Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.03
10:48
В пітьмі по припічку гасали
Чотири чорні павуки,
Було їм припічку замало
І закороткі держаки.
Шляхи до печі, як дороги,
У невідоме знову звуть.
Вони гасали до знемоги,
В печі гула груднева лють.
Чотири чорні павуки,
Було їм припічку замало
І закороткі держаки.
Шляхи до печі, як дороги,
У невідоме знову звуть.
Вони гасали до знемоги,
В печі гула груднева лють.
2026.11.03
10:35
Багряний жар листків опалих
Підхопить вітер мимохідь
І, капризуючи помалу,
Вони дзвенітимуть, як мідь.
В танку кружлятимуть допоки
Вітрисько має сили й хист
Робити наскоки і скоки,
Іграти, ніби гармоніст.
Підхопить вітер мимохідь
І, капризуючи помалу,
Вони дзвенітимуть, як мідь.
В танку кружлятимуть допоки
Вітрисько має сили й хист
Робити наскоки і скоки,
Іграти, ніби гармоніст.
2026.11.03
08:44
«ДАНТЕ: ОСТАННІЙ ПОГЛЯД РАВЕННИ»
(драматична містерія в голосах на дві дії)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Данте Аліг'єрі (Майстер) – 56-річний поет-вигнанець, що помирає від малярії.
Голос Флоренції – темна, потворна постать у золотій короні, алегоричний обра
(драматична містерія в голосах на дві дії)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Данте Аліг'єрі (Майстер) – 56-річний поет-вигнанець, що помирає від малярії.
Голос Флоренції – темна, потворна постать у золотій короні, алегоричний обра
2026.11.02
23:38
щодо творів отих неумисних
несумісних із логікою
непричетних до пошуків істин
чи здаються підробкою
бездоганність між іншим у світі
конкурентний протекціонізм
інсталяцій 3-d графіті
кю-ар-коди повсюди скрізь
несумісних із логікою
непричетних до пошуків істин
чи здаються підробкою
бездоганність між іншим у світі
конкурентний протекціонізм
інсталяцій 3-d графіті
кю-ар-коди повсюди скрізь
2026.11.02
22:38
У москалеві присутній синдром вищості, але відсутній синдром вартості.
Найбільша небезпека для цивілізації – дикуни, які вважають себе цивілізованими.
Дідька чортом не настрашиш, а путіна Трампом.
Основні функції диявола нині виконує путін.
Об
2026.11.02
20:59
Розкажи всім, Конотопе,
Як москалів товк ти,
Як облудливій тій чвані
Зробив Іван Канни,
Де уславлена кіннота
Борсалась в болоті.
Як в доспіхах дорогих
Із золота й сталі
Як москалів товк ти,
Як облудливій тій чвані
Зробив Іван Канни,
Де уславлена кіннота
Борсалась в болоті.
Як в доспіхах дорогих
Із золота й сталі
2026.11.02
20:38
Над світом білим почорніли тучі
і любуватися немає чим...
збувається пророче й неминуче,
пооживали фюрери і дуче
і виїдає очі рідний дим.
ІІ
Одні й останні воїни у полі
і любуватися немає чим...
збувається пророче й неминуче,
пооживали фюрери і дуче
і виїдає очі рідний дим.
ІІ
Одні й останні воїни у полі
2026.11.02
16:24
Поплач дощем, журливий листопаде!
За спогади про вересень пробач!
Твої пісні - не світлі серенади...
Покриєш сумом втомлені левади...
А я - єдиний вдячний твій глядач.
Забувши про весни легку браваду,
Поплач!
За спогади про вересень пробач!
Твої пісні - не світлі серенади...
Покриєш сумом втомлені левади...
А я - єдиний вдячний твій глядач.
Забувши про весни легку браваду,
Поплач!
2026.11.02
14:31
Тепер він частий гість у цьому місці,
У краю суму, болю і молінь.
Ніхто не подарує добрі вісті,
Мов шлейфи від минулих поколінь.
Схиляються тополі міднодзвонно.
Щось клени прошепочуть у пітьмі.
