
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
І волоссям золотим, –
Не майструй собі придане
Та не думай про калим.
Не надійся на удачу,
Бо це справа не свята,
Раз діваха ти ледача
І обманщиця ще та.
він пам’ятає все:
кожне хатнє вікно
ще бачить Твоє лице,
тепле черево стежки
відчуває Твою ходу
і червоніє черешня
для Тебе у цім саду…
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.
З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі
я хочу почути голос трави,
я шукаю у травах
подробиці минулих епох,
я шукаю голоси,
які засипала земля часу,
які сховалися під пилом архівів,
але їх неможливо почути,
Немає порятунку вже ніде.
Гуде в містах повітряна тривога -
Та як вона по-різному гуде!
По всій країні - обстріли ворожі.
Допомагає крізь цей жах пройти
Несамовитий шепіт: "Боже! Боже!
Як тяглося Дике поле ледве не до Росі.
А козацтво у степах тих хоч і завелося,
Та ватагами ховалось в байраках, долинах
Та у плавнях. Отаманів собі вибирали,
А про гетьманів козацьких ще тоді не чули.
Хоробрі
Та оберіг від самоти.
Пуста без неї отча хата,
Життя спливає без мети.
А я живу не пустоцвітом,
Жар-птицю маю у руках.
В думках жовтогаряче літо,
Навіщо й що його жене?
Чому ця тиша первозданна
Тепер пригнічує мене?
Переживаннями повитий,
Щодня томлюсь на самоті, –
Зі мною справ не мають діти,
А друзі – збилися з путі.
чоловік став утрачати зір,
світ став поринати в темряву,
береги стали губитися,
навколо панував океан пітьми.
Як побачити знайомі
і такі дорогі обриси?
Як насолодитися картинами
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.
У нас ні краплі, лиш сушарка
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось
в очах моїх ти
в очах моїх ти
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві квіт
Але саме там знайшов своє кохання - Ірину.
Миру і любові молодому подружжю!
Війна - це свіжі хрести,
це сльози, біль і руїни…
Ірина і Костянтин,
Костянтин та Ірина.
У Римі носять вітчизняні кеди.
А в мене вже давно інакше все -
Четвертий рік я слухаю "шахеди".
Хоча відвідувати хочу теж
Борделі дорогі, кафе гостинні.
Базікають експерти з соцмереж:
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Люблю тишину
Смотреть в бескрайние просторы ...
Музыка с небес и солнца лучи благие -
Безмятежный покой, напевает песни родные,
Дыханьем тёплым согрета Душа.
О, как же наша Русь хороша!
читаю в интернете... Путин, мол, за всё в ответе. Здесь, не сделал...там сломал и где снова оплошал... Не достроил, не домыл, памперс, многим, не сменил. Не раздал всем денег пачку, не поднял с пола жвачку, хоть бросал-то и не он. Вообщем, не достоин он быть, у многих Президентом. От Америки, ведь, нет патента. Вот, Немцов другое дело, - в 90-х много сделал... Всех обул, одел, отмыл и заначку подарил. Жили, пили, не тужили. Вообщем, всё было ништяк. А, теперь один бардак... Все не чёсаны, не мыты и дороги в хлам разбиты. Кто-же в этом виноват, чешет репу демократ. А... ну, да! Конечно, Путин. Он-же совестью замучен, всем жильё не поменял, разогнал воров-менял. Березовских и Гусинских, Ходорковских, Лебединских. Вот, теперь и ядом дышат: на Руси свободы нет... Нет, ни мыла, ни закуски и талоны на игрушки - Горбачёвская пора. Путин, уходить пора. Миша с Запада кричит: "Развалил страну, - бандит", всё Европе подпевая...А, ведь сам, "зараза", знает, кто довёл страну до точки. Может, Ельцинская дочка? Нет, при Ельцине всё было... Даже, без талонов - мыло. Вообщем, жили - не тужили и бандитам не платили. А дороги, были - "класс"; был вкуснее, даже квас. Ну, вот... Путин появился, говорят не похмелялся, пьяный ходит целый день, словно старый дряхлый пень. Жаль, не Брежневское время... Вот, где молодое племя. Все не пили, не курили и на самбо все ходили. Эх... не то, что, блин, сейчас... голод, холод, кислый квас. Пенсию приносят поздно, опоздали, аж, на час. Эх, забыли... как, полгода не платили, забыв нас. Что там пенсия? Зарплату получали колбасой... Даже сам ассенизатор начислял себе с горой. А теперь, зарплаты мало, Сочи стало дорожать... В Турцию придётся ехать, вот-же... дожил, твою мать. А, машины, а машины? Ведь, дорог не перейти. Видно новых русских стало, просто мать её ети. А вот, раньше два запора лишь по улице ползли. Только барин мог позволить из Тольятти - жигули. Ну, да ладно... Вообщем, ясно... жизнь наша не удалась. Лучик света Удальцова, лишь поможет не пропасть. Он давно уж на Болотной открывает свою пасть. За свободу призывая Россиянам помереть. Для Америки нас много, нужно сократить на треть . А то головы подняли, позабыли, кто есть кто? США миру хозяин, а Россия, в нём, - никто... Только Путин костью в горле янкам сильно помешал. Нашу, матушку-Россию взял и нагло приподнял. И заставил всех крестится на Руси славянский крест. Вообщем, бунт им обломился, Русь прошла, на вшивость, тест !
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)