ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2026.05.12 01:09
***
Я так хочу з тобою зустрітись,
Я так хочу тебе обійняти!
Та у тебе маленькі діти,
Й тобі потрібно їх вкласти спати.

А вранці ти їх везеш до школи,
І забираєш їх по обіді,
Ми ж не стрінемось так ніколи,

Володимир Бойко
2026.05.12 00:23
Нетривіальні думки – 4
Скільки москаля Європою не годуй, а він усе одно в Азію дивиться. Насильна дружба гірша за ворожнечу. Сильних історія навчає, слабких – повчає. Коли Україна в небезпеці, хтось рятує Україну, хтось рятує свою шкуру, а хтось непогано заробляє і на

Оксана Алексеєва
2026.05.11 21:55
Пектораль
Ми йшли за возами, зорі сяяли блякло.
Розпечену магму палила у надрах журба.
І степ нас поглинув, і поклав на ковадло,
на сонцесяйне ковадло, на ковилових горбах.

Нашу плоть, шкарубку від жаги степової,
болючим дотиком майстер натхненний плекав,
і

Юрій Гундарів
2026.05.11 19:49
Мій читацький денник. Віктор Домонтович
…Ніколи не буває таке близьке до землі сонце, як у січні, коли воно, запалюючи сріблястим сяйвом зірки інею на стежках і деревах і обертаючи сніг в блискучу білу емаль, холоне в білих просторах засніжених полів. У п'ятнадцятиступневий мороз, блукаючи по

Костянтин Ватульов
2026.05.11 16:53
Звичка
Довго тримав у секреті
Звичку свою непросту.
Хочу сказати відверто
Мамі про ознаку ту.

Тільки не знаю, як буде:
Радісно чи у жалю.
Слів для розмови бракує,

Артур Курдіновський
2026.05.11 13:55
Осінній шлях
Відлуння віршів, тихе та пісенне -
Присвята осені, шляхетній дамі.
У пошуках розради і натхнення
Пливе душа осінніми шляхами.

У вересні тепла ще буде вдосталь...
Цей спадок від усміхненого літа
Зігріє серце... Тільки болем гострим

Борис Костиря
2026.05.11 12:42
Забута стежка
Забута стежка заростає
Важким солідним лопухом.
Забута стежка, як питання
Чи у житті різкий надлом.

Забута стежка вкрита мохом,
Травою, пилом забуття.
Не заростуть чортополохом

хома дідим
2026.05.11 11:56
* 75 *
мою печаль художник
намалював як міг
він не ван гог на бога
але ж і я не з тих
від мойого порога
пустир відомий всім
а хто хотів ван гога
згубилися між цін

Тетяна Левицька
2026.05.11 09:30
Втома
На дворі розігралася спека —
травень в літа позичив жарінь.
Сироїжки із чорного дека
витягає засмучена лінь.

Вечір виснажив тіло лелече,
відбирає красу у наяд,
і вагомих нема заперечень

Іван Потьомкін
2026.05.11 09:03
***
Ані синиці,ні тим паче журавля
Так і не вдалось мені спіймати.
Може, тому,, що все звелося до життя,
Аби йому якесь облаштування дати.
Щасливі ті, хто не картав себе,
Кому життя саме під ноги слалось,
Кому немов в дитинство вороття,
Мені ж у прикри

Вячеслав Руденко
2026.05.11 09:02
Шостий день
Ні мідні дзвони, ні масні макітри
Нам не наврочать шлях вузький за межі,
Де хрест новий звели нейромережі
Над рештками природної палітри.

І не марнОта! Лише пересуди -
Ковтай вареник пійманий в сметані,
Рятуй від спраги березня тюльпани,

Віктор Кучерук
2026.05.11 07:00
* * *
Спалахнула блискавка на сході
І невдовзі докотився грім, -
Підганяло торжество негоди
Якнайшвидше втрапити у дім.
Ударяли в спину, наче кулі,
Перші краплі сильного дощу
І гудів на вітрі, ніби вулик,
Дім мені, як завше: Упущу...

Охмуд Песецький
2026.05.11 01:47
Квітники одиноцтва
Нема чого прибріхувати про вік, а що треба, то це голитись, щоб не виглядати старшим. На четвертак неголеним не тягнеш, з тобою охоче знайомляться, гадаючи що ти при бабках, і можеш зійти за папіка не дозріваючого, а бутона. А тебе цим часом тільки п

Володимир Бойко
2026.05.10 23:12
Міжзоряне кохання
«Час кохати» – шепотять світила,
Вабить вечір до інтимних справ.
На крайнебі зіронька умліла –
Місяченько бісики пускав.

