ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.06.30 10:27
дивись
бо що лишається
дивитися
через банальну дич
і смертний жах
у лиця
що не лики ангельські
не пики

Ірина Вовк
2026.06.30 10:12
Розділ Х. ЛІСОВИЙ ЗАМОК КРЕПІ: ПРИХИСТОК ЗАКОХАНИХ ВОВКІВ Далеко на північ від Парижа, там, де вікові дуби замку Крепі вростали корінням у саму глибину галльської землі, панував зовсім інший світ. Тут не було золоченої розкоші Парижа, але був дух во

Охмуд Песецький
2026.06.30 09:06
Літо, сонце і засмага не з тобою, а проти, якщо розповідаєш, який ти крутий мореход і що тобі дали ті зароблені валюти, які для тебе – ніщо, бо тобі потрібні лише моря з океанами – простір, вільний від будь-яких семафорів твого шляху. Вусате обличчя стри

Віктор Кучерук
2026.06.30 07:20
Знову літо, знову море,
Знову ледь помітний бриз, -
Знову далеч неозора
І щодня - блакитна вись.
Знов дозвілля цілий місяць
Без повітряних тривог, -
Знов я вибрав гарне місце,
Де купатись будем вдвох.

Роксолана Вірлан
2026.06.30 00:40
Сутносте вітрова, дика безупряжна, вільна,
було б мені дослухатись твоїх научань:
бігти прозоро крізь вістря натикані щільно,
не обдиратись гілками до рваних - до ран.

Духу вогневий, було мені яро палати-
іскрою витися до Пачамами висот.
Бач, блід

Сергій Губерначук
2026.06.29 17:04
Серпень згадаю я тільки у лютому,
тільки у лютому оці твоєму.
Крізь Казахстан, Киргизстан поміж юртами
вітер мене пронесе до гарему.

Франціє! Азія! – очі ці – Азія!
Шкіра ця – шовк і гаряча пустеля.
Груди – це літо, де знов, мов у сказі я

Ірина Вовк
2026.06.29 14:07
Розділ ІХ: ГРОЗОВІ ХМАРИ НАД ПАЛАЦОМ СІТЕ Новина про зникнення Королеви-матері вибухнула в Парижі, мов удар грому серед ясного неба. Коли мисливці повернулися без Анни, а вартові Рауля де Крепі відкрито оголосили, що Королева-вдова перебуває під захис

Борис Костиря
2026.06.29 13:30
Поступово нас час затирає
В порохно, у ніщо, в пустоту.
Волосина від пекла до раю
Народила нову німоту.

Поступово у нас забирає
Час усе найдорожче, коли
Нам читає прокислі моралі

Вячеслав Руденко
2026.06.29 12:16
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.06.29 10:59
Гонить літо — суховій,
Віражем по колу.
Не твоя і ти не мій —
Не зійтись ніколи.

Заблукала, не знайти
Стежку на осонні.
Хай ідуть, під три чорти,

хома дідим
2026.06.29 10:45
барабан розбився на синкопи
грає слепом фанковий басист
хай воно подібне до хіп-хопу
бог не видасть а свиня не з’їсть
караван що у дамаск ішов був
зупинивсь а дехто і осліп
ще поету віднімає мову
йди руками заробляй на хліб

Віктор Кучерук
2026.06.29 07:20
Хоч співало далі про кохання
Двійко невгамовних солов'їв, -
Вдосвіта підкралося світання
І щербатий місяць потьмянів.
І клуби туману обгорнули
Береги півсонної ріки, -
І шугнули радісно в минуле
Любощами зроджені думки.

С М
2026.06.28 22:22
десь отам, де твій альков
на крісла набитий шовк
ти жартуєш із багатими
чи тобі потрібен я
улична компанія
одиноким я не буду, ні

збав мене, мила сюзі, збав мене

Іван Потьомкін
2026.06.28 21:11
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Мирон Шагало
2026.06.28 20:40
Сосни в білому вбранні —
вітру наречені.
У прозорій далині
обрії студені.

