ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Нечуйвітер (1967) / Вірші

 ***




Найвища оцінка Василь Шляхтич 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Любов Вороненко 5 Майстер-клас / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-03-04 00:12:52
Переглядів сторінки твору 10567
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.631 / 5.25  (5.010 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.618 / 5.25  (4.982 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.01.05 20:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Свічка (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-04 01:12:05 ]
Добрий вечір, Ярославе...
Сумно...
Весна дощить - а у Вас світло кудись зникло...
І, наче доля, - хитка спіраль....
Саме так....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-04 10:47:00 ]
Сум б*є з тут вилитих слів.
А тут незабаром ВЕСНА...
Ждіть мрії несуть вина
і насолодять надію.
Я впевнений, що вона
Вас оптимізмом загріє,
мов теплом що йде з каміна.
Бажаю Вам успіхів!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-04 11:06:12 ]
хитка спіраль - малюю лампу,
вершина сонця - протуберанці і світна плазма,
вершина болю - то є розуміння
(кипить-кипить, і видасть на-гора),
і навіть у тумані маленькі промені від фар машин,
рисуються…
тож поміж сірих своїх обманів,
знайдіть ці вогники в тумані:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-03-04 12:38:07 ]
Знаєте, а мені сподобалось. Красива чіткість ритму і рими. Щоправда, надаю перевагу слову "потяг", але це моє суб*єктивне уподобання, а на якість вірша ця деталь не впливає:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-04 12:57:02 ]
Спасибі, Друзі, що підтримуєте мене в стіні глухого туману! Де б ще я зміг знайти стільки НЕБАЙДУЖИХ, СПРАВЖНІХ?
Привіт, Олю! Давно Вас не чув! Радий, що хоч поночі Ви Є!

Пане Василю! Ваша мудра підтримка гріє сильнеше, ніж тисячі камінів!

Світланочко! Ті вогники знайду!
Вони засяють дивним СВІТЛОМ в серці!
Здолаю я тумани і біду...

Дякую за відгук, Наточко! Потяги - це справді звучить романтичніше і по-українськи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-04 13:14:55 ]
А Ви не думали ніколи про тумани,
Що це аерозоль, лиш тінь біди, омана?
І зазвичай коли тумани вранці,
То потім ніжать тіло палкі протуберанці


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-04 13:44:16 ]
Таке буває теж в житті, Світланко...
То, дивлячись, - впаде туман, чи ні.
Якщо впаде - то СОНЦЕ на світанку!
А піде вгору - на дощі сумні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-04 21:19:59 ]
Так захоплювалася Вашим вилитим у попередніх віршах коханням, і виявляється це був обман???
Чи може цей вірш навіяний чимось іншим?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-04 21:35:21 ]
Оленочко, радий, жи Ви переживаєте разом зі мною! Спішу Вас заспокоїти: все нормально. Не сприймайте віршів БУКВАЛЬНО, бо вони трішки різняться в часовому просторі. Щось Ви не висловлювали своїх захоплень в коментах, шифруєтесь?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-04 21:52:02 ]
Ви мене заспокоїли, а то вже думала, що далі будуть тільки сумні вірші. А що до коментів - не завжди знаходяться слова, щоб прокоментувати кохання. Воно ж таке неоднозначне, сьогодні щасливе, завтра нещасне, а головне - недовговічне. Тому радуйте нас своїми щасливими віршами, поки кохання щасливе.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-04 22:05:07 ]
А як стане нещасливим, то продовжувати засмучувати Вас сумними, чи давати Бозі гайту? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-04 22:07:48 ]
Для чого про це думати. Треба насолоджуватися щастям. А раптом Вам під силу те, що нікому ще не вдавалося - зробити своє щасливе кохання вічним? Як Вам?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-04 22:12:21 ]
А воно вже і так вічне, просто дивлюся я на це трішки ШИРШЕ. У вужчому смислі добитися цього майже неможливо, хіба ви підкажете парочку дієвих рецепців... Підготував луфко і шмат папірусу :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-04 22:22:31 ]
Якби ж я знала, то раділа б зараз своєму коханню, а не захоплювалася чужим.
Перепрошую за суто філологічне питання: що означає слово "луфко", воно діалектне? Я вже встигла глянути у словник - нічого подібного не знайшла.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-04 22:32:27 ]
Оленочко, луфко - то такий маленький, стесаний простий чи хімічний олівець, слово справді діалектне, вживається на бойківщині, гуцульшині. Шкода, папірус пустий...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-05 10:00:27 ]
Дякую, Ярославе, за Вашу справжність! Це надто не модна риса сьогодні, коли мало не весь світ завихрений страшним маскарадом замаскованих думок, бажань і навіть мрій. Тому і маємо більше фальші ніж щирості. Так, справжність, риса вкрай поодинока, тому й особливо цінна. Щасти Вам у житті і у творчості!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-05 10:42:37 ]
Після таких слів, Марійцю, хочеться бути ще СПРАВЖНІШИМ. Спасибі Вам велике за теплий вітер слів, котрий здатен розвіяти туман...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Богун (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 18:19:48 ]
Десь колись я вже таке відчувала у Львові.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-10 18:42:46 ]
Тумани на Замку, Оленочко, - річ непоодинока. І почуття вони навіюють схожі :)) Чекаю на Ваш варіант!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Богун (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 19:27:47 ]
Ось такий варіант вийшов нашвидкоруч:)

Туман. Високий Замок...
Лише вчора
Були його тут очі.
Світ - розквіт
У кольорах.
Сьогодні – морок.
Туман і тиша
Як великий птах
Накрила Львів, мене,
Чуття, бажання. Як добре....
Я на мить забула зовсім
Про кохання...