Аванґардовий журнал “Відрижка”, що його видає українська молодь у Польщі, надрукував таку ось теоретичну розвідку в добряче призабуту й занедбану практиками царину української лайки, а також дав деякі настанови із її вживання...

Юрій Горалевич

Національне самоусвідомлення українців зростає. Це помітно – у Києві українську мову чути дедалі частіше. Багато людей, особливо з-поміж інтелігенції, заговорило українською. І зіткнулося з виразними труднощами у вживанні пікантних виразів. Адже творчий процес немислимий без смачного “міцного” слівця! Невже оце саме чужинське “блЯ” та інші відшліфовані щоденним ужитком “перла” північно-східних сусідів так стимулюють інтелектуальну діяльність? А тут раптом виявляється, що “матюки” – явище “істінно русскоє”! Як же бути у цьому випадку свідомому патріотові?
Наш народ, слава Богу, має доробок і в цій царині. Хоч і не такий значний, як у московитів-угрофінів, але дещо є.
Система української лайки ґрунтується геть на інших засадах, аніж лайка московська. Кацапські “матюки” – грубі, брутальні, сексоцентричні або ж відгенітальні. В основі їх – статевий акт, часто неприродно збочений, анатомічні органи, що беруть у ньому участь, та особи, які мають ті чи інші сексуальні відхилення.
“Матюки” українські – копроректального типу, вони пов’язані з актом дефекації, з ефекторним органом та продуктом цього акту. Цим українська пайка близька до лайки європейської. Порівняйте: французьке Мerde, німецьке Scheisse, Dreck, Lecken Sie mir Arsch, польське Gówno. Принагідно зауважимо, що термін копроректальний не є цілковито адекватним, бо образотворчою функцією народ наділяє не rectum як такий, і не anus, а СРАКУ в широкому розумінні цього слова, насамперед обидва Musculus gluteus maximus. На доказ цього твердження можна навести той факт, що демонстрування оголених сідниць традиційно є найефективнішим ендшпільним ходом у міжсусідському конфлікті “за межу” чи “за курку”.
Одначе перейдемо від сухих дефініцій до зеленого дерева практичних настанов. Отож, якщо вам треба дати стислу й високоемоційну оцінку якоїсь особи, предмета, ситуації чи процесу, вживайте слова: гімно, гімно собаче, срака, гімнюк(-х), (гімнючка), засранець (засранка), серун (серуха), дристун, бздюха, бздун, бздир. Іноді, для означення молодших за вас осіб, вживається позасистемне слово сцикун (сцикуха).
Для відтінення чиєїсь неправоти, як аргумент у суперечці, побажання тощо, вживаються фразеологізми: насеру його матері!, насеру твоїй матері (увага: твоїй вимовляється через два т), поцілуй мене в сраку!, поцілуй собаку в сраку!, йди ти в сраку!, щоб ти всрався!
Матеріальні збитки підсумовуються виразом: собаці під хвіст.
Коли хтось перебирає харчами, йому можна дати пораду: то гімно з’їж!
Московські “матюки” дають можливість пунктуації усного мовлення (бля, бляха, бляха-муха) замість коми, тощо. Українська лайка, на превеликий жаль, позбавлена цієї властивости. Можливе тільки позначення абзаців і знаків оклику виразом насеру його матері та редукованими формами даного фразеологізму насеру матері і серу-матері (вимовляється як одне слово). Проте застерігаємо – будьте обережні, вживаючи цей вираз, бо існує на нього нещадний контраргумент у вигляді фрази: насери собі в голови, щоб м’якіше спать було!
Якщо ж на заваді вашому самовираженню через здорову українську лайку стоять якісь чинники внутрішнього (інфантилізм) чи зовнішнього (по пиці дадуть) характеру, то вживайте індиферентні вирази: матері його ковінька, трясця його матері, сто копанок чортів тобі в печінку абощо. Можливе використання евфемізмів: типу к чорту, к бісу, під три чорти, галицизмів: холєра, холєра ясна, шляк трафив.
Шановне панство! Оволодівайте лексичним та стилістичним багатством української лайки, несіть її в маси, пропагуйте її повсюдне вживання, широко користуйтесь нею у побуті! Пам’ятайте – ніщо так не знімає стресів, як широке “міцне” слівце, ніщо так не допомагає розкрити глибини вашої душі, як здорова лайка!
Хай тремтять наші вороги! Щоб вони повсирались! Щоб вони виздихали!

