ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.15
16:58
А кривда залишає хибні тіні
про істину... і не гидує світ
усім, що нині
доїдають свині,
і тим, що ділять орки із боліт.
***
А малорос на вухо не тугий,
про істину... і не гидує світ
усім, що нині
доїдають свині,
і тим, що ділять орки із боліт.
***
А малорос на вухо не тугий,
2026.02.15
15:28
Про царицю Катерину Другу по Росії
Ще за життя говорили, що вона повія.
Хто тільки не був у неї тоді у коханцях,
Хто лиш не озолотився на тій «тяжкій» праці.
Її можна зрозуміти: чоловіка вбила,
Та єство своє жіноче нікуди ж не діла.
А цариця ж… Хто
Ще за життя говорили, що вона повія.
Хто тільки не був у неї тоді у коханцях,
Хто лиш не озолотився на тій «тяжкій» праці.
Її можна зрозуміти: чоловіка вбила,
Та єство своє жіноче нікуди ж не діла.
А цариця ж… Хто
2026.02.15
14:17
Із Леоніда Сергєєва
Навколо багато накритого столу в очікуванні гостей походжають Теща з Тестем.
Теща:
Що оце?
Тесть:
Навколо багато накритого столу в очікуванні гостей походжають Теща з Тестем.
Теща:
Що оце?
Тесть:
2026.02.15
11:44
Мінливість травня тиха і примарна
Спалахує і гасне вдалині.
Мінливість травня, мов свята омана,
Що не горить в пекельному вогні.
Побачиш таємничий рух природи
В мінливості сезонів і дощів.
Так істина себе у муках родить
Спалахує і гасне вдалині.
Мінливість травня, мов свята омана,
Що не горить в пекельному вогні.
Побачиш таємничий рух природи
В мінливості сезонів і дощів.
Так істина себе у муках родить
2026.02.15
10:46
Доброго вечора, шановні радіослухачі!
В ефірі щотижнева передача «Особистість - поруч!»
Сьогодні наш гість - переможець конкурсу короткого оповідання на таку всеосяжну тему, як «Мета мого життя», Іван Кочур.
Зараз ми сидимо у затишній однокімнатній ква
2026.02.14
19:27
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати
2026.02.14
15:38
Здетонірував неспокій…
Аж здригнувся холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…
Аж здригнувся холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…
2026.02.14
11:44
А наш великий воїн Скандербек
один за всіх воює й не тікає.
Він(ім’ярек)
сьогодні ще абрек,
та термін скороспечених минає.
***
А бевзям до душі усе супутнє
один за всіх воює й не тікає.
Він(ім’ярек)
сьогодні ще абрек,
та термін скороспечених минає.
***
А бевзям до душі усе супутнє
2026.02.14
11:05
Усе темнішає: і світ байдужий,
і ніч тривожна, і зими крижини.
Лиш місяченько, давній, добрий друже
нагадує минуле, щось дитинне.
Легким вражає світлом сонне місто,
Як охоронець душ і снів солодких,
Не маючи для себе зовсім зиску,
Освітлює дорогу
і ніч тривожна, і зими крижини.
Лиш місяченько, давній, добрий друже
нагадує минуле, щось дитинне.
Легким вражає світлом сонне місто,
Як охоронець душ і снів солодких,
Не маючи для себе зовсім зиску,
Освітлює дорогу
2026.02.14
11:01
Ні, не сховаєшся ніде
Від погляду німого ока.
Безжальний суд тепер гряде.
Крокує кат розлогим кроком.
Цей погляд пропікає скрізь
До серцевини, до основи.
Якщо існують даль і вись,
Від погляду німого ока.
Безжальний суд тепер гряде.
Крокує кат розлогим кроком.
Цей погляд пропікає скрізь
До серцевини, до основи.
Якщо існують даль і вись,
2026.02.14
10:02
Стомлене серце торкається тиші.
