ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.04.06 19:03
не перевершити себе
до чого навіть намагатись
це усміхання де-не-де
не зовсім позначає радість
ту радість що усе підносить
і салютує бозна-чим
котрій ніколи не є досить
такий її бентежний чин

С М
2026.04.06 18:31
На улиці леви неспішні
Пси у жару, у сказі із піною
Звір, у серці міської кліті
Труп його матері
Гниє в літнім ґрунті
Із міста гайнув

На Південь курс, через кордон

С М
2026.04.06 18:31
не торкаться долу
сонця не узріть
анічого тільки
біг біг біг
біжім
біжім

дім на пагорбі

Костянтин Ватульов
2026.04.06 17:06
Коли я повернусь, перший сніг долетить до землі,
А старенький таксист довезе із вокзалу додому.
Я згадаю, як мама казала слова непрості,
Як стрічала мене на порозі в халаті м’якому.

Коли я повернусь, місто буде холодним, чужим.
Наплюю, що ось так п

Борис Костиря
2026.04.06 16:34
Столітній парк розорений, розбитий,
Осквернений вандалами, стоїть
У сотнях невловимих смолоскипах,
Де гасне час, перемагає мить.

Завзяті лиходії й тимчасовці
Спроможні потолочити красу.
Вони взялися погасити сонце

Олена Побийголод
2026.04.06 15:53
Сергій Островой (1911-2005)

У лісі наодинці
жила Зима в хатинці;
вона солила сніжки,
поклавши їх до діжки;

замети нагортала,

Юрій Гундарів
2026.04.06 11:35
лютого 2026 року в Україну повернули тисячу тіл (останків) загиблих захисників…

В безсонячний лютневий день
одна за одною машини:
колона траурна іде —
німі холодні домовини…

Нам повернули лиш тіла,

Юрій Гундарів
2026.04.06 11:24
…Як дні летять! Їх годі зупинити. І аркуші злітають стрімголов З календаря, мов невідчутні миті, Та крізь папери проступає кров. Зима, весна і літо пронесуться, Як марення, як навіжений сон. Крізь них прогляне невмолима сутність, Немов гучн

Артур Курдіновський
2026.04.06 09:22
Весна заграє радісну симфонію,
Акордами розпустяться бруньки.
Я теж хотів піти до філармонії,
Та в долі закінчилися квитки.

Закрила серце злим чотирикутником
Тверда холодна кам'яна стіна.
Я не завжди був тінню та відлюдником!

Ольга Олеандра
2026.04.06 08:54
Втрачені сенси неможливо відновити.
Можна виростити інші – через ціннісне сито
просіяти коштовне зерня від лушпіння та інших видів сміття –
перетворивши втрату на зачин для нового життя.

Сенси, які загинули, мали базові вади:
приховані, замаскова

Віктор Кучерук
2026.04.06 05:56
Коли поволі повзаю
Угору чи униз, -
Ловлю себе на роздумі
Про неймовірну слизь
Отам, де є залишені
Колінами сліди, -
Де мрії глумом знищені
Мені болять завжди.

Іван Потьомкін
2026.04.05 19:35
Найперше зійшлась грищенецька рідня,
Навіть ті, кого, на жаль, досі не знав.
А ось із саду лутовок, що на горі,
Став несміло Езоп на поріг.
Неспішно Овідій з Причорномор’я прийшов,
Струшує куряву з подертих уже підошов.
З мольбертом і скрипкою (не ч

Тетяна Левицька
2026.04.05 17:54
Мовчазна жура у домі
позбирала ртуть.
Бідолашний, ще не в комі,
я, ще поряд, тут.

