ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Садкова
2026.09.09 19:40
Читання на ніч
Ніч наблизилась тихенько.
Мама — доні:
— Спи, рідненька.
— Я без казки не засну.
Прочитай бодай одну.
Розгорнула мама книжку
там, де оповідь про мишку,
про її сім’ю спочатку:

Кока Черкаський
2026.09.09 14:59
Королева, міліон
Де ж нам знайти королеву,
Де ж украсти один міліон???

Де знайти красавицю,
Ту, шо нам понравицця,
В інстаграм не спалицця?

Тетяна Левицька
2026.09.09 13:21
Пробач
Пробач, мій хороший, іще не готова
пірнути у вир недолугим дитям.
Пером не дописана ще передмова
до ветхозавітної книги життя.
Природи не випила смуток осінній,
на смак не пізнала наснагу жаги.
Проспали світанки давно треті півні,
завіяли сад хриз

Ірина Вовк
2026.09.09 12:53
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 11)
«АХІЛЛЕС: Кров на вівтарі Стріловержця»

(драматичний «ескіз» у ритмізованій прозі в дусі античного плачу-«коммосу», у трьох сценах)

«Долі ніхто із людей не уникне – ні слабкий, ні мужній,
З того самого дня, як на світ він родився земний».
Гомер,

Борис Костиря
2026.09.09 12:31
* * *
Так не хоче мороз відступати
Із делеких замерзлих долин,
Закувавши дерева у ґрати,
Ніби шмаття забутих билин.
Він погрожує люто, безбожно
Із минулого, ніби зі сну.
Та весні відступати не можна.
Я нечутно межу перетну.

Вячеслав Руденко
2026.09.09 12:01
Над глиною часу , глевкою як завжди
Для меншої частки минулого серпня,
На випадок дощику ранком на східцях,
Святі й чарівні на кордоні безсмертя
Живуть провидінням, як шах шахівниці.

Дикунське, мрійливе стриножених буднів
У звуках скорботних, у фарбах змарнілих,
Як текстів акадськи

Мирон Шагало
2026.09.09 08:50
Втікаємо
Втікаємо — від поглядів байдужих круговерті,
в окраїни, де ще дрімає місто сімдесятих,
до акварельних двориків, у ґрати ще не взятих,
де вікна без фіранок пишних — сонячні, відверті.

Втікаємо — кудись подалі від важких туманів,
де промені ласкають

Віктор Кучерук
2026.09.09 06:08
* * *
Ніжно і закохано дивлюся,
Попри те, що стільки літ пройшло, -
На твоє волосся світло-русе,
На підняте високо чоло.
Вік намилуватися незмога
Личком, що рум'янцем виграє,
Тож не помічаю анікого
Ні в глядацькій залі, ні в фойє.

Артур Курдіновський
2026.09.09 01:17
Письменник Валентин Троляк
Сопе і пише - все ніяк!
З поезією - повний швак!
Тому всіх тролити - мастак
Письменник Валентин Троляк.

Володимир Бойко
2026.09.09 00:44
Лімерики F6
Пілігрими із Хайфи до Умані
Прокладають маршрути задумані.
І ніяке пуйло
Ні за яке бабло
Не завадить дістатися Умані.

Ураган прошумів над Карпатами,
Позмітав москалів разом з матами,

С М
2026.09.08 21:50
Затьмарення (Pink Floyd)
Усе, що ухопиш
Усе, що узрієш
Усе, що скуштуєш
Що відчуєш
Усе, що полюбиш
Усе, що зненавидиш
Усе, що зневажиш
Що збереш

хома дідим
2026.09.08 20:53
* 196 *
сни все не йдуть
бажається
віри / майни / верлібрів
необовязково зіркових
необовязково печаль або
зрада це
просто буває часом
у всьому завше

Охмуд Песецький
2026.09.08 20:44
Не кожний сон
Незвичний біль душевної знесили
Живе, як нерозпізнаний мікроб.
А вижити його – слабкі посили,
Як і десятки порухів і спроб.

Вже й серце призвичаїлось страждати,
Не кожний сон – як тимчасова смерть.
Для справжньої не вийшов час розплати

Віктор Насипаний
2026.09.08 19:47
Криниця пам’яті
А пам’ять, як стара в селі криниця,
Що жде щодня тебе чи інших мовчки.
В її глибіні часу таємниця,
У темних водах щастя й смутку роки.

Хоч спрага є, - минуле п’єм поволі.
Згадаймо всіх, що жили з чистим серцем,
Хто слід залишив свій колись у долі,

Світлана Пирогова
2026.09.08 18:17
Совість - не матиме схову
Київ поринув у дронову січ :
Спалах за спалахом - підлість.
Жах у очах, втома блідих облич -
Лине безрадісна дійсність.

Зранку ракета летить навмання,
Димом затягнуте небо.
Мама з дитиною йде в укриття,

Ольга Садкова
2026.09.08 17:31
Рання осінь
Підібралася тишком осінь,
на порозі у літа стоїть.
Стука в двері, впустити просить.
Розгубилося літо на мить.

«Утікати, — майнула думка, —
крізь вікно і — немов не було».
Наполегливо осінь стука,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Овчаренко (1984) / Вірші

 ***
...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Фешак Адріана 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Жорж Дикий 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-03-06 14:14:11
Переглядів сторінки твору 11167
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.925 / 5.67  (4.675 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 4.778 / 5.5  (4.641 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.733
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.08.29 02:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-06 16:17:10 ]
Привіт Юліє,
Це мабуть щось під впливом шведської лірики... :-)
***
"Моє прагнення тебе змучило" - цей рядок мусів 3 рази перечитати - досить не однозначно читається - чи то "прагнення тебе" вже "змучило" чи то "Моє прагнення" вже "тебе змучило"???
***
"Відчуваєш чекання агонію" - тут малось на увазі, що в нетерпець, бо так хочеться взлетіти???