ЛАЙЛИВІ ВИРАЗИ:

А добра б тобі не було…
А щоб в тебе пір’я в роті поросло…
Трясця твоїй матері…(трясця — це лихоманка, хворобливий стан, коли людину періодично кидає то в жар, то в холод)
Ти нечиста сило…
А щоб швидкою Настею тут тебе зносило…
А щоби нижче пояса зціпило за пупа…
А щоби пуп той вилисів, як від маку ступа…
А щоб тобі чорне було…
А щоб тобі відмовили, як чогось попросиш…
А щоб твоєю мордою просо молотили…
А щоб твоя дружинонька з кумом повелася…
А щоби твоя срака по шву розійшлася…
А щоб ти щастя не знав…
А щоб ти луснув…
А щоб тобі заціпило…
А щоб тобі повилазило… (вживається коли хтось чогось не бачить, або не побачив)
А щоб тобі заклало…
А щоб ти не діждав…
А щоб ти всрався, як маленький був…
А щоб вам пусто було…
А щоб тебе підняло і гепнуло (вертіло)…
А щоб тебе грім побив…
А щоб тебе злидні обсіли…
А щоб йому голова облізла…
А щоб тебе Морана побила…
А бодай тебе чорти вхопили…
А щоб тобі добре було…(вживається і як лайка)
А щоб ти здоровий був…(вживається і як лайка)
А щоб ти падло дристало та й дристало…
А щоб тобі булька з носа вискочила…
А щоб тебе муха вбрикнула…
А щоб тебе колька сколола…
А щоб тобі курка на ногу наступила…
А щоб вас лиха біда стороною обходила…(вживається і як лайка)
А щоб тобі рачки лазити…
А щоб ви згинули…
А щоб ти скис!
А щоб ти сказився!…
Дурний як ціп…
Стара кляча…
Срав пес їхній матері…
Най ті качка копне!…
Всрався тай криво!…
Кров би тебе нагла заллєла, сучий ти сину!…
Дідька лисого тобі дам…
Сто чортів в печінку…
Іди до бісової матері…
Бісовий син…
Вражий син…
Вражі діти…
Бісова ковінька…
Дурний тебе піп хрестив (Про «нерозумну особу»)…
Матері твоїй ковінька…
Матері твоїй хиря…
Дам по макітрі…
Відвідаєш макогона…
Бісова душа…
Арештанська душа…
Підла душа…
Підлої матері син…
Підлого стерва робота…
Підлого сина (дочки) робота…
Най би тебе пранці з’їли…
Хай вам грець…
Ти, гімно нероздушене!

ПРОСТІ ВИРАЗИ:
(тут будемо наводити цікаві, на наш погляд, вирази):

A, cобача кров!
Дідька лисого…
Дідько б його взяв (вхопив)!
Де його чорти понесли? (вживаеться, як хтось кудись пішов, або десь забарився)
Гівно собаче...
Пан хоче мати чудову гаму кольорів на обличчі?
Зацідить в зуби…
За патли та в пику (потилицю)…
Діждався сраної немочі…
Морда — хоч пацюків бий…
Морда — що й возом не об’їдеш…
Стули пельку… (теж саме, що й «закрий рота»)
Тю (тьху), на тебе!
Чого балухи вилупив? (те саме, що й «чого дивишся?»)
Чого шкіришся? (те саме, що й «чого смієшся?»)
Одною сракою на два базари…(те саме, що й «сидіти на двох стільцях?»)
Срали-мазали…(те саме. що й «зробити щось абияк»)
Тиць моя радість…

СЛОВА:

