ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ірина Кримська (1964) / Вірші / Білий сад

 Пізній сад
фото із мережі ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2015-01-25 23:49:36
Переглядів сторінки твору 9197
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.891 / 5.5  (4.876 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.728 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2016.11.23 10:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-26 03:17:15 ]
приємно було ознайомитись… образно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 20:10:49 ]
взаємно) і буквально, а не образно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Насипаний (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 18:30:03 ]
образи гарні. як варіант - ще чутно тут... внОві - мені трохи не те. Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 20:12:16 ]
Дякую.
ВнОві й вновІ- це так у нас говорять на Поліссі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-01-26 19:41:16 ]
НавпОмацкИ горнЕться моЇх плІч...
Знову наголоси, Ірино...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 20:16:26 ]
Щоб краще зрозуміти зауваження, скажу як у мене звучить по написаному:

НавпОмацки горнЕться моїх пліч...

Тобто, ЦІ наголоси невірні? Уточніть. Бачте, це нюанси письмового спілкування з блондинкою. Бо з вашого коментаря я не зрозуміла, чи Ви подаєте вірний варіант, чи цитуєте мою невіру орфоепію.

Дякую. Чекаю уточнення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-01-26 20:03:30 ]
Навпомацки доторкується пліч.
Тут ще пахтіє мерхлим виноградом
і розтинаючи туману...

поволечки-поволеньки

забагато ррр
покору й тугу стиглу куштувати

туга повторюється тричі, тому:
жовтневий сад у туску та покорі
німотно вабить

В садку, де родять шал її пісні


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 20:23:52 ]
Ого! мерхлий - супер! туск? яке колоритне слово! у мене так легко видобуваються слова. Коли пишу російською. І це прикро, бо рідну мову люблю більше.

Щодо повтору - так - мінятиму чимось, бо там повтори невмотивовані...

Стосовно "В садку, де родять шал її пісні" від Вас.
Ще раз повернімося до мого варіанту.

Вже забуває мріяти і жити
В саду, де родять ще її пісні.

Там "ще" замикає пару з "вже". Тобто, я гадала, що то органічне поєднання. Тобто - падалиця вже відходить, а душа її - ще ні.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-01-26 20:05:43 ]
....В умиранні визріва чудова
Краса весни. І заселяє сад.
Остання ніч – або першооснова –
Щоб знову ми прийшли по виноград.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 20:28:54 ]
Мені дуже корисні всі зауваження і коригування. резюме наступне. Варто всі зауваги вилучити на світ божий на папір, переночувати з цим кілька ночей - і взятися до вірша "внОві", як кажуть поліщуки.

Цілком адекватно все використаю, однак має бути пауза. Без неї приготую "салат", а не сад.

А у Вас буде нагода переконатися у якості результату.

Ще. Така участь тягне на співавторство, пані Світлано Майє!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 20:12:44 ]
Хм...цікаве блукання садом, ввиділося що то Гетсиманський був. Кожний катрен - окрема історія, брила відколота, яка кінцево об'єднується з усіма в цільний материк, у пристойну картинку. Торкнули. Щиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 20:35:06 ]
А воно якось так у поезії (у мистецтві) кожен сад трохи Гетсиманський. От спостерігайте цю тему в інших і переконайтесь.

Дякую. Ви й мої попередні редактори пан Кучерук і пані Залізняк - вовтузитесь зі мною - приємно. Вчуся. В мені багато творчого запалу і рушаю завжди у віршування зі старту на п"ятій швидкості. Потім важко самій редагувати, якщо пролилося дощем, стихійно - і то шкода, і то...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2015-01-26 20:57:37 ]
А що означає "внОві"?????????? Знову? Аналогічне російському "вновь"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 21:03:54 ]
Прислівник. Не зовсі рос. "вновь". Російський варіант - просто синонім "опять", "еще раз" тощо. А моє оте "внОві" - "опять" і "вновь", і "еще", тільки з навантаженням ОНОВЛЕННЯ, набуття нової сили, з новим вдихом на повні груди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2015-01-26 21:13:30 ]
Діалектне слівце?
Може, й собі вжити у якомусь віршику схоже за значеням слівце, що зустрічається на моєму рідному Поліссі.Це "зновика"! Ото було б!!!!!!!!! Чесно, кажучи, я не вважаю за доцільне вживати подібні слова у віршах...Інша справа - проза( в діалогах)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 22:40:32 ]
Дискусійне питання. Щодо прози згодна 100%-во. Не знаю, як бути з поезією. Адже вона більш стихійна. У прозі можна і треба штукувати. Там не розриває на шмаття. А вірш народжується, як дитина, ростучи на очах.
"Зновика" - смаковито!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кримнець (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 22:32:30 ]
Дуже красиві образи!
А з наголосами допоможе ось цей ресурс: http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 22:37:41 ]
Дякую за відгук і пораду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 22:39:54 ]
З наголосами поможе вухо й серце!))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 22:43:24 ]
Навряд. Тут потрібна системна освіта. Варто засісти за орфоепічні словники.

Колись в класі 4-5 вчителька з української сказала, що в нашій мові плаваючий наголос. От я й пустилася у вільне плавання. Плюс вплив двомовності. Плюс поліські реп"яшки.