ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2024.05.07 09:38
Пописати
Зорані очі



Оригінал тексту автора

Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,

Микола Соболь
2024.05.07 07:20
Осіннє
Впаде до ніг листок останній,
знесилений, мов листопад,
його нездійснене бажання –
не повернеш весни назад,
пожухлими створились луки,
густіші сутінки гаїв
і одинокий кавкіт крука,
де стихла пісня солов’їв.

Віктор Кучерук
2024.05.07 06:51
* * *
Розмежований війною,
Гомонить безладно світ, –
Постачати ще нам зброю,
Чи давати вже не слід?
Світ дарма гадає знову,
Зволікаючи, на жаль, –
Чи обмежиться лиш Львовом,
Чи до Праги пре москаль?

Артур Курдіновський
2024.05.07 01:36
Не життя
Неначе все - так само, як раніше...
Але чомусь хапається рука
За порожнечу. Березнева тиша -
Багатообіцяюча така.

Здавалося б: чого мені чекати?
Викреслюючи урочисті дати
Пожовклого свого календаря,

Микола Соболь
2024.05.06 14:26
Зародження новітнього бога
Мовчить триклятий сюзерен,
що полчища стоять на сході
та запевняє: «Не сьогодні
прийде до нас війни кузен».
Незвідані шляхи Господні.

Пора усім на шашлики.
Арей, напевно, щось та знає,

Юрій Гундарєв
2024.05.06 09:56
Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.

Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені

Світлана Пирогова
2024.05.06 09:25
Троянди білі ( слова для пісні)
Слова для пісні від імені чоловіка)

Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.

В очах твоїх я бачу щастя,

Віктор Кучерук
2024.05.06 06:23
* * *
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…

Артур Курдіновський
2024.05.06 02:08
Два слова (присвята Олександру Мацієвському)
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!

Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка

Ілахім Поет
2024.05.06 00:12
Антинабоковське
Не зважай. Так нерідко трапляється у житті. Силоміць не закохують. Ще не зумів ніхто це заперечити… Щастя – то казка на DVD. Там вино почуттів – тут у мене суцільний оцет. Не зважай. Хай лисиця-кохання мене гризе, як спартанця, чий образ пригадую все ч

Ігор Шоха
2024.05.05 20:48
Востаннє на прощання
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.

Меланія Дереза
2024.05.05 20:09
П'ять речень
П'ять речень Як утворилася наша ватага і на чому трималася? - одним реченням сформулювати непросто. Скажу так: і звичайнісінький працівник рибного господарства, і пихатий податківець з братами, і я - досвідчений пройдисвіт - усі ми гарно проводили ч

Олександр Сушко
2024.05.05 18:39
Пасха
Пасха Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти. Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така

Євген Федчук
2024.05.05 13:01
Легенда про Камінне село
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько

Іван Потьомкін
2024.05.05 10:55
У Павільйоні Дітей
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич

Артур Курдіновський
2024.05.05 02:04
І буде осінь...
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!

Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Микола Бояров (1955 - 2015) / Вірші

 буває

24-01-15

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2015-01-24 08:37:32
Переглядів сторінки твору 5383
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.112 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.112 / 5.67)
Оцінка твору автором -
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2020.12.08 19:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-24 14:01:07 ]
А нивою щирості майже забутою
Без біти вигулююсь і крадькома.
Буває, сліди за собою заплутую,
Коли відступають тумани й пітьма.

Ця нова поезія - скарб мудреця. Ви навертаєте до речей, якими нехтують, не моралізуючи, а через монолог досвіду. Строфа, яку я винесла в коментар, для мене дуже промовиста.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-24 15:49:44 ]
Я не можу оговтатися від побаченого - такого визнання моєї скромної ролі у цьому світі, де ми то сходимося, то розходимося в думках, збігах і розбіжностях.
З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2015-01-24 15:01:51 ]
Попри скромність Ви все-таки ділитесь щирістю і підштовхуєте інших робити цю непросту справу в житті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-24 15:46:26 ]
Хто лише тут нею не ділиться, якщо не вигадує чогось для "аби тільки написати"?
Я слідую за всіма тими, хто таки ділиться не для "аби", і Ви це зафіксували.
З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-24 17:27:36 ]
Пане Миколо, скажіть ЛГ хай не боїться щирістю й правдою ділитися, ми ж тільки за, а проти тут недоречне. А шкодувати не треба, бо щиросердечність вертається до милосердного бумерангом. Ви - крутий дядько! Щиро!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-24 18:36:09 ]
От як воно буває.
Не скаржусь з кокетством ні на руки, ні на ноги, ні на інші органи, ні на працю в колгоспі, а згодом і в артілі - і крутий дядько. Як просто :)

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-24 20:33:36 ]
Не шкодуйте. Щирості, хай її так мало, та все ж вистачає, щоб засівати нею інші серця... От Ваші рядки (і моє серце) тому яскравий приклад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-24 22:35:55 ]
...І засівати, і запалювати, як наш Господь Отець Небесний одного разу зірки запалив. І вони донині не гаснуть.

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-01-24 22:05:58 ]
Буває і таке, і не таке, а такого не буває, щоб нивою щирості виходити ( або на неї виходити, або нею ходити - вибір невеликий :)). Бояров із бітою - вдалий кадр :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-24 22:30:07 ]
Спочатку було саме так, як пропонуєте в одному з варіантів. А от дієслово тодішнє виявилося експресивним, як визначив би текстовий редактор. Для високої поезії це є неприпустимою невідповідністю. Тепер вона по-справжньому висока. Я навіть функцію оцінювання заблокував. Скромність прикрашає будь-кого - науковця, аграрія, поета, пісняра... Та кого завгодно.
З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-01-24 22:38:31 ]
І скромність прикрашає, і біта :)) І шляхи вдосконалення достоту нескінченні :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-25 14:03:40 ]
Переконуюсь у цьому мало не щоразу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-01-25 19:26:13 ]
Дорогою правди тепер не піду, а раптом натраплю під дрюка-бітУ. Мабуть, зачекаю ще декілька літ, а мо' пан Микола віднайде відвіт, що правда, що щирість, що підла пітьма, коли кругом зорі, а світла нема. Жарт-коментар сприймаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-25 20:26:43 ]
Вже коли власний вірш як слід мені намуляв очі, він здається гіршим за всі коментарі.
Сприймаю з вдячністю.

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-01-26 22:56:25 ]
Що то значить цивілізоване життя - і дороги з табличками-вказівниками, і навіть ниви )) А я тут у своїй провінції на якусь ґрунтовку натрапила - і прошкую, а як вона називається - хтозна ;))
А чого "біта"? Наче ж від дієслова "бити", то логічно - "бита".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-27 12:36:01 ]
Скоріше, таки так, аніж таки ні - краще римується, рідніше звучить, якщо майже все життя присвятив колгоспу, а не ходив по міських дискотеках дригатись під супровід магнітофонних записів біт-груп. Тому буде "бейсбольна бита", а словник нехай втішається битками - яйцями та інструментарію усяких пилипів, які знаються в коноплі.
З пошанівком,
М.Бояров.