бздун (бздюха)
бевзень (лайл. Вайло, йолоп, бовдур)
бешкетник (Той, хто робить, зчиняє бешкет; учасник, призвідник бешкету. // Учень, який систематично порушує дисципліну, пустує)
біс (Уявна надприродна істота, що втілює зло і звичайно зображується у вигляді людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, чорт, диявол, сатана. 2. Уживається як лайка. ** Де в біса! — уживається як заперечення, спростування у знач. ні! де там! До біса: а) (у сполуч. зі сл. посилати, проганяти і т. ін.) геть; на всі чотири вітри; б) (чого) багато, безліч. На [якого] біса — нащо, для чого. Один біс — однаково, все одно. У (в) біса — уживається у знач. підсил. част. при займ. хто, що, який або присл. д е, коли, куди, як. Що за біс? — уживається для вираження здивування. Якого біса? — уживається для вираження незадоволення у знач. навіщо, чому)
блазень (1. застаріле — Особа при дворі монарха або вельможного пана, що розважала господаря та його гостей різними витівками, жартами і т. ін. 2. Комедійний персонаж у старовинних виставах. 3. переносне, зневажливе — Про людину, яка на потіху іншим удає з себе дурника, штукаря. 4. лайл. Дурень, телепень. 5. діал. Молокосос, малюк.)
бовдур (1. Димар (у хаті, на хаті). 2. діал. Стовп диму, клуб туману, хмар і т. ін. 3. лайл. Про грубу, нерозумну особу)
бусурман (Про людину іншої віри (перев. про магометанина). 2. Уживається як лайливе слово.)
вайло (розм. Неповоротка, незграбна особа; тюхтій)
вилупок (зневажливо 1. Про дитину. 2. Про персону з негативними рисами)
виродок (1. Зовнішньо потворна особа. 2. Особа, що втратила кращі якості; недолюдок. // лайл.)
вишкребок (розм. 1. Невеликий хліб із залишків тіста на дні та стінках макітри, діжі. 2. перен., жарт. Про останню дитину в сім’ї. // лайл. Про неповноцінну, зневажувану особу)
відлупцювати (Сильно побити когось)
волоцюга (зневажл. 1. Бездомна персона, яка не працює, а живе з крадіжок, жебрацтва і т. ін., постійно змінюючи місцеперебування; бродяга, пройдисвіт. // Про того, хто ходить кудись без потреби, часто уникаючи роботи. // жарт. Про того, хто певний час був відсутній дома. 2. Той, хто любить волочитися за ким-небудь.)
гамселити (Сильно бити кого-небудь, з силою ударяти, стукати по чому-небудь, у що-небудь)
гаспид (Те саме, що чорт; диявол, дідько, біс. // Уживається як лайливе слово. ** До гаспида — дуже багато.)
гидота (Те, що викликає огиду. // Поганий, підлий вчинок; підлість, мерзотність. 2. перен. Про підлу, мерзенну особу; погань.)
глузувати (Уїдливо насміхатися; висміювати когось або щось.)
дідько (Те саме, що біс 2. Уживається як лайливе слово. ** Дідько знає — важко сказати, невідомо, не знати. Дідька лисого — нізащо, ніколи. На якого дідька? — навіщо? для чого? Якого дідька? — чого? чому?)
дурепа (зневажливо. Розумово обмежена, тупа жінка. Уживається як лайливе слово)
дурбелик
дупа (галицизм. Сідниця)
занедбаний (Який має ознаки занепаду, недогляду, байдужого ставлення з боку когось. // Неохайний, занехаяний (про вигляд і т. ін.)
запроданець (Продажна особа, той, хто зраджує кого-, що-небудь із корисливою метою)
збоченець
злидень (злидар) (1.Людина, яка живе в злиднях, нестатках; бідняк // 2.Уживається як лайливе слово)
злодій (1. Той, хто вчиняє злодійство. // Про звірів, птахів, що крадуть їстівне. 2. Зрадник, злочинець.)
знайдибiда
йолоп (Те саме, що дурень 1; бевзь, недотепа. ** Йолоп царя небесного — бовдур, телепень.)
карколомний (1. Через якого можна зламати карк, шию; дуже небезпечний. 2. перен. Важкий, складний для виконання, для розв’язання. // Ризикований. 3. перен. Те саме, що надзвичайний)
кепсько (1. Те саме, що погано. ** Кепські жарти з ким — чим — погані, небезпечні жарти. 2. Поганенький.)
кумедний (Смішний, забавний. // Те саме, що дивовижний)
курва (вульг., лайл. Повія, шлюха)
лайдак (1. Вбога бездомна особа. 2. Уживається як лайливе слово.)
лайно (Кал, послід, гній. 2. Вживається як лайливе слово, напр. «Лайно собаче»)
лиходій (Той, хто чинить лихо, здатний чинити лихо)
лихвар (Той, хто позичає гроші за великий процент.)
лярва (зневажл. Гуляща жінка, шльондра, курва)
мерзотник (Особа, здатна на всіляку підлість; негідник. // Уживається як лайливе слово.)
набрід (зневажл. Нікчемні, шкідливі для суспільства типи, які випадково зібралися разом.)
навіжений (1. Психічно хворий; божевільний, божевільна. // Уживається як лайливе слово. 2. Неврівноважений, нестриманий. 3. Позбавлений розумного змісту. 4. перен. Який виходить за межі нормального щодо сили, величини, напруженості і т. ін.)
