ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.07.26 00:41
Лімерики - 9
Гриць із малечку марив Мальдівами,
Та спізнався з облесними дівами.
Гриць до решти на дів
Усі гроші подів
І не марить відтоді Мальдівами.

В сучки знатної із Цинциннаті
Народились круті цуценята.

Вячеслав Руденко
2026.07.25 20:55
nickel silver tableware
Про виделки з мельхіору
Говорили у вівторок
Серед грудня в час мінору
Марафону і коня,
У горі з рахат лукуму
Ковдрам ребра розминали,
Міцелярною водою
Обливались серед дня.

Роксолана Вірлан
2026.07.25 18:34
Мудрі Ду́хи
Цілу ніч випитували Духи:
- Звідкіля втручання,
звідкіля?
- Зо земського тла, що бог
роздмухав -
там, де на енергії посуха -
звідтіля, кохані, звідтіля.

Артур Курдіновський
2026.07.25 17:30
Тридцять сім з половиною років (квартон)
Тридцять сім з половиною років
Пише вірш безпритульна душа.
Не знаходить омріяний спокій -
Тільки біль, тільки шрам від ножа.

Під дощем я ховаю сльозу
Тридцять сім з половиною років.
Хрест важкий дерев'яний несу,

Борис Костиря
2026.07.25 13:14
Казка
Так шкода, що казка так швидко скінчиться
Зі снігу, і льоду, і вітру погроз.
Завиє у лісі самотня вовчиця
Крізь тугу і лютий недремний мороз.
І замість принцеси у шатах святкових
Нам явиться звична, буденна печаль.
Так замість польоту до хмар пурпур

хома дідим
2026.07.25 10:16
* 152 *
риби на морському дні
очевидні або ні
їх вивчає гуманоїд
у підводному човні
електронні шпигуни
на війні як на війні
тільки нам все не до того
при сезонній метушні

Тетяна Левицька
2026.07.25 08:47
По вістрі ножа
Лоскочи мою душу словами,
подаруй компліменти мені,
може, щось спалахне поміж нами
у забутім людьми курені.

Може, блискавка вдарить знадвору,
розколовши небес далину,
заіскриться смарагдове море,

Віктор Кучерук
2026.07.25 07:21
* * *
Нема підстав, як і причин,
Клясти погоду, -
Бажане сонце з-за хмарин
Завжди виходить.
Невдовзі вітер віднесе
Важкі хмарини
І стане чистим небо все,
Як і донині.

Артур Курдіновський
2026.07.24 23:28
На перехресті (сонет)
На перехресті спогадів та мрій
Тримав за руку благодатне літо.
Веселку щастя бачив я з-під вій,
А червень, мов салюти, сипав квіти.

Стояв поет замислено-сліпий,
Хотілося заради інших жити.
О, небо! Сном про ті часи покрий,

М Менянин
2026.07.24 18:11
Загарбницька проза
Для достойного життя дав Бог землю народу. Та лідери вирішили, що не таку, не там, не стільки… І повели багато люду, майже весь народ, всюди за більшою, кращою, також Божою, але інших… І хто вони тепер перед Богом? 24.07.2026р. UA

Вячеслав Руденко
2026.07.24 17:43
Батьку збуджених спільнот
Є потреба бути-вщухнуть
І тріпочучи зомліть ,
Духи злого нарікання
Дичиною захопить.

Розчепірь-но пальці щему,
Прикуси язик скорбот,
Видирайся на ґорґоші*

Ольга Садкова
2026.07.24 17:03
Надія - вона така...
Надія — вона така:
на поклик руша, де важко.
І тиха, й негомінка,
неначе пір’їнка пташки,
у душу впаде й живе —
така собі незнищенна.
Заповідає нове,
що станеться недаремно.

Роксолана Вірлан
2026.07.24 15:50
Каліфорнійські береги
Каліфорнійські береги
запричастились океаном.
Іду собі - бозна - куди -
ніким не прошена й не звана.

Солона хвиля до колін,
мов змійка лащиться та мліє.
Тут причаївся чайчин слі...

Паб Лімерик
2026.07.24 15:26
Лімерики наступного блогера СМ
підприємці із міста пирятина
гостювали в трудяг із заплатина
йшли в заплатинський ліс
куштувати кумис
що привезли його із пирятина
 
гірськолижник один у небрасці
в суд явився в кисневій у масці

Борис Костиря
2026.07.24 13:18
Світлові стовпи
Стовпи зі світла - первісні знамення,
Що Суд Страшний невідворотно йде.
Він кожного покличе на імення.
Від нього не сховаєшся ніде.

Стовпи зі світла кличуть у глибини,
До справжніх нас, без оболонок зла.
Замерзлі в лід слова, мости й рибини

Василь Дениско
2026.07.24 12:54
Рукокрилі
Осінній вечір позаминулого року. У селі вже геть стемніло та ще й електроенергію вимкнули. Взявши потужний ліхтарик та двоє відер, вирішив принести від колонки води в хату, щоб не бігати ранком під дощем, який обіцяли. Напевно я щільно не зачинив вхідних
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Овчаренко (1984) / Вірші

 ***
...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Фешак Адріана 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Жорж Дикий 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-03-06 14:14:11
Переглядів сторінки твору 10993
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.925 / 5.67  (4.675 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 4.778 / 5.5  (4.641 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.733
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.08.29 02:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-06 16:17:10 ]
Привіт Юліє,
Це мабуть щось під впливом шведської лірики... :-)
***
"Моє прагнення тебе змучило" - цей рядок мусів 3 рази перечитати - досить не однозначно читається - чи то "прагнення тебе" вже "змучило" чи то "Моє прагнення" вже "тебе змучило"???
***
"Відчуваєш чекання агонію" - тут малось на увазі, що в нетерпець, бо так хочеться взлетіти???

