ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.08.06 20:14
Колискова Україні
Лунная поляна
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.

Володимир Бойко
2026.08.06 17:39
Лімерики F 3
Вже давно у лісах Амазонії
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.

На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.

Євген Федчук
2026.08.06 15:33
Перші відкриті бої загонів УПА проти німців (січень-лютий 1943 року)
Дід у вицвілій мазепинці на клас подивився.
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те

Артур Курдіновський
2026.08.06 15:09
Ніхто так не мотивує, як вороги та заздрісники
У липневому номері "Української Літературної Газети" надруковано магістральний вінок із моєї корони сонетів "Смарагдова тиша". Це для мене, дійсно, подія. Пригадуються слова та погрози деяких авторів Поетичних Майстерень, наших провідних новаторів-про

Борис Костиря
2026.08.06 14:28
Острів Епштейна
Острів Епштейна в далекому морі.
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.

Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,

В Горова Леся
2026.08.06 14:27
Хмари
Лускаті хмари - окуні рожеві.
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера

Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,

Ірина Вовк
2026.08.06 12:01
Чорний сніг Александрії (продовження 1)
Суд історії на балконі палацу Клеопатра увірвалася на відкриту терасу палацу, де Цезар спостерігав за пожежею. Її сукня з найтоншого китайського шовку тріпотіла на вітрі, а важке золоте намисто-пектораль із зображенням крилатої Ісіди тремтіло від част

хома дідим
2026.08.06 11:52
* 164 *
для чого епатаж
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні

Вячеслав Руденко
2026.08.06 07:59
У спеку липня снігову
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,

Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів

Віктор Кучерук
2026.08.06 07:21
* * *
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі

М Менянин
2026.08.05 23:07
Заміна посла
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.

Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –

С М
2026.08.05 22:02
Лимонадна Бейбі (Syd Barrett)
Сіре місто це
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі

Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці

Ольга Садкова
2026.08.05 21:37
Поїзд смерті
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!

Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв

В Горова Леся
2026.08.05 16:32
Тату
Притулюся тобі до плеча, у смиренні притихну,
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.

Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об

Борис Костиря
2026.08.05 13:59
* * *
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в

Ірина Вовк
2026.08.05 12:51
Чорний сніг Александрії
Ця оповідь – спроба зазирнути за завісу сухої історичної хроніки. Мені хотілося показати стародавню Александрію 48 року до н.е. періоду цариці Клеопатри та римського імператора Юлія Цезаря як живий організм: з її шумом порту, запахами нільського мулу, роз
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ірина Кримська (1964) / Вірші / Білий сад

 Пізній сад
фото із мережі ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2015-01-25 23:49:36
Переглядів сторінки твору 10539
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.891 / 5.5  (4.876 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.728 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2016.11.23 10:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-26 03:17:15 ]
приємно було ознайомитись… образно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 20:10:49 ]
взаємно) і буквально, а не образно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Насипаний (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 18:30:03 ]
образи гарні. як варіант - ще чутно тут... внОві - мені трохи не те. Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 20:12:16 ]
Дякую.
ВнОві й вновІ- це так у нас говорять на Поліссі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-01-26 19:41:16 ]
НавпОмацкИ горнЕться моЇх плІч...
Знову наголоси, Ірино...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 20:16:26 ]
Щоб краще зрозуміти зауваження, скажу як у мене звучить по написаному:

НавпОмацки горнЕться моїх пліч...

Тобто, ЦІ наголоси невірні? Уточніть. Бачте, це нюанси письмового спілкування з блондинкою. Бо з вашого коментаря я не зрозуміла, чи Ви подаєте вірний варіант, чи цитуєте мою невіру орфоепію.

Дякую. Чекаю уточнення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-01-26 20:03:30 ]
Навпомацки доторкується пліч.
Тут ще пахтіє мерхлим виноградом
і розтинаючи туману...

