Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.11
06:19
Вдивляюся пильно в обличчя людей
І радісних не помічаю, -
Сьогодні спокою немає ніде
В моєму стражденному краї.
Забули про графіки, плани та сни -
Не робимо свят і парадів, -
Щодня відчуваємо лютість війни
І бачимо подвиги, зради.
І радісних не помічаю, -
Сьогодні спокою немає ніде
В моєму стражденному краї.
Забули про графіки, плани та сни -
Не робимо свят і парадів, -
Щодня відчуваємо лютість війни
І бачимо подвиги, зради.
2026.09.10
22:51
Деметра на коні вороному
Скаче нашим миршавим Всесвітом:
Підкови майстровані не Гефестом -
Меркурієм — власником білих сандалів
Та сандалового капелюха.
Важкі підкови цвяховані безнадією -
Відсутністю останнього нещастя,
Дзенькають дукатами Бартоло
Скаче нашим миршавим Всесвітом:
Підкови майстровані не Гефестом -
Меркурієм — власником білих сандалів
Та сандалового капелюха.
Важкі підкови цвяховані безнадією -
Відсутністю останнього нещастя,
Дзенькають дукатами Бартоло
2026.09.10
21:28
тривкі складнопорожні дні
складаються із порожнеч
великих менших і дрібних
ні зустрічей ані утеч
ні спілкувань ані новин
інформаційний білий шум
хто скілько виніс
скілько вніс
складаються із порожнеч
великих менших і дрібних
ні зустрічей ані утеч
ні спілкувань ані новин
інформаційний білий шум
хто скілько виніс
скілько вніс
2026.09.10
21:12
Десь відходить моє тепле літо,
неквапливо, без зайвих прощань.
Лиш торкнулось, ще сонцем сповите,
моїх рук і далеких бажань.
Я дивлюсь йому вслід без тривоги —
хай іде у свою далечінь.
У той край не питаю дороги,
неквапливо, без зайвих прощань.
Лиш торкнулось, ще сонцем сповите,
моїх рук і далеких бажань.
Я дивлюсь йому вслід без тривоги —
хай іде у свою далечінь.
У той край не питаю дороги,
2026.09.10
19:59
Зовсім звичайним ранок видававсь –
Похмурий, сірий. Ще в Москві не знали,
Що німці фронт під Вязьмою прорвали
І до Москви Гудеріан вже рвавсь.
Москву не було кому захищать,
Бо армії в оточення попали
І тисячами у лісах вмирали.
На них вже смерть по
Похмурий, сірий. Ще в Москві не знали,
Що німці фронт під Вязьмою прорвали
І до Москви Гудеріан вже рвавсь.
Москву не було кому захищать,
Бо армії в оточення попали
І тисячами у лісах вмирали.
На них вже смерть по
2026.09.10
15:15
Де ви, дозвілля невпізнані люди?
Де вихованці добра?
Долі масної спотворені груди
Ранками et cetera? —
Жовті лисички і швидкісні поні
Голосом регіт несуть,
Грають, мов картами, в довгу звитягу,
Сонце з-за обрію ждуть.
Де вихованці добра?
Долі масної спотворені груди
Ранками et cetera? —
Жовті лисички і швидкісні поні
Голосом регіт несуть,
Грають, мов картами, в довгу звитягу,
Сонце з-за обрію ждуть.
2026.09.10
12:13
Нехай гряде оновлення весни,
І зносить ідолів, старі закони,
І зазирає бурею у сни,
Долаючи погрози і прокльони.
Усе віджиле має відійти.
Чекаємо оновлення у жилах.
Ніщо нас не зупинить до мети
І зносить ідолів, старі закони,
І зазирає бурею у сни,
Долаючи погрози і прокльони.
Усе віджиле має відійти.
Чекаємо оновлення у жилах.
Ніщо нас не зупинить до мети
2026.09.10
08:41
«ЗАГИБЕЛЬ АТЛАНТИДИ: Коли Океан закрив Небо»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Атлант – верховний цар-жрець, у чиїх жилах солона кров Посейдона бореться з прахом землі.
Клейто – старша жриця, чиє серце б'ється
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Атлант – верховний цар-жрець, у чиїх жилах солона кров Посейдона бореться з прахом землі.