Цікавим є і стиль написання, ось наприклад, останній стовпчик:
***
"Завмирає повітря сонячно,
Стигне час дощовими хмарами.
Відчуваєш чекання агонію
Перед злетом новим Ікаровим?"

Я би то написав по-простому:

"Завмирає сонячно повітря
Стигне час у хмарах дощових.
І нанизаний чекання вістрям
Передліт для крил Ікарових."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-06 17:23:47 ]
Привіт Нью-Йоркові! :)
Шведської лірики стосується хіба що натхнення :)

По-перше, Ви невірно прочитали рядок: "Моє прагнення тебе змучене", де "змучене" - то є означення. Просто непрямий порядок слів, людською мовою, себто не поетичною :) мало б звучати "моє змучене прагнення тебе".

"Відчуваєш чекання агонію" - то значить кінець чекання, можна злітати :) Починаємо обратний отщьот :)))

Ваш варіант останнього стовпчика гарний, але віршовий розмір зовсім інший. тому залишу свій.

Дякую за коментар, Юріє! Було б приємно побачити ще й оціночку ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-06 18:25:44 ]
Не все зрозумів, а можливо взагалі нічого не зрозумів, але я в захопленні від третьої строфи:

Над будинками тихо принишклими
В’ється пристрасть тремтливим стогоном.
Ти – вимога моя завищена,
Ти – прохання з пересторогою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-06 18:44:54 ]
Жорже, а що саме незрозуміло? можливо, надто заплутане висловлювання і варто щось спростити? Але, чесно кажучи, мені все подобається :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-06 19:50:14 ]
Не треба чіпати вірша! Хай буде таким, яким написався. Головне, щоб автор міг пояснити принаймні собі, що він хотів висловити.
Особисто мені шкода "Світобачення з розмаху вдарене" - за що його так жорстоко?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-06 19:59:04 ]
Дякую, Жорже! Я дуже добре розумію, що ховається під тими метафорами та образами. :)
"Світобачення з розмаху вдарене" - це називається "дах знесло" :) а за що?... дайте подумати-пригадати... за надмірні надії, мабуть... за відвертість перед усіх світом :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-06 21:08:37 ]
Мені вірш сподобався, і все тут зрозуміло... за винятком другого куплета. Я б його просто - фіть і ма... Що, власне, він НЕСЕ? :) Юлю, вибачте за хірургічні мотиви у переддень Вашого свята! Вже каюсь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-06 21:28:53 ]
Ви ніяк не можете його забути, Юліє? Хочете сказати Йому щось оцим віршем? Але ж чому тоді не пошлете його йому безпосередньо?

А вірш дуже сильний, і цілком зрозумілий. Жорж правий, не змінюйте нічого. Гарного вечора.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-06 21:41:17 ]
Ярославе, не треба нічого фітькати :) він багато чого несе!
Олесю, справа не в тому, можу чи не можу забути, а в тому, чи хочу :) Бо НЕ ХОЧУ!!! надто приємно пам"ятати :)))) ням-ням!
Я не можу послати вірш безпосередньо... на то є свої причини, відомі лише нам з Ним... чи може не відомі нікому

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-06 21:49:55 ]
Справа Ваша звичайно. Навряд чи я здатен збагнути настрій (шо тепер значить ням-ням?) сучасної молоді, хоч і онука маю. Теж кучерявого між іншим. От йому б таку дівчину в пару.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-07 00:18:07 ]
:))) Я - як мала дитина - багато почуттів сприймаю на смак, от ті почуття були солодкими, п"янкими, терпкими та з відчутною гірчинкою. Загалом - смакота!!!
Олесю, якщо ви хоч трохи схожий на того чоловіка, що на фото на Вашій сторінці - Ваш онук просто зобов"язаний успадкувати Вашу вроду! :)
Вибачте, але не втрималась від компліменту :)
А ще... не можу я сказати Йому безпосередньо... Надто багато слів стоїть між нами, тому вважаю мовчання наразі доцільнішим.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-08 19:33:04 ]
Я і є тим чоловіком на фото. І дивлюся на онука. Дуже дякую за комплімент, Юліє. Ваше фото теж чудове.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-08 19:58:09 ]
То Ви аватар називаєте фотографією? :))) Тоді ми обоє знаємо, про що мова ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-08 20:11:18 ]
Дійсно, Юліє - час побачити Вас - такою якою Ви є... цікаво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-08 21:53:58 ]
І що ж Ви пропонуєте? ;)
Можу намалювати автопортрет. Кажуть, у мене то непогано виходить... :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-08 22:23:44 ]
Файно - чекатимемо на автопортрет. :-)
Тіко справжній, а не Мами Римської, чи квітки Мати-Мачухи прикладово :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 13:58:57 ]
вірш сильний, та це вже сказали

я зараз так відчуваю, саме так


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 14:06:43 ]
Сподіваюся, Ви відчуваєте саме останні рядки: напруження перед новим злетом! :)
Минуле повинно шануватись, знати своє місце і не рипатись. (Валер’ян Підмогильний, «Місто»)
Тож тіштеся майбутнім!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 14:08:48 ]
так напруження перед злетом.... і розуміння нового попелу
не потрібно до мене на "Ви"... я маленька, худенька і...... так Юлю, Твоя поезія мене вражає, пиши ще!!!!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 14:13:55 ]
Добренько, домовились! Будьмо знайомі (ось тобі дружній дівчачий цьомик у щічку :))