ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.03.22 05:55
Час пробудження
Хоч ще приморозки зрана
Срібло сіють на вали, -
Жебонять струмки весняні
Й первоцвіти зацвіли.
Соком вже поналивало
Стовбури, гілки, бруньки
І оспівують помалу
Час пробудження пташки.

С М
2026.03.22 05:50
Китайський Кіт Соняшний (Grateful Dead)
Глянь о сюди – Китайський Кіт Соняшний
гордий звуковилиск у нічному сонці
Мідний купол Бодхі і кімоно срібне
що зоряне убрання
у вітрах ночемрій

Крейзі Кет зирить із мережива бандани
то Чеширець одноокий

Артур Сіренко
2026.03.22 01:23
Карjєра асистента Мороки
Йшов Час – невблаганний як сама Галактика (а може ще більш невблаганніший). Асистент Морока Анатолій продовжував працювати на кафедрі фітопатології – у його свідомості ця кафедра була єдиним можливим світом буття. Думки в нього роїлися навколо жуків-скрип

Ігор Терен
2026.03.21 22:05
Сюр-реалії дійсності
                  І
Вертаюся в часи нічні
у нереальні сни,
коли були щасливі дні
і не було війни,
аби забутися на час
або відволіктись
від потойбічного колись

Юхим Семеняко
2026.03.21 16:58
Вільні хліба
Підтримуючи аналітичну практику "пиріжкарень", напишу про "сирітський" вірш на своїй сторінці. На ній і забезпечу свій допис відповідними гіперпосиланнями, технологія створення яких відома нашим штатним співробітникам. Природно, що видалити її зможу

Борис Костиря
2026.03.21 13:12
Дорога крізь сон
Продираюсь крізь сон, мов крізь ліс несходимий і вічний,
Крізь шторми, і буран, і прозрінь запізніле вино.
Між дерев прокидаються зрілості вигаслі свічі,
Як біблійні волхви, як зупинене давнє кіно.

Продираюсь крізь ліс із його чагарями й кущами

Охмуд Песецький
2026.03.21 09:24
Сирітське
Загасли зірки за холодним вікном,
Зажевріла обрію смужка рум'яна.
Будильник ось-ось – і озвучить підйом,
Сьогоднішній день зачинається зрана.

Панує пронизливий ранішній бриз,
Упорали небо пошарпані хмари.
Святкує сімейство моє Науриз,

Тетяна Левицька
2026.03.21 08:31
Торнадо
Про щастя: арії, пісні,
тремкі балади,
та вітер виє у мені
гучним торнадо.
Йду по стерні до забуття
дороговказом.
Навіщо вірні почуття,
коли не разом?

Віктор Кучерук
2026.03.21 07:06
* * *
Співучими струмочками
Тече поміж горбочками
До пінистої річечки вода, -
Під сонцем і під зорями
Наспівує прискорено,
Щоб у путі не мучила нуда.
Про весняне піднесення
Співає гучно й весело

Ольга Олеандра
2026.03.20 21:02
***
Вечір палко вдивляється в очі весні,
до зими обернувши затінену спину.
Зорі сяють в його пелехатій чуприні,
як далекі й досяжні вітальні вогні.

Вони звуть її, – Весно, і вказують шлях
крізь пошерхлі брудними торос

Олена Побийголод
2026.03.20 19:41
1936. Партизан Железняк
Михайло Голодний (1903-1949)

В степу під Херсоном
попасище коням,
в степу під Херсоном курган.
Лежить під курганом,
повитим туманом,
матрос Железняк, партизан.

Іван Потьомкін
2026.03.20 18:36
***
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Юрко Бужанин
2026.03.20 16:16
***
Земле предків, Правіри, ти свята є по праву.
Як витримуєш, рідна, цю злочинну державу,
Цей цинічний, жорстокий механізм геноциду,
Цей ерзац-суверенний анахтемський гармидер?

