2002р
Що в нашому розумінні є духовність і, зовсім протилежне цьому, поняття тілесної насолоди? Невже кожен із нас задумується над цим? Ні, не кожен, мабуть. Такі думки сягають рідкісних людей. Їм, певно, нудно жити за створеними суспільством правилами. Все шукають суть у безглуздих роздумах, що так нікому не дали жодної користі… лише нівечать чужий світогляд, впливаючи на свідомість інших людей. Саме ці блукання думками і поняттями роблять з духовної і чистої особистості, дивну та дику істоту. Врешті нічого більш не потрібно, окрім задоволення і немає жодних прагнень до чогось ще. З іншого боку такій людині дана особлива участь. Відчути те, чого б так і не пізнала, будучи інакшою.
То ж чому ми все прагнемо, не важливо, чи то духовного, високого, чи то матеріального, земного?.. що саме спонукає нас до цього? Може релігійні настрої чи їх відсутність? Сумніваюсь, зовсім не в тому суть.
От чи не цікавіше відсторонено поглянути на ці питання та поняття? Жити паралельно, не піддаватися суспільним тенденціям та ідеям, лише за власними правилами.
Кому що. Наприклад збудувати світ на логіці і відчутті спокою, стабільності. Та чи допоможе це відгородитися від паразитуючих думок тілесної насолоди? Адже обравши та ступивши на певний шлях більше не маєш можливості повернутися назад, чи крокувати вперед. Існує тільки паралельна всьому нейтральна дорога. Може здатися на мить, так а як же, спокій та стабільність складаються з фізичних одиниць.
Може варто жити в мирі з тілесним, не надаючи переваг, не віддаватися нічому повністю.
Важливо не зашкодити відчуттям нейтральності, бо то прямий і невідворотний шлях до духовного. Адже почуття радості, щастя, кохання роблять людину слабкою і разом із тим чистою, прозорою, невинною – вразливою.
Але варто зпвжди пам’ятати – є мета, ти маєш досягти вершини. В момент такий забудь про почуття. Важливим є лише твій спокій і гармонія з самим собою.
Не шукай контактів та розуміння зі світом, що оточив і чекає під мурами юної свідомості. Захищайся. Там занадто багато інших думок, різних помислів. Вони тобі здаються безглуздими. Навіщо зважати , того не прийматимеш за вагоме.
Ми завжди шукали рівноваги, і беззупину впливаємо один на одного. Чекаємо взаємних змін осмислення життя, спричинених цинічними думками і ти добре знаєш це. Та всеодно читаєш далі. Тож якщо не налякають мої слова твою увагу, повільно та впевнено стану кольором твого внутрішнього світу.
Якщо вирішиш жити в гармонії з собою та вічним, стань мистецтвом, філософією, всіма науками, та не шукай взаємин із життям, бо то лиш тимчасово. Після того вічність, що суспільство прозвало смертю, зверни на це увагу і сприйми спокійно. Ніби теплий вітерець торкнувся ледь щоки, а ти в саду розкішному, погожий літній вечір. І тому, що сам обрав свою долю, попередження. Тепер я обиратиму замість тебе. ..
Глянь, ось попереду дзеркало, що там бачиш ти. Лиш пустота в очах, у власних, та погляд чужий маєш читати, немов відкриту книгу.
Глибоко заховай всі слабкості, та шукай їх в душах оточуючих. Це величезної сили тобі додасть.
Не бійся власного єства, все не хороше та нечисте, що на шляху твому трапляється, перетвори на користь. То завдасть тобі нищівної насолоди перемоги, абсолютної перемого над страхом вселюдським. Хай те зло буде тобі на користь, досвідом безцінним стане. Та не ставай рабом тієї перемоги, бо то зашкодить більше, ніж собі ти сам.
Не лукав серцем кривднику – безглуздя в такій поведінці я вбачаю. Хай вороги лишаються такими ж як були, та не дай жодному знайти хоч аргумент чи факт, що зміг би тобі зашкодити.
Люби себе і тільки себе, адже тільки така любов зробить душу й тіло сильними, а не слабкими.
Не смій ненавидіти чи мститися, то буде велика помилка.
Якщо крокуєш нейтральною дорогою,означає невідомою та невидимою всім іншим тонкою лінією. Ніхто крім тебе цього не знає.
Будь вільним, байдужим. Тим почуттям (ненависть, злість, образа…) не надавай вагу, бо станеш вразливим. Памя’тай, твоя мета, головна ціль життя є спокій та нейтральність. Завжди лишайся цілеспрямованим.
Не поспішай щось закінчувати передчасно, іди спокійно, розмірено. Ти король свого життя, то ж керуй обдуманно, розумно, і королівство розквітатиме.
Знайдеш свою половину серед людей, що сміються над недоречностями життя, а не серед шанувальників норм та правил, створених суспільним маніпулятивним механізмом. Тобі, іншому, час вирушати на пошуки рівних. Відтепер напрямок не має назв, та уособлює щось середнє між всіма фізичними явищами. Не має значення тепер вперед, назад, убік, чи вгору, ти прямо йдеш, чи по колу – байдуже. Якщо слова ці адресовані тобі – то зрозумієш. Не варто боятися, ступай впевнено. Всі сили всесвіту благословляють шлях. І крок, ти йдеш і лише нам відомо, нам лишень відчутно цей напрямок у просторі ілюзій підсвідомості. Щось на зразок середніх арефметичних всіх напрямків, між абсолютною кількістю понять, що існують завжди. Це наша мрія друже, та, яку вигадала я, щоб стати тобою, і щоб ти мною став. Поглянь тепер у дзеркало. впізнаєш? Хто дивиться тобі у очі?