Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
зліплений експромтом
без використання
інструментів ші
щось подібне пишуть
радше у вівторок
тексти для суботи
вишуканіші
Що літо палке підняли на пів тону.
По-іншому дихає осінь червона,
Замовкли фокстроти. Звучать полонези.
Високі тополі, тендітні берези
Приміряли зрілості жовту корону.
Прожилки в листочках - неначе дієзи,
Спирайтесь, спини, на довгі сходні,
Кидайтесь в ноги густим смерекам,
Під стріхи лізьте в страху господнім.
Немов премудрість годинникарства
Шляхами манівців, без бою,
Хто знає, на які штукарства
Блукаючи у лабiринтi сну,
Душа губила свої довгi коси
I випадково вiднайшла луну.
Гудуть навколо голосами оси
Та свою ложку меду облизну.
З усiх сторiн летять чутки, доноси
Що рівновагу зірве і порушить?
Розплутається бісівський клубок,
І розвінчається мораль дворушна.
Замість мистецтва ницість і лубок
Панують, наче пісня дроворуба.
Пишу, пишу життя, немов роман,
Друга на Єгипет.
Хай і сусідським деревам
Буде що напитись.
Хай і в них росте трава
Тричі на покоси...
Господь Бог не забува
Хто помочі просить.
усе, що захочеш, я куплю тобі
грай кокетку, та знай мила все ж
між рук мені, легко, не утечеш
навіть коні не відтягнуть мене
шалені коні не відтягнуть мене
я помічав твій біль неясний
легким курсивом,
творю з думок чутливий вірш
у ніч вразливу.
Заповнюю шрифтами лист,
тло порожнечі —
цвяхами у блокнот вп'ялись
сюжети речень.
в павутинці сріблястій — зупинена мить,
вже втому шепоче вечірня зоря
і мене милота обіймає твоя.
А завтра вже бабине літо — привіт! —
буйнобарвного світла крізь місто політ.
І знов ми відчиним для казки вікно,
Про те, що найбільше хвилює обох:
Чому в дні прийдешні втрачаємо віру
І де у мовчанні ховається Бог?
Можливо, Всевишній втомився від криків
Та наших шалених і злих молитов, -
Чи, може, не бачить крізь темряву віку
Тих
Сон змінився на ранковий крах.
Ти очолюєш бібліотеку
Кращу за усі - на Небесах.
Дивиться на місто біла хмара,
І спостерігає добрий Бог,
Як старанно пишеш формуляри
Брюнета-осокора темних скронь ,
Рудої вільхи не горить вогонь
І соковиті під вербою тіні.
Смиренне у прощальнім омовінні
Росою, що тримається до півдня,
Стихає літо в царині осонь.
пожувавши тирси
а що ото лишається робити
йому
життя зужита пісня
звісна
слова ті й самі із тих самих літер
він випив би
сяють, ніби зірочки.
Я їх кілька вніс у хату.
«Подивись, — гукаю, — тату!»
А у жменьці лиш жучки.
Де поділись світлячки?
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Люблю тишину
Смотреть в бескрайние просторы ...
Музыка с небес и солнца лучи благие -
Безмятежный покой, напевает песни родные,
Дыханьем тёплым согрета Душа.
О, как же наша Русь хороша!
читаю в интернете... Путин, мол, за всё в ответе. Здесь, не сделал...там сломал и где снова оплошал... Не достроил, не домыл, памперс, многим, не сменил. Не раздал всем денег пачку, не поднял с пола жвачку, хоть бросал-то и не он. Вообщем, не достоин он быть, у многих Президентом. От Америки, ведь, нет патента. Вот, Немцов другое дело, - в 90-х много сделал... Всех обул, одел, отмыл и заначку подарил. Жили, пили, не тужили. Вообщем, всё было ништяк. А, теперь один бардак... Все не чёсаны, не мыты и дороги в хлам разбиты. Кто-же в этом виноват, чешет репу демократ. А... ну, да! Конечно, Путин. Он-же совестью замучен, всем жильё не поменял, разогнал воров-менял. Березовских и Гусинских, Ходорковских, Лебединских. Вот, теперь и ядом дышат: на Руси свободы нет... Нет, ни мыла, ни закуски и талоны на игрушки - Горбачёвская пора. Путин, уходить пора. Миша с Запада кричит: "Развалил страну, - бандит", всё Европе подпевая...А, ведь сам, "зараза", знает, кто довёл страну до точки. Может, Ельцинская дочка? Нет, при Ельцине всё было... Даже, без талонов - мыло. Вообщем, жили - не тужили и бандитам не платили. А дороги, были - "класс"; был вкуснее, даже квас. Ну, вот... Путин появился, говорят не похмелялся, пьяный ходит целый день, словно старый дряхлый пень. Жаль, не Брежневское время... Вот, где молодое племя. Все не пили, не курили и на самбо все ходили. Эх... не то, что, блин, сейчас... голод, холод, кислый квас. Пенсию приносят поздно, опоздали, аж, на час. Эх, забыли... как, полгода не платили, забыв нас. Что там пенсия? Зарплату получали колбасой... Даже сам ассенизатор начислял себе с горой. А теперь, зарплаты мало, Сочи стало дорожать... В Турцию придётся ехать, вот-же... дожил, твою мать. А, машины, а машины? Ведь, дорог не перейти. Видно новых русских стало, просто мать её ети. А вот, раньше два запора лишь по улице ползли. Только барин мог позволить из Тольятти - жигули. Ну, да ладно... Вообщем, ясно... жизнь наша не удалась. Лучик света Удальцова, лишь поможет не пропасть. Он давно уж на Болотной открывает свою пасть. За свободу призывая Россиянам помереть. Для Америки нас много, нужно сократить на треть . А то головы подняли, позабыли, кто есть кто? США миру хозяин, а Россия, в нём, - никто... Только Путин костью в горле янкам сильно помешал. Нашу, матушку-Россию взял и нагло приподнял. И заставил всех крестится на Руси славянский крест. Вообщем, бунт им обломился, Русь прошла, на вшивость, тест !
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
