2014р
М’який та добрий характером – то байдужі чесноти. Тому й самотні вони завжди. Ті, що мовою іншою розмовляють і залишаються не зрозумілими оточуючим світом. Не взмозі почути істинни, що плекають іхні душі – люди припинили слухати, Живучи у світі, виживаючи та періодично винурючи з потоків моди на критику, нетутешні люди ходять біля вас. Їх не так вже й мало. Не зрозуміло тільки як на Землю вони потрапили. Думки особливі живуть в їхніх головах. Вчать досвіду кожного з прибулих випадково на нашу планету внутрішні Я, їх може бути безліч. Серця дихають особливим світлом та добротою. Через те, прозивають слабкими. Адже де актуальність визначається гострішими зубами та впливовішим дивитись і бачити, відчувати на дотик. Всі зайняті гостротою зубів та манер.
Ніколи…
Так, Планета наша не довго витримає безглуздя емоцій. Посилання, що йдуть від її Землян, невтішні та сумні. Весь час тільки - депресія, параноя, гучні розмови, неповага. Тоді здалось, що треба написати путівник, чи що. Не знаю як назвати. Мабуть, просто мапу. Тут визначу критерії усіх чеснот та завдань, тих хто добром та світлом відчувають Всесвіт наш. Їм варто врешті об’єднатись, та збільшити потенціал просвітлення та спокою. Нести це всім Землянам в посиланнях, що відомі тільки їм. Тут мовою я вашою кажу, щоби почули й зрозуміли ви – рятівники наші, з душами нетутешніми.
Якщо мова поетично-ритмічно-римована зрозумілою стане тобі, тоді варто до кінця дописати. Бо слова ці не мною, світом тихенько на вухо мені надиктовані. Нехай буде лишень тільки один такий, то все байдуже. Обов’язково потрібно збільшити коофіцієнт добра на Планеті нашій. Щоб процвітала Земля, наповнювала чистим повітрям людські легені.
Напишу я й про злобу, про нищівність системи, що живиться кров’ю. Упи-рів та паразитів, що у серця сумнівами людськими лізуть і ковтають наживу, що страх подає їм людський. Бо у темряві так багато зховалися, в снах, не прокинувшись ходять люди-примари. Рятувати потрібно, так комуж, як не нам, що усе зрозуміли. Раз ми – тоді що ж, діяти треба. Єднати до купи просвітлені чисті уми і засяяти темряву світлом! Там про вчителів ваших, прибулі рятівники, розповім . Як для прикладу покажу своїх, що в підсвідомості завжди. Ті що сни посилають, підказують, що й як робити. В момент, коли роздуми душу тривожать – підкажуть рішення. Там про всіх майже.
А головне має бути – то висновки, що після єднання робитимем ми. Як рятувати від темряви в ній ув’язнених. Як світ об’єднаємо в новий манер – з любов’ю, повагою, щастям, відвагою, мовчанням, натхненням та чистим просвітленням. І як разом засяємо міліардами вогників, і назавждиі із Дому нашого зникне вся темрява! Ось , про що моя мрія. Ось таку найбільшу в серці маю, і роблю все, щоб стала дійсністю, врешті відбулась.
І закликаю всіх – хто має що сказати, написати – сотворити істинну – говоріть гучно, пишіть влучно, малюйте змістовно! Тільки не мовчіть – бо то є злочином, таке безглузде те мовчання. Вам дано Всесвітом завдання, ви маєте що сказати, то і буде місією життєвою! Нею керуйтеся, дихайте, живіть!