ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Садкова
2026.10.10 19:17
Не спитала любов, не спитала,
так, зненацька, у серце ввійшла:
хоч без слів,
але піснею стала,
хоч без квітів,
але зацвіла.

2011

Світлана Пирогова
2026.10.10 16:37
Хризантеми запалюють осінь:
Жменьки сонця на зимному ґрунті.
Як їм затишно в дружньому гурті!
Невисокі, деінде і рослі.

Не лякають їх ночі холодні,
Подих вогкого трепету вітру.
Оживляють собою палітру

Борис Костиря
2026.10.10 16:03
Дивлюсь я на колишню повінь,
Що стала привидом і сном,
Де чатовий лиш місяць повня
Киває ввічливо чолом.

На місці повені болото,
Сухі багнети комишів.
На березі дружина Лота

Віктор Насипаний
2026.10.10 12:30
Всі часто поспішають та дарма,
Бо часу завжди мало чи нема .
Постійно не встигаєм вічно ми,
А хочеться спинити гарну мить.

Бо день, як м’ячик, просто скік та скік.
Біжиш за ним, а він уже утік.
Зупинишся, оглянешся, а там…

хома дідим
2026.10.10 12:23
безперечно святково
і пристрасно
хоч би навіть через утому
підноситься географічне
топонімічне тобто
при своїй винятковій митниці
пан матвій звісний
всім вам відомий

Юрій Гундарів
2026.10.10 11:46
жовтня - День народження видатної української співачки
Ніни Матвієнко

До речі, який у неї був голос? Сопрано? Чи, може, мецо-сопрано?
А діапазон який - три октави чи чотири?..
Коли чуєш її голос, усі ці запитання відступають на другий чи третій пл

Тетяна Левицька
2026.10.10 11:21
Закортіло бабці втіхи,
Тож говорить чоловіку:
— Поки ми іще не в раю,
Буйну молодість згадаєм.
Що для неї літні роки? —
Одягла нові панчохи.
Чаклував дід так і сяк,
Та не впоратись ніяк.

Віктор Кучерук
2026.10.10 07:22
За межею літа -
Осені пора, -
Прохолодний вітер
І земля сира.
Жовтий лист кружляє,
Падає до ніг, -
І жура безкрая
Стала на поріг.

Артур Курдіновський
2026.10.09 22:01
Уламки сну розкидані повсюди.
Вони - про щастя, світло та весну.
Нема на мене ні судді, ні суду.
Покинуту й забуту ляльку вуду
В далекий кут розлючено жбурну.
Приречений, ніколи не забуду
Уламки сну.

В Горова Леся
2026.10.09 17:17
У квасолі джміль гуде:
Квіти там ще де-не-де.
А плоди дозріти встигнуть?
Так! Квасоля зветься вігна.

В серпні квітне - в самий раз!
Буде смакота у нас!
То ж старайся, джмелю милий,

Борис Костиря
2026.10.09 14:37
Я не хочу уже прокидатись.
Хочу бути у магії сну.
Я забуду паролі і дати
І спалю на майдані весну.
Я не хочу вертатись із казки,
Із уяви, чарівних споруд,
Із феєрій, туманів і ласки,
Феєрверків, містерій і пут.

Вячеслав Руденко
2026.10.09 10:48
— Що до пояснення ранку звитяжного
Лису шпаркому у сутінках вечора
Станє зі мною дзвеніти розважливо
Епосом скіфів пательня розпечена.
Контур егрегора часу прадавнього
Темне минулого - зваба незвідана,
Болотоходами стежка уславлена
Долі забутої

С М
2026.10.09 10:39
Я – Змій-Король, що повзає
По кублі своєму
Змій-Король, що повзає
По кублі своєму
Маю подруг, але знай
Що я маю, все для мене

Ось повзу на підвіконня

хома дідим
2026.10.09 09:02
іще палітурка сезонна
при вогкій стіні цегляній
у досвіт
фабричні освітлені вікна
залізнодорожні вогні
і цвинтар за переїздом
останній притулок мерця
під ґрунтом жорстким

Віктор Кучерук
2026.10.09 06:11
Від листя, очищена вітром, дорога
Блищить під ногами, як вимите скло.
Від ранньої стужі зростає тривога:
Чи встигну догнати минуле тепло?
Воно уночі подалося в безодню
Оту, що стіною оточує ліс,
В якому шукатиму в дні прохолодні
Тепло межи сосен,

Євген Федчук
2026.10.08 17:56
Сидять діди із бабами, згадують минуле.
Та не те, що десь від когось мимохідь почули,
А те, що самим малими прийшлось пережити,
З рідних країв податися ледь не на край світу.
Сидять, слухають всі мовчки, не перебивають,
Видно, заново минуле те пережи
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Максим Тарасівський (1975) / Проза

 Печать неуязвимости
Жил-был на свете один грозный воитель. Не знал он поражений и ничьих, из всех битв выходил победителем и даже без единой царапины. Касалось это не только дел войны, но и дел мира: в любви, азартных играх, денежных предприятиях и в прочих мирных развлечениях он неизменно оставался с барышами и ничего не терял.