Не знаходжу собі місця
для негожих рук.
Це за буревійним містом

Юхим Семеняко
2026.04.05 17:51
  Скажу чесно, без дешевої доброти і цехової фамільярності: модернізм, як Ви зазначили у таблиці, у цього вірша є, але "легкий", така собі модерністська стилізація експериментальної поезії без ознак високого модерну. Втім, є модерністські риси, які у в

Микола Дудар
2026.04.05 17:31
Шановні друзі - однодумці! Вибачайте, це мій останій допис в Поетичні Майстерні. Маю вам зізнатись, що був інколи нестримний до ваших зауважень щодо моєї писанини… Огризався на гризотню де-яких… Але я горжусь тим, що прожив свій час, Богом даним, у пошука

хома дідим
2026.04.05 17:01
ніч постає
безрадно
непідзвітно
мов змок чи замк
ненависть продається
що ходовий артикул
будь спок будь спок
жеровисько як є
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любовь Весна (1963) / Вірші

 Люблю тишину
Люблю в полях России ветер слушать,
Смотреть в бескрайние просторы ...
Музыка с небес и солнца лучи благие -
Безмятежный покой, напевает песни родные,
Дыханьем тёплым согрета Душа.
О, как же наша Русь хороша!

читаю в интернете... Путин, мол, за всё в ответе. Здесь, не сделал...там сломал и где снова оплошал... Не достроил, не домыл, памперс, многим, не сменил. Не раздал всем денег пачку, не поднял с пола жвачку, хоть бросал-то и не он. Вообщем, не достоин он быть, у многих Президентом. От Америки, ведь, нет патента. Вот, Немцов другое дело, - в 90-х много сделал... Всех обул, одел, отмыл и заначку подарил. Жили, пили, не тужили. Вообщем, всё было ништяк. А, теперь один бардак... Все не чёсаны, не мыты и дороги в хлам разбиты. Кто-же в этом виноват, чешет репу демократ. А... ну, да! Конечно, Путин. Он-же совестью замучен, всем жильё не поменял, разогнал воров-менял. Березовских и Гусинских, Ходорковских, Лебединских. Вот, теперь и ядом дышат: на Руси свободы нет... Нет, ни мыла, ни закуски и талоны на игрушки - Горбачёвская пора. Путин, уходить пора. Миша с Запада кричит: "Развалил страну, - бандит", всё Европе подпевая...А, ведь сам, "зараза", знает, кто довёл страну до точки. Может, Ельцинская дочка? Нет, при Ельцине всё было... Даже, без талонов - мыло. Вообщем, жили - не тужили и бандитам не платили. А дороги, были - "класс"; был вкуснее, даже квас. Ну, вот... Путин появился, говорят не похмелялся, пьяный ходит целый день, словно старый дряхлый пень. Жаль, не Брежневское время... Вот, где молодое племя. Все не пили, не курили и на самбо все ходили. Эх... не то, что, блин, сейчас... голод, холод, кислый квас. Пенсию приносят поздно, опоздали, аж, на час. Эх, забыли... как, полгода не платили, забыв нас. Что там пенсия? Зарплату получали колбасой... Даже сам ассенизатор начислял себе с горой. А теперь, зарплаты мало, Сочи стало дорожать... В Турцию придётся ехать, вот-же... дожил, твою мать. А, машины, а машины? Ведь, дорог не перейти. Видно новых русских стало, просто мать её ети. А вот, раньше два запора лишь по улице ползли. Только барин мог позволить из Тольятти - жигули. Ну, да ладно... Вообщем, ясно... жизнь наша не удалась. Лучик света Удальцова, лишь поможет не пропасть. Он давно уж на Болотной открывает свою пасть. За свободу призывая Россиянам помереть. Для Америки нас много, нужно сократить на треть . А то головы подняли, позабыли, кто есть кто? США миру хозяин, а Россия, в нём, - никто... Только Путин костью в горле янкам сильно помешал. Нашу, матушку-Россию взял и нагло приподнял. И заставил всех крестится на Руси славянский крест. Вообщем, бунт им обломился, Русь прошла, на вшивость, тест !


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-02-02 12:38:47
Переглядів сторінки твору 725
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.416 / 5.21)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.713
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2020.12.12 20:13
Автор у цю хвилину відсутній