ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.08.22 09:51
Упав тихо лист до ніг.
Щось сказать хотів – не зміг.
Може, як улітку йшлося?
Може, що надходить осінь?
Я поклав лист на долоню:
«Е, та він же непритомний...
Зачекаю. Лист – мій гість.
Як оклига – оповість».

Віктор Кучерук
2025.08.22 06:28
Небо поблідло і стало холодним
Чисте повітря відразу навкруг, –
Певно, вже сонце не буде сьогодні
Золотом крити обкошений луг.
Меркнуть покоси без блисків проміння,
Наче без лінзи оправа пенсне, –
Душу бентежить іще безгоміння,
Що звідусіль опови

Ярослав Чорногуз
2025.08.21 23:48
Сюїти сумовиті і веселі,
Симфонії яскраві, мов яса.
І навіть сонцесяйні акварелі
І пензлями, і нотами писав.

Чарують досі і його балади,
І скерцо нас вражають вогняні.
І трелі віртуозні і рулади...

Борис Костиря
2025.08.21 21:58
Талант - це дар чи прокляття?
Грізне падіння метеориту,
постріл сперми,
вибух наднової зірки,
пізнання незнаних пустель,
стрибок у невідомість,
по той бік добра і зла,
по той бік здорового глузду,

Євген Федчук
2025.08.21 19:16
Були у селі три парубки, страшенно ледачі.
Сидять було попід дубом та уголос мріють,
Що вони робити будуть, як розбагатіють
Та, при тому, щоб нічого не робити, значить.
Якось ввечері вже двоє під тим дубом сіли,
Коли третій прибігає, захекався, наві

Олена Побийголод
2025.08.21 14:46
Із Бориса Заходера

Збитошник оселивсь у нас,
й подія це страшна!
Ми потерпаємо весь час
від цього пустуна.

І скарги йдуть навперебій:

М Менянин
2025.08.21 14:10
З орлами гаранти-країни*
як здобич вже ділять Вкраїну
і навіть прем’єр з Будапешту
бажає отримати решту….

21.08.2025р. UA

* йдеться про Будапештський меморандум по роззброєнню миролюбної України.

Іван Потьомкін
2025.08.21 09:57
Над усе хлопець любив плавать. Одчайдух був і всяким там настановам батьків бути обережним запливав хоч і «по-собачому», надто на спині, далеченько. Аж поки було видно берег. От і цього разу плив і од насолоди аж заплющив очі. І не зуздрився, як потрапи

Віктор Кучерук
2025.08.21 06:10
Які грузькі дороги,
Які слизькі стежки, –
Утратиш осторогу
І гепнеш навзнаки.
Та і нема охоти
Вмоститись десь на схил, –
Зробилися болотом
Усі земні шляхи.

Борис Костиря
2025.08.20 21:49
Скелети дерев - як легіон,
розбитий на полі бою
у битві з безглуздям.
Скелети дерев - як оголений смисл,
позбавлений зайвих слів,
зайвої метушні, театральності,
непотрібних ефектів.
Скелети дерев - як застиглі

Артур Сіренко
2025.08.20 18:16
У кожному дереві –
Мертвому чи квітучому,
Старому чи щойно зміцнілому,
Ховається (до часу) ідол –
Іноді гнівний і невблаганний,
Іноді життєдайний і життєлюбний
(Як теплий весняний дощик).
У кожній камінній брилі –

С М
2025.08.20 10:34
як морський штиль узявся до зброї
а похмурі та зрізані течії
наплодять монстрів
вітрильнику смерть!

ця незграбність
а тоді перша тварина за бортом
ніг шалене биття

Юрій Гундарєв
2025.08.20 09:32
серпня - День народження письменника світового рівня, одного з останніх могікан-шістдесятників,
майстра психологічної і готичної прози, яскравого інтерпретатора українського літературного бароко


Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешев

Віктор Кучерук
2025.08.20 05:55
Я вірю не кожному слову,
Бо сумніви маю, що ти
Сховаєшся в сутінках знову
І зможеш до мене прийти.
А поки збираєшся звідси
Податися в рідні краї, –
Світання блакитного відсвіт
Забарвив зіниці твої.

Артур Курдіновський
2025.08.20 05:02
Я тебе не зустрів, і не треба красивих метафор,
Це заїжджене "потім" нічого мені не дає.
Незачинені двері, забутий опущений прапор,
Приховають сьогодні і щастя, і горе моє.

