ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Вероніка В
2026.01.28 19:15
сидить у мене птекродактиль на даху
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...

і в птеро лиш одна турбота

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

 Покликаний

«ваші мертві покликали мене»
Джеймс Мейc

...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-12-21 18:01:43
Переглядів сторінки твору 6860
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.149 / 5.69)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.241 / 5.9)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.799
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.01.28 08:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2014-12-21 19:04:18 ]
Дуже цікаво і оригінально вжито індіанські мотиви, крізь які все одно уловлюються українські реаліі. Як завжди, багато незвичних, але неймовірно влучних образів, зокрема "закопана війна без перемоги"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-12-21 19:23:49 ]
http://focus.ua/society/320869/

дякую, Оленко, - тутечки інформація про Джаймса Мейса - бо воно таки треба передслово до вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2014-12-21 19:11:58 ]
Дуже струнко, ладно, мисливо. Мирних свят!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-12-21 19:24:40 ]
дякую, Іринко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2014-12-21 19:15:23 ]
Часто згадую ті слова вченого про трагедію в Україні... Найсміливіші вибирали й вибирають нашу Батьківщину для ойкумени.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-12-21 19:33:47 ]
низький уклін Д. Мейсу - це унікальна Людина - світового рівня, планетарного значення і, безсумнівно, неоціненна Його особа для України.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-21 19:16:10 ]
Концентровано втиснуте дійство в габарити 5-ти стопного ямба. Треба вміти являти лаконічність своєму читачу, і Вам, на мою думку, це змоглось. Буйволяка-баффало(у) ще пролізе крізь голчане вушко Вашої редакторської роботи над твором. Знайдеться краща рима. "Ляпало" тощо. Гупатиме щось інше.

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-12-21 19:30:27 ]
Спасибі велике, Миколо, - з тима Буфало у мене ціла історія - перечитала купy праць української мовою , де, власне, вжите слово "буфало"
http://ua-referat.com/%D0%A2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B8_%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC%D0%B8_%D0%B2_%D1%81%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96



але таки змінюю -за Вашою порадою - на баффало - як і має бути.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-21 19:37:27 ]
Не втрачайте й минулий варіант. Теж непоганий.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-12-22 03:32:00 ]
не губитиму :) - дякую, Пане Миколо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2014-12-21 20:04:57 ]
священне арійство...

о Роксолано...

рунами писане...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-12-22 03:31:19 ]
хотілося паралелізувати цівілізаційні струмені, котрі, до речі, багато у чім сестринські. А тут ще така особа, як Джеймнс Мейс - годі про нього змовчати - він вражає. Дякую, ДоМі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Куртєва (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-21 22:07:15 ]
Потрясающие строки. Небо обязательно отомстит.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-12-22 03:32:58 ]
НеБо знає...дякую, Анночко!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-12-22 00:56:14 ]
Мені, як колишньому вчителю світової літератури, дуже близький Ваш вірш - оригінально написали його, я сказав би - добарвили всесвітнє українським!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-12-22 03:33:54 ]
Щиро дякую, Богдане, що читалося - відлунювалося - радію цьому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Чепурко (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-22 02:25:11 ]
Дуже вдало висвітлені події, цікаві образи. Роксолана- справжня дочка свого народу! Вірш нагадав мені висловлювання Мустафи Джемілєва:"...тільки в Україні бандерівці можуть охороняти синагоги,, євреї створювати сотні самооборони,росіяни бути українськими націоналістами, а кримські татари сканувати "Крим- це Україна!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-12-22 03:35:51 ]
Українство може "заразити" увесь світ собою - врешті, як і увесь світ може повернутися в Українство, яко у першоджерела :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-12-22 07:09:50 ]
Огусле письмо... бурштинове...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2015-01-31 19:28:18 ]
нагущіло на душі - дякую, Любо!