ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марія Дем'янюк
2026.06.13 16:21
Літо з квітами жасмину,
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.

Он щебече соловейко —
Зупинилася,

Світлана Пирогова
2026.06.13 14:46
Ніч колишеться над левадою —
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.

Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,

Борис Костиря
2026.06.13 13:24
Чи може музика звучати
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?

Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали

Артур Курдіновський
2026.06.13 12:25
Я Тобі присвячую бузок,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.

Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,

Охмуд Песецький
2026.06.13 09:54
Зафарбовує небо глибока пітьма,
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна місцевість – зізнайся сама,
Підійшла, щоби я милувався з тобою.

Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомцем чудним, а супругом пізніше.
У дилемі оцій, хай не дуже

Віктор Кучерук
2026.06.13 07:01
Попід сонцем, понад гаєм
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26

Тетяна Левицька
2026.06.12 22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.

Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла

хома дідим
2026.06.12 20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій

Олена Побийголод
2026.06.12 18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.

    Нам пісня в праці й житті помагає,

Борис Костиря
2026.06.12 13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.

Розпливаються сталі поняття

Татьяна Квашенко
2026.06.12 12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.

У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене

Іван Потьомкін
2026.06.12 09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про

Роксолана Вірлан
2026.06.11 20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась - ти стезі тій пливкій довіряв.

Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі

Євген Федчук
2026.06.11 17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Максим Тарасівський (1975) / Проза

 Печать неуязвимости
Жил-был на свете один грозный воитель. Не знал он поражений и ничьих, из всех битв выходил победителем и даже без единой царапины. Касалось это не только дел войны, но и дел мира: в любви, азартных играх, денежных предприятиях и в прочих мирных развлечениях он неизменно оставался с барышами и ничего не терял.

Однако и у него был враг, против которого воитель оказался бессилен. Когда пришло время, за ним явилась смерть. Похоронили воителя в роскошном склепе в засекреченном месте.

Через какое-то время поползли слухи, будто секрет непобедимости воителя спрятан в том самом склепе. Начались поиски усыпальницы и скрытого в ней секрета. И вот некий человек отыскал могилу воителя. Он взломал дверь, вошел в мавзолей и там, на небольшом постаменте, обнаружил секрет – небольшой медальон, отлитый из тяжелого серого металла, вроде свинца, на прочной цепочке из того же материала. На медальоне значилось: ПЕЧАТЬ НЕУЯЗВИМОСТИ.

Обрадованный находкой, человек схватил медальон и нацепил его себе на шею. Однако тут же с криком его сорвал с себя: как только медальон оказался на шее, по всему телу человека разлилась невыносимая боль. Поразмыслив, он оставил медальон в склепе и вернулся восвояси. Медальон ему, конечно, не достался, но он заработал неплохие деньги, рассказывая желающим, где его найти.

Потом в склеп пришел другой человек – и с ним случилось то же самое, что и с первым. Однако он не сдался: он спрятал медальон в карман и отправился покорять мир. Однако в кармане медальон не имел никакой силы: по дороге к славным завоеваниям на человека напали грабители, человека убили, а медальон забрали.

Грабители разобрали надпись на медальоне и сразу же смекнули, что попало им в руки. Главарь шайки объявил артефакт общим достоянием, которое поручил хранить себе. Он нацепил медальон на шею, но тут же с криком сорвал его с себя: нестерпимая боль пронзала его тело от преступной головы до бандитских пят. И грабители поняли, почему их жертва несла медальон в кармане, а также сообразили, что от медальона в кармане пользы никакой. Тогда они просто бросили медальон на дороге и продолжили свои обычные преступные дела без медальона.

Так медальон оказался на дороге, где его время от времени находили разные люди, но никому не было под силу вынести страшную боль: так никто его не взял.

Шли годы, и слава о медальоне распространилась по всему миру: уже решительно все знали, на какой дороге он лежит, и как на людей действует. Тем не менее, постоянно находились желающие испытать себя и медальон, но заканчивалось это всегда одинаково: смельчак с криком срывал медальон с шеи и бросал его обратно на дорогу. Вокруг того места, где лежал медальон, даже возникло поселение: некоторые люди не пожелали уходить, они жаждали увидеть, сможет ли кто-либо когда-либо выдержать испытание Печатью неуязвимости, а заодно и воспользоваться шансом присоединиться к новому владыке мира. Постепенно это поселение выросло в город, потом – в мегаполис, а теперь это уже целое государство.

Однажды по той дороге, где лежал медальон, шел некий человек. Он увидел медальон, поднял его, повертел в руках, прочитал надпись, повесил его себе на шею, постоял немного, подумал, снял медальон с шеи и бросил его обратно на дорогу.

Вокруг немедленно собрались любопытные и принялись его спрашивать:

- Послушай, мы все это испробовали, но это же невыносимо! Тебе что, больно не было?

- Нет, не было, - ответил человек.

- Так что же ты его бросил?! – завопила толпа. – Бери, пользуйся! Владей миром!

- Не хочу, - пожал плечами человек, - мне это ни к чему, – и с этими словами пошел своей дорогой под завистливые стоны и зубовный скрежет толпы.

И медальон остался лежать на прежнем месте. Но в один прекрасный день тот, кто однажды смог надеть на себя медальон, вернулся. Возникло у него в жизни некоторое затруднение, которое никакими средствами не удавалось устранить, и он решил воспользоваться Печатью. Он взял медальон, повесил его себе на шею, но тут же с воплем сорвал его с себя – больно! Собравшиеся зеваки злорадно захохотали, а пристыженный человек поспешно скрылся.

Но вот как-то утром медальон исчез. Поднялась паника: кто-то завладел медальоном! Грядет новый повелитель мира! Однако вскоре медальон вернулся на прежнее место: оказалось, какой-то отчаянный мальчишка нацепил его на себя, чтобы снять с дерева своего кота, который залез слишком высоко, чтобы спуститься самому. Мальчишка, обнимая кота, прошел сквозь онемевшую толпу, бросил медальон на дорогу и убежал вприпрыжку по своим мальчишечьим делам.
И вот тогда медальон передали в местную спасательную службу. Если кто-то из спасателей надевает его на шею, чтобы вытащить человека из огня или из воды, или еще от какой-то беды спасти, Печать неуязвимости не причиняет ему боли, а только помогает.

Так медальон и служит теперь вместе со спасателями. Хранится он без всякой охраны, не под замком, просто лежит на видном месте, чтобы всегда был под рукой. Время от времени медальон похищают, однако спасатели неизменно находят его где-нибудь неподалеку, буквально в двух-трех шагах.

Сами спасатели надевают медальон только по делам службы. Дураков среди них нет – профессия их не терпит.

2014, 2016

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-01-03 10:16:18
Переглядів сторінки твору 782
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.292 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.928 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми КАЗКИ
Автор востаннє на сайті 2023.05.24 15:15
Автор у цю хвилину відсутній