ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.01.07 07:16
* * *
Москви не жаль і москалів не шкода,
Тому і заявляю завгодя:
За геноцид вкраїнського народу
Не Бог їм буде - стану я суддя.
Я добре знаю міру покарання
За вбивство і калічення людей, -
На ланцюгах істоти негуманні
Нікого не лякатимуть ніде...

Артур Курдіновський
2026.01.07 02:25
Січнева епітафія
Присвяти мені вірш-епітафію, рідний мій січню!
Нас було колись троє січневих. Лишився один.
Та життя стало чорним, гірким і нестерпно-трагічним,
А вінець йому - спомин і безліч стареньких світлин.

Не рятує ні сніг, ні коріння твоє королівське,
Вже

Артур Сіренко
2026.01.06 19:13
Солодке вино вечора
Він робив морозиво зі снігу
Солодке, наче січневий вечір.
Він робив вино
З крапель липневої зливи,
П’янке, наче квіти троянд.
Він лишав глибокі сліди
На їдкій пилюці доріг –
Може він був

Артур Курдіновський
2026.01.06 15:10
Крах (сонет). Присвята поетесі Лілії Ніколаєнко
Не обрані. Покарані. Наш крах -
Душа під шаром надтонкої шкіри.
Тому щасливі ми хіба що в снах,
Для нас там грають фантастичні ліри.

Зустріли ніч самітниця й монах...
Сонети - дві симфонії зневіри.
Приречене мовчання на вустах,

Сергій Губерначук
2026.01.06 13:29
Ейф
Хлопчик Ейф.
Голландський ельф.
Прилетів у Київ.
Поблукав поміж дерев.
Заснув у Софії.
Дзвін уранці калатав.
Монастир попідмітав.
Осінь бачив українську.

Борис Костиря
2026.01.06 11:10
Сон
Так шкода витрачати час
На сон минущий, поверховий,
Мов попіл від німих свічад,
Який спадатиме на скроні.

Горітиме у нас свіча,
Яку не здатні погасити
Всі демони. Торкне плеча

Олександр Сушко
2026.01.06 10:10
Добро
Занурююся, звично, у добро,
Там плавають, мов риби, сонні вірші.
І янголиним золотим пером
Малюю звуки, запахи і тишу.

А кольори чудесні! Тільки глянь!
Відтінок кожен - геніальна пісня!
Сплітаю воєдино Інь та Янь

Кока Черкаський
2026.01.06 04:50
Новий Рік
Вечір.
Ваш корпоратив.
Всі чекають
Дивних див,

Хоч і знають:
Див нема.
Просто грудень

Ігор Шоха
2026.01.05 22:03
Передвиборча рекогносцировка або ігри в «чапаєва»
А тактика стратега – діло темне,
тасуються покірні вояки
і... нотабене –
чучело зелене
розпочинає гру у піддавки.

***
А ніж розпочинати рокіровку

Микола Дудар
2026.01.05 21:23
***
Терпіння випурхнуло з дому
І прямо з хати в небеса…
Мені однаково від злому,
І там, і тут, мене нема.
На небесах вже однодумці…
А я туди і не спішив…
Блукаю... Наче у відпустці
У ній охоче ще б грішив…

С М
2026.01.05 21:12
Еспанський караване (The Doors)
ей караване мене забирай
у португалію в еспанський край
андалузію і житні поля
прагну зустріти й стрічатиму я

хутко забирай мене
відси караване

Іван Потьомкін
2026.01.05 19:46
Зима в Єрусалимі
Деінде, мабуть, так, але не в Єрусалимі,
Коли дощем з відра заллє тебе по самі вуха,
Аж до кісток прониже вітрюгами невмолимо злими.
Та гідне подиву тобі, напевне, буде,
Негоду цю благословенням Божим називають люди.
Готові і щулитись вони, і закрива

Олена Побийголод
2026.01.05 19:10
1990. Опасисті (в скороченні)
Із Леоніда Сергєєва

А першими зникнуть опасисті, –
не тому, що багато їдять,
а тому, що вони – опасисті,
і їх відразу з’їдять.

Руді повиводяться другими.

Артур Сіренко
2026.01.05 15:45
Прозора книга
Книга, що стала повітрям
Написана синьооким самітником,
Що бавився словами як намистинами,
Що відчиняв двері в безодню,
Що жив у хиткій хатині,
Яка була зроблена з очерету,
Що ріс на холодному озері,
Де плавали білі лебеді,

Сергій Губерначук
2026.01.05 12:18
За́мок. Залізний дизайн…
Замок.
Залізний дизайн.
Пташці
відрізали лапку.
Лізе
по лезу сльоза,
крові
коричнева крапка.

Володимир Мацуцький
2026.01.05 12:17
В траві ховався коник
В траві ховався коник,
В траві ховався коник,
Дзвонив той коник в дзвоник,
Співав і цокотав.
Невже ж то бува,
Невже ж то бува,
Дзвонив той коник в дзвоник.
Невже ж то бува,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Марися Лавра (1984) / Вірші

 Криваве літо
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2014-09-24 22:17:37
Переглядів сторінки твору 10130
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.080 / 5.5  (4.962 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.729 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Війна
Автор востаннє на сайті 2015.11.10 22:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Бондар (Л.П./М.К.) [ 2014-09-24 22:58:56 ]
згадалися кадри хроніки з нашими обгорілими танками... після російських Градів... страшно...

