1.
коли з головою
діагноз невтішний
приходить з конвоєм
по серце Всевишній

до себе пригорне
раниме і видне
залишиться чорне
скалічене в злиднях

те чорне взуватиме
злобу у берци
душа будуватиме
мури для серця

безвітряно там
де в баки забиті
ламіття і шлам
безтямної миті

2.
орел на шевроні
що дивиться вовком
хабе без пагонів
зі шлунком перловки

божком картопляним
помічена стрічка
і погляд в незнане
як суки – на тічку

кораблик венозний
в пробоїнах трюми
команда стервозна
від голки і гуми

3.
дорвешся до зброї
і станеш вбивати
хоч Бог не з тобою
а там – чиясь мати

твій битий отаман –
насіння монголів
коріння бедламу
курликання голе

4.
думок павутина
попався – світ виссе
тобі зла година –
наповнишся бісом

і бісом і басом
командного рила
наточаться ляси
освятяться вила

і хвіст медсанбату
поплентає ззаду
щоб мух відганяти
як подих – на ладан


5.
не страшно без Бога –
не сумно без пісні
дорогу зачовгав
як право на дійсність

горить чужиною
натхнення мочити
терпіння за мною
попереду жито

те жито налите
як перса жіночі
приляг би спочити
та в землю не хочу

6.
де сонце здається
в полон дощовиці
там доля сміється
і тіні не ниці

хатин головешки
стерня безголів’я
тут янгол не мешкав
тут попелом сів я

розбурений градом
понизаний дроном
лежав і не радив
де спить оборона

де міни чекають
на крок відчайдуха
а простір вникає
в контузію вухом

там ніч наступає –
каблук на комаху
а серце спиває
опінення жаху

7.
дорога у ямах
як відгомін віспи
знівечені храми
по свіжому різьби

дзвіниць колотнеча
по довгій мовчанці
серйозність у скетчах –
сліпих дикі танці

глухих теревені
німих Божі знаки
і гупнутий Лєнін
як зварені раки

метал кольоровий
чи камінь гранітний
лежать ніби слово
про небо нерідне

30 Жовтня, 2014