Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.10
19:17
Не спитала любов, не спитала,
так, зненацька, у серце ввійшла:
хоч без слів,
але піснею стала,
хоч без квітів,
але зацвіла.
2011
так, зненацька, у серце ввійшла:
хоч без слів,
але піснею стала,
хоч без квітів,
але зацвіла.
2011
2026.10.10
16:37
Хризантеми запалюють осінь:
Жменьки сонця на зимному ґрунті.
Як їм затишно в дружньому гурті!
Невисокі, деінде і рослі.
Не лякають їх ночі холодні,
Подих вогкого трепету вітру.
Оживляють собою палітру
Жменьки сонця на зимному ґрунті.
Як їм затишно в дружньому гурті!
Невисокі, деінде і рослі.
Не лякають їх ночі холодні,
Подих вогкого трепету вітру.
Оживляють собою палітру
2026.10.10
16:03
Дивлюсь я на колишню повінь,
Що стала привидом і сном,
Де чатовий лиш місяць повня
Киває ввічливо чолом.
На місці повені болото,
Сухі багнети комишів.
На березі дружина Лота
Що стала привидом і сном,
Де чатовий лиш місяць повня
Киває ввічливо чолом.
На місці повені болото,
Сухі багнети комишів.
На березі дружина Лота
2026.10.10
12:30
Всі часто поспішають та дарма,
Бо часу завжди мало чи нема .
Постійно не встигаєм вічно ми,
А хочеться спинити гарну мить.
Бо день, як м’ячик, просто скік та скік.
Біжиш за ним, а він уже утік.
Зупинишся, оглянешся, а там…
Бо часу завжди мало чи нема .
Постійно не встигаєм вічно ми,
А хочеться спинити гарну мить.
Бо день, як м’ячик, просто скік та скік.
Біжиш за ним, а він уже утік.
Зупинишся, оглянешся, а там…
2026.10.10
12:23
безперечно святково
і пристрасно
хоч би навіть через утому
підноситься географічне
топонімічне тобто
при своїй винятковій митниці
пан матвій звісний
всім вам відомий
і пристрасно
хоч би навіть через утому
підноситься географічне
топонімічне тобто
при своїй винятковій митниці
пан матвій звісний
всім вам відомий
2026.10.10
11:46
жовтня - День народження видатної української співачки
Ніни Матвієнко
До речі, який у неї був голос? Сопрано? Чи, може, мецо-сопрано?
А діапазон який - три октави чи чотири?..
Коли чуєш її голос, усі ці запитання відступають на другий чи третій пл
Ніни Матвієнко
До речі, який у неї був голос? Сопрано? Чи, може, мецо-сопрано?
А діапазон який - три октави чи чотири?..
Коли чуєш її голос, усі ці запитання відступають на другий чи третій пл
2026.10.10
11:21
Закортіло бабці втіхи,
Тож говорить чоловіку:
— Поки ми іще не в раю,
Буйну молодість згадаєм.
Що для неї літні роки? —
Одягла нові панчохи.
Чаклував дід так і сяк,
Та не впоратись ніяк.
Тож говорить чоловіку:
— Поки ми іще не в раю,
Буйну молодість згадаєм.
Що для неї літні роки? —
Одягла нові панчохи.
Чаклував дід так і сяк,
Та не впоратись ніяк.
2026.10.10
07:22
За межею літа -
Осені пора, -
Прохолодний вітер
І земля сира.
Жовтий лист кружляє,
Падає до ніг, -
І жура безкрая
Стала на поріг.
Осені пора, -
Прохолодний вітер
І земля сира.
Жовтий лист кружляє,
Падає до ніг, -
І жура безкрая
Стала на поріг.
2026.10.09
22:01
Уламки сну розкидані повсюди.
Вони - про щастя, світло та весну.
Нема на мене ні судді, ні суду.
Покинуту й забуту ляльку вуду
В далекий кут розлючено жбурну.
Приречений, ніколи не забуду
Уламки сну.
Вони - про щастя, світло та весну.
Нема на мене ні судді, ні суду.
Покинуту й забуту ляльку вуду
В далекий кут розлючено жбурну.
