ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.02.27 00:26
Всі імперії трималися на війнах, але всі імперії врешті пішли туди, звідки прийшли. Окрім однієї. Якби всі народи заходились повертати все, що колись комусь належало протягом тисячоліть, історія людства скінчилась би швидко і назавжди. Фальсифікації

Ігор Терен
2026.02.26 22:19
А Україна жирний пиріжок
і кожному смакує укусити
хоч би кусок
у жадібний роток,
гамуючи звірячі апетити.

***
А ми поперек горла глитаям

С М
2026.02.26 20:53
одягнись зі смаком
ідучи до танцю
лети ковзаючи
із трепетом літака
ув алмази плечей
усади троянди
швидкі авто і
люди ніби у снах

Володимир Невесенко
2026.02.26 20:38
Місто щулиться, мов шкарбан ,
в мряці киснуть пусті двори,
а у лузі такий туман –
не продивишся, як не зри.

Тане простір – за п’яддю п’ядь,
мла звисає рядном до ніг.
Ніби в засвіти – в непроглядь

Юрій Гундарів
2026.02.26 20:04
Відійшов у небуття видатний український диригент, який лише кілька місяців не дожив до свого 90-ліття…

До речі, не лише диригент, а й письменник, поет, режисер, скрипаль, композитор,
викладач і навіть філософ. Про його музичні проекти, книги й афориз

Євген Федчук
2026.02.26 19:17
Сидять старі на осонні, кістки свої гріють.
Про те, про се розмовляють, про молодість мріють,
Коли ще було в них сили весь день працювати,
І до ранку до самого потім танцювати.
Сидять, курять самокрутки, мирно розмовляють,
Коли тут повз них Секлета –

Сергій Губерначук
2026.02.26 17:52
Я вигляну з віконечка –
маленька замальовочка!
Не там, а тут
увесь наш театральний інститут
розсівся в рамки портретів
відомих акторів і пасивних поетів.
Що вже тут їм викривати,
коли вже видно й так,

Юрій Гундарів
2026.02.26 12:22
У перші дні листопада минулого року я опублікував на ПМ вірш «Гекзаметр гніву», на який отримав від літератора, який (чи яка) виступає під іменем Пиріжкарня Асорті, доволі розлогу рецензію такого змісту: «Що бачить читач, який натрапив на публікацію

Микола Дудар
2026.02.26 11:49
Звучали в голосі на Почет
Сім нот на пагорбі,
на біс…
І щось було від них пророче
Бо саме так рождають Свість…
Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча
Навік зріднилися… Війна.
І тут прийшла потвора суча —

Борис Костиря
2026.02.26 11:47
Літо не відчувається,
як свято без музики,
мов танець німих тіней.
Де буйство плоті
і бризки шампанського?
Коли прийде
справжнє літо?
Коли відбудеться

Світлана Пирогова
2026.02.26 09:38
Вчетверте лютий дихає вогнем,
І пам'ять б'є у скроні, наче дзвони.
Ми кожен ранок починаєм днем,
Де вгризлось лихо, дим і бастіони.

Чотири роки...Скільки в них життів?
Розмов людей, обірваних на слові.
Ми стали старші за своїх батьків

Тетяна Левицька
2026.02.26 09:12
Панічні атаки уже пережиті —
В метро не шукаємо більш порятунку.
Коли деспот спалює сонячне жито
Звикаєш до спазм у порожньому шлунку.

До холоду в домі та мін на порозі,
Прокльонів, матюччя ганебної ролі.
До стигм на хресті, наркотичної дози

Віктор Кучерук
2026.02.26 06:09
Старанно сповите туманом,
Світання дрімає в саду, -
Росою зволожені зрана,
Дерева на сонечко ждуть.
Чекають на подуви вітру,
На світлих годин прибуття,
Мов я на кінець лихоліття
І розквіт нового життя.

Ірина Вовк
2026.02.25 18:41
ХОР ВОЇНІВ СВІТЛА:
«Ця сповідь – тим, чий земний шлях обірвався надто рано,
ставши тихим болем нашої весни.
Ми присвячуємо ці слова кожному дому, що вистояв під крижаним вітром,
і кожному серцю, яке не згасло в сутінках втрат.
Нехай наш сад прокине

Артур Курдіновський
2026.02.25 18:23
Дратує душу тліюче багаття,
Блакить небесну пронизав кармін.
Стою посеред лютого один...
Самотносте! Рубай мене на шмаття!

Роби це без жалю, з палким завзяттям!
Багато невідмолених провин!
Життя - болото. Жодних світлих змін.