Однако и у него был враг, против которого воитель оказался бессилен. Когда пришло время, за ним явилась смерть. Похоронили воителя в роскошном склепе в засекреченном месте.

Через какое-то время поползли слухи, будто секрет непобедимости воителя спрятан в том самом склепе. Начались поиски усыпальницы и скрытого в ней секрета. И вот некий человек отыскал могилу воителя. Он взломал дверь, вошел в мавзолей и там, на небольшом постаменте, обнаружил секрет – небольшой медальон, отлитый из тяжелого серого металла, вроде свинца, на прочной цепочке из того же материала. На медальоне значилось: ПЕЧАТЬ НЕУЯЗВИМОСТИ.

Обрадованный находкой, человек схватил медальон и нацепил его себе на шею. Однако тут же с криком его сорвал с себя: как только медальон оказался на шее, по всему телу человека разлилась невыносимая боль. Поразмыслив, он оставил медальон в склепе и вернулся восвояси. Медальон ему, конечно, не достался, но он заработал неплохие деньги, рассказывая желающим, где его найти.

Потом в склеп пришел другой человек – и с ним случилось то же самое, что и с первым. Однако он не сдался: он спрятал медальон в карман и отправился покорять мир. Однако в кармане медальон не имел никакой силы: по дороге к славным завоеваниям на человека напали грабители, человека убили, а медальон забрали.

Грабители разобрали надпись на медальоне и сразу же смекнули, что попало им в руки. Главарь шайки объявил артефакт общим достоянием, которое поручил хранить себе. Он нацепил медальон на шею, но тут же с криком сорвал его с себя: нестерпимая боль пронзала его тело от преступной головы до бандитских пят. И грабители поняли, почему их жертва несла медальон в кармане, а также сообразили, что от медальона в кармане пользы никакой. Тогда они просто бросили медальон на дороге и продолжили свои обычные преступные дела без медальона.

Так медальон оказался на дороге, где его время от времени находили разные люди, но никому не было под силу вынести страшную боль: так никто его не взял.

Шли годы, и слава о медальоне распространилась по всему миру: уже решительно все знали, на какой дороге он лежит, и как на людей действует. Тем не менее, постоянно находились желающие испытать себя и медальон, но заканчивалось это всегда одинаково: смельчак с криком срывал медальон с шеи и бросал его обратно на дорогу. Вокруг того места, где лежал медальон, даже возникло поселение: некоторые люди не пожелали уходить, они жаждали увидеть, сможет ли кто-либо когда-либо выдержать испытание Печатью неуязвимости, а заодно и воспользоваться шансом присоединиться к новому владыке мира. Постепенно это поселение выросло в город, потом – в мегаполис, а теперь это уже целое государство.

Однажды по той дороге, где лежал медальон, шел некий человек. Он увидел медальон, поднял его, повертел в руках, прочитал надпись, повесил его себе на шею, постоял немного, подумал, снял медальон с шеи и бросил его обратно на дорогу.

Вокруг немедленно собрались любопытные и принялись его спрашивать:

- Послушай, мы все это испробовали, но это же невыносимо! Тебе что, больно не было?

- Нет, не было, - ответил человек.

- Так что же ты его бросил?! – завопила толпа. – Бери, пользуйся! Владей миром!

- Не хочу, - пожал плечами человек, - мне это ни к чему, – и с этими словами пошел своей дорогой под завистливые стоны и зубовный скрежет толпы.

И медальон остался лежать на прежнем месте. Но в один прекрасный день тот, кто однажды смог надеть на себя медальон, вернулся. Возникло у него в жизни некоторое затруднение, которое никакими средствами не удавалось устранить, и он решил воспользоваться Печатью. Он взял медальон, повесил его себе на шею, но тут же с воплем сорвал его с себя – больно! Собравшиеся зеваки злорадно захохотали, а пристыженный человек поспешно скрылся.

Но вот как-то утром медальон исчез. Поднялась паника: кто-то завладел медальоном! Грядет новый повелитель мира! Однако вскоре медальон вернулся на прежнее место: оказалось, какой-то отчаянный мальчишка нацепил его на себя, чтобы снять с дерева своего кота, который залез слишком высоко, чтобы спуститься самому. Мальчишка, обнимая кота, прошел сквозь онемевшую толпу, бросил медальон на дорогу и убежал вприпрыжку по своим мальчишечьим делам.
И вот тогда медальон передали в местную спасательную службу. Если кто-то из спасателей надевает его на шею, чтобы вытащить человека из огня или из воды, или еще от какой-то беды спасти, Печать неуязвимости не причиняет ему боли, а только помогает.

Так медальон и служит теперь вместе со спасателями. Хранится он без всякой охраны, не под замком, просто лежит на видном месте, чтобы всегда был под рукой. Время от времени медальон похищают, однако спасатели неизменно находят его где-нибудь неподалеку, буквально в двух-трех шагах.

Сами спасатели надевают медальон только по делам службы. Дураков среди них нет – профессия их не терпит.

2014, 2016

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-01-03 10:16:18
Переглядів сторінки твору 808
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.292 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.928 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми КАЗКИ
Автор востаннє на сайті 2023.05.24 15:15
Автор у цю хвилину відсутній