І спогади, немов сумні ікони,
У краю суму, болю і молінь.
Ніхто не подарує добрі вісті,
Мов шлейфи від минулих поколінь.
Схиляються тополі міднодзвонно.
Щось клени прошепочуть у пітьмі.
І спогади, немов сумні ікони,
2026.11.02
12:44
Виглядала обрій матіола,
Голосила: «Де вони, руді,
Ті, що рай знайшли за видноколом
У густій розлогій лободі?!»
Може, доручити будякові,
Він зазвичай вищий, ніж усі,
Виглядати радісне довкола,
Голосила: «Де вони, руді,
Ті, що рай знайшли за видноколом
У густій розлогій лободі?!»
Може, доручити будякові,
Він зазвичай вищий, ніж усі,
Виглядати радісне довкола,
2026.11.02
12:18
Пальцями тонкими стукав дощ у шибу.
Набридав настирно: може, я зайду?
Рама відчинялась, озивалась рипом,
У нутро впускала віхолу руду.
Засипало мокре листя підвіконня:
Цю ніч роздягалось гілля догола.
Дощ зайшов до хати й оголилась повня —
Лиш тума
Набридав настирно: може, я зайду?
Рама відчинялась, озивалась рипом,
У нутро впускала віхолу руду.
Засипало мокре листя підвіконня:
Цю ніч роздягалось гілля догола.
Дощ зайшов до хати й оголилась повня —
Лиш тума
2026.11.02
09:59
Війна привнесла в наше життя нові реалії. Майже щодня відчуваєш подих смерті, адже у будь-яку мить шалений дрон чи ракета можуть зупинити твоє земне буття.
Сьогодні життя і смерть, як ніколи, - поруч. Життєсмерть, як сказав поет…
У День пам'яті помер
Сьогодні життя і смерть, як ніколи, - поруч. Життєсмерть, як сказав поет…
У День пам'яті помер
2026.11.02
05:58
З гарячою чашкою кави
В руці я, звільнившись від сну,
Пригадую очі ласкаві
І повну цвітіння весну.
Пригадую співи пташині
І губи солодкі, як мед, -
І ночі небачено сині
Від зблисків хвостатих комет.
В руці я, звільнившись від сну,
Пригадую очі ласкаві
І повну цвітіння весну.
Пригадую співи пташині
І губи солодкі, як мед, -
І ночі небачено сині
Від зблисків хвостатих комет.
2026.11.02
01:34
Сонце нікуди не поспішає, ні,
Воно просто дарує промені мені.
Куди ти біжиш?- Зупинися, постій,
Відчуй цей момент: він повністю твій.
Позитивний вайб, сонячний ранок,
Любов на вечерю, любов на сніданок.
Годинник цок-цок, та мені все одно,
Воно просто дарує промені мені.
Куди ти біжиш?- Зупинися, постій,
Відчуй цей момент: він повністю твій.
Позитивний вайб, сонячний ранок,
Любов на вечерю, любов на сніданок.
Годинник цок-цок, та мені все одно,
2026.11.01
23:35
така мандрівка
такий пасьянс
у декадансі
такім осіннім
наступний поїзд
минає станцію
ми теж могли бути
пасажирами
такий пасьянс
у декадансі
такім осіннім
наступний поїзд
минає станцію
ми теж могли бути
пасажирами
2026.11.01
22:49
Антологія драматичних містерій Середньовіччя,
Відродження та епохи Бароко)
І. ЕПОХА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ: Містика віри та вигнання.
«ФРАНЦИСК АССІЗЬКИЙ: ХВАЛА МОЇМ СЕСТРАМ-ПТИЦЯМ»
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Відродження та епохи Бароко)
І. ЕПОХА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ: Містика віри та вигнання.
«ФРАНЦИСК АССІЗЬКИЙ: ХВАЛА МОЇМ СЕСТРАМ-ПТИЦЯМ»
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Нанея Золотинська (1987) /
Проза
Казка про шедевр
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Казка про шедевр
2010 р
Можна уявити себе пам’ятником і не замислюватись в системі чинності способів власної свідомості обирати дієві напрямки власного „Я”. Обереш обов’язково лише один і відповідно цього будуватимеш себе, реставруватимеш – і все за власним бажанням. І місце, де стоятиме шедевр, буде місцем твоєї самооцінки. Як хочеш, можеш обирати жовте листя і яскраве сонце.
Адже осінь – то є кінець початку нового осмислення себе самого. Попереду багато шансів (їх незлічима кількість) здійснити прорив у діяннях, що є закономірними і невідворотними, адже всі думки тримають рішучий напрямок в реальність нових неймовірних мрій. В тому й вся краса життя. Ніщо так не тішить душу, як результативність своєї неймовірної активності у потрібних тобі діяннях. І ось, навіть не помітивши як, з’являється натхнення – і з великої кам’яної брили ти твориш прекрасне, твориш себе! Адже весь Всесвіт – то є неповторне і окреме, властиве лише твоєму досвіду і таємницям...
Любиш вітер? Так люби цей вітер так сильно, щоб він зісвоєю могутністю розвівав всі перепони на шляху твого неймовірного звершення –самосвітостановлення!
Любиш дощ? Тож нехай він любить тебе так, як того ти хочеш і джерельним водоспадом змиває всі надлишки печалі з обличчя твого!
Любиш сонце? Озернись! Тебе любить увесь Світ і дарує тобі себе! Хіба ж маєш тепер сидіти і чекати на щастя!? А навіщо чекати? Адже ти маєш все, і з кожним подихом матимеш більше і більше. Кожну клітинку тіла наповнить світлом те сонце, яке любиш ти... І усмішка – то твоя особиста, особлива сила,найпотужніший вибух вищої енергії, абсолютності, що дарує дива! Ти створив свій шедевр, ти знайшов йому місце. Тож нехай всі ходять навколо і схиляють голову перед тобою – справжнім, божественно прекрасним, бо ти Бог свого власного раю! І тобі всі урочистості Всесвіту! О всемогутній творець свого власного „Я”!!!
Можна уявити себе пам’ятником і не замислюватись в системі чинності способів власної свідомості обирати дієві напрямки власного „Я”. Обереш обов’язково лише один і відповідно цього будуватимеш себе, реставруватимеш – і все за власним бажанням. І місце, де стоятиме шедевр, буде місцем твоєї самооцінки. Як хочеш, можеш обирати жовте листя і яскраве сонце.
Адже осінь – то є кінець початку нового осмислення себе самого. Попереду багато шансів (їх незлічима кількість) здійснити прорив у діяннях, що є закономірними і невідворотними, адже всі думки тримають рішучий напрямок в реальність нових неймовірних мрій. В тому й вся краса життя. Ніщо так не тішить душу, як результативність своєї неймовірної активності у потрібних тобі діяннях. І ось, навіть не помітивши як, з’являється натхнення – і з великої кам’яної брили ти твориш прекрасне, твориш себе! Адже весь Всесвіт – то є неповторне і окреме, властиве лише твоєму досвіду і таємницям...
Любиш вітер? Так люби цей вітер так сильно, щоб він зісвоєю могутністю розвівав всі перепони на шляху твого неймовірного звершення –самосвітостановлення!
Любиш дощ? Тож нехай він любить тебе так, як того ти хочеш і джерельним водоспадом змиває всі надлишки печалі з обличчя твого!
Любиш сонце? Озернись! Тебе любить увесь Світ і дарує тобі себе! Хіба ж маєш тепер сидіти і чекати на щастя!? А навіщо чекати? Адже ти маєш все, і з кожним подихом матимеш більше і більше. Кожну клітинку тіла наповнить світлом те сонце, яке любиш ти... І усмішка – то твоя особиста, особлива сила,найпотужніший вибух вищої енергії, абсолютності, що дарує дива! Ти створив свій шедевр, ти знайшов йому місце. Тож нехай всі ходять навколо і схиляють голову перед тобою – справжнім, божественно прекрасним, бо ти Бог свого власного раю! І тобі всі урочистості Всесвіту! О всемогутній творець свого власного „Я”!!!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