Клейто – старша жриця, чиє серце б'ється
2026.09.10
08:04
Зарясніли відтінки
Жовтих крапель впритул,
Неупинних, як фіжми,
Що занурились в мул.
До глибин від жаскої,
Нетривкої води,
У спотворений сумнів,
Що чекає біди.
Жовтих крапель впритул,
Неупинних, як фіжми,
Що занурились в мул.
До глибин від жаскої,
Нетривкої води,
У спотворений сумнів,
Що чекає біди.
2026.09.10
06:52
Ніким непереконана
Шукати компроміс,
Ти нехтуєш законами
І чвари сієш скрізь.
Якщо немає розуму,
А величі синдром,
То силою погрожуєш
І лупиш кулаком.
Шукати компроміс,
Ти нехтуєш законами
І чвари сієш скрізь.
Якщо немає розуму,
А величі синдром,
То силою погрожуєш
І лупиш кулаком.
2026.09.09
21:29
віршики
віршатка віршульки
на спомин
добрий не добрий
довільно подряпані стулки
без примусу не без гонору
поспіль кимось прочитані
або непрочитані досі
віршатка віршульки
на спомин
добрий не добрий
довільно подряпані стулки
без примусу не без гонору
поспіль кимось прочитані
або непрочитані досі
2026.09.09
19:40
Ніч наблизилась тихенько.
Мама — доні:
— Спи, рідненька.
— Я без казки не засну.
Прочитай бодай одну.
Розгорнула мама книжку
там, де оповідь про мишку,
про її сім’ю спочатку:
Мама — доні:
— Спи, рідненька.
— Я без казки не засну.
Прочитай бодай одну.
Розгорнула мама книжку
там, де оповідь про мишку,
про її сім’ю спочатку:
2026.09.09
14:59
Де ж нам знайти королеву,
Де ж украсти один міліон???
Де знайти красавицю,
Ту, шо нам понравицця,
В інстаграм не спалицця?
Де ж украсти один міліон???
Де знайти красавицю,
Ту, шо нам понравицця,
В інстаграм не спалицця?
2026.09.09
13:21
Пробач, мій хороший, іще не готова
пірнути у вир недолугим дитям.
Пером не дописана ще передмова
до ветхозавітної книги життя.
Природи не випила смуток осінній,
на смак не пізнала наснагу жаги.
Проспали світанки давно треті півні,
завіяли сад хриз
пірнути у вир недолугим дитям.
Пером не дописана ще передмова
до ветхозавітної книги життя.
Природи не випила смуток осінній,
на смак не пізнала наснагу жаги.
Проспали світанки давно треті півні,
завіяли сад хриз
2026.09.09
12:53
«АХІЛЛЕС: Кров на вівтарі Стріловержця»
(драматичний «ескіз» у ритмізованій прозі в дусі античного плачу-«коммосу», у трьох сценах)
«Долі ніхто із людей не уникне – ні слабкий, ні мужній,
З того самого дня, як на світ він родився земний».
Гомер,
(драматичний «ескіз» у ритмізованій прозі в дусі античного плачу-«коммосу», у трьох сценах)
«Долі ніхто із людей не уникне – ні слабкий, ні мужній,
З того самого дня, як на світ він родився земний».
Гомер,
2026.09.09
12:31
Так не хоче мороз відступати
Із делеких замерзлих долин,
Закувавши дерева у ґрати,
Ніби шмаття забутих билин.
Він погрожує люто, безбожно
Із минулого, ніби зі сну.
Та весні відступати не можна.
Я нечутно межу перетну.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Із делеких замерзлих долин,
Закувавши дерева у ґрати,
Ніби шмаття забутих билин.
Він погрожує люто, безбожно
Із минулого, ніби зі сну.
Та весні відступати не можна.
Я нечутно межу перетну.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.09.08
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Николай Мурашов док (1963) /
Вірші
Бар Titty Twister? Стая упырей... Епическое
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Бар Titty Twister? Стая упырей... Епическое
Смеркалось...
Ночь здесь настаёт внезапно,
как кошка прыгает, но впереди огни.
Оу, Titty Twister! Боже мой, какая жалость.
что не был раньше здесь. Скорее, не тяни.
– Паркуемся? На тридцать миль в округе
на карте нет заправок, мы в глуши,
а тут огни. Раздумывать не будем,
там выпивка. Что надо для души?
