ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.11
20:41
небосвітло вищезає
пітьма прохолоду ллє
був у тому вищий задум
що у нім було чиє
що із цих думок бездарних
із безрадних цих думок
мріями бреде ліхтарник
в сутінковий вогкий смог
пітьма прохолоду ллє
був у тому вищий задум
що у нім було чиє
що із цих думок бездарних
із безрадних цих думок
мріями бреде ліхтарник
в сутінковий вогкий смог
2026.09.11
18:51
ЦИКЛ І МЕСОПОТАМІЯ (Додаток)
«ВЕЛИЧ І ПОПІЛ НІНЕВІЇ»
(драматичний «ескіз» у ритмічній прозі на три з’яви
в дусі шумеро-аккадського епосу)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Хронос – Час Старого Світу, безпристрасний свідок епох.
«ВЕЛИЧ І ПОПІЛ НІНЕВІЇ»
(драматичний «ескіз» у ритмічній прозі на три з’яви
в дусі шумеро-аккадського епосу)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Хронос – Час Старого Світу, безпристрасний свідок епох.
2026.09.11
16:51
Сексі Сейді, чому, чого
Ти обдурила всіх і кожного
Ти обдурила всіх і кожного
Сексі Сейді, охох, чому, чого?
Сексі Сейді, зламавши гру
На показ виклала усім
На показ виклала усім
Ти обдурила всіх і кожного
Ти обдурила всіх і кожного
Сексі Сейді, охох, чому, чого?
Сексі Сейді, зламавши гру
На показ виклала усім
На показ виклала усім
2026.09.11
15:18
Кручені паничі, ой, кручені.
Як в танкУ, вигинатись научені.
По паркану плетуться з квітами,
далі — вище — вишневими вітами.
Незбагненно плетуться стінами,
щоби ті не були просто сірими.
Як в танкУ, вигинатись научені.
По паркану плетуться з квітами,
далі — вище — вишневими вітами.
Незбагненно плетуться стінами,
щоби ті не були просто сірими.
2026.09.11
13:18
Білка бігає по гілках,
Пильно дивиться донизу,
Білка знає - тут ліщина,
І готова до сюрпризу.
Білка плигає завзято,
Бо угледіла горішки,
І радіє : "Як багато!
Пильно дивиться донизу,
Білка знає - тут ліщина,
І готова до сюрпризу.
Білка плигає завзято,
Бо угледіла горішки,
І радіє : "Як багато!
2026.09.11
12:29
Відбувся у природі збій,
Такий нечуваний, нежданий,
Немовби надійшов прибій,
Такий далекий і жаданий.
Щось у нутрі лісів кричить,
Благаючи про допомогу.
Так думку переплавить мить,
Такий нечуваний, нежданий,
Немовби надійшов прибій,
Такий далекий і жаданий.
Щось у нутрі лісів кричить,
Благаючи про допомогу.
Так думку переплавить мить,
2026.09.11
11:37
Не сумно, ні! — палає бовдур,
Тарган ховається під ковдру,
Тютюн димить, чорніє стовбур,
Годинник грає в стусани.
Хвилеподібно та без зброї,
В лататті білому, героєм,
У сінях сходи брав без бою,
Тарган ховається під ковдру,
Тютюн димить, чорніє стовбур,
Годинник грає в стусани.
Хвилеподібно та без зброї,
В лататті білому, героєм,
У сінях сходи брав без бою,
2026.09.11
06:19
Вдивляюся пильно в обличчя людей
І радісних не помічаю, -
Сьогодні спокою немає ніде
В моєму стражденному краї.
Забули про графіки, плани та сни -
Не робимо свят і парадів, -
Щодня відчуваємо лютість війни
І бачимо подвиги, зради.
І радісних не помічаю, -
Сьогодні спокою немає ніде
В моєму стражденному краї.
Забули про графіки, плани та сни -
Не робимо свят і парадів, -
Щодня відчуваємо лютість війни
І бачимо подвиги, зради.
2026.09.10
22:51
Деметра на коні вороному
Скаче нашим миршавим Всесвітом:
Підкови майстровані не Гефестом -
Меркурієм — власником білих сандалів
Та сандалового капелюха.
Важкі підкови цвяховані безнадією -
Відсутністю останнього нещастя,
Дзенькають дукатами Бартоло
Скаче нашим миршавим Всесвітом:
Підкови майстровані не Гефестом -
Меркурієм — власником білих сандалів
Та сандалового капелюха.