Гупає лунко, мов дзвони церковні.
В дотику тім прокидаються вірші
І лопотять, мов дощі підвіконням.
Стомлений день витікає у вечір
І мерехтить межи тиші свічею...
Ніч опадає на стомлені плечі
Гупає лунко, мов дзвони церковні.
В дотику тім прокидаються вірші
І лопотять, мов дощі підвіконням.
Стомлений день витікає у вечір
І мерехтить межи тиші свічею...
Ніч опадає на стомлені плечі
2026.02.14
07:23
Не сидить незрушно в хаті
Невиправний мандрівник, -
По чужих світах блукати
З юних літ помалу звик.
Не зважаючи на пору,
Та не дивлячись на вік, -
Рюкзака збирає скоро
Невгамовний чоловік.
Невиправний мандрівник, -
По чужих світах блукати
З юних літ помалу звик.
Не зважаючи на пору,
Та не дивлячись на вік, -
Рюкзака збирає скоро
Невгамовний чоловік.
2026.02.13
22:12
Хто ще про людей цих напише?
Чиї душі плачуть від ран?
Касатий, Наглюк і не лише,
Нагорний. Тупіца, Таран…*
Колись на вокзалі у Мені –
для рук вантажі в ті літа,
а поруч і в’язи зелені,
Чиї душі плачуть від ран?
Касатий, Наглюк і не лише,
Нагорний. Тупіца, Таран…*
Колись на вокзалі у Мені –
для рук вантажі в ті літа,
а поруч і в’язи зелені,
2026.02.13
20:45
Не слухай інших - слухай тупіт степу
між веж курганів і хребтів валів,
що бє у груди перелунням склепу
й від крові вже звогнів, пополовів.
Вдихни на повні жар вільготи Яру
Холодного, як мерзла пектораль,
впусти його під шкіру барву яру,
наповни не
між веж курганів і хребтів валів,
що бє у груди перелунням склепу
й від крові вже звогнів, пополовів.
Вдихни на повні жар вільготи Яру
Холодного, як мерзла пектораль,
впусти його під шкіру барву яру,
наповни не
2026.02.13
18:42
Кілька місяців. Кілька життів
Я прожив, загубивши єдине,
Де в роси найчистіші краплини
Свято вірив. І дихав. І жив.
Мерехтіння вечірніх зірок,
Мов пронизана сумом соната,
Та, яку я не зможу зіграти,
Я прожив, загубивши єдине,
Де в роси найчистіші краплини
Свято вірив. І дихав. І жив.
Мерехтіння вечірніх зірок,
Мов пронизана сумом соната,
Та, яку я не зможу зіграти,
2026.02.13
16:55
як тихо
я сплю
сонце ляга
на ріллю
небо
пошите з калюж
стежкою в’ється
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...я сплю
сонце ляга
на ріллю
небо
пошите з калюж
стежкою в’ється
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2026.02.14
2026.02.05
2026.02.03
2026.01.28
2026.01.22
2026.01.19
2026.01.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Николай Мурашов док (1963) /
Вірші
Бар Titty Twister? Стая упырей... Епическое
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Бар Titty Twister? Стая упырей... Епическое
Смеркалось...
Ночь здесь настаёт внезапно,
как кошка прыгает, но впереди огни.
Оу, Titty Twister! Боже мой, какая жалость.
что не был раньше здесь. Скорее, не тяни.
– Паркуемся? На тридцать миль в округе
на карте нет заправок, мы в глуши,
а тут огни. Раздумывать не будем,
там выпивка. Что надо для души?
Заходим внутрь. Titty Twister. Крутят... бёдрами
и извиваются в набедренных повязках
штук восемь-десять topless...
Пиво хлещут вёдрами
водилы, рокеры. Но, что за неувязка?
Вот бар, вот бармен. Корчит рожу. Очень мило!
Губа поджата зло и смотрит упырём.