поволечки-поволеньки

забагато ррр
покору й тугу стиглу куштувати

туга повторюється тричі, тому:
жовтневий сад у туску та покорі
німотно вабить

В садку, де родять шал її пісні


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 20:23:52 ]
Ого! мерхлий - супер! туск? яке колоритне слово! у мене так легко видобуваються слова. Коли пишу російською. І це прикро, бо рідну мову люблю більше.

Щодо повтору - так - мінятиму чимось, бо там повтори невмотивовані...

Стосовно "В садку, де родять шал її пісні" від Вас.
Ще раз повернімося до мого варіанту.

Вже забуває мріяти і жити
В саду, де родять ще її пісні.

Там "ще" замикає пару з "вже". Тобто, я гадала, що то органічне поєднання. Тобто - падалиця вже відходить, а душа її - ще ні.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-01-26 20:05:43 ]
....В умиранні визріва чудова
Краса весни. І заселяє сад.
Остання ніч – або першооснова –
Щоб знову ми прийшли по виноград.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 20:28:54 ]
Мені дуже корисні всі зауваження і коригування. резюме наступне. Варто всі зауваги вилучити на світ божий на папір, переночувати з цим кілька ночей - і взятися до вірша "внОві", як кажуть поліщуки.

Цілком адекватно все використаю, однак має бути пауза. Без неї приготую "салат", а не сад.

А у Вас буде нагода переконатися у якості результату.

Ще. Така участь тягне на співавторство, пані Світлано Майє!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 20:12:44 ]
Хм...цікаве блукання садом, ввиділося що то Гетсиманський був. Кожний катрен - окрема історія, брила відколота, яка кінцево об'єднується з усіма в цільний материк, у пристойну картинку. Торкнули. Щиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 20:35:06 ]
А воно якось так у поезії (у мистецтві) кожен сад трохи Гетсиманський. От спостерігайте цю тему в інших і переконайтесь.

Дякую. Ви й мої попередні редактори пан Кучерук і пані Залізняк - вовтузитесь зі мною - приємно. Вчуся. В мені багато творчого запалу і рушаю завжди у віршування зі старту на п"ятій швидкості. Потім важко самій редагувати, якщо пролилося дощем, стихійно - і то шкода, і то...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2015-01-26 20:57:37 ]
А що означає "внОві"?????????? Знову? Аналогічне російському "вновь"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 21:03:54 ]
Прислівник. Не зовсі рос. "вновь". Російський варіант - просто синонім "опять", "еще раз" тощо. А моє оте "внОві" - "опять" і "вновь", і "еще", тільки з навантаженням ОНОВЛЕННЯ, набуття нової сили, з новим вдихом на повні груди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2015-01-26 21:13:30 ]
Діалектне слівце?
Може, й собі вжити у якомусь віршику схоже за значеням слівце, що зустрічається на моєму рідному Поліссі.Це "зновика"! Ото було б!!!!!!!!! Чесно, кажучи, я не вважаю за доцільне вживати подібні слова у віршах...Інша справа - проза( в діалогах)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 22:40:32 ]
Дискусійне питання. Щодо прози згодна 100%-во. Не знаю, як бути з поезією. Адже вона більш стихійна. У прозі можна і треба штукувати. Там не розриває на шмаття. А вірш народжується, як дитина, ростучи на очах.
"Зновика" - смаковито!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кримнець (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 22:32:30 ]
Дуже красиві образи!
А з наголосами допоможе ось цей ресурс: http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 22:37:41 ]
Дякую за відгук і пораду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 22:39:54 ]
З наголосами поможе вухо й серце!))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 22:43:24 ]
Навряд. Тут потрібна системна освіта. Варто засісти за орфоепічні словники.

Колись в класі 4-5 вчителька з української сказала, що в нашій мові плаваючий наголос. От я й пустилася у вільне плавання. Плюс вплив двомовності. Плюс поліські реп"яшки.