Гаплик мені, Друже, через цю спеку, ніде немає від неї порятунку...
П.С. Гримить гучно і близько, все може бути...

джерел не бракує. це і спека (утім, яка це спека? от у бойових машинах - ото спека), це і вічна тематика зміни сезонів, це і лірика і про стан своєї поетичної душі (а вона чутлива). можливо, бракує ретельності (загалом, а не на прикладі цього ліричного твору) і справжньої роботи зі словом.

Про складність життя, про його протиріччя ще можна і треба писати, Панасе, але ж я повів розмову не про те...)

мені зрозуміло, за що йшлось, але, як бачите, я озвався лише на коментар. це не дивно, що я озиваюсь саме на нього, а не на вірш. та і хто тут озивається на вірші?
частіше за все або, як правило, коментар - це таке собі привітання - мовляв, бачу - живий.
наприклад, було в мене бажання озватись на деякі вірші, а не озвався, бо були для цього причини. та і знайомих тут практично немає, щоб я ото ходив і вітався.
лише відповів Світлані про джерела, бо вони дійсно невичерпні.
на одному з них ваша копальня чи система збереження і розповсюдження. це, можна сказати, визнання і фіксація факту.
щасти.

Дорогий Опанасе! Дуже добре розумію і Ваш коментар, і Ваш настрій, але намагаюся зрозуміти і Вітюшу. Пише ж він: поет виснажений. Отже, у поета присутнє кружіння голови і заводити із ним мову ( уп"яте і безрезультатно) про кружіння громів немає сенсу :)) Іноді людям просто хочеться висловитись - і все. А щоб аналізували їхні висловлювання їм не хочеться. Тому у таких випадках я просто вітаюся. Навіть із незнайомими :))

Ти, Світлано, добре мене розумієш.

Дякую.)