ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.22
12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.
08.02.2019
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.
08.02.2019
2024.11.22
09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
2024.11.22
09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…
2024.11.22
08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!
2024.11.22
05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
2024.11.22
04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
2024.11.21
23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце»)
Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо
2024.11.21
22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
2024.11.21
20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
2024.11.21
19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
2024.11.21
18:25
І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
2024.11.21
18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
2024.11.21
17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.11.19
2024.11.16
2024.11.11
2024.11.02
2024.11.01
2024.10.30
2024.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Николай Мурашов док (1963) /
Вірші
Бар Titty Twister? Стая упырей... Епическое
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Бар Titty Twister? Стая упырей... Епическое
Смеркалось...
Ночь здесь настаёт внезапно,
как кошка прыгает, но впереди огни.
Оу, Titty Twister! Боже мой, какая жалость.
что не был раньше здесь. Скорее, не тяни.
– Паркуемся? На тридцать миль в округе
на карте нет заправок, мы в глуши,
а тут огни. Раздумывать не будем,
там выпивка. Что надо для души?
Заходим внутрь. Titty Twister. Крутят... бёдрами
и извиваются в набедренных повязках
штук восемь-десять topless...
Пиво хлещут вёдрами
водилы, рокеры. Но, что за неувязка?
Вот бар, вот бармен. Корчит рожу. Очень мило!
Губа поджата зло и смотрит упырём.
– Нам пять стаканчиков, бутылочку текилы
и... Что стоим? Я не пойму, чего мы ждём?
Ну, дальше – скучно.
Был и Tito, и Tarantula.
Лилась текила, где-то слева мордобой.
И был момент, мне показалось, что талантлива
солистка шоу. Или... хороша собой...
Я был неправ. Лишь упыри и упырицы.
Кидались, выли и пытались укусить.
– Так это психи?
– В морды превратились лица.
Вампиры, мля. Тебе по буквам повторить?
Так и бывает, вдруг зайдёшь на огонёк,
ну, выпить кофе, пару рюмочек текилы
и почитать чего... Епическая сила!
Глядь, упыри, да и к тому ж – групповичок.
И скопом, стаей, с визгом, со слюной кровавой.
Пристрелишь слева, норовят подкрасться справа.
А в барабане шесть патронов, всю ораву
сортировать? Сортировал. И чесноком
их натирал.
Улиткой близился рассвет.
Формально, вроде, сохранялся паритет.
Патронов нет – следов укусов тоже нет.
А солнца луч мелькнул,
гляжу бочком, бочком
куда-то в тень, да по углам с шипеньем злобным.
Разбил о морды пару стульев, покурил...
На воздух вышел. Кто-то в спину мне хамил,
но в целом утро показалось бесподобным.
...............
– Сет, а тебе попутчик нужен до Эль-Рио?
– Кейт, я, конечно, в этой жизни негодяй,
но не настолько.
Молода ты и красива.
Вот твой процент. Фургон.
Прощай же, Кейт, прощай.
07.07.2011
Ночь здесь настаёт внезапно,
как кошка прыгает, но впереди огни.
Оу, Titty Twister! Боже мой, какая жалость.
что не был раньше здесь. Скорее, не тяни.
– Паркуемся? На тридцать миль в округе
на карте нет заправок, мы в глуши,
а тут огни. Раздумывать не будем,
там выпивка. Что надо для души?
Заходим внутрь. Titty Twister. Крутят... бёдрами
и извиваются в набедренных повязках
штук восемь-десять topless...
Пиво хлещут вёдрами
водилы, рокеры. Но, что за неувязка?
Вот бар, вот бармен. Корчит рожу. Очень мило!
Губа поджата зло и смотрит упырём.
– Нам пять стаканчиков, бутылочку текилы
и... Что стоим? Я не пойму, чего мы ждём?
Ну, дальше – скучно.
Был и Tito, и Tarantula.
Лилась текила, где-то слева мордобой.
И был момент, мне показалось, что талантлива
солистка шоу. Или... хороша собой...
Я был неправ. Лишь упыри и упырицы.
Кидались, выли и пытались укусить.
– Так это психи?
– В морды превратились лица.
Вампиры, мля. Тебе по буквам повторить?
Так и бывает, вдруг зайдёшь на огонёк,
ну, выпить кофе, пару рюмочек текилы
и почитать чего... Епическая сила!
Глядь, упыри, да и к тому ж – групповичок.
И скопом, стаей, с визгом, со слюной кровавой.
Пристрелишь слева, норовят подкрасться справа.
А в барабане шесть патронов, всю ораву
сортировать? Сортировал. И чесноком
их натирал.
Улиткой близился рассвет.
Формально, вроде, сохранялся паритет.
Патронов нет – следов укусов тоже нет.
А солнца луч мелькнул,
гляжу бочком, бочком
куда-то в тень, да по углам с шипеньем злобным.
Разбил о морды пару стульев, покурил...
На воздух вышел. Кто-то в спину мне хамил,
но в целом утро показалось бесподобным.
...............
– Сет, а тебе попутчик нужен до Эль-Рио?
– Кейт, я, конечно, в этой жизни негодяй,
но не настолько.
Молода ты и красива.
Вот твой процент. Фургон.
Прощай же, Кейт, прощай.
07.07.2011
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію