Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.20
13:29
На білу кригу знову випав сніг.
Постійні потрясіння й катаклізми
Нас привели на істини поріг,
Яку побачиш крізь новітні призми.
Це біле нескінченне полотно
Взяло в полон і вже не відпускає.
Поеми білі пише, мов панно,
Постійні потрясіння й катаклізми
Нас привели на істини поріг,
Яку побачиш крізь новітні призми.
Це біле нескінченне полотно
Взяло в полон і вже не відпускає.
Поеми білі пише, мов панно,
2026.08.20
12:53
Радників багато —
допомоги ніде взяти.
Якось так виходить:
портулак розрісся,
в бур'яні городи:
кропива, берізка.
Встану з сонцем рано.
Копаниця вправна
допомоги ніде взяти.
Якось так виходить:
портулак розрісся,
в бур'яні городи:
кропива, берізка.
Встану з сонцем рано.
Копаниця вправна
2026.08.20
08:07
Залізна «черепаха»
«Коли фортуна зраджує царів,
золото їхніх обладунків стає їхньою труною».
Давньоримський афоризм часів Александрійської війни
Клинки легіонерів вириваються з піхов із пронизливим, холодним скреготом. Цей залізний звук я вже чу
2026.08.20
07:04
Пекуче сонце вище й вище
Сліпучим полум'ям горить, -
Боюсь його, бо може знищить
Мене вогнем отим умить.
Воно іде за мною тінню,
Всього стискає, як шлея, -
Колючі дотики проміння
На всьому тілі чую я.
Сліпучим полум'ям горить, -
Боюсь його, бо може знищить
Мене вогнем отим умить.
Воно іде за мною тінню,
Всього стискає, як шлея, -
Колючі дотики проміння
На всьому тілі чую я.
2026.08.19
21:33
Краватка в синю рисочку, сорочка біла,
що хоч до серця незабудки приклади.
То ти мене жалів, а я тебе любила
завжди.
Троянди дарував, наповнював вітрила,
стелив у небесах нам зоряні парчі.
То ти мене хотів, а я тобою снила
що хоч до серця незабудки приклади.
То ти мене жалів, а я тебе любила
завжди.
Троянди дарував, наповнював вітрила,
стелив у небесах нам зоряні парчі.
То ти мене хотів, а я тобою снила
2026.08.19
21:09
Вже навхрест шиє дощ думки- печалі.
Шалена спека враз мандрує далі.
Сідаю у спізнілий потяг вітру,
Щоби знайти ще сонця свого ватру.
Вростає холод знов у скло і стіни,
Та місто ліпить люд із ранку глини.
Втікає нишком хтось із вікон кліток
Шалена спека враз мандрує далі.
Сідаю у спізнілий потяг вітру,
Щоби знайти ще сонця свого ватру.
Вростає холод знов у скло і стіни,
Та місто ліпить люд із ранку глини.
Втікає нишком хтось із вікон кліток
2026.08.19
21:00
Вершники грози
Вершники грози
Для дому родимось
У світ повіємось
Пес, що не знаходить кості
Чи акторський зиск
Вершники грози
Вершники грози
Для дому родимось
У світ повіємось
Пес, що не знаходить кості
Чи акторський зиск
Вершники грози
2026.08.19
20:54
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник.
Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент
2026.08.19
19:09
скажи мені скажи
чого нейметься вітру
за вікнами хлипкими
розсохлими дверми
що він прожити мав
що саме донести
і що із цим робити
на світі вітровім
чого нейметься вітру
за вікнами хлипкими
розсохлими дверми
що він прожити мав
що саме донести
і що із цим робити
на світі вітровім
2026.08.19
18:35
Націоналіст не нацист – есей
0 Українцям на часі.
1 Є країни з титульними націями.
2 Є в цих краях гості – етнічні діаспори.
3 Є націоналізм в них.
4 Є національна держава, що піклується за свій народ, спонукає до бажання бути тут, або поверн
2026.08.19
15:45
Поклич мене зажуреним сонетом -
І я прийду. Як важко б не було, -
Прорвуся крізь заплутані тенета,
Знесилений, постукаю у скло.
Поклич мене замріяним ронделем -
І я прийду крізь пафосну юрбу.
Дамо початок райдужним новелам,
І я прийду. Як важко б не було, -
Прорвуся крізь заплутані тенета,
Знесилений, постукаю у скло.
Поклич мене замріяним ронделем -
І я прийду крізь пафосну юрбу.
Дамо початок райдужним новелам,
2026.08.19
14:51
Сусідський кіт зайшов до хати,
хоч не його мені б чекати.
На крісло зліз,
примружив очі.
Сидіти довго так охочий...
Й навіщо, справді, гості інші,
коли з котом аж ллються вірші?
хоч не його мені б чекати.
На крісло зліз,
примружив очі.
Сидіти довго так охочий...
Й навіщо, справді, гості інші,
коли з котом аж ллються вірші?
2026.08.19
13:55
Яка палка гармонія і дикість
Цієї пари, що руйнує світ
І трощить скелі, мов несамовитість!
Летить у небо пристрасть, як болід.
Вони злились, не можуть зупинитись
На березі, мов непоборной цвіт.
Такий коханець гарний і потужний
Цієї пари, що руйнує світ
І трощить скелі, мов несамовитість!
Летить у небо пристрасть, як болід.
Вони злились, не можуть зупинитись
На березі, мов непоборной цвіт.
Такий коханець гарний і потужний
2026.08.19
10:38
Дарунок Середземного моря
«Помста – це напій, який найкраще смакує,
коли він зачерпнутий з глибин моря».
Афоризм Стародавнього Єгипту
…Центуріон піднімає руку, даючи знак своїм людям оточити сходи. Позаду нього чути шум прибою Егейського мор
2026.08.19
07:54
Наближається вже осінь,
Раз у мене за вікном
Зароїлись дружно оси,
Зграї ластівок кругом.
Вже затьмарюється далеч
І по травах суне дим, -
І тривожно кряка галич
На городи та сади.
Раз у мене за вікном
Зароїлись дружно оси,
Зграї ластівок кругом.
Вже затьмарюється далеч
І по травах суне дим, -
І тривожно кряка галич
На городи та сади.
2026.08.18
20:06
у сутінок
вагоміших відлуннях
чи вистачить мені
завзяття чи снаги
казати щось посутньо
і невмисне
зворушуючись
напростець углиб
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...вагоміших відлуннях
чи вистачить мені
завзяття чи снаги
казати щось посутньо
і невмисне
зворушуючись
напростець углиб
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
2026.07.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Любов СЕРДУНИЧ (1959) /
Вірші
"Гетьман Богдан до нащадків" (Послання)
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Гетьман Богдан до нащадків" (Послання)
23 вересня 2014 р. виповнилося 366 років з часу славнозвісної ПИЛЯВЕЦЬКОЇ БИТВИ козацько-селянського війська під проводом гетьмана Богдана Хмельницького з польською шляхтою.
СПІВАЮ СЛАВУ НАШІЙ ПИЛЯВІ!!!
ГЕТЬМАН БОГДАН ДО НАЩАДКІВ
ПОСЛАННЯ
старосинявським косакàм, косачкàм і косàчкам,
українцям і неукраїнцям, пилявківцям і пилявцям
віку 21-ого од віку 17-ого,
записане дня 11-ого місяця вересня року 2006-ого
жоною прапра...внука сердуня,
гетьманського охоронця, який оселився
на дашковецькій землі 1648 року,
диктоване з вуст Богдана Хмельницького,
гетмана Війська Запорізького,
з поля пилявківського
Ось тут’о все й відбувалось. Тілько… плутаєтесь в числах.
Он хорогви, шанці, табір… І гінець у милі скаче.
Непокора підняла нас, бо усяк терпець скінчився.
Малиновий стяг підняв нас, вас збудив жовтогарячий.
Ми за волю і за правду стільки вже разів будились!
