ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.03.22 01:23
Карjєра асистента Мороки
Йшов Час – невблаганний як сама Галактика (а може ще більш невблаганніший). Асистент Морока Анатолій продовжував працювати на кафедрі фітопатології – у його свідомості ця кафедра була єдиним можливим світом буття. Думки в нього роїлися навколо жуків-скрип

Ігор Терен
2026.03.21 22:05
Сюр-реалії дійсності
                  І
Вертаюся в часи нічні
у нереальні сни,
коли були щасливі дні
і не було війни,
аби забутися на час
або відволіктись
від потойбічного колись

Юхим Семеняко
2026.03.21 16:58
Вільні хліба
Підтримуючи аналітичну практику "пиріжкарень", напишу про "сирітський" вірш на своїй сторінці. На ній і забезпечу свій допис відповідними гіперпосиланнями, технологія створення яких відома нашим штатним співробітникам. Природно, що видалити її зможу

Борис Костиря
2026.03.21 13:12
Дорога крізь сон
Продираюсь крізь сон, мов крізь ліс несходимий і вічний,
Крізь шторми, і буран, і прозрінь запізніле вино.
Між дерев прокидаються зрілості вигаслі свічі,
Як біблійні волхви, як зупинене давнє кіно.

Продираюсь крізь ліс із його чагарями й кущами

Охмуд Песецький
2026.03.21 09:24
Сирітське
Загасли зірки за холодним вікном,
Зажевріла обрію смужка рум'яна.
Будильник ось-ось – і озвучить підйом,
Сьогоднішній день зачинається зрана.

Панує пронизливий ранішній бриз,
Упорали небо пошарпані хмари.
Святкує сімейство моє Науриз,

Тетяна Левицька
2026.03.21 08:31
Торнадо
Про щастя: арії, пісні,
тремкі балади,
та вітер виє у мені
гучним торнадо.
Йду по стерні до забуття
дороговказом.
Навіщо вірні почуття,
коли не разом?

Віктор Кучерук
2026.03.21 07:06
* * *
Співучими струмочками
Тече поміж горбочками
До пінистої річечки вода, -
Під сонцем і під зорями
Наспівує прискорено,
Щоб у путі не мучила нуда.
Про весняне піднесення
Співає гучно й весело

Ольга Олеандра
2026.03.20 21:02
***
Вечір палко вдивляється в очі весні,
до зими обернувши затінену спину.
Зорі сяють в його пелехатій чуприні,
як далекі й досяжні вітальні вогні.

Вони звуть її, – Весно, і вказують шлях
крізь пошерхлі брудними торос

Олена Побийголод
2026.03.20 19:41
1936. Партизан Железняк
Михайло Голодний (1903-1949)

В степу під Херсоном
попасище коням,
в степу під Херсоном курган.
Лежить під курганом,
повитим туманом,
матрос Железняк, партизан.

Іван Потьомкін
2026.03.20 18:36
***
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Юрко Бужанин
2026.03.20 16:16
***
Земле предків, Правіри, ти свята є по праву.
Як витримуєш, рідна, цю злочинну державу,
Цей цинічний, жорстокий механізм геноциду,
Цей ерзац-суверенний анахтемський гармидер?

Хмарочоси, котеджі, полігони військові -
Нема доброг

Сергій Губерначук
2026.03.20 15:21
Чивелінрок
То – двері з очком,
зле старе призволяще,
яке мертві гноми зіжруть.
То хворе на все!
Не простиме ні за що –
крадіжками суще! Хай мруть
його осоружні думки небувалі
і стогони після розлук.

Борис Костиря
2026.03.20 11:47
* * *
Зазирни в мої сни, ти побачиш простори безкраї,
Де цвітуть анемони і родить калина густа.
Зазирни в мої сни, ніби в очі самого розмаю,
Де відкриється совість та істина зовні проста.

Зазирни в мої сни, у буремні, бурунні століття,
Де зіткнулись

Юхим Семеняко
2026.03.20 10:16
На вільних хлібах
Подвійне, а з назвою – і потрійне "кохаю і люблю" виглядає таким, ніби автор у бажанні бути почутим виконав повтор, який переданий майже сигналом бідства на той випадок, якщо раптом хтось погано ловить. Далі – "ніколи не порівняну ні з ким" – і в цьом

Охмуд Песецький
2026.03.20 08:23
Кохаю
Кохаю і люблю, моя кохано,
Ніколи не порівняну ні з ким,
Тебе одну - натхненно й полум'яно
Своїм чуттям, високим і святим.

