ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2024.11.25 01:10
Дивує світ – 9
На загальному тлі людства нелюди виглядають набагато помітнішими за людей. Про «священную войну» найбільше розпинаються ті, що не мають за душею нічого святого. Усе, що вбиває московитів – то на благо цивілізації. «Сибір неісходима» так і пре з к

Микола Дудар
2024.11.24 21:57
***
По кілька сот разів «несмій»
«Не сумнівайся, ти тут зайвий»
І як чужому навздогін:
«Усіх нещасть провайдер…»
«Там не сиди і не чіпай
І не дивись… сходи в комору
І не музИч і не співай» —
Мабуть родивсь не впору?

Сонце Місяць
2024.11.24 20:42
angels
святику тридцять, сват позивний
простосердечний, а не дурний
багатослів’я для нього чуже
набої звичаєм не береже

загинути просто в будь-яку мить
повсюди розтяжок купа & мін
але казав побратим василь

Іван Потьомкін
2024.11.24 19:38
ДОСАДА
Коли сина з першого класу перевели в третій, батько вирішив поїхати з ним до Києва, показати дім, де прожив тридцять років поспіль, а головне – школу, де сам вчився. І ось вони в Києві. Не без хвилювання заходить батько в школу і першим стрічає завгоспа

Євген Федчук
2024.11.24 13:21
Всеволод Велике Гніздо
Андрія Боголюбського вважають москалі
Найпершим поміж всіх великоросів.
І носяться з тим виродком ще й досі.
Чим цей «герой» прославивсь на землі?
Жорстокий був і лютий, наче звір,
Не то чужі, свої його боялись,
З підступністю й жорстокістю спізнали

Микола Дудар
2024.11.24 09:26
***
Коли я вийду з темноти
Ковтнути жменьку Світла
Чи хвилюватимешся ти
Що то не я, а вітер…
Чи уявлятимеш, що в ніч
Лише одне бажання
Почути знов: « не в тому річ…»
І буде ще питання:

Тетяна Левицька
2024.11.24 08:07
Вільному — воля
Не розлюбила, а відпустила —
Любов не здатна відтяти крила!
Лети, як хочеш, у даль високу,
Мій волелюбний, зірчастий Сокіл.
За сніжні хмари, туди де вічність
Лоскоче вії промінням ніжним,
Несе цунамі на гострім вістрі
У сиве пір'я свавільний вітер

Козак Дума
2024.11.24 07:56
А світ чекає…
У повітрі якась загадковість,
влаштували світила парад,
і дочитує осені повість
з книги Неба сумний листопад…

Опустились сніжинки скраєчку
на ранкові уламки часу.
Свіжознесене сонця яєчко

Микола Соболь
2024.11.24 06:40
Опісля
Над рікою стелиться туман,
холодіють листопада ночі.
Ти була найкращою з оман
і від тебе геть іти не хочу.
Для розлуки ніби ще не час
дзиґарі відлічують хвилини.
Господи, помилуй грішних нас
від Адама з Євою до нині.

Віктор Кучерук
2024.11.24 06:22
* * *
Як розповів, то пожурила,
Іще й очам вказала шлях
Повз чорториї повносилі
До очеретяних дівах.
Я сотні раз до них приходив
У снах сполоханих своїх
І зі снопами хороводи
Водив щоразу їй на сміх.

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Із осені в зимову казку
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
***
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
Оксиморони стратифікації
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
Біда...
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Микола Бояров (1955 - 2015) / Вірші

 схоже на сонет
на цьому все
грудень, 2020

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2015-01-18 20:03:38
Переглядів сторінки твору 3426
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.112 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.112 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.667
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2020.12.08 19:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-18 20:19:31 ]
Нарешті! Аж хвилювання набігло раптове і стало їжаком в горлі і ні туди і ні сюди. А сонце воно всюдипроникаюче й не сховатися від цього ока Божого. Глибокий сюжет і сильний сонет, посильно Вам усе у цьому світі, ну, майже все. Щиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-18 20:34:45 ]
Сонет чомусь обов'язково повинен писатись 4-5-ти стопним ямбом, а це, як на мене, є одним чи не найтупішим віршовим розміром. Амфібрахій більш милозвучний. Ямб. Що таке ямб? Та-та, та-та. В одному слові може набігти літер на півтори стопи, у другому ще якась кількість. Немає точності, то й немає і гармонійної побудови.
А амфібрахій? Що не стопа, то слово. Гармонійно? Так.
В сонеті повинна бути т.з. "драматургія". Теза-антитеза-синтез.
Дещо вдалось, а дещо - ні.
Я ж не метр. А 1,76.
З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-01-18 21:59:06 ]
"Мальчік хочєт нє єсть" :))
У напівтуманному стані ейфорії від прочитаного беруся за лопату і спиняюся збита з пантелику несподіваним як хмара на сонячному обрії питанням а археологи чорт візьми хто хто вони руйнувальники чи зодчі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-18 22:22:11 ]
Руйнувальників чомусь більше. Може, тому, що вони себе вважають зодчими. І їхні лави поповнюються.
І пісня донині співається, якщо не в нас, то на землях північно-східного сусіда про "мир насилья мы разрушим до основанья, а затем".
І манкурти (якщо не космополіти) як шукали наснагу в будь-якій (я не кажу про вірші дисидентів) римованій писанині того сусіда, так і шукають. Така у них лопата або такі її носії-власники. Як можна нині під час неоголошеної війни припадати лобами, колінами чи носами до того, що тхне смертю?
Наша планета ж - частина Всесвіту, то і земля хіба не частина? І надра? І океан? Вже і в Арктиці копають.
З пошанівком,
М.Бояров

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-19 00:11:38 ]
Дуже цікавий, образний., багатоплановий сонет, але чи сонет, бо амфібрахій ж. Проте експеримент дуже вдалий! Приємно читати таке, дякую! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 18:21:50 ]
Не штампувальний верстат і не ксерокс, щоб домагатися 100% схожості з застарілими купюрами :)
Над формою працював? Так. Рими не зачовгані? Ні. Багатовимірністю можу пишатись? Напевне. Дякую за схвальний (так само як коли-небудь подякував би і за будь-який заслужено інший) відгук.
З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 00:46:55 ]
Дуже цікавий сонет, де за допомогою вдалих символічних образів досить прозоро відтворюється сучасність. Дякую за естетичну насолоду!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 08:58:06 ]
Також мала місце і спроба технічно наблизитись до майстрів, які римують "ночі- очі-дівочі" тощо, а не вдалось. Знайшлись інші рими. Натомість вдалось заслужити такий комплімент, такий щедрий комплімент...

З пошанівком,
М.Бояров

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 12:03:19 ]
Завдяки Вам відкрила для себе українське слово "канитель". Але чи це Ви мали на увазі у вірші?
КАНИТЕ́ЛЬ, і, жін. Дуже тонкий, як нитка, витий позолочений або посріблений дріт для гаптування. Золота канитель.

"з ногами ввійти" - сумнівний зворот, як на мене...

Все інше - без питань. Дякую за мандри у всесвітні грунти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 13:08:16 ]
Так, це вона тягнеться за сонцем, і вона викриває його актуальне положення, куди б воно не закотилося.
Щодо ніг. Хотілось якоїсь експресивності, але не треба забувати і про красу поетичного слова. Дякую.
З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-19 13:26:13 ]
Ще можна "розрити чорнильно-всесвітні ґрунти", чи "заритись у..." варіацій може бути безліч, але ж чи до душі вони автору? Це питання лишається відкритим як небо у різдв'яний час. Щиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 13:41:54 ]
До душі наразі "пірнути", заплющивши очі :)