Заходим внутрь. Titty Twister. Крутят... бёдрами
и извиваются в набедренных повязках
штук восемь-десять topless...
Пиво хлещут вёдрами
водилы, рокеры. Но, что за неувязка?
Вот бар, вот бармен. Корчит рожу. Очень мило!
Губа поджата зло и смотрит упырём.
– Нам пять стаканчиков, бутылочку текилы
и... Что стоим? Я не пойму, чего мы ждём?
Ну, дальше – скучно.
Был и Tito, и Tarantula.
Лилась текила, где-то слева мордобой.
И был момент, мне показалось, что талантлива
солистка шоу. Или... хороша собой...
Я был неправ. Лишь упыри и упырицы.
Кидались, выли и пытались укусить.
– Так это психи?
– В морды превратились лица.
Вампиры, мля. Тебе по буквам повторить?
Так и бывает, вдруг зайдёшь на огонёк,
ну, выпить кофе, пару рюмочек текилы
и почитать чего... Епическая сила!
Глядь, упыри, да и к тому ж – групповичок.
И скопом, стаей, с визгом, со слюной кровавой.
Пристрелишь слева, норовят подкрасться справа.
А в барабане шесть патронов, всю ораву
сортировать? Сортировал. И чесноком
их натирал.
Улиткой близился рассвет.
Формально, вроде, сохранялся паритет.
Патронов нет – следов укусов тоже нет.
А солнца луч мелькнул,
гляжу бочком, бочком
куда-то в тень, да по углам с шипеньем злобным.
Разбил о морды пару стульев, покурил...
На воздух вышел. Кто-то в спину мне хамил,
но в целом утро показалось бесподобным.
...............
– Сет, а тебе попутчик нужен до Эль-Рио?
– Кейт, я, конечно, в этой жизни негодяй,
но не настолько.
Молода ты и красива.
Вот твой процент. Фургон.
Прощай же, Кейт, прощай.
07.07.2011
Ночь здесь настаёт внезапно,
как кошка прыгает, но впереди огни.
Оу, Titty Twister! Боже мой, какая жалость.
что не был раньше здесь. Скорее, не тяни.
– Паркуемся? На тридцать миль в округе
на карте нет заправок, мы в глуши,
а тут огни. Раздумывать не будем,
там выпивка. Что надо для души?
Заходим внутрь. Titty Twister. Крутят... бёдрами
и извиваются в набедренных повязках
штук восемь-десять topless...
Пиво хлещут вёдрами
водилы, рокеры. Но, что за неувязка?
Вот бар, вот бармен. Корчит рожу. Очень мило!
Губа поджата зло и смотрит упырём.
– Нам пять стаканчиков, бутылочку текилы
и... Что стоим? Я не пойму, чего мы ждём?
Ну, дальше – скучно.
Был и Tito, и Tarantula.
Лилась текила, где-то слева мордобой.
И был момент, мне показалось, что талантлива
солистка шоу. Или... хороша собой...
Я был неправ. Лишь упыри и упырицы.
Кидались, выли и пытались укусить.
– Так это психи?
– В морды превратились лица.
Вампиры, мля. Тебе по буквам повторить?
Так и бывает, вдруг зайдёшь на огонёк,
ну, выпить кофе, пару рюмочек текилы
и почитать чего... Епическая сила!
Глядь, упыри, да и к тому ж – групповичок.
И скопом, стаей, с визгом, со слюной кровавой.
Пристрелишь слева, норовят подкрасться справа.
А в барабане шесть патронов, всю ораву
сортировать? Сортировал. И чесноком
их натирал.
Улиткой близился рассвет.
Формально, вроде, сохранялся паритет.
Патронов нет – следов укусов тоже нет.
А солнца луч мелькнул,
гляжу бочком, бочком
куда-то в тень, да по углам с шипеньем злобным.
Разбил о морды пару стульев, покурил...
На воздух вышел. Кто-то в спину мне хамил,
но в целом утро показалось бесподобным.
...............
– Сет, а тебе попутчик нужен до Эль-Рио?
– Кейт, я, конечно, в этой жизни негодяй,
но не настолько.
Молода ты и красива.
Вот твой процент. Фургон.
Прощай же, Кейт, прощай.
07.07.2011
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
