ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Микола Бояров (1955 - 2015) / Вірші

 буває

24-01-15

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-01-24 08:37:32
Переглядів сторінки твору 6478
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.407 / 5.8)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.407 / 5.8)
Оцінка твору автором -
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.07.25 18:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-24 14:01:07 ]
А нивою щирості майже забутою
Без біти вигулююсь і крадькома.
Буває, сліди за собою заплутую,
Коли відступають тумани й пітьма.

Ця нова поезія - скарб мудреця. Ви навертаєте до речей, якими нехтують, не моралізуючи, а через монолог досвіду. Строфа, яку я винесла в коментар, для мене дуже промовиста.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-24 15:49:44 ]
Я не можу оговтатися від побаченого - такого визнання моєї скромної ролі у цьому світі, де ми то сходимося, то розходимося в думках, збігах і розбіжностях.
З пошанівком,
М.Бояров.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2015-01-24 15:01:51 ]
Попри скромність Ви все-таки ділитесь щирістю і підштовхуєте інших робити цю непросту справу в житті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-24 15:46:26 ]
Хто лише тут нею не ділиться, якщо не вигадує чогось для "аби тільки написати"?
Я слідую за всіма тими, хто таки ділиться не для "аби", і Ви це зафіксували.
З пошанівком,
М.Бояров.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-24 17:27:36 ]
Пане Миколо, скажіть ЛГ хай не боїться щирістю й правдою ділитися, ми ж тільки за, а проти тут недоречне. А шкодувати не треба, бо щиросердечність вертається до милосердного бумерангом. Ви - крутий дядько! Щиро!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-24 18:36:09 ]
От як воно буває.
Не скаржусь з кокетством ні на руки, ні на ноги, ні на інші органи, ні на працю в колгоспі, а згодом і в артілі - і крутий дядько. Як просто :)

З пошанівком,
М.Бояров.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-24 20:33:36 ]
Не шкодуйте. Щирості, хай її так мало, та все ж вистачає, щоб засівати нею інші серця... От Ваші рядки (і моє серце) тому яскравий приклад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-24 22:35:55 ]
...І засівати, і запалювати, як наш Господь Отець Небесний одного разу зірки запалив. І вони донині не гаснуть.

З пошанівком,
М.Бояров.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-01-24 22:05:58 ]
Буває і таке, і не таке, а такого не буває, щоб нивою щирості виходити ( або на неї виходити, або нею ходити - вибір невеликий :)). Бояров із бітою - вдалий кадр :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-24 22:30:07 ]
Спочатку було саме так, як пропонуєте в одному з варіантів. А от дієслово тодішнє виявилося експресивним, як визначив би текстовий редактор. Для високої поезії це є неприпустимою невідповідністю. Тепер вона по-справжньому висока. Я навіть функцію оцінювання заблокував. Скромність прикрашає будь-кого - науковця, аграрія, поета, пісняра... Та кого завгодно.
З пошанівком,
М.Бояров.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-01-24 22:38:31 ]
І скромність прикрашає, і біта :)) І шляхи вдосконалення достоту нескінченні :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-25 14:03:40 ]
Переконуюсь у цьому мало не щоразу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-01-25 19:26:13 ]
Дорогою правди тепер не піду, а раптом натраплю під дрюка-бітУ. Мабуть, зачекаю ще декілька літ, а мо' пан Микола віднайде відвіт, що правда, що щирість, що підла пітьма, коли кругом зорі, а світла нема. Жарт-коментар сприймаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-25 20:26:43 ]
Вже коли власний вірш як слід мені намуляв очі, він здається гіршим за всі коментарі.
Сприймаю з вдячністю.

З пошанівком,
М.Бояров.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-01-26 22:56:25 ]
Що то значить цивілізоване життя - і дороги з табличками-вказівниками, і навіть ниви )) А я тут у своїй провінції на якусь ґрунтовку натрапила - і прошкую, а як вона називається - хтозна ;))
А чого "біта"? Наче ж від дієслова "бити", то логічно - "бита".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-27 12:36:01 ]
Скоріше, таки так, аніж таки ні - краще римується, рідніше звучить, якщо майже все життя присвятив колгоспу, а не ходив по міських дискотеках дригатись під супровід магнітофонних записів біт-груп. Тому буде "бейсбольна бита", а словник нехай втішається битками - яйцями та інструментарію усяких пилипів, які знаються в коноплі.
З пошанівком,
М.Бояров.