
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.06.20
15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Панно Фа
Панно Фа
2025.06.20
14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.
2025.06.20
07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
2025.06.19
21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
2025.06.19
20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
2025.06.19
12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
2025.06.19
09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
2025.06.18
22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Рожеві метел
Рожеві метел
2025.06.18
21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
2025.06.18
19:14
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати
2025.06.18
14:52
У цьому архіві знаходиться коментарі співробітників sub-порталу "Пиріжкарня Асорті", які були видалені одним з активних користувачів поетичного порталу "Поетичні майстерні" разом з його римованими текстами.
Коментарі свого часу сподобались, як сві
2025.06.18
05:43
Зозуляста наша квочка
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
2025.06.17
22:00
Скривлений геть лагідний Клек
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах
Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах
Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
2025.06.17
21:33
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 6 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Золотавий ла
Золотавий ла
2025.06.17
21:28
Порожня сцена і порожній зал,
Порожній простір, пристрастей вокзал.
Ряди порожні, як полеглі роти,
Стоять в чеканні неземної ролі.
Усе вже сказано, проспівані пісні,
Немов заховані під снігом сни.
Порожній простір, пристрастей вокзал.
Ряди порожні, як полеглі роти,
Стоять в чеканні неземної ролі.
Усе вже сказано, проспівані пісні,
Немов заховані під снігом сни.
2025.06.17
05:03
Посередині болота
Роззявляє бегемотик
Лиш тому так часто рота,
Що нечувана духота
Спонукає до дрімоти
Будь-якого бегемота.
17.06.25
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Роззявляє бегемотик
Лиш тому так часто рота,
Що нечувана духота
Спонукає до дрімоти
Будь-якого бегемота.
17.06.25
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.06.07
2025.05.27
2025.05.16
2025.05.15
2025.05.04
2025.04.30
2025.04.25
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Любов СЕРДУНИЧ (1959) /
Вірші
"Гетьман Богдан до нащадків" (Послання)
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Гетьман Богдан до нащадків" (Послання)
23 вересня 2014 р. виповнилося 366 років з часу славнозвісної ПИЛЯВЕЦЬКОЇ БИТВИ козацько-селянського війська під проводом гетьмана Богдана Хмельницького з польською шляхтою.
СПІВАЮ СЛАВУ НАШІЙ ПИЛЯВІ!!!
ГЕТЬМАН БОГДАН ДО НАЩАДКІВ
ПОСЛАННЯ
старосинявським косакàм, косачкàм і косàчкам,
українцям і неукраїнцям, пилявківцям і пилявцям
віку 21-ого од віку 17-ого,
записане дня 11-ого місяця вересня року 2006-ого
жоною прапра...внука сердуня,
гетьманського охоронця, який оселився
на дашковецькій землі 1648 року,
диктоване з вуст Богдана Хмельницького,
гетмана Війська Запорізького,
з поля пилявківського
Ось тут’о все й відбувалось. Тілько… плутаєтесь в числах.
Он хорогви, шанці, табір… І гінець у милі скаче.
Непокора підняла нас, бо усяк терпець скінчився.
Малиновий стяг підняв нас, вас збудив жовтогарячий.
Ми за волю і за правду стільки вже разів будились!
В кожному були сторіччі ті розпуття і звитяги.
Визнаю: Москва була нам так потрібна, як кадило.
Ви судіть мене, та втямте: сподівання – то не тяга.
Не один я: ось вже й ваші, і до них, – теж не спроможні
Втримати жар-птицю волі. А була ж таки близенько!
Чи гріхи – також спадкові? Ачи ложна клятва кожна?
То в сокола правда гола. Одне слово, не в чиженка.
Може, пам'яти забракло?.. Може, схибилися в вірі?..
Нам би гай тут калиновий! Цей гірчить, бо він – полинний.
Віче правди треба, вірю. Обирав я долю щиро,
Вийшло: на віки – недоля. На скрижалях плаче віно...
Може, винна та худібка, що втоптала наші кості,
Чи козача кров гаряча, що лиш: «гей!» – і все рубає!..
Наші кріпості – не кріпкі. Де тепер вони, форпости?
Й вас надовго не стачає: хочете ж одразу раю!
Може, ми і воювали не за те або не з тими?!.
Спромоглися ж ви сказати, що не тут була ця битва,
Що її, мовляв, не було… Ех нащадки, побратими!..
Дам отвіт: ні, не за тими ведете свою гонитву.
Потороччя – перед вами! Йому гнуться безхребетні.
Українця занехали – славите жидів і ляхів.
За цю сповідь – вибачайте. Прощавайте. І – прощайте.
Справді, вмійте вибачати. Я ж за сповідь йду – на плаху!
(© Любов Сердунич).
СПІВАЮ СЛАВУ НАШІЙ ПИЛЯВІ!!!
ГЕТЬМАН БОГДАН ДО НАЩАДКІВ
ПОСЛАННЯ
старосинявським косакàм, косачкàм і косàчкам,
українцям і неукраїнцям, пилявківцям і пилявцям
віку 21-ого од віку 17-ого,
записане дня 11-ого місяця вересня року 2006-ого
жоною прапра...внука сердуня,
гетьманського охоронця, який оселився
на дашковецькій землі 1648 року,
диктоване з вуст Богдана Хмельницького,
гетмана Війська Запорізького,
з поля пилявківського
Ось тут’о все й відбувалось. Тілько… плутаєтесь в числах.
Он хорогви, шанці, табір… І гінець у милі скаче.
Непокора підняла нас, бо усяк терпець скінчився.
Малиновий стяг підняв нас, вас збудив жовтогарячий.
Ми за волю і за правду стільки вже разів будились!
В кожному були сторіччі ті розпуття і звитяги.
Визнаю: Москва була нам так потрібна, як кадило.
Ви судіть мене, та втямте: сподівання – то не тяга.
Не один я: ось вже й ваші, і до них, – теж не спроможні
Втримати жар-птицю волі. А була ж таки близенько!
Чи гріхи – також спадкові? Ачи ложна клятва кожна?
То в сокола правда гола. Одне слово, не в чиженка.
Може, пам'яти забракло?.. Може, схибилися в вірі?..
Нам би гай тут калиновий! Цей гірчить, бо він – полинний.
Віче правди треба, вірю. Обирав я долю щиро,
Вийшло: на віки – недоля. На скрижалях плаче віно...
Може, винна та худібка, що втоптала наші кості,
Чи козача кров гаряча, що лиш: «гей!» – і все рубає!..
Наші кріпості – не кріпкі. Де тепер вони, форпости?
Й вас надовго не стачає: хочете ж одразу раю!
Може, ми і воювали не за те або не з тими?!.
Спромоглися ж ви сказати, що не тут була ця битва,
Що її, мовляв, не було… Ех нащадки, побратими!..
Дам отвіт: ні, не за тими ведете свою гонитву.
Потороччя – перед вами! Йому гнуться безхребетні.
Українця занехали – славите жидів і ляхів.
За цю сповідь – вибачайте. Прощавайте. І – прощайте.
Справді, вмійте вибачати. Я ж за сповідь йду – на плаху!
(© Любов Сердунич).
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію