ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.05.19 18:03
Люди запилених перехресть
Замовили в ковалів залізних снів
Трохи гострих апострофів.
Вони ще не знали,
Що сухий ясен торішнього
Втопився в прозорому Озері Сліз*,
А на поверхні того спокійного ставу,
Яку не може збурити

Артур Курдіновський
2026.05.19 16:26
Навколо - тепло, а у серці - темно.
Стискають горло помилки, гріхи.
Неначе, травень... І давно сніги
Завершили історію буремну...

Хіба ще актуальна пісня щемна
Для простору ледачої нудьги?
Бо навесні всі тьмяні береги

Оксана Алексеєва
2026.05.19 13:41
На перевалі торохкотять закіптюжені авто.
Кам’яними стежками блукають туристи,
смакують осінь, мов вистояне вино,
купують каву, сендвічі, кожушки і намиста.

Видряпавшись на вершину, вигукують: «Боже!
Онде гори, наче льодяники кольорові.»
Летять на

Борис Костиря
2026.05.19 11:30
Колишня спалена епоха
Ущент, навіки і дотла.
В снах Єремії та Єноха
Говорить немічна зола.

Епоха німо заговорить
Про дні звитяги і борні,
Здійнявши суєтливий ворох

Вячеслав Руденко
2026.05.19 11:14
Тихше-но, рак-ліцемір, вуса повільні і довгі
Дошкам плотів піднеси … качуру справжніх утіх,
Вірити хутряним снам личить братам ротоногим* -
Тож у каміння упрись, наче чилім на весні.

Вітер блаженний знайди, шлях пустотливому птаху,
Спіриту, хвилі

Світлана Пирогова
2026.05.19 09:42
Фіолетовий вибух травневого дня,
ніби хмара, що впала у сад.
Оксамитова, пишна, густа вишина
Залишає п'янкий аромат.
В кожнім гроні - маленькі сузір'я зірок,
таємничий приховують світ.
Заглядає в обличчя весняний бузок,
вабить душу пахучий цей кв

Тетяна Левицька
2026.05.19 05:54
Янголе світлий! Солодких видінь.
Обіймаю тебе ніжним серцем.
Хай насниться тобі неземна голубінь,
біля лісу прозоре озерце.
В нім хлюпочеться рибка надій золота,
якщо хочеш, задумай бажання.
Хай гойдає на крилах тебе висота
і моє незбагненне коханн

Кока Черкаський
2026.05.19 01:45
садок із сакур коло хати,
прилетіли джмелі - а вишень нема
- не будем ми гудіти над сакурами!-
полетіли геть

Володимир Бойко
2026.05.19 00:14
Навіть найлихіші лиходії неминуче відходять у минуле. Якщо росія – антисвіт, то й світ – антиросія. Силам зла бракує сили, але не бракує зла. Герої варті свого народу, але чи вартий народ своїх героїв? Золота середина була заповнена посередніс

Олена Побийголод
2026.05.18 19:57
Іван Хемніцер (1745-1784)

Один сумлінний батько вчув,
що за кордон дітей учитись відправляють,
і що того, хто десь за морем був,
від не-бувалого – й на вигляд відрізняють.

І от, не пасти задніх щоб,

Артур Сіренко
2026.05.18 19:24
Ми граємо
На бусурманській лютні дощу,
Ми танцюємо
Божевільні танці пролісків,
Що цвітуть лише у вигадках
Їжаків маленького лісу
Вчора.
Ми креслимо

Охмуд Песецький
2026.05.18 15:29
Почутого про подвиги трьохсот троянців
Замало, якщо ти серйозний ерудит,
Для написання навіть прози.
Хоча про Ксерокса ти можеш розповісти
Не тільки уривками службових розмов.

І пишеш вірша про своє – про зустрічі,
Природно, що не для баталій,

хома дідим
2026.05.18 14:02
усі збираються за стіл
від діда і до каті
щоби поїсти на обід
сякої благодаті
дід переважно мовчазний
триндіти не привиклий
тут батько по 50 розлив
бере із нього приклад

Ірина Вовк
2026.05.18 13:36
ВИШГОРОД: ЗИМОВИЙ СОН КНЯГИНІ ІРИНИ Коли осінь 1050 року позолотила кручі над Дніпром, велика княгиня відчула, як у її жилах стихає шторм північних морів – материнське серце, що тримало на собі дипломатію цілої Європи, почало втомлюватися. Вона об

Юрій Гундарів
2026.05.18 13:05
Сонячний ранок
вітає ласкаво:
ось львівський пряник,
каша і кава.

Ось почуття й думки найсвітліші,
це тобі радість прямо спросоння -
сяючі вірші,

Володимир Невесенко
2026.05.18 12:50
Звід небесний зірками іскрився...
Боже, зглянься, зійди і годи нам!
Друг мій взяв автомата і скрився,
а я ждав і складав лік годинам...

Скільки літ нами разом прожито
ще з дитинства, де мрії прозорі...
Він любив так співати про жито,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Воїни світла
Образ твору Ти пройди крізь вогонь і очистись,
Хай же страх твій у грудях скона.
Стисни зброю в руках променисто –
Йде на сході священна війна.

Світла воїне, глянь, за тобою –
Україна, як палець, одна.
Уставай до смертельного бою –
Йде на сході священна війна.

Ти для Путіна вирий могилу,
То в подобі людській – Сатана.
За тобою – і правда і сила,
Йде на сході священна війна.