а написали дуже яскраво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-24 23:15:09 ]
Дякую Тетянко...ці кадри назавжди вкарбувалися в пам'ять, і плющем в'ілися у свідомість , тримають водночас надійно і боляче...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-24 23:24:26 ]
за ті "гради" мало вбити і кремлядського головковерха, і його шмаркатих "богів війни" артилеристів. німецько-фашитські окупанти такого лиха не бачили, як наші патріоти та оте населення донедавна братньої держави.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-24 23:36:34 ]
Погоджуюся з Вами пане Опанас. Колись, ворогам виколювали очі і пускали по світу, мислю, це найменша кара для дегенератів та окупантів, ім вічно, щоночі мають снитися загиблі героі, і оте мурло, має втопитися в сльозах матерів, дружин і дітей...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-24 23:43:06 ]
нехай я чотири роки грав на альті ("умпа-умпа-умпа-умпа, умпа-па-па-па-па-па". це одна з партій), але у мене не виникало бажання вбити кого-небудь моїм блискучим альтом.
то вже втрачена нація. яка вбиває нашу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2014-09-25 00:07:54 ]
Трьома мазками - так образно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 00:13:34 ]
Справа в тому, що братовбивча нація кишіє між нас, і не відаємо звідкіль удар прийде найперше...страшно стало жити

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 00:16:14 ]
Вдячна, пане Мирослав, мазками певно і трьома, та відчуття, що оті рядки лишили глибокі порізи на серці...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Карун Сарат (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 00:27:56 ]
стривожено, стриноженим конем
криваве літо побрело степами
у часточці лишилося із нами
останками обвуглених систем

литаврами гармати позивні
гримітимуть віками і роками
грудьми полеглих гідно вояками
обвітрені обличчя на війні

примарами стоятимуть сини
надійно оперезані плющами
оплакані осінніми дощами
почесні вартові весни


ви маскуєтеся під верлібр? я не літературознавець, але очевидно, що в нечитабельній формі подавати аж надто легко читабельне - ну якось безглуздо, щонайменше.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Карун Сарат (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 00:29:30 ]
ну і рима однорідна

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 00:39:34 ]
Не маю звички маскування, пишу відчуттями. А форму і спосіб подачі поезіі кожен автор обирає індивідуально. І особисто індивідуальна справа читача як він сприйматиме текст. Ви сприйняли по - своєму - Ваше особисте. Візитуванням тішуся.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 01:10:46 ]
"надійно оперезані плющами" - може ліпше би "у вічності обрамлені хрестами" чи подібне, аби уникнути оксиморону, бо якби - не сатиричний твір, Марино.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 01:20:49 ]
Вжито в значенні - вкопані навічно, надійно зв'язані. Ще, асоціативний ряд - плющ- хрест - кладовище - смерть - вічність, само сабою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 01:26:01 ]
Та я розумію асоціативний ланцюг, Марино. Хіба насмілився би сказати тут, що плющ не є метафорою надійності, скоріше навпаки

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 01:35:24 ]
Можна було би сприймати це як гру парадоксами, але твір цей іншого характеру. Окрім іншого, рима "плющами - дощами", котра у Вас виступає фінальним акордом - не сильна. Можна було би не жертвувати змістами і музикою надто, залишаючи навіть іменниковість у множині, та оце "щами" - ліпше би один раз. На мою скромну сторонню думку, авжеж так.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 06:51:43 ]
Не вбачаю в даному тексті парадоксів єдино тільки реаліі. Щодо каденційноі сили рими, осінні дощі - сльози, тонни сліз горя й розпачу. То ж читач має мати уявостійкість і вільного польоту думку. Це як на мою скромну авторську.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 11:01:51 ]
Марино. Я не хочу розводитися саме на таку тему, яка Вас, і не лише Вас, як це можна помітити із коментарів інших дописувачів, аж так вже хвилює, бо нічого доброго мабуть із моїх зауважень не вийде саме тому, що Ви не підпускатимете і близько думки, начебто щось у такому творі можна міняти, доводити до перфекції або ж, боронь Боже, не сприймати. Так ми із Вами скоро добалакаємо до того, що я так би мовити, серця не відчув, чи душі не роздивився, чи й Вітчизну кому продав. А воно мені треба таке хіба, от скажіть, ну ні?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2014-09-25 07:48:40 ]
Сильно й переконливо про незвичайне в своїй трагедії літо. Аби стало воно останнім таким...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-09-25 12:58:04 ]
Мені сподобалося!
ПС. Я би лише (щоб не було збою ритму, якщо такий не задуманий спеціально) переробив два останні рядки:
"почесні й вічні
вартові весни..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2014-09-25 13:46:45 ]
"останками
обвуглених систем.".. Це про що? Марино, що це за обвуглені системи?