ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Нечуйвітер (1967) / Вірші

 ***




Найвища оцінка Василь Шляхтич 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Любов Вороненко 5 Майстер-клас / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-03-04 00:12:52
Переглядів сторінки твору 9606
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.631 / 5.25  (5.010 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.618 / 5.25  (4.982 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.11.13 07:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Свічка (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-04 01:12:05 ]
Добрий вечір, Ярославе...
Сумно...
Весна дощить - а у Вас світло кудись зникло...
І, наче доля, - хитка спіраль....
Саме так....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-04 10:47:00 ]
Сум б*є з тут вилитих слів.
А тут незабаром ВЕСНА...
Ждіть мрії несуть вина
і насолодять надію.
Я впевнений, що вона
Вас оптимізмом загріє,
мов теплом що йде з каміна.
Бажаю Вам успіхів!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-04 11:06:12 ]
хитка спіраль - малюю лампу,
вершина сонця - протуберанці і світна плазма,
вершина болю - то є розуміння
(кипить-кипить, і видасть на-гора),
і навіть у тумані маленькі промені від фар машин,
рисуються…
тож поміж сірих своїх обманів,
знайдіть ці вогники в тумані:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-03-04 12:38:07 ]
Знаєте, а мені сподобалось. Красива чіткість ритму і рими. Щоправда, надаю перевагу слову "потяг", але це моє суб*єктивне уподобання, а на якість вірша ця деталь не впливає:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-04 12:57:02 ]
Спасибі, Друзі, що підтримуєте мене в стіні глухого туману! Де б ще я зміг знайти стільки НЕБАЙДУЖИХ, СПРАВЖНІХ?
Привіт, Олю! Давно Вас не чув! Радий, що хоч поночі Ви Є!

Пане Василю! Ваша мудра підтримка гріє сильнеше, ніж тисячі камінів!

Світланочко! Ті вогники знайду!
Вони засяють дивним СВІТЛОМ в серці!
Здолаю я тумани і біду...

Дякую за відгук, Наточко! Потяги - це справді звучить романтичніше і по-українськи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-04 13:14:55 ]
А Ви не думали ніколи про тумани,
Що це аерозоль, лиш тінь біди, омана?
І зазвичай коли тумани вранці,
То потім ніжать тіло палкі протуберанці


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-04 13:44:16 ]
Таке буває теж в житті, Світланко...
То, дивлячись, - впаде туман, чи ні.
Якщо впаде - то СОНЦЕ на світанку!
А піде вгору - на дощі сумні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-04 21:19:59 ]
Так захоплювалася Вашим вилитим у попередніх віршах коханням, і виявляється це був обман???
Чи може цей вірш навіяний чимось іншим?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-04 21:35:21 ]
Оленочко, радий, жи Ви переживаєте разом зі мною! Спішу Вас заспокоїти: все нормально. Не сприймайте віршів БУКВАЛЬНО, бо вони трішки різняться в часовому просторі. Щось Ви не висловлювали своїх захоплень в коментах, шифруєтесь?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-04 21:52:02 ]
Ви мене заспокоїли, а то вже думала, що далі будуть тільки сумні вірші. А що до коментів - не завжди знаходяться слова, щоб прокоментувати кохання. Воно ж таке неоднозначне, сьогодні щасливе, завтра нещасне, а головне - недовговічне. Тому радуйте нас своїми щасливими віршами, поки кохання щасливе.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-04 22:05:07 ]
А як стане нещасливим, то продовжувати засмучувати Вас сумними, чи давати Бозі гайту? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-04 22:07:48 ]
Для чого про це думати. Треба насолоджуватися щастям. А раптом Вам під силу те, що нікому ще не вдавалося - зробити своє щасливе кохання вічним? Як Вам?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-04 22:12:21 ]
А воно вже і так вічне, просто дивлюся я на це трішки ШИРШЕ. У вужчому смислі добитися цього майже неможливо, хіба ви підкажете парочку дієвих рецепців... Підготував луфко і шмат папірусу :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-04 22:22:31 ]
Якби ж я знала, то раділа б зараз своєму коханню, а не захоплювалася чужим.
Перепрошую за суто філологічне питання: що означає слово "луфко", воно діалектне? Я вже встигла глянути у словник - нічого подібного не знайшла.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-04 22:32:27 ]
Оленочко, луфко - то такий маленький, стесаний простий чи хімічний олівець, слово справді діалектне, вживається на бойківщині, гуцульшині. Шкода, папірус пустий...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-05 10:00:27 ]
Дякую, Ярославе, за Вашу справжність! Це надто не модна риса сьогодні, коли мало не весь світ завихрений страшним маскарадом замаскованих думок, бажань і навіть мрій. Тому і маємо більше фальші ніж щирості. Так, справжність, риса вкрай поодинока, тому й особливо цінна. Щасти Вам у житті і у творчості!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-05 10:42:37 ]
Після таких слів, Марійцю, хочеться бути ще СПРАВЖНІШИМ. Спасибі Вам велике за теплий вітер слів, котрий здатен розвіяти туман...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Богун (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 18:19:48 ]
Десь колись я вже таке відчувала у Львові.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-10 18:42:46 ]
Тумани на Замку, Оленочко, - річ непоодинока. І почуття вони навіюють схожі :)) Чекаю на Ваш варіант!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Богун (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 19:27:47 ]
Ось такий варіант вийшов нашвидкоруч:)

Туман. Високий Замок...
Лише вчора
Були його тут очі.
Світ - розквіт
У кольорах.
Сьогодні – морок.
Туман і тиша
Як великий птах
Накрила Львів, мене,
Чуття, бажання. Як добре....
Я на мить забула зовсім
Про кохання...