ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / У час, який вважався мирним...

 А Господь рятує білий світ...
Пізно уночі і рано-вранці
Злий павук сіткú брехнí снує.
А Господь сидить на білій хмарці
І вплітає праведне, Своє.

Має Він роботу нині часто -
Злий павук наплів багато бід.
А Господь залатує дірчасте
І щодня рятує білий світ...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-08-28 14:43:31
Переглядів сторінки твору 2828
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-08-28 14:55:23 ]
Ще один цвяшок у домовину диявола-павука.
Вплітає праведне


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-08-28 15:30:15 ]
Дякую! (западає у мене "р" на клавіатурі :) )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-08-28 15:22:51 ]
Господь всесильний - заплутається павук у власному павутинні і здохне неодмінно... А світ буде порятовано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-08-28 15:31:04 ]
вже заплутався так, що не вибереться. але стількох ще понівечить, поки сам сконає...
Дякую, Іване!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-08-28 15:29:58 ]
А він, той самий, про якого співають футбольні фани, навіть схожий на павука... Файно написано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-08-28 15:32:38 ]
Дякую, Богдане! Таки схожий, учора потрапила на очі підбірка фото цього кадра з дурнуватим виразом фасаду, то там на одному він з надутими щоками - ну павук павуком...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-08-28 15:39:44 ]
цікаве плетиво...
Випробовуємо терпіння Господа...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-08-28 15:45:58 ]
На сьогоднішній святковій проповіді в церкві я зрозуміла, що не достатньо вірю в Господа. Кажуть, молитися треба за ворогів наших, а не смерті їм бажати... Господи, дай такої віри, щоб молитися, а не проклинати!
Дякую, пані Любо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-28 17:57:37 ]
Господь рятує. Засвідчую це. Я у коментарі на вірш Івана Гентоша подав текст свого повідомлення після денної пригоди. Як приклад, повторю його й тут:
"Вибухи, вибухи, вибухи. Протягом всього дня і безперервно. Писати про це стає дурним тоном. Тільки коли трапляється таке, що розумієш: кілька хвилин тому побував у Божих долонях, вже не можливо втриматись. Я чомусь не любив 32 автобусний маршрут, та тягнутись на тролейбусну двійку не схотів. Сів, та поїхав. З Куйбишева повернули на Матросова і жінка попросилася на вихід. От і добре, що попросилася. Якби не так, то розбирали б нас, пасажирів "Еталону" по частинах. Не доїхавши до площі Бакінських Комісарів метрів 50-60, автобус струсонуло вибухом прямо попереду. У повітрі сіро-чорна хмара, з якої вилітають осколки, уламки чогось, тролеї. Всі пасажири на підлозі. Водію і кондуктору падати просто нема куди, а водію так і не можна. Літній чоловік біля заднього виходу перший підвівся і почав давати команди водієві: "Праворуч, ліворуч...!" Паніка не паніка, а чути голосну молитву жінки і мати-перемати нашого "штурмана". Молитва і мати, ну де таке ще почуєш? А ракети сипалися, як погані яблука. Площу зтирали з лиця землі. Кілька поворотів і звуки попадання вже відчутно віддалилися. Попідводилися й інші пасажири. Тільки одну поторсали за плече, переконавшись, що жінка жива, неушкоджена, тільки надто перелякана. Наш автобус не отримав ні одної нової дірки, дякувати Богу. Та й ці двоє, водій та "штурман" молодці. І весь останній до моєї зупинки шлях чолов'яга не припиняв лайку, криючи бойовиків за те, що вони засіли у місті, а гинуть цивільні люди. Повчальна вийшла поїздка. Тепер я зрозумів, чому так не люблю 32-й автобус. Передчуття, чи що?"
Молитва - сильна річ. Я, принаймні, знаю, нас у автобусі молилося двоє, як мінімум.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-28 23:26:35 ]
Валю, це - поезія. Не обов"язково пальцем вказувати "ху із ху". У двох строфах Ви зуміли висловити те, на що інші витратили стоси паперу.