ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.02 22:08
Спектакль
Танцюють порожні віки.
Всміхається маска в загрозі.
Простягне подібність руки
Сатир у вигадливій позі.

В палкому натхненні спектакль
Розігрує хтось у абсурді.
В нім кожен намічений такт

Олександр Буй
2025.09.02 21:52
Вереснева ніч
Віщувала заграва вітер
У багрянім заході сонця.
Зачиняли бутони квіти
І згасали в хатах віконця.

Прохолода, така приємна,
Денну спеку заколисала.
Ще хвилина – і стало темно,

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Малює день
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Ти
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Фіолет
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
Зустрічаю осінь
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
* * *
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
1972. Мордочка, хвіст та чотири ноги
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
* * *
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Можливо...
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Тетянина ніч
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
* * *
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Просто друзі (діалог сонетів у співавторстві з Лілією Ніколаєнко)
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
***
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Одександр Яшан
2025.08.19

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Анна Віталія Палій (1965) / Проза

 Іноді
Як рідко радість буває мистецтвом життя.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2014-11-17 18:28:54
Переглядів сторінки твору 5038
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.878 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.863 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.650
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Оповідання з 6 слів
Автор востаннє на сайті 2020.11.26 08:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-17 19:04:06 ]
Найвище мистецтво - життя!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 11:15:21 ]
Життя буває різним... А має бути мистецтвом. А мистецтвом самого життя (мистецтва) є радість - щира і безпосередня...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 20:35:05 ]
Дуже глибока думка, Анно! Всі шедеври пишуться від горя, як правило, а не від радості! А оцей надуманий постійний сучасний псевдооптимізм - у США він закінчується тим, що людина після довгих років насадженого штучно оптимізму бере автомат у руки і розстрілює пару десятків ближніх своїх. Так чи не краще піти на озеро і трохи посумувати, якщо цього в житті не уникнути, як і радості. Тоді і радість, після суму - приємніша значно. Дякую Вам за мудрість!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 11:42:26 ]
Псевдооптимізм, як і псевдопесимізм - речі не є добрі... Не можу знати стовідсотково, та у США псевдооптимізм ґрунтується на достатності матеріального добробуту. Але оскільки людині потрібно значно більше, аніж тільки це, то виникає внутрішній конфлікт.
Шедеври пишуться від горя тому, що внутрішній духовний чи душевний дискомфорт людини спонукає її змінити світ до кращого, виправити щось негативне. Таким чином світ розвивається, прогресує. Але саме життя задумане Творцем як радість, і воно таким мало би бути, якби людина не стала переписувати Божі закони (Любові) своїми власними... Тому нині є особливою мудрістю радість життя (радість, а не поверхнева веселість), коли людина знає, що відновлює у собі ті закони любові, що не входить у щось негативне настільки, щоби воно мало наслідки... Як шкода, що іноді втрачаємо оту первинну безпосередню радість життя, яка сама по собі є творчістю у житті... Але не можна уникати природного суму, якщо він йде через серце, бо завдяки йому робимо добрі висновки, добрі справи, і відповідно, приходить радість... Це один із шляхів пошуку правдивої радості... Дякую, Ярославе )!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-11-17 21:56:26 ]
Життя як мистецтво - театр логічного абсурду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 11:58:59 ]
Життя витворене Творцем, мистецтво - людиною. (Мистецтво є спробою людини вчитися у Творця.) Тому підміняти мистецтвом життя є протиприродним, це - хід назад. Але ставитися до життя як до творчості - це мистецтво.
У цьому вислові йдеться про те, що мистецтво життя - це радість, яку маємо у ньому бачити... Тут треба сприйняти вислів цілісно: мистецтво у житті - це радість... І ця радість життя серед багатьох інших цінностей включає у себе також і мистецтво як таке...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-17 22:32:30 ]
апостол закликав радіти. І ще раз, радіти, Анно Віталіє

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 12:03:00 ]
Так і є, брате Ліо, у вас, хоч і дещо загальне, але точне бачення... )Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-17 22:37:04 ]
"супутником життя".
скільки чиїхось життів, стільки, можливо, і збігів, і відмінностей.
це я написав в лапках як один з варіантів, не зазіхаючи на Ваш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 12:14:38 ]
Так, може бути і "супутником життя", але тоді вона (радість) є ніби відокремленою від людини. А радість в ідеалі має бути органічним її станом. (Звичайно, як написав Ярослав Чорногуз, якщо це не псевдорадість...)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 00:01:38 ]
Життя - митець найталановитіший, але радість йому дійсно вдається найгірше! Чудовий афоризм, Аню!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 12:23:41 ]
Найталановитіший митець - той, хто створив саме життя. Але радість - творчість життя, сама його суть, якщо людина ніде не змилилася, чи люди загалом... Та якщо радість вдається найгірше, то людям таки щось треба виправляти ) у собі, а не довкола себе...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 07:15:51 ]
О так...
Блаженний сон душі мистецтву не сприяє. (Л.К.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 12:41:47 ]
Бачу прочитання таке: люди не ставляться до життя так, як треба, і тому рідко мистецтво буває радістю... Чи не точно зрозуміла?..
Загалом так і є: хто спить, той багато упускає... Але будь-яка творчість і є радістю, якщо вона не фальшива, тобто якщо опирається на любов, і не йде проти неї... Але хто більше любить спати (це я про себе)), той упускає мистецтво, радість...
Любо, а що таке (Л.К.)? Вислів авторства...?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 12:43:56 ]
Л.К. - Ліна Костенко )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Назарук (М.К./Л.П.) [ 2014-11-18 15:42:03 ]
Є над чим замислитись...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-11-19 08:23:32 ]
"Я мислю, значить я живу" - не пригадую, хто автор цього вислову...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 18:41:30 ]
Ваша правда, Анечко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-11-19 08:26:31 ]
Зате творчі люди багаті радістю через мистецтво...