ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.03.07 18:07
Не гадав ще молодий Тарас, що слава набагато швидша, ніж тарантас, що віз його вперше на батьківщину: усім хотілось не просто бачить, а щонайкраще пригостить речника Вкраїни. От і в Лубнах не було кінця-краю запрошенням. «Відбийся якось,- попросив Тара

Ігор Шоха
2026.03.07 18:00
Не покоряю майбуття,
але у полі і на волі
природи вічної дитя
на колесі своєї долі
алюром їду у життя.

ІІ
Блукаю, наче, менестрель

Віктор Кучерук
2026.03.07 13:57
Коли, змінивши темний фон,
В яру синіє звабно ранок, -
Стрекоче сойка в унісон
Веселим наспівам веснянок.
Де тче павук сріблясту нить,
Сховавши працю від загалу, -
Шугають протяги щомить
Поміж цвітіннями конвалій.

Борис Костиря
2026.03.07 10:12
Вуж, який поселився в обійсті,
Як чаклунський неназваний дух,
Що гуляє в розтерзанім місті
У симфоніях злих завірюх.

Вуж крадеться, як пізнє прозріння,
Ніби правда забута, жорстка.
І постане, як ніжне творіння,

Ярослав Чорногуз
2026.03.07 00:36
Народний голос і народна пісня
У душу проникає до глибин,
Твоє предивним щемом серце тисне,
Мов коси розвіває у верби.

І млоїть так у грудях, тихо млоїть,
І скотиться сльоза несамохіть,
І навіть загрубілий в битвах воїн

Богдан Манюк
2026.03.06 21:15
Світлини в підгаєцькому підземеллі


Фірма

З комірки з переляку через лаз
гайнули так, що заблукали враз.

Юрко Бужанин
2026.03.06 18:18
Нарешті я збагнув,
хоч це так очевидно -
Нема мені без тебе
наснаги до життя.
За нетривалий час
ти стала мені рідною -
В минуле,
де відсутня ти,

Артур Сіренко
2026.03.06 17:20
На подвір’ї кляштору містики
Завесніло, наче то переддень,
Коли брили й цеглини
Стають жовтими квітами.
Вчитель, що пізнав виноград,
Що прийшов з глинища снів,
Сказав-напророчив, що вода на столі
Перетвориться в шкаралущу Істини,

С М
2026.03.06 16:15
Зле дівча, повне вроди
Порятунок людського роду
Личко горде

Вільне дівча, лихе дівча
Не батьків твоїх оце дитинча бо
Хай, дівча, гайда кричати

Юрій Лазірко
2026.03.06 16:03
у кожної дороги є поріг...
у квітки -
мати душу кольорову...
є чорна шаль
для кутання зорі...
солодкі сни -
на ніжну колискову

Артур Курдіновський
2026.03.06 15:55
Життя - безодня,
Безбарвна мить.
Усе сьогодні
Гниє, смердить.

Читати мушу
Я до кінця
Фальшиві душі,

Олена Побийголод
2026.03.06 11:48
Анатолій Д’Актиль (1890-1942)

А ми – червоні кінники,
і це про нас
поповнюють билинники
пісень запас –
про те, як днями млистими
й ночами багрянистими

Борис Костиря
2026.03.06 11:12
Як дні летять! Їх годі зупинити.
І аркуші злітають стрімголов
З календаря, мов невідчутні миті,
Та крізь папери проступає кров.

Зима, весна і літо пронесуться,
Як марення, як навіжений сон.
Крізь них прогляне невмолима сутність,

Юрій Гундарів
2026.03.06 09:54
березня 1980 року завершив свій земний шлях неповторний майстер новели, письменник трагічної долі, який завжди був «Собою, Особою, себто особливим»…
У нього є пронизлива новела «Дивак». Головний її герой хлопчик Олесь - НЕ такий, як інші. Він полюбляє ма

Богдан Манюк
2026.03.06 07:58
продовження)

Ярослав Саландяк

Наїв! Наїв! Продовжу про наїв —
мистецький напрям, ворог формалізму.
Мене він часто ранив і гоїв
мою з дитинства логіку залізну,

Віктор Кучерук
2026.03.06 06:05
Ранкове затишшя... Півсонні тумани
На луках вологих незрушно лежать, -
Порушує явно світання бажане
Затверджений часом короткий формат.
Подовжує лінощі сяйне проміння
І птиці не пробують ритми й лади, -
Сповиті ще з ночі важким безгомінням,
У моро
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Чепурко (1964) / Публіцистика

 ПОЧЕМУ УМИРАЕТ ЛЮБОВЬ?


ЛЮБОВЬ УБИВАЮТ ОЖИДАНИЯ.

Ожидания, какая она будет в будущем, что и кто этому будет сопутствовать. Ожидания — это планы и представления о том, как все должно быть, и надежды, что все будет именно так, и страхи, что все будет по-другому. Представления говорят тебе, что положено делать, и ты беспокоишься, если все происходит иначе.