Приречений, ніколи не забуду
Уламки сну.
2026.10.09
17:17
У квасолі джміль гуде:
Квіти там ще де-не-де.
А плоди дозріти встигнуть?
Так! Квасоля зветься вігна.
В серпні квітне - в самий раз!
Буде смакота у нас!
То ж старайся, джмелю милий,
Квіти там ще де-не-де.
А плоди дозріти встигнуть?
Так! Квасоля зветься вігна.
В серпні квітне - в самий раз!
Буде смакота у нас!
То ж старайся, джмелю милий,
2026.10.09
14:37
Я не хочу уже прокидатись.
Хочу бути у магії сну.
Я забуду паролі і дати
І спалю на майдані весну.
Я не хочу вертатись із казки,
Із уяви, чарівних споруд,
Із феєрій, туманів і ласки,
Феєрверків, містерій і пут.
Хочу бути у магії сну.
Я забуду паролі і дати
І спалю на майдані весну.
Я не хочу вертатись із казки,
Із уяви, чарівних споруд,
Із феєрій, туманів і ласки,
Феєрверків, містерій і пут.
2026.10.09
10:48
— Що до пояснення ранку звитяжного
Лису шпаркому у сутінках вечора
Станє зі мною дзвеніти розважливо
Епосом скіфів пательня розпечена.
Контур егрегора часу прадавнього
Темне минулого - зваба незвідана,
Болотоходами стежка уславлена
Долі забутої
Лису шпаркому у сутінках вечора
Станє зі мною дзвеніти розважливо
Епосом скіфів пательня розпечена.
Контур егрегора часу прадавнього
Темне минулого - зваба незвідана,
Болотоходами стежка уславлена
Долі забутої
2026.10.09
10:39
Я – Змій-Король, що повзає
По кублі своєму
Змій-Король, що повзає
По кублі своєму
Маю подруг, але знай
Що я маю, все для мене
Ось повзу на підвіконня
По кублі своєму
Змій-Король, що повзає
По кублі своєму
Маю подруг, але знай
Що я маю, все для мене
Ось повзу на підвіконня
2026.10.09
09:02
іще палітурка сезонна
при вогкій стіні цегляній
у досвіт
фабричні освітлені вікна
залізнодорожні вогні
і цвинтар за переїздом
останній притулок мерця
під ґрунтом жорстким
при вогкій стіні цегляній
у досвіт
фабричні освітлені вікна
залізнодорожні вогні
і цвинтар за переїздом
останній притулок мерця
під ґрунтом жорстким
2026.10.09
06:11
Від листя, очищена вітром, дорога
Блищить під ногами, як вимите скло.
Від ранньої стужі зростає тривога:
Чи встигну догнати минуле тепло?
Воно уночі подалося в безодню
Оту, що стіною оточує ліс,
В якому шукатиму в дні прохолодні
Тепло межи сосен,
Блищить під ногами, як вимите скло.
Від ранньої стужі зростає тривога:
Чи встигну догнати минуле тепло?
Воно уночі подалося в безодню
Оту, що стіною оточує ліс,
В якому шукатиму в дні прохолодні
Тепло межи сосен,
2026.10.08
17:56
Сидять діди із бабами, згадують минуле.
Та не те, що десь від когось мимохідь почули,
А те, що самим малими прийшлось пережити,
З рідних країв податися ледь не на край світу.
Сидять, слухають всі мовчки, не перебивають,
Видно, заново минуле те пережи
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Та не те, що десь від когось мимохідь почули,
А те, що самим малими прийшлось пережити,
З рідних країв податися ледь не на край світу.
Сидять, слухають всі мовчки, не перебивають,
Видно, заново минуле те пережи
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.10.08
2026.10.08
2026.09.08
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Максим Тарасівський (1975) /
Вірші
Дорогой на Малагу
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Дорогой на Малагу
...Лилась дорога быстрой речкой между гор,
Под небом цвета сини акварельной,
Колес с дорогой торопливый разговор
Звучал напевом тихой колыбельной,
И убаюканный напевом пассажир,
И утомленный скоростью водитель
Одновременно отмечали: этот мир
На них глядел откуда-то как зритель,
И гипнотический автодорожный транс
Их властно отсылал в края иные:
Знакомо будто все, но некий диссонанс
Там беспокоил, словно ностальгия.