– Нам пять стаканчиков, бутылочку текилы
и... Что стоим? Я не пойму, чего мы ждём?
Ну, дальше – скучно.
Был и Tito, и Tarantula.
Лилась текила, где-то слева мордобой.
И был момент, мне показалось, что талантлива
солистка шоу. Или... хороша собой...
Я был неправ. Лишь упыри и упырицы.
Кидались, выли и пытались укусить.
– Так это психи?
– В морды превратились лица.
Вампиры, мля. Тебе по буквам повторить?
Так и бывает, вдруг зайдёшь на огонёк,
ну, выпить кофе, пару рюмочек текилы
и почитать чего... Епическая сила!
Глядь, упыри, да и к тому ж – групповичок.
И скопом, стаей, с визгом, со слюной кровавой.
Пристрелишь слева, норовят подкрасться справа.
А в барабане шесть патронов, всю ораву
сортировать? Сортировал. И чесноком
их натирал.
Улиткой близился рассвет.
Формально, вроде, сохранялся паритет.
Патронов нет – следов укусов тоже нет.
А солнца луч мелькнул,
гляжу бочком, бочком
куда-то в тень, да по углам с шипеньем злобным.
Разбил о морды пару стульев, покурил...
На воздух вышел. Кто-то в спину мне хамил,
но в целом утро показалось бесподобным.
...............
– Сет, а тебе попутчик нужен до Эль-Рио?
– Кейт, я, конечно, в этой жизни негодяй,
но не настолько.
Молода ты и красива.
Вот твой процент. Фургон.
Прощай же, Кейт, прощай.
07.07.2011
Ночь здесь настаёт внезапно,
как кошка прыгает, но впереди огни.
Оу, Titty Twister! Боже мой, какая жалость.
что не был раньше здесь. Скорее, не тяни.
– Паркуемся? На тридцать миль в округе
на карте нет заправок, мы в глуши,
а тут огни. Раздумывать не будем,
там выпивка. Что надо для души?
Заходим внутрь. Titty Twister. Крутят... бёдрами
и извиваются в набедренных повязках
штук восемь-десять topless...
Пиво хлещут вёдрами
водилы, рокеры. Но, что за неувязка?
Вот бар, вот бармен. Корчит рожу. Очень мило!
Губа поджата зло и смотрит упырём.
– Нам пять стаканчиков, бутылочку текилы
и... Что стоим? Я не пойму, чего мы ждём?
Ну, дальше – скучно.
Был и Tito, и Tarantula.
Лилась текила, где-то слева мордобой.
И был момент, мне показалось, что талантлива
солистка шоу. Или... хороша собой...
Я был неправ. Лишь упыри и упырицы.
Кидались, выли и пытались укусить.
– Так это психи?
– В морды превратились лица.
Вампиры, мля. Тебе по буквам повторить?
Так и бывает, вдруг зайдёшь на огонёк,
ну, выпить кофе, пару рюмочек текилы
и почитать чего... Епическая сила!
Глядь, упыри, да и к тому ж – групповичок.
И скопом, стаей, с визгом, со слюной кровавой.
Пристрелишь слева, норовят подкрасться справа.
А в барабане шесть патронов, всю ораву
сортировать? Сортировал. И чесноком
их натирал.
Улиткой близился рассвет.
Формально, вроде, сохранялся паритет.
Патронов нет – следов укусов тоже нет.
А солнца луч мелькнул,
гляжу бочком, бочком
куда-то в тень, да по углам с шипеньем злобным.
Разбил о морды пару стульев, покурил...
На воздух вышел. Кто-то в спину мне хамил,
но в целом утро показалось бесподобным.
...............
– Сет, а тебе попутчик нужен до Эль-Рио?
– Кейт, я, конечно, в этой жизни негодяй,
но не настолько.
Молода ты и красива.
Вот твой процент. Фургон.
Прощай же, Кейт, прощай.
07.07.2011
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0892 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0892 seconds