Цікавим є і стиль написання, ось наприклад, останній стовпчик:
***
"Завмирає повітря сонячно,
Стигне час дощовими хмарами.
Відчуваєш чекання агонію
Перед злетом новим Ікаровим?"

Я би то написав по-простому:

"Завмирає сонячно повітря
Стигне час у хмарах дощових.
І нанизаний чекання вістрям
Передліт для крил Ікарових."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-06 17:23:47 ]
Привіт Нью-Йоркові! :)
Шведської лірики стосується хіба що натхнення :)

По-перше, Ви невірно прочитали рядок: "Моє прагнення тебе змучене", де "змучене" - то є означення. Просто непрямий порядок слів, людською мовою, себто не поетичною :) мало б звучати "моє змучене прагнення тебе".

"Відчуваєш чекання агонію" - то значить кінець чекання, можна злітати :) Починаємо обратний отщьот :)))

Ваш варіант останнього стовпчика гарний, але віршовий розмір зовсім інший. тому залишу свій.

Дякую за коментар, Юріє! Було б приємно побачити ще й оціночку ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-06 18:25:44 ]
Не все зрозумів, а можливо взагалі нічого не зрозумів, але я в захопленні від третьої строфи:

Над будинками тихо принишклими
В’ється пристрасть тремтливим стогоном.
Ти – вимога моя завищена,
Ти – прохання з пересторогою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-06 18:44:54 ]
Жорже, а що саме незрозуміло? можливо, надто заплутане висловлювання і варто щось спростити? Але, чесно кажучи, мені все подобається :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-06 19:50:14 ]
Не треба чіпати вірша! Хай буде таким, яким написався. Головне, щоб автор міг пояснити принаймні собі, що він хотів висловити.
Особисто мені шкода "Світобачення з розмаху вдарене" - за що його так жорстоко?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-06 19:59:04 ]
Дякую, Жорже! Я дуже добре розумію, що ховається під тими метафорами та образами. :)
"Світобачення з розмаху вдарене" - це називається "дах знесло" :) а за що?... дайте подумати-пригадати... за надмірні надії, мабуть... за відвертість перед усіх світом :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-06 21:08:37 ]
Мені вірш сподобався, і все тут зрозуміло... за винятком другого куплета. Я б його просто - фіть і ма... Що, власне, він НЕСЕ? :) Юлю, вибачте за хірургічні мотиви у переддень Вашого свята! Вже каюсь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-06 21:28:53 ]
Ви ніяк не можете його забути, Юліє? Хочете сказати Йому щось оцим віршем? Але ж чому тоді не пошлете його йому безпосередньо?

А вірш дуже сильний, і цілком зрозумілий. Жорж правий, не змінюйте нічого. Гарного вечора.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-06 21:41:17 ]
Ярославе, не треба нічого фітькати :) він багато чого несе!
Олесю, справа не в тому, можу чи не можу забути, а в тому, чи хочу :) Бо НЕ ХОЧУ!!! надто приємно пам"ятати :)))) ням-ням!
Я не можу послати вірш безпосередньо... на то є свої причини, відомі лише нам з Ним... чи може не відомі нікому

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-06 21:49:55 ]
Справа Ваша звичайно. Навряд чи я здатен збагнути настрій (шо тепер значить ням-ням?) сучасної молоді, хоч і онука маю. Теж кучерявого між іншим. От йому б таку дівчину в пару.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-07 00:18:07 ]
:))) Я - як мала дитина - багато почуттів сприймаю на смак, от ті почуття були солодкими, п"янкими, терпкими та з відчутною гірчинкою. Загалом - смакота!!!
Олесю, якщо ви хоч трохи схожий на того чоловіка, що на фото на Вашій сторінці - Ваш онук просто зобов"язаний успадкувати Вашу вроду! :)
Вибачте, але не втрималась від компліменту :)
А ще... не можу я сказати Йому безпосередньо... Надто багато слів стоїть між нами, тому вважаю мовчання наразі доцільнішим.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-08 19:33:04 ]
Я і є тим чоловіком на фото. І дивлюся на онука. Дуже дякую за комплімент, Юліє. Ваше фото теж чудове.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-08 19:58:09 ]
То Ви аватар називаєте фотографією? :))) Тоді ми обоє знаємо, про що мова ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-08 20:11:18 ]
Дійсно, Юліє - час побачити Вас - такою якою Ви є... цікаво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-08 21:53:58 ]
І що ж Ви пропонуєте? ;)
Можу намалювати автопортрет. Кажуть, у мене то непогано виходить... :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-08 22:23:44 ]
Файно - чекатимемо на автопортрет. :-)
Тіко справжній, а не Мами Римської, чи квітки Мати-Мачухи прикладово :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 13:58:57 ]
вірш сильний, та це вже сказали

я зараз так відчуваю, саме так


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 14:06:43 ]
Сподіваюся, Ви відчуваєте саме останні рядки: напруження перед новим злетом! :)
Минуле повинно шануватись, знати своє місце і не рипатись. (Валер’ян Підмогильний, «Місто»)
Тож тіштеся майбутнім!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 14:08:48 ]
так напруження перед злетом.... і розуміння нового попелу
не потрібно до мене на "Ви"... я маленька, худенька і...... так Юлю, Твоя поезія мене вражає, пиши ще!!!!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 14:13:55 ]
Добренько, домовились! Будьмо знайомі (ось тобі дружній дівчачий цьомик у щічку :))