ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.12.14 22:21
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.

Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.

Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.

Прівіт, мала.

Микола Дудар
2025.12.14 00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…

Кока Черкаський
2025.12.13 23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…


Борис Костиря
2025.12.13 21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.

Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.

В Горова Леся
2025.12.13 16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.

Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н

Микола Дудар
2025.12.13 12:09
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Микола Бояров (1955 - 2015) / Вірші

 схоже на сонет
на цьому все
грудень, 2020

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2015-01-18 20:03:38
Переглядів сторінки твору 3745
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.386 / 5.8)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.386 / 5.8)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.667
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.08.17 12:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-18 20:19:31 ]
Нарешті! Аж хвилювання набігло раптове і стало їжаком в горлі і ні туди і ні сюди. А сонце воно всюдипроникаюче й не сховатися від цього ока Божого. Глибокий сюжет і сильний сонет, посильно Вам усе у цьому світі, ну, майже все. Щиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-18 20:34:45 ]
Сонет чомусь обов'язково повинен писатись 4-5-ти стопним ямбом, а це, як на мене, є одним чи не найтупішим віршовим розміром. Амфібрахій більш милозвучний. Ямб. Що таке ямб? Та-та, та-та. В одному слові може набігти літер на півтори стопи, у другому ще якась кількість. Немає точності, то й немає і гармонійної побудови.
А амфібрахій? Що не стопа, то слово. Гармонійно? Так.
В сонеті повинна бути т.з. "драматургія". Теза-антитеза-синтез.
Дещо вдалось, а дещо - ні.
Я ж не метр. А 1,76.
З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-01-18 21:59:06 ]
"Мальчік хочєт нє єсть" :))
У напівтуманному стані ейфорії від прочитаного беруся за лопату і спиняюся збита з пантелику несподіваним як хмара на сонячному обрії питанням а археологи чорт візьми хто хто вони руйнувальники чи зодчі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-18 22:22:11 ]
Руйнувальників чомусь більше. Може, тому, що вони себе вважають зодчими. І їхні лави поповнюються.
І пісня донині співається, якщо не в нас, то на землях північно-східного сусіда про "мир насилья мы разрушим до основанья, а затем".
І манкурти (якщо не космополіти) як шукали наснагу в будь-якій (я не кажу про вірші дисидентів) римованій писанині того сусіда, так і шукають. Така у них лопата або такі її носії-власники. Як можна нині під час неоголошеної війни припадати лобами, колінами чи носами до того, що тхне смертю?
Наша планета ж - частина Всесвіту, то і земля хіба не частина? І надра? І океан? Вже і в Арктиці копають.
З пошанівком,
М.Бояров

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-19 00:11:38 ]
Дуже цікавий, образний., багатоплановий сонет, але чи сонет, бо амфібрахій ж. Проте експеримент дуже вдалий! Приємно читати таке, дякую! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 18:21:50 ]
Не штампувальний верстат і не ксерокс, щоб домагатися 100% схожості з застарілими купюрами :)
Над формою працював? Так. Рими не зачовгані? Ні. Багатовимірністю можу пишатись? Напевне. Дякую за схвальний (так само як коли-небудь подякував би і за будь-який заслужено інший) відгук.
З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 00:46:55 ]
Дуже цікавий сонет, де за допомогою вдалих символічних образів досить прозоро відтворюється сучасність. Дякую за естетичну насолоду!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 08:58:06 ]
Також мала місце і спроба технічно наблизитись до майстрів, які римують "ночі- очі-дівочі" тощо, а не вдалось. Знайшлись інші рими. Натомість вдалось заслужити такий комплімент, такий щедрий комплімент...

З пошанівком,
М.Бояров

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 12:03:19 ]
Завдяки Вам відкрила для себе українське слово "канитель". Але чи це Ви мали на увазі у вірші?
КАНИТЕ́ЛЬ, і, жін. Дуже тонкий, як нитка, витий позолочений або посріблений дріт для гаптування. Золота канитель.

"з ногами ввійти" - сумнівний зворот, як на мене...

Все інше - без питань. Дякую за мандри у всесвітні грунти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 13:08:16 ]
Так, це вона тягнеться за сонцем, і вона викриває його актуальне положення, куди б воно не закотилося.
Щодо ніг. Хотілось якоїсь експресивності, але не треба забувати і про красу поетичного слова. Дякую.
З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-19 13:26:13 ]
Ще можна "розрити чорнильно-всесвітні ґрунти", чи "заритись у..." варіацій може бути безліч, але ж чи до душі вони автору? Це питання лишається відкритим як небо у різдв'яний час. Щиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 13:41:54 ]
До душі наразі "пірнути", заплющивши очі :)