Білі іскри навкруги
мерехтять грайливо.
Сліпить очі білий луг —

Богдан Манюк
2026.06.28 15:32
Сновидіння — схлип свічада,
що сміялось у минулім.
Тягне нитку Аріадна
крізь печалі наші — чули,
як шепоче нитка-змійка,
шлях обмотуючи звитий?
Скільки снів — пробуджень стільки,
а з минулим все ж не квити
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Микола Бояров (1955 - 2015) / Вірші

 схоже на сонет
на цьому все
грудень, 2020

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2015-01-18 20:03:38
Переглядів сторінки твору 3976
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.407 / 5.8)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.407 / 5.8)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.667
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.06.30 09:16
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-18 20:19:31 ]
Нарешті! Аж хвилювання набігло раптове і стало їжаком в горлі і ні туди і ні сюди. А сонце воно всюдипроникаюче й не сховатися від цього ока Божого. Глибокий сюжет і сильний сонет, посильно Вам усе у цьому світі, ну, майже все. Щиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-18 20:34:45 ]
Сонет чомусь обов'язково повинен писатись 4-5-ти стопним ямбом, а це, як на мене, є одним чи не найтупішим віршовим розміром. Амфібрахій більш милозвучний. Ямб. Що таке ямб? Та-та, та-та. В одному слові може набігти літер на півтори стопи, у другому ще якась кількість. Немає точності, то й немає і гармонійної побудови.
А амфібрахій? Що не стопа, то слово. Гармонійно? Так.
В сонеті повинна бути т.з. "драматургія". Теза-антитеза-синтез.
Дещо вдалось, а дещо - ні.
Я ж не метр. А 1,76.
З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-01-18 21:59:06 ]
"Мальчік хочєт нє єсть" :))
У напівтуманному стані ейфорії від прочитаного беруся за лопату і спиняюся збита з пантелику несподіваним як хмара на сонячному обрії питанням а археологи чорт візьми хто хто вони руйнувальники чи зодчі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-18 22:22:11 ]
Руйнувальників чомусь більше. Може, тому, що вони себе вважають зодчими. І їхні лави поповнюються.
І пісня донині співається, якщо не в нас, то на землях північно-східного сусіда про "мир насилья мы разрушим до основанья, а затем".
І манкурти (якщо не космополіти) як шукали наснагу в будь-якій (я не кажу про вірші дисидентів) римованій писанині того сусіда, так і шукають. Така у них лопата або такі її носії-власники. Як можна нині під час неоголошеної війни припадати лобами, колінами чи носами до того, що тхне смертю?
Наша планета ж - частина Всесвіту, то і земля хіба не частина? І надра? І океан? Вже і в Арктиці копають.
З пошанівком,
М.Бояров

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-19 00:11:38 ]
Дуже цікавий, образний., багатоплановий сонет, але чи сонет, бо амфібрахій ж. Проте експеримент дуже вдалий! Приємно читати таке, дякую! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 18:21:50 ]
Не штампувальний верстат і не ксерокс, щоб домагатися 100% схожості з застарілими купюрами :)
Над формою працював? Так. Рими не зачовгані? Ні. Багатовимірністю можу пишатись? Напевне. Дякую за схвальний (так само як коли-небудь подякував би і за будь-який заслужено інший) відгук.
З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 00:46:55 ]
Дуже цікавий сонет, де за допомогою вдалих символічних образів досить прозоро відтворюється сучасність. Дякую за естетичну насолоду!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 08:58:06 ]
Також мала місце і спроба технічно наблизитись до майстрів, які римують "ночі- очі-дівочі" тощо, а не вдалось. Знайшлись інші рими. Натомість вдалось заслужити такий комплімент, такий щедрий комплімент...

З пошанівком,
М.Бояров

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 12:03:19 ]
Завдяки Вам відкрила для себе українське слово "канитель". Але чи це Ви мали на увазі у вірші?
КАНИТЕ́ЛЬ, і, жін. Дуже тонкий, як нитка, витий позолочений або посріблений дріт для гаптування. Золота канитель.

"з ногами ввійти" - сумнівний зворот, як на мене...

Все інше - без питань. Дякую за мандри у всесвітні грунти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 13:08:16 ]
Так, це вона тягнеться за сонцем, і вона викриває його актуальне положення, куди б воно не закотилося.
Щодо ніг. Хотілось якоїсь експресивності, але не треба забувати і про красу поетичного слова. Дякую.
З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-19 13:26:13 ]
Ще можна "розрити чорнильно-всесвітні ґрунти", чи "заритись у..." варіацій може бути безліч, але ж чи до душі вони автору? Це питання лишається відкритим як небо у різдв'яний час. Щиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 13:41:54 ]
До душі наразі "пірнути", заплющивши очі :)