ЛЮБОВЬ УБИВАЕТ МЫСЛЬ.

Та самая мысль, которая пытается продлить любовь во времени, захватить этот классный момент и задержать его. Причем она сама не знает, что пытается это сделать, просто у нее работа такая — беспокоиться и пытаться обставить будущее наилучшим образом. Вот она все время зудит у тебя в голове, вовлекая в унылые блуждания по серому кругу.

ЛЮБОВЬ УБИВАЕТ ИДЕАЛИЗАЦИЯ.

Та самая идеализация, когда ты совмещаешь в своем уме образ с идеалом «твоего типа», в которого ты могла бы влюбиться. Пока ты на подъеме эйфории, ты не замечаешь, как мишура вновь созданного образа уже начала трескаться,и скоро прорастет разочарованием.

ЛЮБОВЬ УБИВАЕТ ЖАДНОСТЬ.

Та самая жадность, которая возникает, когда ты считаешь, что тебя в ответ не любят, и сам ты в ответ начинаешь «угасать», потому что тебе уже «не выгодно вкладываться». Ты вроде помнишь, что это не бизнес, но ты уже забыл, как отдавать лопатку «просто так». И что любовь — не «за что-то», а ТОЛЬКО «просто так».

ЛЮБОВЬ УБИВАЮТ ГРАНИЦЫ.

Границы, которые ты ставишь, чтобы удержать ее. Это твои условия, требования и упреки, правила и расписания. Ты связываешь ими того, кого любишь, а потом удивляешься, почему из твоей жизни исчезло чудо.

ЛЮБОВЬ УБИВАЕТ ВРЕМЯ.

То самое время, в которое ты поместил ее, и в котором ты ждешь от нее развития и результатов, ждешь длительности и стабильности, требуешь и алчешь. Чем больше ты ее добиваешься, тем дальше она от тебя. Потому что ты впустил ее в тупиковую улицу времени, которое все отнимает, и ничего не дает взамен. Ты убиваешь любовь, когда выдаешь ей паек времени, указываешь ей, когда она может и когда она не может появиться. Ты считаешь, что сейчас не время, ведь ты в туалете, а вот через час при свечах будет самое оно. Ты считаешь, что было время, когда ты любил, а сейчас совсем другое время. И ты ошибаешься — потому что это одно и то же время. clip_image001

ЛЮБОВЬ УБИВАЕТ ОТСУТСТВИЕ СПОНТАННОСТИ.

Это — подготовка, обдумывание своих действий, оценка и взвешивание того, как ты повернулся, высказался, и как в следующий раз это сделать. Ты готовишь для нее все — стелешь новые простыни, выщипываешь брови, посещаешь солярий и подкачиваешь мужественный пресс, и когда ты, наконец, готов и открываешь ей после всех приготовлений дверь, ее там НЕТ. Потому что нельзя связать появление любви с чем-нибудь, что можно приобрести или достичь.

ЛЮБОВЬ УБИВАЕТ ПРОСТРАНСТВО.

То пространство, которое отделяет тебя от момента, когда появилась любовь, и то, в которое ты помещаешь себя теперь. Ты думаешь, что ты сейчас в другом месте, что тебе нужно предпринять что-то, чтобы вернуться обратно в первое. Ты воздвигаешь внутри себя небоскребы невидимых пространств, и уверяешь себя, что в одних из них любовь может жить, в других не может. И ты уже не видишь, что она и есть все эти пространства и перегородки между ними, и ты сам целиком. Но ты не найдешь любовь в пространстве, у нее нет «своего» места и адреса, и некуда двигаться.

ЛЮБОВЬ УБИВАЕТ НЕДОВЕРИЕ К СЕБЕ.

То недоверие, когда ты считаешь, что ты слишком «плох», чтобы тебя такого любили в ответ. Ты съеживаешься под пристальными взглядами, и все время жуешь жвачку мыслей «достоин-недостоин». Чем больше ты видишь себя, контролируешь себя, оцениваешь себя, тем меньше ты внутри любви. Вот когда ты отвергнешь себя… Хоть на мгновенье… Тогда…

ЛЮБОВЬ УБИВАЕТ ОБЪЕКТИЗАЦИЯ—

это когда ты решаешь, что именно этот человек или объект дали тебе состояние любви. Тогда ты привязываешься к ним, направляешь всю мощь своей концентрации на них, тщательно изучаешь и анализируешь. И, разложив все по полочкам, тщательно взвесив каждую молекулу любимого, ты нигде не находишь любовь. Потому что любовь не вызывается объектами, она не имеет никакого отношения к человеку или к месту…




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-08-21 23:14:47
Переглядів сторінки твору 940
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.698 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.228 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.810
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Автор востаннє на сайті 2026.02.24 08:39
Автор у цю хвилину відсутній