В кожному були сторіччі ті розпуття і звитяги.
Визнаю: Москва була нам так потрібна, як кадило.
Ви судіть мене, та втямте: сподівання – то не тяга.
Не один я: ось вже й ваші, і до них, – теж не спроможні
Втримати жар-птицю волі. А була ж таки близенько!
Чи гріхи – також спадкові? Ачи ложна клятва кожна?
То в сокола правда гола. Одне слово, не в чиженка.
Може, пам'яти забракло?.. Може, схибилися в вірі?..
Нам би гай тут калиновий! Цей гірчить, бо він – полинний.
Віче правди треба, вірю. Обирав я долю щиро,
Вийшло: на віки – недоля. На скрижалях плаче віно...
Може, винна та худібка, що втоптала наші кості,
Чи козача кров гаряча, що лиш: «гей!» – і все рубає!..
Наші кріпості – не кріпкі. Де тепер вони, форпости?
Й вас надовго не стачає: хочете ж одразу раю!
Може, ми і воювали не за те або не з тими?!.
Спромоглися ж ви сказати, що не тут була ця битва,
Що її, мовляв, не було… Ех нащадки, побратими!..
Дам отвіт: ні, не за тими ведете свою гонитву.
Потороччя – перед вами! Йому гнуться безхребетні.
Українця занехали – славите жидів і ляхів.
За цю сповідь – вибачайте. Прощавайте. І – прощайте.
Справді, вмійте вибачати. Я ж за сповідь йду – на плаху!
(© Любов Сердунич).
СПІВАЮ СЛАВУ НАШІЙ ПИЛЯВІ!!!
ГЕТЬМАН БОГДАН ДО НАЩАДКІВ
ПОСЛАННЯ
старосинявським косакàм, косачкàм і косàчкам,
українцям і неукраїнцям, пилявківцям і пилявцям
віку 21-ого од віку 17-ого,
записане дня 11-ого місяця вересня року 2006-ого
жоною прапра...внука сердуня,
гетьманського охоронця, який оселився
на дашковецькій землі 1648 року,
диктоване з вуст Богдана Хмельницького,
гетмана Війська Запорізького,
з поля пилявківського
Ось тут’о все й відбувалось. Тілько… плутаєтесь в числах.
Он хорогви, шанці, табір… І гінець у милі скаче.
Непокора підняла нас, бо усяк терпець скінчився.
Малиновий стяг підняв нас, вас збудив жовтогарячий.
Ми за волю і за правду стільки вже разів будились!
В кожному були сторіччі ті розпуття і звитяги.
Визнаю: Москва була нам так потрібна, як кадило.
Ви судіть мене, та втямте: сподівання – то не тяга.
Не один я: ось вже й ваші, і до них, – теж не спроможні
Втримати жар-птицю волі. А була ж таки близенько!
Чи гріхи – також спадкові? Ачи ложна клятва кожна?
То в сокола правда гола. Одне слово, не в чиженка.
Може, пам'яти забракло?.. Може, схибилися в вірі?..
Нам би гай тут калиновий! Цей гірчить, бо він – полинний.
Віче правди треба, вірю. Обирав я долю щиро,
Вийшло: на віки – недоля. На скрижалях плаче віно...
Може, винна та худібка, що втоптала наші кості,
Чи козача кров гаряча, що лиш: «гей!» – і все рубає!..
Наші кріпості – не кріпкі. Де тепер вони, форпости?
Й вас надовго не стачає: хочете ж одразу раю!
Може, ми і воювали не за те або не з тими?!.
Спромоглися ж ви сказати, що не тут була ця битва,
Що її, мовляв, не було… Ех нащадки, побратими!..
Дам отвіт: ні, не за тими ведете свою гонитву.
Потороччя – перед вами! Йому гнуться безхребетні.
Українця занехали – славите жидів і ляхів.
За цю сповідь – вибачайте. Прощавайте. І – прощайте.
Справді, вмійте вибачати. Я ж за сповідь йду – на плаху!
(© Любов Сердунич).
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
