупинились у Парфена. Баба Катерина раз в неділю пекла хліб місцевим партизанам… село невеличке, менше як 150 дворів, і все усі бачать... Отож стара Кедзиха донесла. Діда за Шепетівкою, і ще таких до 400 неблагодійних - розстріляли. Місцеві партизани на другу ніч зайшли в село і повбивали усіх поліцейських ( правда, хтось і встиг утекти ), а коли наші зайшли в село Кедзиху теж, того… Коли написали в Германію моєму татові, що його батька розстріляли ( мого діда ) - він двічі втікав. Ловили в Польші і вертали… І було в мене два діда, і з жодним на розмовляв, але "діставав" і маму, і тата, щоб розповіли ще щось нове про них… Ось вам і Війна… і розбій на дорозі… повернулися до наших домівок.