Живу тобою, дихаю, вмираю,
Відроджуюсь, як блискавка і грім,
Крізь віддаль неокреслено безкраю,

Віктор Кучерук
2026.03.20 07:55
* * *
Цілу зиму нею снили,
Виглядали з дня на день,
А вона лиш пахла мило
Після стужі де-не-де
На відкритих сонцю схилах
Невисоких наших круч,
Мов не мала зовсім сили
Віднайти потрібний ключ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Микола Бояров (1955 - 2015) / Вірші

 буває

24-01-15

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2015-01-24 08:37:32
Переглядів сторінки твору 6026
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.386 / 5.8)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.386 / 5.8)
Оцінка твору автором -
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.08.17 12:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-24 14:01:07 ]
А нивою щирості майже забутою
Без біти вигулююсь і крадькома.
Буває, сліди за собою заплутую,
Коли відступають тумани й пітьма.

Ця нова поезія - скарб мудреця. Ви навертаєте до речей, якими нехтують, не моралізуючи, а через монолог досвіду. Строфа, яку я винесла в коментар, для мене дуже промовиста.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-24 15:49:44 ]
Я не можу оговтатися від побаченого - такого визнання моєї скромної ролі у цьому світі, де ми то сходимося, то розходимося в думках, збігах і розбіжностях.
З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2015-01-24 15:01:51 ]
Попри скромність Ви все-таки ділитесь щирістю і підштовхуєте інших робити цю непросту справу в житті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-24 15:46:26 ]
Хто лише тут нею не ділиться, якщо не вигадує чогось для "аби тільки написати"?
Я слідую за всіма тими, хто таки ділиться не для "аби", і Ви це зафіксували.
З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-24 17:27:36 ]
Пане Миколо, скажіть ЛГ хай не боїться щирістю й правдою ділитися, ми ж тільки за, а проти тут недоречне. А шкодувати не треба, бо щиросердечність вертається до милосердного бумерангом. Ви - крутий дядько! Щиро!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-24 18:36:09 ]
От як воно буває.
Не скаржусь з кокетством ні на руки, ні на ноги, ні на інші органи, ні на працю в колгоспі, а згодом і в артілі - і крутий дядько. Як просто :)

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-24 20:33:36 ]
Не шкодуйте. Щирості, хай її так мало, та все ж вистачає, щоб засівати нею інші серця... От Ваші рядки (і моє серце) тому яскравий приклад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-24 22:35:55 ]
...І засівати, і запалювати, як наш Господь Отець Небесний одного разу зірки запалив. І вони донині не гаснуть.

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-01-24 22:05:58 ]
Буває і таке, і не таке, а такого не буває, щоб нивою щирості виходити ( або на неї виходити, або нею ходити - вибір невеликий :)). Бояров із бітою - вдалий кадр :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-24 22:30:07 ]
Спочатку було саме так, як пропонуєте в одному з варіантів. А от дієслово тодішнє виявилося експресивним, як визначив би текстовий редактор. Для високої поезії це є неприпустимою невідповідністю. Тепер вона по-справжньому висока. Я навіть функцію оцінювання заблокував. Скромність прикрашає будь-кого - науковця, аграрія, поета, пісняра... Та кого завгодно.
З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-01-24 22:38:31 ]
І скромність прикрашає, і біта :)) І шляхи вдосконалення достоту нескінченні :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-25 14:03:40 ]
Переконуюсь у цьому мало не щоразу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-01-25 19:26:13 ]
Дорогою правди тепер не піду, а раптом натраплю під дрюка-бітУ. Мабуть, зачекаю ще декілька літ, а мо' пан Микола віднайде відвіт, що правда, що щирість, що підла пітьма, коли кругом зорі, а світла нема. Жарт-коментар сприймаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-25 20:26:43 ]
Вже коли власний вірш як слід мені намуляв очі, він здається гіршим за всі коментарі.
Сприймаю з вдячністю.

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-01-26 22:56:25 ]
Що то значить цивілізоване життя - і дороги з табличками-вказівниками, і навіть ниви )) А я тут у своїй провінції на якусь ґрунтовку натрапила - і прошкую, а як вона називається - хтозна ;))
А чого "біта"? Наче ж від дієслова "бити", то логічно - "бита".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-27 12:36:01 ]
Скоріше, таки так, аніж таки ні - краще римується, рідніше звучить, якщо майже все життя присвятив колгоспу, а не ходив по міських дискотеках дригатись під супровід магнітофонних записів біт-груп. Тому буде "бейсбольна бита", а словник нехай втішається битками - яйцями та інструментарію усяких пилипів, які знаються в коноплі.
З пошанівком,
М.Бояров.