Я тебе не зустрів. Не судилося. Що тут казати!
У самотності тихо минають

Тамара Ганенко
2025.08.19 22:24
Цвіте сонях,
повитий крученими паничами.
Сонячно й вітряно.
Гойдаються квіти
моєї маленької
України коло хати.
Півколо синього неба
пише серпневу симфонію
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Одександр Яшан
2025.08.19

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Проза

 What will be will be (з англійського фольклору)

«Що написано на роду, того не об’їдеш і на льоду»
«Із щастя та горя скувалася доля»
«Щастя розум одбирає, а нещастя повертає»
«Справжнє щастя завжди попереду»
«Щастя знає, кого шукає»
(з української народної мудрості)

В далеку давнину, коли в Англії ще не було законів для всіх, в Скарборо (графство Йоркшир) владарював барон. Господь наділив його даром передбачувати те, що має бути.
Коли сину сповнилось чотири роки, барон вирішив дізнатись, кого в повнолітті він візьме за дружину. Вкотре перегортав він сторінки книжок, які досі допомагали заглядати в майбутнє, але все випадало на одне й те ж: це мала бути дівчина з убогої родини, котра щойно з’явилася на світ в Йорку.
«Не бути цьому!»- крикнув барон і вирушив на пошук немовляти. Невдовзі натрапив на халупу, на порозі якої сидів плачучи змарнілий чоловік.
«Що скоїлось»- спитав барон для годиться.
«Бачите, добродію, до п’ятьох дітей додалась сьогодні ще одна. Не відаю, де знайти хліб для шести ротів...»
«Охоче допоможу тобі – віддай мені новонароджену і назавжди забудь про неї».
«Не знаю, як і дякувати вам!»- припав бідолага до колін барона, що не злазив з коня, і прожогом кинувся в хатину. Не попрощавшись, барон від’їхав з немовлям.
Здобувши те, що напророкували книжки, барон подався до річки Уз, щоб здійснити свій намір: позбутись майбутньої невістки. Кинув немовля у воду і , не озираючись, подався в свій замок.
Але долі було вгодно, щоб дівчатко не потонуло. Річка не була глибокою і хвиля винесла її на берег. Якраз навпроти будиночка рибалки. Був він бездітний, тож неймовірно зрадів знахідці. Не могла натішитись немовлятком і дружина рибалки. В любові зростала дівчинка, не знаючи ні в чому відмови. І ось вона вже підліток.

2
Спекотної літньої днини полював барон із товариством. Спраглий, дістався будиночка рибалки і попросив води. Кухоль винесла дівчинка неймовірної краси.
«Бароне,- прохопився котрийсь із мисливців,- ви майстер угадувати долю. За кого вона вийде заміж?»
«О, це просто: чоловіком її буде селюк».
Барон зліз з коня і відійшов з дівчинкою.
«Скажи на милість, якого дня ти народилась?»
«Не знаю, пане, а живу тут ось уже п’ятнадцять літ».
Барон здогадавсь, хто вона, та не подав виду. Натомість почав щось писати, а потім якомога люб’язніш сказав:
«Я потурбуюсь про твоє майбутнє. Візьми ось цей лист і передай моєму братові. Він зробить усе, щоб ти була щасливою».

3
По дорозі до баронового брата дівчинка заночувала в заїжджому дворі. Вночі сюди заскочили грабіжники. У дівчинки вони знайшли не гроші, а аркуш паперу. Прочитали і здивувалися, бо там йшлося про її смерть. Тоді ватажок переінакшив послання: «Дорогий брате,віддай негайно цю дівчину за мого сина! Твій Хамфрі».
Прохання любого брата було негайно виконано.

4
Через якийсь барон Хамфрі навідавсь до брата. Якже він здивувався, коли назустріч йому вийшов син попідручки із тою, кому належало бути мертвою. Не подавши виду, барон запросив небажану невістку прогулятися. Діставшись гористого берега, він схопив дівчину за руки і хотів зіштовхнути.
«Змилуйтесь, пане,- почала благати жертва.- Обіцяю не потрапляти на очі ні вам, ні вашому синові».
Важко сказати,що змусило барона відмовитись од свого наміру. Знявши обручку, він кинув її в море, сказавши:
«Можеш явитись до нас тільки з моєю обручкою. А зараз йди світ за очі!»

5
Довго блукала дівчина в пошуках житла й роботи, доки не потрапила в замок, попросившись працювати на кухні без платні. Ніхто не знав її там. І треба ж, щоб якогось дня на банкет сюди навідався барон із сином. Дівчина побачила їх у вікні і кинулась на кухню чистити щойно привезену величезну рибу. Тільки-но розрізала, як щось усередині заблищало. Вийняла і пізнала баронову обручку.
Гостям сподобалась гарно засмажена риба, і вони зажадали бачити того,хто зготував її. Коли до зали ввійшла красуня, всі начебто скам’яніли, а баронів син сполотнів, побачивши ту, з ким його розлучили. Тільки барон кипів гнівом. Тоді дівчина безбоязно підійшла до нього і поклала на стіл обручку. Барон на якусь мить зніяковів, а потім звернувсь до присутніх:
«Це моя невістка така майстриня! Чому бути, того не минути»»- сказав і посадив дівчину поміж собою й сином.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-01-15 20:58:23
Переглядів сторінки твору 1309
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.035 / 5.61)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.223 / 5.85)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.08.22 09:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2015-01-15 21:11:00 ]
потішили...

гарних днів

о пане Іване