ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2025.12.07 12:23
Велика Смута в Московії початку сімнадцятого століття
Збирається вже в хмари вороння,
На падалі готове жирувати.
Уже недовго москалям чекати,
Вже скоро стрілки Смути задзвенять
І встане над Московією дим,
І ріки крові потечуть до моря.
Уже ударить грім розплати скоро
Та стукатиме Смерть у кожен дім.

Тетяна Левицька
2025.12.07 08:06
Мак червоний
Я плела тобі віночок
не на смерть, моя дитино.
Підірвався мій синочок
в міннім полі на машині.

Відірвало: руки, ноги,
під Покровськом гострим лезом.
Кров'ю син кропив дороги —

Віктор Кучерук
2025.12.07 06:13
* * *
Укрившись вогкою землею
Опісля вибуху, - лежав
Безсилий вилізти з-під неї,
Через серйозність клятих травм.
Лише стогнав несамовито
І сам себе щомить жалів
За те, що мало зміг прожити
На щастям зрадженій землі...

Мар'ян Кіхно
2025.12.07 04:57
Пiд сонцем iнкубатора
Володимиру Діброві

О де ви, милі серцю покритки
та ніжні тонкосльозі байстрюки! -
гукаю в небо відчайдушним покриком
і роззираюся довкола з-під руки.

Нема. Нема. Невже повимирали ви,

Борис Костиря
2025.12.06 22:19
* * *
Заблукав я в епохах минулих.
Я усюди, та тільки не тут.
У віках призабутих, заснулих
Я шукаю одвічний статут.

Я поринув у первісні глиби,
В манускрипти у пилу століть.
Я шукаю священної риби,

Богдан Манюк
2025.12.06 15:04
Кішка, якої могло не бути
З екрана телевізора в кімнату навпроти долинав голос американського президента Джо Байдена — трохи хриплий і, як завше, спокійний. «Чи не щовечора чую застереження? — подумав Згурський, за звичкою вибираючи книгу для читання з сотень придбаних. — Невже з

С М
2025.12.06 05:21
Спекотна довга літня ніч (The Jimi Hendrix Experience)
уже була ніч спекотна довга літня
наскільки сягав мій зір
о оттак-от
а моє серце десь у
зимовому зимному штормі
оу моя люба як нам знайтись?
як то знайтись бейбі?
як то знайтись?

Борис Костиря
2025.12.05 22:16
Минуле
Мене тягне чомусь у минуле,
В ті епохи, які відцвіли,
Мене тягне у мушлі заснулі,
Мене тягне у сон ковили.

Мене тягне в забуті сторінки,
У пожовклі книжки, в патефон.
Мене тягне в далекі століття,

Юрій Лазірко
2025.12.05 17:03
Стали Зайвими Слова --- український блюз
місячного сяйва мілина
ти і я
не випиті до дна
ти і я
бурхлива течія
ти моя ти моя ти моя

приспів:

Артур Курдіновський
2025.12.05 15:26
Полонез (тавтограмний рондель)
Потанцюймо полонез палкий,
Пристрасний, примхливий... Прошу, пані!
Перший поцілунок пестить пряно,
Перервавши пафосні плітки.

Потіснився пірует п'янкий
Подихом повільної павани.
Потанцюймо полонез палкий,

Сергій Губерначук
2025.12.05 14:59
Ти жарина з циганського вогнища…
Ти жарина з циганського вогнища,
давно відгорілого, відспіваного.
Його розтоптали дикі коні.
І ти вирвалася з-під їхніх копит
і врятувалася.

Була ніч, ти нічого не бачила.
Тільки те, що могла осяяти

Юлія Щербатюк
2025.12.05 14:15
Ви пам'ятаєте...
Ви, звісно, пам'ятаєте, безсила
забути саме той, один із днів.
Схвильована кімнатою ходили,
Різке в обличчя кидали мені.

"Нам треба розлучитись", - Ви казали.
Життя моє шалене не для Вас.
Мені донизу падати і далі,

Мар'ян Кіхно
2025.12.05 11:02
Пушок
Почнімо так сей раз, хоча й не хочеться. «Пташиний базар» на Куренівці – ключове всьому. Завжди я просив батьків туди хоча би подивитися. На вході корм, нашийники, сачки, гачки, вудки, піддувалки та інші причандали: а за тим поступово – черва на ловлю, р

Микола Дудар
2025.12.05 09:16
***
Не джерело, джерельце ти…
Живого всесвіту, що поруч
Розквіт, цвіту, сто літ цвісти
До того як рвану угору…
Нірвана всіх нірван моїх,
Що поруч квітли розцвітали
Чужі сприймались за своїх
Ми їх не радужно сприймали…

Тетяна Левицька
2025.12.05 09:00
Вище неба
Не ламай мене під себе —
Хмара сіра на півнеба,
Інша чорна, наче слива,
Мабуть, буде скоро злива.
Не цілуй мене жадано,
Поцілунок не розтане.
Звикну дихати тобою,
Укривати сон габою,

В Горова Леся
2025.12.04 21:40
Єгоза
Вишні кудлаті - клубки єгози,
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.

Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Анна Віталія Палій (1965) / Проза

 Іноді
Як рідко радість буває мистецтвом життя.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2014-11-17 18:28:54
Переглядів сторінки твору 5160
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.878 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.863 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.650
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Оповідання з 6 слів
Автор востаннє на сайті 2020.11.26 08:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-17 19:04:06 ]
Найвище мистецтво - життя!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 11:15:21 ]
Життя буває різним... А має бути мистецтвом. А мистецтвом самого життя (мистецтва) є радість - щира і безпосередня...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 20:35:05 ]
Дуже глибока думка, Анно! Всі шедеври пишуться від горя, як правило, а не від радості! А оцей надуманий постійний сучасний псевдооптимізм - у США він закінчується тим, що людина після довгих років насадженого штучно оптимізму бере автомат у руки і розстрілює пару десятків ближніх своїх. Так чи не краще піти на озеро і трохи посумувати, якщо цього в житті не уникнути, як і радості. Тоді і радість, після суму - приємніша значно. Дякую Вам за мудрість!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 11:42:26 ]
Псевдооптимізм, як і псевдопесимізм - речі не є добрі... Не можу знати стовідсотково, та у США псевдооптимізм ґрунтується на достатності матеріального добробуту. Але оскільки людині потрібно значно більше, аніж тільки це, то виникає внутрішній конфлікт.
Шедеври пишуться від горя тому, що внутрішній духовний чи душевний дискомфорт людини спонукає її змінити світ до кращого, виправити щось негативне. Таким чином світ розвивається, прогресує. Але саме життя задумане Творцем як радість, і воно таким мало би бути, якби людина не стала переписувати Божі закони (Любові) своїми власними... Тому нині є особливою мудрістю радість життя (радість, а не поверхнева веселість), коли людина знає, що відновлює у собі ті закони любові, що не входить у щось негативне настільки, щоби воно мало наслідки... Як шкода, що іноді втрачаємо оту первинну безпосередню радість життя, яка сама по собі є творчістю у житті... Але не можна уникати природного суму, якщо він йде через серце, бо завдяки йому робимо добрі висновки, добрі справи, і відповідно, приходить радість... Це один із шляхів пошуку правдивої радості... Дякую, Ярославе )!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-11-17 21:56:26 ]
Життя як мистецтво - театр логічного абсурду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 11:58:59 ]
Життя витворене Творцем, мистецтво - людиною. (Мистецтво є спробою людини вчитися у Творця.) Тому підміняти мистецтвом життя є протиприродним, це - хід назад. Але ставитися до життя як до творчості - це мистецтво.
У цьому вислові йдеться про те, що мистецтво життя - це радість, яку маємо у ньому бачити... Тут треба сприйняти вислів цілісно: мистецтво у житті - це радість... І ця радість життя серед багатьох інших цінностей включає у себе також і мистецтво як таке...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-17 22:32:30 ]
апостол закликав радіти. І ще раз, радіти, Анно Віталіє

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 12:03:00 ]
Так і є, брате Ліо, у вас, хоч і дещо загальне, але точне бачення... )Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-17 22:37:04 ]
"супутником життя".
скільки чиїхось життів, стільки, можливо, і збігів, і відмінностей.
це я написав в лапках як один з варіантів, не зазіхаючи на Ваш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 12:14:38 ]
Так, може бути і "супутником життя", але тоді вона (радість) є ніби відокремленою від людини. А радість в ідеалі має бути органічним її станом. (Звичайно, як написав Ярослав Чорногуз, якщо це не псевдорадість...)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 00:01:38 ]
Життя - митець найталановитіший, але радість йому дійсно вдається найгірше! Чудовий афоризм, Аню!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 12:23:41 ]
Найталановитіший митець - той, хто створив саме життя. Але радість - творчість життя, сама його суть, якщо людина ніде не змилилася, чи люди загалом... Та якщо радість вдається найгірше, то людям таки щось треба виправляти ) у собі, а не довкола себе...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 07:15:51 ]
О так...
Блаженний сон душі мистецтву не сприяє. (Л.К.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 12:41:47 ]
Бачу прочитання таке: люди не ставляться до життя так, як треба, і тому рідко мистецтво буває радістю... Чи не точно зрозуміла?..
Загалом так і є: хто спить, той багато упускає... Але будь-яка творчість і є радістю, якщо вона не фальшива, тобто якщо опирається на любов, і не йде проти неї... Але хто більше любить спати (це я про себе)), той упускає мистецтво, радість...
Любо, а що таке (Л.К.)? Вислів авторства...?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 12:43:56 ]
Л.К. - Ліна Костенко )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Назарук (М.К./Л.П.) [ 2014-11-18 15:42:03 ]
Є над чим замислитись...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-11-19 08:23:32 ]
"Я мислю, значить я живу" - не пригадую, хто автор цього вислову...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 18:41:30 ]
Ваша правда, Анечко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-11-19 08:26:31 ]
Зате творчі люди багаті радістю через мистецтво...