ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.01
13:03
колись в мене в школі була учілка
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка
така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка
така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості
2026.02.01
12:19
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш
2026.02.01
11:43
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.
І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.
І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти
2026.02.01
11:29
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.
Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.
Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,
2026.02.01
08:16
Не можна без світла й опалення
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.
Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.
Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,
2026.01.31
16:05
Із Леоніда Сергєєва
Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте
Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте
2026.01.31
14:26
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"
2026.01.31
12:07
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.
У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.
У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.
2026.01.30
23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу.
Меншовартість занадто вартує.
Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають.
Хто править бал, тому правила зайві.
У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.
2026.01.30
21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як
2026.01.30
21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?
А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?
А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,
2026.01.30
16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.
Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.
Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
2026.01.30
15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.
Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.
Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги
2026.01.30
13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!
Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!
Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал
2026.01.30
10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.
Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.
Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,
2026.01.29
21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.
Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.
Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Проза
Батькова історія про фашистів…
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Батькова історія про фашистів…
(шматок неримованого та не правленого тексту)
… чому я досі не розказав цієї історії? - аж путін розсмішив своєю нинішньою параноєю про українських фашистів і я зрозумів одної миті після слів Домініка Арфіста : ця харизма невмируща… * що ситуація набула уже того-такого абсурдного напруження… і цього що я тільки-що сказав уже завтра (а може і сьогодні) ніхто - дай то Бог не второпає…
Батько зазвичай був небагатослівним… німецького слова: фафлюфтер… - що воно значило ми малі діти не знали - але це означало що батько були дуже сердиті… для нас - малих неслухів було досить… ставали шовковими… Пізніше я дізнався що в одна тисяча дев’ятсот сорок першому році його забрали в німеччину фашисти…
З тих уривків батькової розповіді перемішаної німецькими - як я розумів - поганими словами і тих уявлень про фашизм які нам давала тодішня дійсність моя свідомість не могла сформулювати якогось логічного висновку...
Про німецький порядок – було зрозуміло: з чоловіків на все німецьке село залишався один горбатий німець Фрідріх… і був порядок – ніхто і не пікнув… на дорозі конячого ланєгу (кінських випорожнень) не побачиш бо коням під хвости чіпали торби… але батьків товариш Петро (їх разом взяли в Німеччину фашисти) і господарева дочка Льореля все ж десь там собі сходились між снопами і тішились тихо як ті мишенята… надіючись що всюдисущий Фрідріх не довідається… але за кілька місяців це кровозмішення було видно усім… і як розказував батько: вішальницю привезли і поставили по серед села за півгодини…
Поняття чистоти арійської нації мені було зрозумілим - пояснили в школі. Що таке німецький порядок після сердитого батькового: фафлюфтер! - я чітко усвідомлював в одну мить… а от чому Петра не повісили? Чому одна німецька родина захистила того нерозумного Петра сказавши що то ніби то їхній син Йоган зійшовся з Льореляй коли був кілька днів в відпустці з фронту?..
- але ж то тату – фашисти - чому?
- ну і шо що фашисти… і фашисти не арійця внука захочуть… коли прийшла похоронка на сина (арійця)!
* Домінік Арфіст
мої...
(новорічна пісня арфіста)
Образ твору задивлений в харизму хижака
задимлений курильницями курій
чаклує знерухомлено Меркурій
фантомно зве Венерина рука…
віки пересторог і молитов
покидані в могилу перемоги
зціловані Юпітерові ноги
аж до кісток – не гоїть їх любов…
дістанеться далеких берегів
легенда чарівна кораблетрощі…
замилувані маревом всепрощі
мої нещасні… злющі… дорогі…
Анонім Я Саландяк:
... хай залишається в минулому така "харизма".
Домінік Арфіст:
ця харизма невмируща...
07.01. 2015 р.
… чому я досі не розказав цієї історії? - аж путін розсмішив своєю нинішньою параноєю про українських фашистів і я зрозумів одної миті після слів Домініка Арфіста : ця харизма невмируща… * що ситуація набула уже того-такого абсурдного напруження… і цього що я тільки-що сказав уже завтра (а може і сьогодні) ніхто - дай то Бог не второпає…
Батько зазвичай був небагатослівним… німецького слова: фафлюфтер… - що воно значило ми малі діти не знали - але це означало що батько були дуже сердиті… для нас - малих неслухів було досить… ставали шовковими… Пізніше я дізнався що в одна тисяча дев’ятсот сорок першому році його забрали в німеччину фашисти…
З тих уривків батькової розповіді перемішаної німецькими - як я розумів - поганими словами і тих уявлень про фашизм які нам давала тодішня дійсність моя свідомість не могла сформулювати якогось логічного висновку...
Про німецький порядок – було зрозуміло: з чоловіків на все німецьке село залишався один горбатий німець Фрідріх… і був порядок – ніхто і не пікнув… на дорозі конячого ланєгу (кінських випорожнень) не побачиш бо коням під хвости чіпали торби… але батьків товариш Петро (їх разом взяли в Німеччину фашисти) і господарева дочка Льореля все ж десь там собі сходились між снопами і тішились тихо як ті мишенята… надіючись що всюдисущий Фрідріх не довідається… але за кілька місяців це кровозмішення було видно усім… і як розказував батько: вішальницю привезли і поставили по серед села за півгодини…
Поняття чистоти арійської нації мені було зрозумілим - пояснили в школі. Що таке німецький порядок після сердитого батькового: фафлюфтер! - я чітко усвідомлював в одну мить… а от чому Петра не повісили? Чому одна німецька родина захистила того нерозумного Петра сказавши що то ніби то їхній син Йоган зійшовся з Льореляй коли був кілька днів в відпустці з фронту?..
- але ж то тату – фашисти - чому?
- ну і шо що фашисти… і фашисти не арійця внука захочуть… коли прийшла похоронка на сина (арійця)!
* Домінік Арфіст
мої...
(новорічна пісня арфіста)
Образ твору задивлений в харизму хижака
задимлений курильницями курій
чаклує знерухомлено Меркурій
фантомно зве Венерина рука…
віки пересторог і молитов
покидані в могилу перемоги
зціловані Юпітерові ноги
аж до кісток – не гоїть їх любов…
дістанеться далеких берегів
легенда чарівна кораблетрощі…
замилувані маревом всепрощі
мої нещасні… злющі… дорогі…
Анонім Я Саландяк:
... хай залишається в минулому така "харизма".
Домінік Арфіст:
ця харизма невмируща...
07.01. 2015 р.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
" Не як Шарлі ... репліка"
• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі 59. 10. Трансцендентальне вчення про елементи… "
• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі 59. 10. Трансцендентальне вчення про елементи… "
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.2775 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.2775 seconds