Хмарочоси, котеджі, полігони військові -
Нема доброг

Сергій Губерначук
2026.03.20 15:21
Чивелінрок
То – двері з очком,
зле старе призволяще,
яке мертві гноми зіжруть.
То хворе на все!
Не простиме ні за що –
крадіжками суще! Хай мруть
його осоружні думки небувалі
і стогони після розлук.

Борис Костиря
2026.03.20 11:47
* * *
Зазирни в мої сни, ти побачиш простори безкраї,
Де цвітуть анемони і родить калина густа.
Зазирни в мої сни, ніби в очі самого розмаю,
Де відкриється совість та істина зовні проста.

Зазирни в мої сни, у буремні, бурунні століття,
Де зіткнулись

Юхим Семеняко
2026.03.20 10:16
На вільних хлібах
Подвійне, а з назвою – і потрійне "кохаю і люблю" виглядає таким, ніби автор у бажанні бути почутим виконав повтор, який переданий майже сигналом бідства на той випадок, якщо раптом хтось погано ловить. Далі – "ніколи не порівняну ні з ким" – і в цьом
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Богдан Манюк (1965) / Вірші

 *****
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-10-11 16:51:16
Переглядів сторінки твору 5976
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.996 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.032 / 5.77)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.832
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.21 09:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2014-10-12 18:36:44 ]
Стилістично - вельми довоєнна поезія...Ніби Богдан-Ігор Антонич написав!Цікаво-цікаво......


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-10-13 21:35:02 ]
Сергію, стилістично далеко не Богдан-Ігор Антонич. Власне, він неповторний. Хіба що млин часто зринає в його віршах. Але тішуся, що не прирівняли стиль цього вірша до гомерівського чи анакреонтівського, бо не хочеться тусуватися з хлопцями з сивої давнини.:)). Дякую за візит і відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2014-10-12 23:58:12 ]
Небо наповнити - от про що думає поет! Браво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-10-13 21:43:45 ]
Любо, дай Боже, щоб так думали всі поети! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-10-13 00:56:30 ]
наповнимо небом... а хто ж це зробить, як не поети...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-10-13 21:45:46 ]
Світлано, згоден. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-13 01:23:42 ]
"Доримуємо погляди і не сторонніми
голубино-воронячі обри окреслимо".

Чудова образність і несподівана побудова вірша! Дякую, пане Богдане!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-10-13 21:54:13 ]
Юрію, дякую! І за мужність Вашу, і за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2014-10-14 11:40:16 ]
Та ні, пане Богдане! Я так далеко не ходжу. Зрештою,я мав на увазі стиль, а ви завели мову про образність…Вона в Антонича часто надто згущена, а через синтаксичні недоліки важко зрозуміти, про що йдеться у творі: «Життя трудне мистецтво не навчальне», «Над нами на своїх еліпсах в ковзанні планети», «Знову перекреслить неба синь безмірну зір падучих лінія крива», «У відповідь сп’янілим до нестями хором спалахує червоним співом квіття терен», « Між листя й клоччя вплівся спів, мов блиск червінців,// кипуче, рвійно, схлипно і золотострунно// окріп мелодії вливається по вінця,// кущами піни й полум’я розцвівши буйно» і т.д. і т.п.

У вас же:
√ голубам обігріті дахівки для бесіди…
Виходить, що існують дахівки для бесід….Хоча логічно тут – для голубів обігріли дахівки, аби вони могли вести бесіду…

√ голубино-воронячі обри окреслимо.
Що це за голубино-воронячі обри?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-10-16 10:56:33 ]
Сергію, напевно, Антонич тим і цікавий, що образність у нього згущена, я сказав би - сочна. Над нею потрібно задумуватися. Ті граматичні форми, які використовую я, можливо інколи дискусійні з точки зору кращого граматичного варіанту, але ми говоримо про поезію, де неідеальне часто краще від ідеального. Обри - обрії. Світ, на жаль, такий - голубино-воронячий.