Важкі підкови цвяховані безнадією -
Відсутністю останнього нещастя,
Дзенькають дукатами Бартоло
2026.09.10
21:28
тривкі складнопорожні дні
складаються із порожнеч
великих менших і дрібних
ні зустрічей ані утеч
ні спілкувань ані новин
інформаційний білий шум
хто скілько виніс
скілько вніс
складаються із порожнеч
великих менших і дрібних
ні зустрічей ані утеч
ні спілкувань ані новин
інформаційний білий шум
хто скілько виніс
скілько вніс
2026.09.10
21:12
Десь відходить моє тепле літо,
неквапливо, без зайвих прощань.
Лиш торкнулось, ще сонцем сповите,
моїх рук і далеких бажань.
Я дивлюсь йому вслід без тривоги —
хай іде у свою далечінь.
У той край не питаю дороги,
неквапливо, без зайвих прощань.
Лиш торкнулось, ще сонцем сповите,
моїх рук і далеких бажань.
Я дивлюсь йому вслід без тривоги —
хай іде у свою далечінь.
У той край не питаю дороги,
2026.09.10
19:59
Зовсім звичайним ранок видававсь –
Похмурий, сірий. Ще в Москві не знали,
Що німці фронт під Вязьмою прорвали
І до Москви Гудеріан вже рвавсь.
Москву не було кому захищать,
Бо армії в оточення попали
І тисячами у лісах вмирали.
На них вже смерть по
Похмурий, сірий. Ще в Москві не знали,
Що німці фронт під Вязьмою прорвали
І до Москви Гудеріан вже рвавсь.
Москву не було кому захищать,
Бо армії в оточення попали
І тисячами у лісах вмирали.
На них вже смерть по
2026.09.10
15:15
Де ви, дозвілля невпізнані люди?
Де вихованці добра?
Долі масної спотворені груди
Ранками et cetera? —
Жовті лисички і швидкісні поні
Голосом регіт несуть,
Грають, мов картами, в довгу звитягу,
Сонце з-за обрію ждуть.
Де вихованці добра?
Долі масної спотворені груди
Ранками et cetera? —
Жовті лисички і швидкісні поні
Голосом регіт несуть,
Грають, мов картами, в довгу звитягу,
Сонце з-за обрію ждуть.
2026.09.10
12:13
Нехай гряде оновлення весни,
І зносить ідолів, старі закони,
І зазирає бурею у сни,
Долаючи погрози і прокльони.
Усе віджиле має відійти.
Чекаємо оновлення у жилах.
Ніщо нас не зупинить до мети
І зносить ідолів, старі закони,
І зазирає бурею у сни,
Долаючи погрози і прокльони.
Усе віджиле має відійти.
Чекаємо оновлення у жилах.
Ніщо нас не зупинить до мети
2026.09.10
08:41
«ЗАГИБЕЛЬ АТЛАНТИДИ: Коли Океан закрив Небо»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Атлант – верховний цар-жрець, у чиїх жилах солона кров Посейдона бореться з прахом землі.
Клейто – старша жриця, чиє серце б'ється
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Атлант – верховний цар-жрець, у чиїх жилах солона кров Посейдона бореться з прахом землі.
Клейто – старша жриця, чиє серце б'ється
2026.09.10
08:04
Зарясніли відтінки
Жовтих крапель впритул,
Неупинних, як фіжми,
Що занурились в мул.
До глибин від жаскої,
Нетривкої води,
У спотворений сумнів,
Що чекає біди.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Жовтих крапель впритул,
Неупинних, як фіжми,
Що занурились в мул.
До глибин від жаскої,
Нетривкої води,
У спотворений сумнів,
Що чекає біди.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поеми):
2026.06.11
2026.04.09
2026.02.11
2025.11.29
2025.04.24
2025.01.25
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Серго Сокольник /
Поеми
Піаніно. Дуж-ж-же страшна історія
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Піаніно. Дуж-ж-же страшна історія
ПІАНІНО. ДУЖ-Ж-ЖЕ СТРАШНА ІСТОРІЯ ( ПОЕМА )
Дівчинку мама дуже любила,
І піаніно ій прикупила,
щоб люба доня вчилася грати...
Грати- не значить сісти за грати.
Грати учитись дитина хотіла.
То ж у бабусі старої купила.
У музикантші віку ще тОго...
Страшно? Не дуже? То я продовжу...
Дівчинка вчиться, дівчинка мліє...
Пальці щось коле, личко марніє...
Що це з дитиною?- думає мати,
Мліє та терпне... Лікаря звати
Кинулась мама- дитина здорова.
Страшно? Не дуже? То я продовжу?
Вчиться дитина, грає дитина.