Вот впереди массив - огромная гора
Раскинулась, двугорба и безлесна,
Не то фундамент мощный горнего двора,
Не то дорога в океан небесный,
И в самом деле - распахнулся океан,
И берег в нем полощет плавность линий,
Там бухты, острова и утренний туман
Блестит под солнцем, будто алюминий,
Ну, а они летят откуда-то с небес,
Из самой отдаленной стратосферы,
Где облака творят медлительный прогресс
Над землями и водами иберов.
Секунда, десять - опрокинут снова мир.
К горе бежит дорога быстрой речкой.
Водитель закурил. А сонный пассажир
Из-под ладони, сложенной дощечкой,
Глядел в окно и торопливый разговор
Колес с дорогой слушал равнодушно.
Автомобиль. Дорога. Знак "Аэропорт".
По плану все, хотя немного душно.
Билет и паспорт. Деньги… Странная гора…
Не торопись, ведь мы уже успели…
Сменить билет, маршрут? Уехать во "вчера"?
И там остаться до конца недели,
И там увидеть новый ясный горизонт,
Хотя вчера - какие там новинки?
Кредит "вчера" закрыт, и "завтра" как дисконт
Таят "сегодня" тонкие морщинки.
Автомобиль. Парковка. Знак "Аэропорт".
Таможня, пограничники и лайнер.
По плану все - вполне приемлемый комфорт
И разговор с попутчиком случайным,
А где-то позади двугорбая гора
Играет с геометрией Эвклида,
И может быть, альтернативное "вчера"
Лежит за той горой, как Атлантида.
Посадка. Выход. Все контроли за спиной,
Упущены или подходят шансы,
Дороги, горы, океаны, путь домой
И прочие витальные нюансы...
2014
Под небом цвета сини акварельной,
Колес с дорогой торопливый разговор
Звучал напевом тихой колыбельной,
И убаюканный напевом пассажир,
И утомленный скоростью водитель
Одновременно отмечали: этот мир
На них глядел откуда-то как зритель,
И гипнотический автодорожный транс
Их властно отсылал в края иные:
Знакомо будто все, но некий диссонанс
Там беспокоил, словно ностальгия.
Вот впереди массив - огромная гора
Раскинулась, двугорба и безлесна,
Не то фундамент мощный горнего двора,
Не то дорога в океан небесный,
И в самом деле - распахнулся океан,
И берег в нем полощет плавность линий,
Там бухты, острова и утренний туман
Блестит под солнцем, будто алюминий,
Ну, а они летят откуда-то с небес,
Из самой отдаленной стратосферы,
Где облака творят медлительный прогресс
Над землями и водами иберов.
Секунда, десять - опрокинут снова мир.
К горе бежит дорога быстрой речкой.
Водитель закурил. А сонный пассажир
Из-под ладони, сложенной дощечкой,
Глядел в окно и торопливый разговор
Колес с дорогой слушал равнодушно.
Автомобиль. Дорога. Знак "Аэропорт".
По плану все, хотя немного душно.
Билет и паспорт. Деньги… Странная гора…
Не торопись, ведь мы уже успели…
Сменить билет, маршрут? Уехать во "вчера"?
И там остаться до конца недели,
И там увидеть новый ясный горизонт,
Хотя вчера - какие там новинки?
Кредит "вчера" закрыт, и "завтра" как дисконт
Таят "сегодня" тонкие морщинки.
Автомобиль. Парковка. Знак "Аэропорт".
Таможня, пограничники и лайнер.
По плану все - вполне приемлемый комфорт
И разговор с попутчиком случайным,
А где-то позади двугорбая гора
Играет с геометрией Эвклида,
И может быть, альтернативное "вчера"
Лежит за той горой, как Атлантида.
Посадка. Выход. Все контроли за спиной,
Упущены или подходят шансы,
Дороги, горы, океаны, путь домой
И прочие витальные нюансы...
2014
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
