ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.06.23 07:23
* 119 *
у своїй непрозорій стихії
віршувати
недбало як слід
відкидаючи ревнощі хитрі
розбиваючи сяючий лід
у коморі своїй
саркастичній
обдираючи рештки шпалер

Віктор Кучерук
2026.06.23 06:09
* * *
Сонце жаром запашіло
І відразу вітер стих, -
І вогнем взялося тіло,
І робити важче вдих.
Усього проймає потом
Й обпікає водночас, -
Сонце встало до роботи
І отак гартує нас.

Ірина Вовк
2026.06.23 01:44
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 2)
Розділ III: КОЛИ ДЗВОНИТЬ СОФІЯ, ЗАТИХАЄ ПАРИЖ Це було навесні 1048 року. Київ тільки-но скинув із себе зимові кайдани, коли до Золотих воріт підходила пишна кавалькада заморських гостей – французьке посольство, очолюване єпископом Роже Шалон

Володимир Бойко
2026.06.22 14:33
Натуралістичні думки – 5
Не хочете стати овочем на старості – їжте овочі замолоду. Глибше лизнеш – більше куснеш. Безкорислива любов корисніша для здоров’я. Сила мистецтва не залежить од сили звуку. Не втрачайте голову – шануйте працю перукаря. Політ думки був пере

Борис Костиря
2026.06.22 13:22
* * *
Я заблукав поміж дерев зимових,
І нитка Аріадни на снігу
Згубилася, немов прадавня мова,
Забруднена у лютому гріху.
Поміж дерев зимових я шукаю
Нитки, які врятують нас усіх.
Мене ж у сутінках чекає Каїн.
А сніг летить, як первозданний сміх.

Ірина Вовк
2026.06.22 12:20
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 1)
Розділ II: РУНІЧНЕ КОЛО ПІВНІЧНОЇ КРОВІ Наступного дня після того, як золоте чорнило застигло на пергаменті, туман над Києвом змінився пронизливим північним вітром. Маленька Анна сиділа в дівочих покоях своєї матері, княгині Інгігерди. Тут пахло зовсі

хома дідим
2026.06.22 07:59
* 118 *
розкажи мені ще
про інакші дні
де так гарно було
із тобою
дай ліричного ще
відчуття мені
без потреби
сурми і двобою

Віктор Кучерук
2026.06.22 06:41
* * *
Неймовірно голосна
І проворна дуже, -
Покотилася луна
З-за ріки по лузі.
Повернулися назад
Наспіви веселі,
Ніби чути їх не рад
Нині хтось в оселі.

Світлана Пирогова
2026.06.21 21:58
Гортензія
Гортензія-красуня пишно квітне,
Вражає розмаїттям кольорів.
Розкішним покривається суцвіттям.
Побачив літній легіт - і зомлів.

І звідки тут ця пані елегантна?
Таких в саду ще досі не було.
Прикраса днини, вечора, світанку.

Олена Побийголод
2026.06.21 21:48
1937. Прощальна комсомольська
Михайло Ісаковський (1900-1973)

Був наказ йому – на захід,
    їй також – до чужини...
Йшли на фронти комсомольці
    Громадянської війни.

Йшли у військо, розставались,

Іван Потьомкін
2026.06.21 21:00
Умань (літо 1768 року)
Лежать ляхи з юдеями,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,

Ірина Вовк
2026.06.21 20:09
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції
Вона була вихована серед білого мармуру, кольорових мозаїк Софії та шелесту пергаментів у скрипторіях сонячного Києва періоду «золотого віку» Русі ХІ століття. Донька великого князя Ярослава Мудрого, вона мала стати живою печаткою у великій грі європейськ

Борис Костиря
2026.06.21 20:08
Прозорий ліс
Прозорий ліс у сутіні прозорій.
Прозорий смуток дивиться в імлу.
Прозорий спокій п'є північні зорі.
Прозорий час читає ковилу.

Прозорий простір причаївся вчасно
У згусток нерозтрачених хвилин,
Плекає мрію дивну і незгасну

Іван Потьомкін
2026.06.21 17:06
Умань (літо 1768 року)
Лежать ляхи з юдеями,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,

С М
2026.06.21 16:52
На часі (Jefferson Airplane)
Давно вже я не сходив, зі своїх ей, пагорбів
Усе, що бачив я, прискорює рух мій, домів

Прилинь, до обличчя, устами своїми
Дивися далі, о дивися глибинно

Помаранчевий і синій
Кольори моїх чуттів

Іван Веселий
2026.06.21 16:50
8. Проща. Переспіви.Б.К. Спіралі
Вдягнувши водолаза маску,
і вибравши спіралі час,
він ринув у місцеву прощу -
на дно духмяно гаслих трас.

Минулі виходи нестерпні
туди траплялися не раз,
та вірив він, що крізь ті терні,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Богдан Манюк (1965) / Вірші

 *****
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-10-11 16:51:16
Переглядів сторінки твору 6206
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.996 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.032 / 5.77)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.832
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2026.06.14 08:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2014-10-12 18:36:44 ]
Стилістично - вельми довоєнна поезія...Ніби Богдан-Ігор Антонич написав!Цікаво-цікаво......


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-10-13 21:35:02 ]
Сергію, стилістично далеко не Богдан-Ігор Антонич. Власне, він неповторний. Хіба що млин часто зринає в його віршах. Але тішуся, що не прирівняли стиль цього вірша до гомерівського чи анакреонтівського, бо не хочеться тусуватися з хлопцями з сивої давнини.:)). Дякую за візит і відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2014-10-12 23:58:12 ]
Небо наповнити - от про що думає поет! Браво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-10-13 21:43:45 ]
Любо, дай Боже, щоб так думали всі поети! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-10-13 00:56:30 ]
наповнимо небом... а хто ж це зробить, як не поети...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-10-13 21:45:46 ]
Світлано, згоден. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-13 01:23:42 ]
"Доримуємо погляди і не сторонніми
голубино-воронячі обри окреслимо".

Чудова образність і несподівана побудова вірша! Дякую, пане Богдане!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-10-13 21:54:13 ]
Юрію, дякую! І за мужність Вашу, і за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2014-10-14 11:40:16 ]
Та ні, пане Богдане! Я так далеко не ходжу. Зрештою,я мав на увазі стиль, а ви завели мову про образність…Вона в Антонича часто надто згущена, а через синтаксичні недоліки важко зрозуміти, про що йдеться у творі: «Життя трудне мистецтво не навчальне», «Над нами на своїх еліпсах в ковзанні планети», «Знову перекреслить неба синь безмірну зір падучих лінія крива», «У відповідь сп’янілим до нестями хором спалахує червоним співом квіття терен», « Між листя й клоччя вплівся спів, мов блиск червінців,// кипуче, рвійно, схлипно і золотострунно// окріп мелодії вливається по вінця,// кущами піни й полум’я розцвівши буйно» і т.д. і т.п.

У вас же:
√ голубам обігріті дахівки для бесіди…
Виходить, що існують дахівки для бесід….Хоча логічно тут – для голубів обігріли дахівки, аби вони могли вести бесіду…

√ голубино-воронячі обри окреслимо.
Що це за голубино-воронячі обри?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-10-16 10:56:33 ]
Сергію, напевно, Антонич тим і цікавий, що образність у нього згущена, я сказав би - сочна. Над нею потрібно задумуватися. Ті граматичні форми, які використовую я, можливо інколи дискусійні з точки зору кращого граматичного варіанту, але ми говоримо про поезію, де неідеальне часто краще від ідеального. Обри - обрії. Світ, на жаль, такий - голубино-воронячий.