ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Вероніка В
2026.01.28 19:15
сидить у мене птекродактиль на даху
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...

і в птеро лиш одна турбота

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,

Юрій Лазірко
2026.01.26 18:11
Пав король. Бажання випало за ним.
Чи всох, чи здох... пучечком затугим...
Рай-тузи я зминала у пітній руці,
життя не в шоколаді і не в молоці,
ушир розмазувала посміх на лиці,
в той дім ступала, де кальянив дим...

Приспів:

В Горова Леся
2026.01.26 16:48
Сьогодні сніг колишній втратив присмак.
В дитинстві пах весняною грозою,
Озоном літнім, і сідав зумисно
На губи, щоб розтанути росою,
Та смакуватися у чистих бризках,
І хвастатись- такий бадьоросвіжий,
Що можна з'їсти з нього цілу сніжку!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Омелян Курта (1940) / Проза

 Малі гріхи до пекла ведуть
Приказку про те , що малі гріхи до пекла ведуть я чув коли ще був малий , але ніяк не міг додуматися ,як це треба розуміти . Кого б не питав , ніхто толком не міг пояснити .
І от ,коли я вже був у зрілих роках у наше село дали служити молодого св,ященника
По імені – отець Василій . Отець Василій був високо грамотним багато начитаним чоловіком . З ним цікаво було поговорити на любу тему . От якось я і запитав Отця Василія , чому малі гріхи до пекла ведуть . Він розповів мені дуже повчальну історію.
Ось послухайте :
« Високо , високо в горах , у далекому селі , жив собі один чоловік .
Звали цього чоловіка- Федор. Це був дуже бог обойний чоловік , добродушний , завжди
З благими намірами . За весь свій живот Федір не зробив нікому ніякого зла . Навіть коли косив траву , то якщо в траві попадалася жаба , він брав її руками , і переносив на друге поле , аби не дай то Боже , не порізати їй ногу . За такі благочестиві діла Федор знайшов милість в очах Божих . Бог йому дарував міцне здоров,я , нагородив його послушними дітками , дав йому вірну працьовиту жону . Жив він хоч і не дуже багато , але і не бідно,
Бо все його господарство було благословенно .
Цього ніяк не міг терпіти нечестивий сатана . Він кож ни й день , на ліганю
на вставаню , на кожному кроці приступав до Федора аби спокусити його на бодай який гріх . Федор відповідав йому завжди двома словами – відійди сатано . При цьому він чистосердечно молився і робив правою рукою хресноє знаменіє . Сатана відступав , та
незабаром знову притупав з ще більшою спокусою . Коли сатана зрозумів, що він не має
сили проти Федора , то придумав останній , вирішальний крок . Він запропонував Федору на вибір три гріхи , а саме 1- убити чоловіка , або 2- переспати з чужою жоною , або
3- напитися до п’яна вина . Федір мав можливість вибрати любий із цих трьох гріхів . Як
Що він виконає один із запропонованих гріхів , то нечестивий залишити Федора на завжди в покої . Але руснаки з цього приводу мають таку приказку : « обіцянка – цяцянка ,
А дурному радість» . Федор довго думав , вагався, не знав як йому поступати . Дуже вже
Йому надоїв сатана . Треба ж було його якось позбутися . Після довгих роздумів наважився таки зробити третій гріх , а саме - напитися . Він розсудив так - убити чоловіка це дуже тяжкий гріх . Переспати з чужою жоною - цей гріх до смерті веде . Напитися - це най менший гріх . Адже міліони людей по всьому світу напиваються кожний день і нічого не стається . Пійду , один раз нап’юся і сатана відступить від мене
На завжди . А тоді покаюся перед Богом за не великий гріх . На другий ранок крамар Мойша на конях ішов до Мукачева за крамом . За два дукати він погодився довести і Федора . Коли нарешті приїхали до Мукачева то Федор пішов на край города шукати якусь корчму , бо не хотів аби хтось знайомий бачив його п’яного . Зайшовши до корчми
Він сів у далекий темний куток і замовив собі вина . Випив одну чашку , випив другу , випив третю . І тут до нього присіла одна молода жінка . Очі сині , як море , лице червоне,
Як осіннє яблуко, уста пишні як пампух . Час у нього пішов веселіше . Від випитого вина,
Та через присутність красивої жінки у Федора розв’язався язик . Гуляли вони до пізньої ночі . Уже і корчму закривали . Корчмар підійшов до Федорового столу , аби той розплатився за вино . Коли Федор платив за вино то молода жінка краєчком ока побачила,
Що у нього повна кишеня з дукатами . Корчму закрили і Федор з молодою красунею опинилися на вулиці . Так , як було уже пізно і холодно то жінка запропонувала Федору
Переночувати у неї . А ще сказала вона , що чоловік її поїхав кудись далеко на заробітки ,
Тому скоро не повернеться . На Закарпатті є приказка : « п’яному руснакові море до колін» . Федор без усякого вагання пішов ночувати до тієї жінки . Тільки полягали вони
Обоє на одне ліжко , ясно не для того аби спати міцним сном , як раптом двері відчинилися і на порозі з,явився газда. Коли газда побачив чим займається його жона у ліжку з чужим чоловіком, то кинувся на них з п’ястюками і почав їх обох молотити . Федор скочив на ноги і сильно штовхнув газду від ліжка . Той упав , ударився головою об щось тверде і тут-же зразу помер . Ось так , Федор хотів зробити малий , а зробив аж три.
Тепер ви розумієте чому кажуть що малі гріхи до пекла ведуть ?
Сатана таки перехитрив Федора. Тому я завжди кажу :»Гойте руснаки ,не дайтеся біді стати» . Много не пийте , не грішіть, бо чорт не спить коли вертить !

2013




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2015-03-01 16:41:28
Переглядів сторінки твору 867
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми РОМАНТИЧНА ПРОЗА
Автор востаннє на сайті 2015.09.27 10:04
Автор у цю хвилину відсутній