ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.01.31 12:07
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.

У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,

Юрій Лазірко
2026.01.30 15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.

Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги

Артур Курдіновський
2026.01.30 13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!

Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал

Борис Костиря
2026.01.30 10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.

Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів невисловлених рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Чепурко (1964) / Публіцистика

 КОГДА ЛЮБОВЬ...

Свобода чувств- все это уже было!
Любовь, итак, свободна и чиста!
Она меня когда-то окрылила-
Не испугала душу высота.

Но буря жизни крылья надломила,
И я не в состоянии взлететь-
Душа взлетит:в ней есть большая сила,
Которая не даст ей умереть!

Н.Чепурко


Она:

- Я несвободна с тобой, а настоящая любовь должна быть свободна!


Он (вздыхая):

- Дай мне вон ту верёвку.

Берёт её в руки, разматывает клубок и привязывает один конец к своей ноге, а второй к её. Затягивает узлом.

- Сыграем в маленькую игру, ты не против?

Она (морща лобик):

- Ну, давай.


Он:

- Вот эта верёвка — наша любовь.
Представь, что я даю тебе свободу и отпускаю — иди.


Она отходит на пару метров, но затем верёвка кончается.

Она:

- Я не могу дальше — (торжествует) — меня не пускает твоя любовь!

Он мягко поправляет:

- Наша любовь! А теперь всё-таки попробуй. Дёргай сильнее.

Она пытается, но верёвка режет ногу.

Она:

- Мне больно!


Он достаёт кусок поролона, подходит к ней, развязывает верёвку на ноге, обматывает ногу поролоном и снова заматывает верёвкой. Отходит обратно.

Он:

- Попытайся снова. Сильнее!


Она пытается снова. Он морщится от боли — теперь верёвка режет ногу ему.

Она:

- Теперь мне не больно, — но я все равно не могу от тебя уйти, верёвка не пускает!

Он:

- А теперь попробуй приготовить ужин.

Она принимается за дело, но верёвка не даёт ей свободно перемещаться.

- Мне мешает, — жалуется она.

Он:

- Хорошо.

Он подходит и нежно целует. Она тает в его сильных и нежных руках.

- Давай вместе.

Они вместе готовят ужин, а он помогает ей и не отходит от неё далеко.

- Ну, вот, — говорит он, когда они садятся за стол, — ты ещё не забыла, что мы связаны верёвкой?
- Ой! — говорит она, — забыла.

Он развязывает верёвку, и они ужинают.

После ужина.

Он: Ты хоть что-то поняла?
Она: А что я должна была понять?

Он снова вздыхает:

- Чудо ты моё, пойдём спать!

И только ночью, лёжа без сна и глядя в потолок, он мысленно продолжит свой диалог с ней:

- Ты должна была понять, что если ты попытаешься от меня отдалится в радости или горе, то ты тут же почувствуешь стягивающую верёвкой несвободу. Тебе будет мешать любовь. Но если мы вместе, то ты забываешь, что есть эта верёвка, что что-то тебя ограничивает.
- А почему ты обвязал нам верёвкой именно ноги? — спрашивает она.
- Потому что в реальной жизни, эта верёвка привязана к нашим сердцам, — отвечает он.
- А почему ты потом обвязал поролоном мою ногу, но не стал обвязывать свою? — спрашивает она.
- Без поролона ты чувствовала боль. Поролон — это твои огрубевшие чувства. Но если ты не чувствуешь боли, это не значит, что не больно мне. И ты не забыла, что в реальной жизни у нас связаны сердца, а не ноги?

Она промолчит, а он продолжит про себя, что решить вопрос можно очень просто, если под рукой есть нож или ножницы. И он ничего не сможет сделать. Но он не скажет ей об этом никогда, потому что не хочет её потерять, потому что готов терпеть любую боль, чтобы она была рядом…
Потому что он ЛЮБИТ её…




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-11-06 21:57:43
Переглядів сторінки твору 885
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.698 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.228 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.813
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Культурологічна тематика
Автор востаннє на сайті 2025.11.29 23:15
Автор у цю хвилину відсутній