Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.
Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Справедливість візьме гору
Воістину, гідний презирства занепалий в підлабузництво, і нікчемний бог _ хто приймає його поклоніння!
Справедливість візьме гору _
В думках скрипить сідий візок...
Істина свята мовчить, як сирота.
Між турбот піч заплітає косу сиву...
Бог знає, де нишком плете
Павук солодку павутину,
Лапи гріє та радіє _ випускає слину.
День і ніч лихо мук світові снує,
Доки Вітрові терпець вірве...
http://youtu.be/CYMZc9PDC-w
"...Вот мы говорим о справедливости, а ведь обратная тактика живет около этого понятия и своими часто неизреченными воздействиями помогает обнаруживанию всей степени зла. Для строения нужно очищенное место. Каждый строитель прежде всего озаботится о почве, на которой лежит фундамент. Он осмотрит, нет ли расщелины и опасных трещин. Всеми лучшими мерами он отведет разъедающую влагу и прежде всего закрепит трещины.
При возведении постройки никто и не представляет себе, какие глубокие подземные работы произошли для крепости стен и башен! Прежде чем применить свои надземные соображения, строитель примет во внимание все глубокие неожиданности. Если показалась влага, он не станет ее сразу забрасывать глинистой почвой, но очень осмотрит, каковы ее окончательные размеры и где истоки ее. Знаем, как иногда задерживались даже спешные постройки, пока не были приведены в порядок подземные неожиданности.
“Благословенны препятствия, ими мы растем”. Сказавший это знал и все размеры препятствий, мог по опыту своему оценить их и применить их во благо. Строение во благо неутомимое, бережное, внимательное. Какая красота заложена в этом неисчерпаемом создавании!"
20 февраля 1935 г. Пекин.
НИКОЛАЙ РЕРИХ Тактика Адвердза
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
• Перейти на сторінку •
"Луганск и Донбасс продали Штатам за сланцевый газ!?"