Обіймімось, брати, в нашій міці –
Москалю – непоборна стіна.
Стане в гніві сильніша за крицю –
Йде на сході священна війна.

Кожен дужий, ненависть не стримуй,
Щоб нечистих – за межі прогнав.
Геть, собаки, з Донбасу і Криму –
Йде на сході священна війна.

Мамо, рідна, не плач, як загину.
Не хили у журбі голови.
Я іду воювать за Вкраїну,
Вір у краще і благослови.

Найдорожча, пресвітла кохана,
Огорни на прощання крильми.
Ще настане весна і світанок,
І з тобою обнімемось ми.

Йдем ординців вогнем випікати,
Хай забудуть дорогу сюди.
Кожен сильний, незборний, завзятий.
Вирушаймо. Перуне, веди.

22.01.7522 р. (Від Трипілля) (2015)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-01-22 15:18:40
Переглядів сторінки твору 4550
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Війна
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-01-22 16:59:48 ]
У мене враження, що висловлюватись без повторень і з висоти християнської віри і з позицій язичництва ми вже стомились, але вигововоритись до кінця про все, що дістало до печінок, неможливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-22 19:50:33 ]
Звісно, неможливо, шановний Ігорю. Про війну говорять під час війни і після неї про неї говоритимуть ще пару тисяч років. Ми ж про троянську війну і досі говоримо - чи яка там була в історії людства найдавніша війна - то чого ж про свою кровну рідну не поговорити чи з язичницьких чи з християнських позицій?! Але не будемо розділятися по вірі - кожен вірить у те, що йому ближче - ми говоримо, насамперед, з українських позицій і про те, справді, що болить і вогнем пече!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-22 22:34:35 ]
Пане Ярославе, вчувається аритмічність часткова, це задум такий?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-22 22:42:44 ]
Та прочистіть вуха, нарешті, де Вам і що там вчувається, Марисю? Скрізь 10 і 9 складів, чи Ви рахувати не вмієте? Все абсолютно ритмічно. (


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-22 22:54:35 ]
Я міг би запрононувать мелодію, хоча й не композитор, а менеджер інших нот і правил.
ось пісня:
http://samlib.ru/t/timoshenko_a_w/nesmotrinamenjatakserdito.shtml

"Не смотри на меня так сердито
И не хмурь свою черную бровь.
Карты козыри все уже биты,
Но колода тасуется вновь."

Співалась би і Ваша :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-23 01:05:48 ]
Cемене, дякую Вам, Ви розрядили напругу... Я ніяк не привчу себе до мудрої формули, яку висловив хтось із великих, чи не Пушкін: "Хвалу и клевету приемлю равнодушно"...
До речі, не знаю, хто такий Олександр Тимошенко, але написав напочатку особливо, просто чудово, нагадує російські в циганському стилі романси Варламова чи Глінки. Шкода, що далі він "поковтав" склади і він у цьому вірші якраз неритмічний в другій половині. От йому б від Марисі б дісталося! Але те, що сам по собі за змістом текст чудовий, вона б, певно, не помітила.
А ритміка Євтушенкового вірша абсолютно ідентична до іншої рос. давньої пісні:
"Снова замерло все до рассвета,
Дверь не скрипнет, прикрыла ладонь(тут своє додав)
Только слышно на улице где-то
Одинокая бродит гармонь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-22 23:00:38 ]
Пане Ярослав, не всі абсолютисти як Ви, історія знає й глухих музикантів, взяти хоча б Бетховена!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-23 01:24:38 ]
Бетховен, шановна Марисю, почав втрачати - поступово - слух після 30 років. І навіть втративши його, залишався цілком ритмічним. Просто коли він диригував оркестром у такому стані, музиканти, менш талановиті за нього, не відчували, де він робив фермати або паузи. Подивіться хоча б художні фільми "Безсмертна кохана" з Гаррі Олдменом чи "Переписуючи Бетховена" з Едом Харрісом...
А Ви, певно, коли б аналізували його твори, то відзначали б його глухоту, і забували сказати про його талант.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2015-01-22 23:07:36 ]
Думаю, що в скорому часі оці чудові рядки послугують народженню гарної пісні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-23 01:28:58 ]
Сподіваюсь на те, Сашо. Дякую Вам. У мене зранку було відчуття, що написав щось вартісне, та потім настрій упав до нуля завдяки деяким коментаторам. Забув, що у нас цінувати починають після смерті автора. От дурень я!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-23 02:13:06 ]
Це сильний гімн.
Цікаво, що однаковий рядок завершує перші п"ять строф, а решта три мають оригінальні четверті рядки. Це наштовхує на здогад, що такий авторський задум - співаючи, інтонаційним й емоційним забарвленням виконавець гімну ділить твір на дві композиційні частини, підсилюючи цим сприйняття. Але поезія при цьому лишається цілісною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-23 11:16:00 ]
Ірино, дякую, за відгук і літературознавчий аналіз твору. Ви знаєте, при написанні не продумував наперед, чи залишати рефрен в останніх трьох строфах чи ні. Просто писав про те, що боліло. Тільки коли дійшов до образів матері і коханої, мимоволі тон змінився від барабанного ритму до більш плавного, задушевного, бандурного чи скрипкового. Ніби відбулася модуляція - перехід в іншу тональність. Тут справді - два плани життя воїна, об"єднаних в одне ціле.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-01-23 18:22:24 ]
Зворушливе свідчення ненависті, відданості й любові...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-23 21:43:28 ]
Тобі видніше, друже Вікторе! Дякую. Будьмо!)