Ігор Шоха
2026.02.25 17:32
                    І
Оглянуся, буває, у минуле
тай думаю, не знаючи чому, –
а може, і мене не всі забули
так само як і я, якщо почули
що згадувати їх ще є кому.

                    ІІ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ін О (1981) / Вірші

 Смарагдове місто
Знаєш, дівчинко Еллі, якби Донецьк був Смарагдовим містом,
Ми з братами ішли б за маленьким принцем до темного місяця,
Щоб збирати сльози та душі смарагдів у вічне намисто,
Що в долоні твої, загрубілі шрамами, більше не вміститься.
Ми б вели до цих зоряних териконів хороброго лева,
Що не продав відьмі серце своє за якихось грошиків тридцять.
Попри всі шляхи заблоковані Сніжною Королевою,
Попри те, що часом кров дзебоніла, застигаючи крицею.

Ми б знайшли оту Алісу, що кликала гномів та гоблінів...
І писала листи чародію-карлику шкірою еллінів,
Доки орки собі на груди вдягали манірні ордени
І сліпуче сонце тепер чекало хаосу та затемнення...
Чуєш, Еллі, замість смарагдів місто зустріло нас мордором,
Бо ця курва Аліса ще й зрадила принца-Лускунчика двічі.
Їй шалений кролик видав на Задзеркалля свіжі ордери,
Де навчають писати на тілі смертю хоббітів слово ВІЧНІСТЬ!

Де троянди гинуть і невірні Каї стають пропащими,
Де немає вже місця німфетці Герді з недоуком Пітером!
Бо це місто-привид, Еллі, всміхається боляче пащею,
Проклинаючи молитвами пошепки слово МИР по літерам!
Знаєш, дівчинко Еллі, якби Донецьк був Смарагдовим містом,
Де живуть у злагоді ельфи, крихітка Цахес та мумі-тролі,
То напевно усі прийдешні наразі горе-намісники
Не ставали до заходу сонця убивцями та потворами!




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2014-10-26 11:03:07
Переглядів сторінки твору 4998
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.858 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.713 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2022.03.17 02:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2014-10-26 12:04:49 ]
Напевне Перун колись метав такі блискавиці у гніві, як оце - Ваші вірші. Ще чекала що Каї стають Каїнами... чомусь так прочиталась ця стрічка...
Сильно і громовержно, так я цей текст відчула... і страшно, як заглядати в лице правді війни...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ін О (Л.П./М.К.) [ 2014-10-27 11:28:55 ]
Надто болить ця війна мені...Щиро дякую за те, що відчули разом зі мною!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-10-26 13:38:17 ]
після прочитання цього вірша наче осінило - усі мирні міста - смарагдові... бо зелені-озеленені...бережімо смарагдовість наших міст...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ін О (Л.П./М.К.) [ 2014-10-27 11:30:29 ]
Так, може колись і Схід буде смарагдовим післа того, як повиривають бур'яни. Але ж ціна така висока. Дякую вам щиро! І справді наші міста смарагдові)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-10-26 18:20:28 ]
Казкова образність доречна і така болюча. Чудово написано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ін О (Л.П./М.К.) [ 2014-10-27 11:33:24 ]
Щиро дякую! Намагаюсь пережити і прийняти усе, що відбувається. Але в мене не виходить...Хочеться волати кожним словом.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-10-27 12:15:51 ]
Відкрий секрет, Смарагдове містечко,
де мешкає твій добрий Чарівник?

Так мені колись написалось про мій рідний Сокаль.
Тож підтримую Галину )

Гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ін О (Л.П./М.К.) [ 2014-10-28 15:07:38 ]
Чи я правильно зрозуміла ви про моє місто запитуєте?)) взагалі мешкаю в м.Одеса. Родом з м.Чернівці)) Щиро дякую за відгук!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ткаченко (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-27 17:04:52 ]
Дуже сильно зачепили мене Ваші образи. Останні 2 рядки - просто наповал.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ін О (Л.П./М.К.) [ 2014-10-28 15:09:14 ]
Щиро дякую, Світлано!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2014-12-21 07:58:07 ]
Бо це місто-привид, Еллі, всміхається боляче пащею,
Проклинаючи молитвами пошепки слово МИР по літерам!

- казки вмерли, як страшно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ін О (Л.П./М.К.) [ 2015-01-03 22:56:14 ]
Багато чого вмерло на жаль! Але й багато чого народилося! З повагою, дякую за відгук!