наволоч (зневажл. Підлі, нікчемні, шкідливі для суспільства персони; набрід. 2. зневажл., лайл. Нікчемна, підла особа; негідник.)
нацицюрник (аналог бюстгальтера)
нахаба (Персона, яка діє зухвало, безцеремонно, порушуючи моральні норми, і не зважає на ставлення до цього інших.)
нездара (Особа, яка не має таланту, здібностей до чого-небудь. // Неповоротка, незграбна особа. // Уживається як лайливе слово.)
незґраба (розм. 1. Незґрабна особа. // Уживається як лайливе слово. 2. Те, що зроблене грубо, без смаку.)
недолугий (1. Безсилий, слабий, кволий фізично (про людину і тварину). 2. Який не відповідає своєму місцю, призначенню і т. ін. 3. Слабкий щодо сили свого впливу. // Слабкий у художньому і змістовому аспектах. 4. Незначний щодо обсягу, розміру, значення і т. ін.)
недотепа (1. Особа, яка не вміє зробити, виконати, здійснити і т. ін. що-небудь з належним умінням, як слід; невміла особа. // Уживається як лайливе слово. 2. Розумово обмежена, тупа особа; дурень.)
непотріб (1.Непотрібні речі 2.Нікчемна особа)
одоробло, одоробала (розм. 1. Великий, громіздкий предмет. 2. зневажл. Незграбна особа.)
падлюка (1. труп тварини; падаль. 2. розм. Негідна персона; мерзотник. // Уживається як лайливе слово.)
підлюка (-и, ж. і ч., лайл. Підла особа.)
плюгавий (Який викликає зневагу, огиду, непоказний, миршавий (про особистість). // перен. Огидний, мерзенний, підлий.)
погань (1. Покидьки. 2. розм. Тварини, комахи і т. ін., що викликають у людини відразу, огиду і т. ін. 3. розм. Нечиста сила, чорт, відьма і т. ін. 4. перен., розм. Що-небудь, що викликає відразу, огиду і т. ін.; все, що викликає осуд. // Негідна, нікчемна особа, що викликає зневагу, презирство)
покидьок (1. Непридатні для використання, непотрібні залишки чого-небудь, мотлох, старі речі і т. ін. 2. перен., зневажл. Морально розкладені особи, декласовані, злочинні елементи суспільства; непотріб, негідь, потолоч. // Уживається в значенні лайливого слова.)
потвора (1. Страхітлива фантастична істота; страховище. // Про велетенську тварину, що вражає розмірами свого тіла. // Про бридку, негарну зовні особу або тварину, що має непропорційну будову тіла, фізичні вади тощо. 2. перен. Про люту, жорстоку і т. ін. особу, що втратила кращі моральні якості; недолюдок.)
пранцюватий (хворий на пранці(сифіліс). // Уживається як лайливе слово)
пришелепкуватий (Нетямущий, безтолковий.)
скажений (1. Хворий на сказ; який сказився. Який має психічний розлад; божевільний. Хвора на сказ чи божевільна особа (уживається перев. як лайка). 2. Який легко втрачає самовладання, нестримний у гніві; несамовитий, нестямний. // Який перебуває у стані несамовитості, шаленства. // Який виражає несамовитість, шаленство. // Який діє за власним бажанням, за власною волею, не зважаючи ні на кого; свавільний. // Баский, гарячий (про коня). 3. перен. Дуже сильний, значний силою свого вияву. // Інтенсивний, надзвичайно глибокий (про стан, почуття і т. ін.). // Дуже швидкий. // Рвучкий (про вітер). // Нестерпний (про холод, спеку та ін.). // З великими морозами; лютий (про зиму). // Бурхливий (про море). // Міцний (про тютюн). // Дуже напружений, клопітливий, заповнений справами, роботою і т. ін. // Неймовірний, дивовижний. ** Мов скажений: а) не здатний контролювати свої вчинки, дії; б) уживається для підкреслення енергійності, інтенсивності якоїсь дії, сили її вияву.)
срака (вульг. зад, сідниці)
стерво (1. труп тварини; падаль. 2. розм. Підла, негідна особа; мерзотник. // Уживається як лайливе слово.)
схиблений
телепень (розм. 1. перев. лайл. Нерозумна, вайлувата персона; дурень, недотепа, вайло, тюхтій. 2. рідко. Серце дзвона.)
тюхтій (розм. Про вайлувату, неповоротку особу)
хвойда (зневажл. Неохайна, нечепурна особа; нечепура.// Уживається як лайливе слово)
шелепа (зневажл. Те саме, що недотепа)
шибеник (Той, хто повісився або кого повісили на шибениці. // лайл. Той, хто заслуговує шибениці; негідник. 2. розм. Те саме, що бешкетник.)
шльондра (1. зневажл. Неохайна жінка. 2. вульг., лайл. Повія, шлюха)
шляк (-у, ч., зах. Удар, інсульт. ** Шляк би (аби) трафив кого, зах. — уживається як лайка, що виражає лихе побажання комусь.)
шмаркатий, шмаркач (1. Такий, у якого тече слиз із носа; зі шмарклями під носом. 2. перен., зневажл. Малолітній або дуже молодий, недосвідчений, невмілий. // Уживається як лайливе слово.)

Юрій Горалевич, Фейсбук