Євген Федчук
2026.05.10 15:05
Поле воєнної неслави Московії – Нарва 1700 року
Москалі уже віддавна люблять похвалятись,
Як їх предки з ворогами уміли справлятись.
Як усіх перемагали не числом, а вмінням,
Тому-то й непереможна Московія й нині.
Можна було б про ті брехні говорить багато,
Прикладів наводить сотні, як їх предки кл

Борис Костиря
2026.05.10 13:30
* * *
Я жду новин, живильної води,
Мов листя з позачасся, позасвіття.
Так огортають спокій холоди,
Немов опале і сухе суцвіття.

Я жду листів з минулої доби,
Померлих жестів, вицвілих мелодій,
Прадавніх, ніби заклик "Полюби...",
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Микола Бояров (1955 - 2015) / Вірші

 буває

24-01-15

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2015-01-24 08:37:32
Переглядів сторінки твору 6128
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.386 / 5.8)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.386 / 5.8)
Оцінка твору автором -
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.04.11 12:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-24 14:01:07 ]
А нивою щирості майже забутою
Без біти вигулююсь і крадькома.
Буває, сліди за собою заплутую,
Коли відступають тумани й пітьма.

Ця нова поезія - скарб мудреця. Ви навертаєте до речей, якими нехтують, не моралізуючи, а через монолог досвіду. Строфа, яку я винесла в коментар, для мене дуже промовиста.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-24 15:49:44 ]
Я не можу оговтатися від побаченого - такого визнання моєї скромної ролі у цьому світі, де ми то сходимося, то розходимося в думках, збігах і розбіжностях.
З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2015-01-24 15:01:51 ]
Попри скромність Ви все-таки ділитесь щирістю і підштовхуєте інших робити цю непросту справу в житті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-24 15:46:26 ]
Хто лише тут нею не ділиться, якщо не вигадує чогось для "аби тільки написати"?
Я слідую за всіма тими, хто таки ділиться не для "аби", і Ви це зафіксували.
З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-24 17:27:36 ]
Пане Миколо, скажіть ЛГ хай не боїться щирістю й правдою ділитися, ми ж тільки за, а проти тут недоречне. А шкодувати не треба, бо щиросердечність вертається до милосердного бумерангом. Ви - крутий дядько! Щиро!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-24 18:36:09 ]
От як воно буває.
Не скаржусь з кокетством ні на руки, ні на ноги, ні на інші органи, ні на працю в колгоспі, а згодом і в артілі - і крутий дядько. Як просто :)

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-24 20:33:36 ]
Не шкодуйте. Щирості, хай її так мало, та все ж вистачає, щоб засівати нею інші серця... От Ваші рядки (і моє серце) тому яскравий приклад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-24 22:35:55 ]
...І засівати, і запалювати, як наш Господь Отець Небесний одного разу зірки запалив. І вони донині не гаснуть.

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-01-24 22:05:58 ]
Буває і таке, і не таке, а такого не буває, щоб нивою щирості виходити ( або на неї виходити, або нею ходити - вибір невеликий :)). Бояров із бітою - вдалий кадр :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-24 22:30:07 ]
Спочатку було саме так, як пропонуєте в одному з варіантів. А от дієслово тодішнє виявилося експресивним, як визначив би текстовий редактор. Для високої поезії це є неприпустимою невідповідністю. Тепер вона по-справжньому висока. Я навіть функцію оцінювання заблокував. Скромність прикрашає будь-кого - науковця, аграрія, поета, пісняра... Та кого завгодно.
З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-01-24 22:38:31 ]
І скромність прикрашає, і біта :)) І шляхи вдосконалення достоту нескінченні :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-25 14:03:40 ]
Переконуюсь у цьому мало не щоразу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-01-25 19:26:13 ]
Дорогою правди тепер не піду, а раптом натраплю під дрюка-бітУ. Мабуть, зачекаю ще декілька літ, а мо' пан Микола віднайде відвіт, що правда, що щирість, що підла пітьма, коли кругом зорі, а світла нема. Жарт-коментар сприймаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-25 20:26:43 ]
Вже коли власний вірш як слід мені намуляв очі, він здається гіршим за всі коментарі.
Сприймаю з вдячністю.

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-01-26 22:56:25 ]
Що то значить цивілізоване життя - і дороги з табличками-вказівниками, і навіть ниви )) А я тут у своїй провінції на якусь ґрунтовку натрапила - і прошкую, а як вона називається - хтозна ;))
А чого "біта"? Наче ж від дієслова "бити", то логічно - "бита".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-27 12:36:01 ]
Скоріше, таки так, аніж таки ні - краще римується, рідніше звучить, якщо майже все життя присвятив колгоспу, а не ходив по міських дискотеках дригатись під супровід магнітофонних записів біт-груп. Тому буде "бейсбольна бита", а словник нехай втішається битками - яйцями та інструментарію усяких пилипів, які знаються в коноплі.
З пошанівком,
М.Бояров.