Тільки зламалося щось піаніно.
Треба старезне ремонтувати.
А при купівлі, треба сказати,
Бабця казала- як щось не тогО,
Бабця без грОшей настроїть його.
Правда- без грОшей! Я без брехні!
Дивно? Ото ж бо! Страшно, чи ні?
Бабцю покликали. Каже вона-
Я відлаштую. Та тільки одна,
З ним сам-на-сам у закритій кімнаті.
Бабцю пустили ремонтувати...
Знов піаніно грає, звучить.
Дівчинка знову музику вчить.
Знову марніє... Немов уві сні...
Диво, та й годі... Страшно, чи ні?
Знову та сама історія сталась.
Лікар. Здорова. Зламалось. Ладналось.
Двері зачинені. Бабця одна.
Що вона робить там? От дивина...
Мати дитини сокиру взяла
І до кімнати тихенько ввійшла...
І на обличчі застиг переляк...
Що ж- то побачила... Страшно? Ще б пак!
Все піаніно розкрите стоїть.
Бабця навколішках поряд сидить.
З клавіш стікає кров в баняки,
Бабця цю кров собі п"є залюбки...
Мати сокирою тюк- і гаплик!
Крекнула відьма. Сплив її вік...
Потім на слідстві уже роздивились-
В клавіші гОлки тонесенькі в"їлись.
Пальці кололи дитині голкИ.
З клавіш стікала кров в баняки.
Відьма, зачинена, кров з них пила.
Це не брехня. Така справа була.
В прокуратурі лежала в архіві.
Не зрозуміє тут тільки лінивий-
Що за дурнЯ- піаніно тримати?
Вік Двадцять Перший! Купи синтезатор!!!
........... .......... ........... ...........
-от так історія! Я її знаю.
За достовірність відповідаю.
Це промугикав міліціонер
В барі за чаркою... Страшно тепер???)))
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489517
рубрика: Лірика
дата поступления 01.04.2014
автор: Сокольник
Дівчинку мама дуже любила,
І піаніно ій прикупила,
щоб люба доня вчилася грати...
Грати- не значить сісти за грати.
Грати учитись дитина хотіла.
То ж у бабусі старої купила.
У музикантші віку ще тОго...
Страшно? Не дуже? То я продовжу...
Дівчинка вчиться, дівчинка мліє...
Пальці щось коле, личко марніє...
Що це з дитиною?- думає мати,
Мліє та терпне... Лікаря звати
Кинулась мама- дитина здорова.
Страшно? Не дуже? То я продовжу?
Вчиться дитина, грає дитина.
Тільки зламалося щось піаніно.
Треба старезне ремонтувати.
А при купівлі, треба сказати,
Бабця казала- як щось не тогО,
Бабця без грОшей настроїть його.
Правда- без грОшей! Я без брехні!
Дивно? Ото ж бо! Страшно, чи ні?
Бабцю покликали. Каже вона-
Я відлаштую. Та тільки одна,
З ним сам-на-сам у закритій кімнаті.
Бабцю пустили ремонтувати...
Знов піаніно грає, звучить.
Дівчинка знову музику вчить.
Знову марніє... Немов уві сні...
Диво, та й годі... Страшно, чи ні?
Знову та сама історія сталась.
Лікар. Здорова. Зламалось. Ладналось.
Двері зачинені. Бабця одна.
Що вона робить там? От дивина...
Мати дитини сокиру взяла
І до кімнати тихенько ввійшла...
І на обличчі застиг переляк...
Що ж- то побачила... Страшно? Ще б пак!
Все піаніно розкрите стоїть.
Бабця навколішках поряд сидить.
З клавіш стікає кров в баняки,
Бабця цю кров собі п"є залюбки...
Мати сокирою тюк- і гаплик!
Крекнула відьма. Сплив її вік...
Потім на слідстві уже роздивились-
В клавіші гОлки тонесенькі в"їлись.
Пальці кололи дитині голкИ.
З клавіш стікала кров в баняки.
Відьма, зачинена, кров з них пила.
Це не брехня. Така справа була.
В прокуратурі лежала в архіві.
Не зрозуміє тут тільки лінивий-
Що за дурнЯ- піаніно тримати?
Вік Двадцять Перший! Купи синтезатор!!!
........... .......... ........... ...........
-от так історія! Я її знаю.
За достовірність відповідаю.
Це промугикав міліціонер
В барі за чаркою... Страшно тепер???)))
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489517
рубрика: Лірика
дата поступления 01.04.2014
автор: Сокольник
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.4904 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.4904 seconds